Виховна година "Голодомор"
Вчитель
Радомишльського опорного ліцею № 2
Житомирської області
Цебенко І.В.
Тема. Трагедія українського народу.
Мета: допомогти учням зрозуміти суть, причини та наслідки голодомору 1932-1933 років, виховувати потребу і почуття ушанувати пам*ять його жертв.
Обладнання: свічки, ілюстративний та пошуковий матеріал. аудіозапис «Моцарт. Реквієм», документальний відеофільм про голодомор в Україні.
Хід проведення
1.Кожна людина найбільше любить той край, де народилося і живе. Кожен пишається своєю рідною країною. Україна-це держава, яка має визначену територію, політичну систему, економіку, мову культуру, історію. Україна-суверенна, незалежна, демократична та правова держава. Україна-це наша Батьківщина.
Асоціативний кущ
Що для кожного з вас означає слово «Батьківщина»?
Подумайте і відгадайте загадку-акровірш
Хвалить його коже,
Любить його кожен,
І дня ми прожити
Без нього не можем
(хліб)
Ось воно, таке коротеньке слово-«хліб».
Чому він має таке важливе місце в житті людини?
Люди навіть помирали, не маючи шматочка цього дорогоцінного продукту.
А чому хліб називають дивом землі?
Бо в ньому багато корисних речовин- це і білки, і жири, і вуглеводи, і мінеральні солі й вітаміни. Майже половину енергетичних ресурсів, необхідних для повноцінноїижиттєдіяльності, люди отримує саме від хліба.
Недарма народ склав чимало прислів’їв та приказок про хліб.
Робота в групах
- Хліб-усьому голова.
- Хліб-батько, вода мати.
- Хліб, сіль та вода-то козацька їда.
- Хліб, мов сонце.
- Без золота проживеш, а без хліба-ні.
- Як є хліб, то й до хліба буде.
- Хліб на столі-достаток у хаті.
- Без солі, без хліба немає обуду.
- На чорній землі білий хліб родить.
- Земля-трудівниця аж парує, та людям хліб готує.
- Коли є хліба край, той під вербою рай.
А як у наш час ми зберігаємо та цінуємо хліб?
Адже тисячі людей працюють, щоб виростити зерно, зібрати його, обмолотити, змолотити і випекти з нього хліб.
«І ситим пам*ятай про голод»-це старовинне попередження наших пращурів, яке ми маємо пам*ятати.
Може хтось з вас знає якісь висловлювання про хліб.
-Не кидайтесь хлібом-він святий,-
В суворості ласкавій,
Бувало, каже дід старий
Малечі кучерявій.
-Не грайся хлібом-тож бо гріх!-
Іще до немовляти,
Щасливий стримуючи сміх,
Бувало, каже мати.
Хто сіє зерно золоте
В землі палку невтомну,
Той сам пшеницею зросте
На полі вселюдському.
Україна-країна краси і смутку, радості і печалі. Це Батьківщна мужнього народу, що віками боровся за свою волю, за своє щастя.
Двадцятого століття Україна пережила велику трагедію-три голодомори-так називають спланований в Україні голод.
1921-1923 роки;
1932-1933 роки;
1946-1947 роки.
Найскладнішим була зима –весна 1932-1933 років, коли на родючих українських землях від голоду масово помирали люди.
Чому ж так сталося? Це була страшна політика сталінського режиму з метою примусити селян ступати до колгоспів. Треба було обов*язково здати хліб на користь держави, а самі хлібороби залишалися без зерна. Розпочався голод….Люди збирали колоски пшениці на полях, щоб нагодувати дітей. Керівництво держави знало про голод, але допомоги людям не було.
Голодомор став національною катастрофою.Учені стверджують, що від голодної смерті померло від 4 до 9 мільйонів людей.
Ось повідомлення англійського дипломата стосовно 1933 року:
«Селянам випала гірка доля: врожай, здобутий важкою працею, відбирають і вивозять невідомо куди, а їх залишають голодувати….»
Учень 1. Голод охопив територію з населенням 60 млн. осіб, а кількість жертв досягла за різними джерелами, від 7.5 млн до 10 млн осіб. Зареєстровано 10 тисяч судів над людоїдами.
Учень2. Голодне лихоліття найболючіше вразило дітей. Вони виявилися найменш захищеними, не брали участь у колгоспному виробництві, тому і не отримали 200 грамів хліба. Селян довели до такого фізичного виснаження, що батьки забивали своїх дітей, аби прогодувати людським м*ясом інших, які зосталися. у липні 1932 року селянка з Вінницької області зарізала 3-річного сина, а його м*ясо обміняла на яйця у сусідів.
Учень 3. До діди і баби приїхав онук, дід відлупцював його за якусь провину. хлопченя побігло до якоїсь тітки пожалітися, а коли баба кинулася шукати малого, то донька призналася. щовона його з*їла. Від таких фактів волосся піднімається. Серце завмирає.
Учень. 4. Пухли старі і малі, вимирали роди й села. Смерть чекала на шляхах, на полі, в хатах. Здавалася, кістлява рука вдень і вночі не випускає своєї кривавої коси.
Учень.5
Смерть косила людей!
Мерцями віялося поле.
Ні хрестика, а ні могили,
То був такий страшенний голод….
Висновок
Чорне вороння зграями ширяло над селами, заціпенілими в тяжкому сметному сні Танули важкі сніги весни 1933-го, несучий трупний сморід. Чи була того року весна? Чи прилітали до знайомих людських осель лелеки? Чи співали у вишневих садах солов*ї? Ніхто того сьогодні не пам*ятає. Пам*ятають інше……
Дававйте зараз вшануємо пам*ять мільйонів невинних жертв голодомору хвилиною мовчання.
Зараз кожен з вас отримає свічку пам*яті тих , хто загинув.Саме від вас залежить, щоб, не приведи господи, не повторилоя нічого подібного у майбутньому. Принесіть ці свічки додму. в суботу о 4 годині дня попросіть батьків засвітити і поставити ці свічки на підвіконня так, щоб їх було видно знадвору.
Цих вогників має бути якнайбільше.Вони потрібні для кожного х нас. Ці вогники символізуватимуть нашу скорботу і пам*ять про мільйони загублених життів наших співвітчизників, серед яких були такіж діти, як ви. ЦІ вогники зігріють душі загиблих. Це - знак нашої пам*яті. Це світло очищення задля нашого майбутнього. І це світло донесете саме ви.
1921-1923
1932-1933
1946-1947
Хліб-усьому голова.
Хліб-батько, вода мати.
Хліб, сіль та вода-то козацька їда.
Хліб, мов сонце.
Без золота проживеш, а без хліба-ні.
Як є хліб, то й до хліба буде.
Хліб на столі-достаток у хаті.
Без солі, без хліба немає обуду.
На чорній землі білий хліб родить.
Земля-трудівниця аж парує, та людям хліб готує.
Коли є хліба край, той під вербою рай.
Хвалить його кожен ,
Любить його кожен,
І дня ми прожити
Без нього не можем
«І ситим пам’ятай про голод»
про публікацію авторської розробки
Додати розробку