Різдво Христове. Різдво́ Христо́ве (грец. Χριστούγεννα, трансліт. Khristoúgenna, лат. Christi Natalis, англ. Christmas), також Різдво́ Госпо́днє (лат. Natalis Domini), або Різдво́ (лат. Natalis) — у християнстві день народження Ісуса Христа від Діви Марії у Вифлеємі. Згадується у Новому Заповіті. Одна з найбільших урочистостей, що відзначається християнськими церквами (католицькою, православною і протестанською). Різдво завершує різдвяний піст — Адвент, час очікування на прихід Ісуса.
У деяких державах, в яких християнські церкви дотримаються юліанського календаря Різдво відзначається 7 січня (оскільки за юліанським календарем 25 грудня у XX–XXI століттях припадає на цю дату). Від 2017 року обидві дати були вихідними днями в Україні (до цього від 1991 року було лише 7 січня).
Кульмінація свята. Кульмінація свята — урочиста літургія, що правиться на Святий Вечір; у східній традиції правиться літургія Василія Великого. Після служби християни збираються родиною на святу вечерю. Атрибути свята — вертеп, Різдвяна зірка (Звізда), вистави, ярмарок, пісні, колядки, різдвяні вінки, ялинки тощо. В Україні святкується з середньовіччя.
Історія свята. Відомо, що народився Ісус в ізраїльському місті Віфлеємі у час правління жорстокого царя Ірода. У той час верховний очільник країни намовив свою охорону оглядати кожного новонародженого, аби не допустити появи Месії, що посяде на трон. З цієї причини майже всіх малюків тієї ночі було вбито, крім Ісуса. Маленького Сина Божого вдалося врятувати, переховуючи вагітну Марію у хліві.
Цікаво, що перші відомості про святкування християнами Різдва відносяться до IV ст., а вже у XIII ст., за часів святого Франциска Ассизького, з’явився звичай виставляти в храмах для поклоніння ясла, в які поміщається фігурка дитятка Ісуса. Згодом ясла стали ставити перед Різдвом не тільки в храмах, а й у будинках.
25 грудня в Римській імперії традиційно відзначали одне із найважливіших свят ‒ «Непереможного Сонця». Саме тоді темрява вже відступала – світловий день ставав довшим. Щоб зменшити вплив язичницького свята, цього дня почали відзначати день народження «Правдивого сонця» – Ісуса Христа, зазначають деякі історики.
За чотири тижні адвенту необхідно підготуватися до сповіді, щоб із чистим серцем узяти участь у Різдвяних богослужіннях і прийняти причастя. Раніше адвент вважався періодом посту, але зараз обов'язковий піст не дотримується. У переддень Різдва, 24 грудня, родина збирається на вечерю, яка має складатися з 12 пісних страв – за кількістю апостолів Христа. За столом прийнято ділитися облатками (освяченим прісним хлібом) і вітати одне одного зі святом, бажаючи всього найкращого.
У саме Різдво в храмах проходять три святкові літургії: нічна меса, ранкова (на зорі) і денна.Є прикмета, що Різдво не можна зустрічати в старому одязі, тому вбрання має бути новим і красивим. На Різдво діти, а іноді й дорослі, переодягаються в карнавальні костюми і ходять по вулицях і в будинки, співаючи різдвяні пісні. За це їх пригощають солодощами. Привітання на католицьке Різдво мають особливий сенс для кожного віруючого. Люди бажають один одному миру в домі, тепла, світла і добра. Вважається, що привітання, які прозвучали в це священне свято, обов'язково збудуться.
Останній місяць перед Різдвом називають адвентом. У цей час віруючі проходять духовне очищення через покаяння, а також, за можливості, беруть участь у передріздвяних богослужіннях і намагаються проявляти милосердя. За чотири тижні адвенту необхідно підготуватися до сповіді, щоб із чистим серцем узяти участь у Різдвяних богослужіннях і прийняти причастя. Раніше адвент вважався періодом посту, але зараз обов'язковий піст не дотримується.
На Різдво діти, а іноді й дорослі, переодягаються в карнавальні костюми і ходять по вулицях і в будинки, співаючи різдвяні пісні. За це їх пригощають солодощами. Привітання на католицьке Різдво мають особливий сенс для кожного віруючого. Люди бажають один одному миру в домі, тепла, світла і добра. Вважається, що привітання, які прозвучали в це священне свято, обов'язково збудуться