Виховна година "Мамина колискова"

Про матеріал
Ознайомити учнів зі святами та традиціями українського народу, із зразками народної колискової як жанру. Виховувати любов та повагу до традицій рідного народу, спонукати на відродження народних обрядів. Сприяти розвитку у дітей акторських здібностей.
Перегляд файлу

Тема: «Свято колискової пісні»
Мета: Ознайомити учнів зі святами та традиціями українського народу, із зразками народної колискової як жанру.
Виховувати любов та повагу до традицій рідного народу, спонукати на відродження народних обрядів.
Сприяти розвитку у дітей акторських здібностей.
Обладнання: Декорації, костюми, фонограми пісень, музичне оформлення, музичний інструмент.
Музичний матеріал: «Пісня про рушник» сл. А. Малишка, муз. П. Майбороди; українські народні колискові «Зайчик», «Прилетіли гулі», «Люлі, люлі, мій синочку», «Ой спи дитя, колишу тя», «Ой ходить сон коло вікон»; «Колискова пісня, колискова» М. С
Місце проведення: Шкільний музей народознавства.
До музею під звуки музики («Пісня про рушник») заходять ведучі та учні. Попереду хлопчик і дівчинка в українських костюмах з хлібом і сіллю на вишиваному рушнику.
 

Вихователь: Шановні  гості, запрошуємо вас до нашої господи на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на свято імені .
Найбільш бажана, найщиріша мрія усіх батьків і матерів – щоб їх діти зростали здоровими і красивими. А ще – розумними, щедрими на добро, на любов до людей. Щоб кожна дитина, ставши більш дорослою, вміла поважати старших, цінувала й оберігала святині свого роду й народу.
З материнського молока і батьківського хлібу зростає і набирається сили дитина. А що спричиняє зростання душі? Мудре материнське-батьківське слово. Немовлятко не знає мови, не розуміє слів. Але материнська любов і народна мудрість створили велике диво – колискову пісню.
Тож давайте згадаємо український народний обряд колискові, який пересновані турботою про щасливу долю дитини, знаходять стежину до маленького сердечка, оселяються в ньому назавжди.
Гість:   Ой співала матінка колисаночку,
Та й не спала мамочка аж до раночку.
Задивились зіроньки у віконечко –
Колисає матінка свою донечку.

Гість 1.: У родині велика радість – народилася дитина. Погляньте як мама міцно притиснула до серця, до душі маленький згорточок, принесла додому і положила в новеньку колисочку.
(Учениця, яка грає матір, виходить і кладе дитину в колиску, сідає поруч і заколисує)
мати:   Ой спи, дитя, в колисоньці,
Як горошок в билиноньці!
Буде вітер повівати
Та й горошком колисати;
Як горошок затиркоче,
Тоді маля спати хоче.
(Сімейна Нарада)
Гість1. : Я пропаную назвати дітятка Надійкой це означає цілеспрямованість, чуйність, величезний запас терпіння і очікування чогось безумовно хорошого. Не тільки для себе, але і для оточуючих. 
Гість 2.:а я пропоную назвати Вікторією перемога, переможниця 

Гість 3 :а може Тетянкой назвемо Тетяна в перекладі з давньогрецької мови означає «упорядниця», «засновниця».

Вихователь: Народжувалась донька – то присипляли її у вербовій або калиновій колисці, щоб була завжди бадьорою, жвавою. Якщо народжувався син, то батько робив люльку з явора або дуба. Це найкращі чоловічі породи дерева. Вони додають сили, а ще, кажуть, і розуму.
Гість: Спати дитину клали голівкою до сходу сонця. А щоб була чуйною до людей і до природи, торкалися люльки руками з північного боку.
Гість:   Матрацик у люлечку клали з соломи? Для дівчинки з пшеничної, а для синочка – з житньої.
А подушечку робили з гусячого пуху. Не забували і про квіти. Під подушку клали чебрець, м’яту, безсмертник, материнку, полин,бо ці квіти мають чудодійну силу. Вони зле з очей знімають, сон дитини оберігають.
мати кладе: Ой, колишу колисоньку я тихо-тихо,
Щоб не знала дитина моя ані зла, ані лиха.

вихователь: То дарма, що не знає мама мелодії, мелодію виспіває із її серця любов. Любов матері до дитини.

Гість: Отже голос тихий, шовковий, мовби і переливається предивними кольорами. Маля слухає, і здається йому шепіт струмків, шерхіт листя під ніжним повівом вітерцю, шелест зірок.

Гість: Колискова пісня – це пісня материнської душі й незмірної любові, ласки й неповторної ніжності. А тому в ній так тісно переплетені радість і біль, тривога і надія. Біля колиски, плетеної з лози , твориться найбільша тайна людського буття – переливають в душу дитини найщиріші материнські почуття.
(мати співає з Л.О. «Колискова пісня, колискова»)
  Учні «Колискова пісня, колискова –
То найперша материнська мова.
Пахне вона м’ятою і цвітом,
Чебрецевим і суничним літом.
Пахне молоком і споришами…
Скільки в ній ласкавості і шани.
Скільки в ній тривожності людської
І надій і сивини гіркої.
Колискова пісня, колискова –
То солодка материна мова.
Без рідної мови, без пісні, без мами
Збідніє, збідніє земля назавжди.

Гість: Тож хай дитина засинає, а ми вже підемо

Дякуємо за гостину.
Гість:   Міцна хай буде вся ваша родина,
Своє коріння і плекаймо, й бережім.
Молитва українська солов’їна
Підніметься і зазвучить як гімн.
Тож співайте на здоров’я!
А Мати Божа нехай оберігає вас!

  Бажаєм вам сто років жити
Без горя, сліз і без журби,
Хай з вами буде щастя і здоров’я
На многі літа, назавжди!

 

 

 

docx
Додано
24 жовтня
Переглядів
42
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку