Виховний захід "Стрітення"

Про матеріал
учні мають усвідомити, яку роль у житті людини відіграє родина, сімейні свята, традиції;
Перегляд файлу

Парасковіївська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 40

Донецької обласної ради

 

 

 

 

 

 

Виховний захід

«Стрітення Господне» C:\Users\Гоша\Desktop\Новая папка\20180208_155242.jpg

 

 

                                                                              Підготували

 педагог-вихователь:

Малкіна С.Г.

П’янник Т.Г.

Пухальська Л.О.

 

2017-2018 н.р.

Мета: учні мають усвідомити, яку роль у житті людини відіграє родина, сімейні свята, традиції; 

голос за кадром:

   Шановні гості! Ми раді вітати вас.

З миром зустрічаємо — щастя вам бажаємо!

Ми запросили вас і раді, що ви прийшли до нас,

У цей святковий, радісний,  веселий час.

Зібрались ми у залі, як у одній родині,

Тож починаймо свято — ми зараз всі єдині.

  • Оберегом нашого свята буде рушник, але орнамент ми будемо створювати всі разом .

  Учень. А яке сьогодні свято?

 Вихователь  .-  Діти, сьогодні незвичайний день. На останній  місяць зими випадає одне із найбільших і найшанованіших церковних свят - Стрітення, яке відзначають 15 лютого  Це свято  відзначали наші бабусі і дідусі. Ще це свято називають Зимобором або Громниці.

     На Стрітення в церквах святять воду. Хто стрітенську воду буде пити, той не буде хворіти. Разом з водою в цей день святили і свічки, які називали «громничними», бо вони оберігали людей і худобу від грому.

     Про свято Стрітення існує безліч інших легенд.
Одну з них я вам причитаю.

       На 15 лютого припадає свято Стрітення, у церковному календарі – Стрітення Господа нашого Ісуса Христа або Стрітення Господнє.

       Свято відзначають у пам'ять про те, як Діва Марія принесла до Єрусалимського храму Ісуса Христа на 40-й день після Його народження для посвячення Богові. Там їх зустрів старець Симеон, якому було обіцяно від Бога, що він не помре, поки не побачить Спасителя. Симеон довго чекав цієї події. За переказом, він жив майже 300 років. І одного дня з навіяння Святого Духа прийшов у храм. Він узяв Немовля на руки і, славлячи Бога, промовив: «Нині відпускаєш у спокої раба Твого, Владико, як і казав Ти, бо побачили очі мої спасіння Твоє…».

     У тому ж храмі Діву Марію та Йосифа побачила благочестива вдова Анна-пророчиця. Вона взнала Спасителя, і славила Господа, і говорила про Нього всім у Єрусалимі, хто очікував пришестя на землю Христа.

   На честь події зустрічі в храмі Ісуса Христа з праведним Симеоном і Анною, тобто зустрічі Бога й людини, і встановлено свято Стрітення (зустрічі).

   Вихователь: А ще за народним повір'ям, саме 15 лютого зима начеб то зустрічається з весною

( Звучить музика виходить зима і роздає кульки для гри)

Зима  Діти ви любити грати у сніжки? Давайте пограємо зараз.

    Вихователь Але час їй відступати і весні чергу віддавати. У народі кажуть, що в цей день, 15 лютого, зима з весною зустрічаються і сперечаються

Зима. Хіба прийшов уже час мені з весною зустрічатися?

Вихователь . А як же, сьогодні ж Стрітення. Саме сьогодні зима з весною зустрічаються і міряються силами.

Зима. Ой, а я й забула зовсім, що сьогодні такий день. Ну що ж, позмагаємося з Весною. Подивимося, чия візьме! Тож кличте Весну!

Діти. Весна-весна, весняночко!

Прийди до нас, паняночко!

Під музику виходить весна

           Учень. Весна іде, весна іде!

                        Весну вітаймо, діти!

                       Весна пісні нам принесе,

                       Вінки, чудові квіти!

   Весна. А ось і я, весна-красна.

               Куди ступаю - сонце сяє,

               Усе навколо оживає.

             А ще пробуджую від сну 

            Я нашу землю чарівну.

Зима. Щось ти швидко прийшла, сестрице.

Весна. Я вчасно. Сьогодні ж Стрітення! Час тобі царювання над землею передати мені.

Весна.  я - царівна. Куди ступаю - все навколо оживає. Діти пограємо в квіти (проводиться гра збери квітку)

Зима. Я так просто не видам тобі панування над землею. Давайте позмагаємося. А діти нам допоможуть. Діти, допоможете?

Вихователь   Не сваріться, Зимо і Весно. Діти люблять вас однаково.

Зима. Мене діти дужче люблять. І вірші про мене знають. Правда, діти?

Прочитайте про мене вірші.

           Учень. Ліс і поле, і діброви

                      Білі одягли обнови.

                       Це зима нам натрусила

                      Стільки білого сніжку .

    Учень. Ну вже й диво ця зима

                Все у біле одягла,

               Сонце хмаркою закрила,

              І порошу розтрусила.

              Білі шубки всім дає

              Й подарунки роздає.

Зима. Ой, які чудові вірші! Ось бачиш, Весно, як мене люблять діти.

Весна. Так і про мене діти вірші знають. Так, діти?

Учень. Ще зимові віхоли літають,

            Та весни розгін не зупинити,

            І дзвінкі краплинки починають

           У промінні сонячнім бриніти.

Учень Хоч земля по-зимовому

         Ще одягнута в сніги,

        Та у березні додому

        Повертаються птахи.

Зима. А про мене діти ще й прикмети знають.

Діти. - Яскраві зірки взимку - на мороз.

     -     Зима з снігами - літо з хлібами.

-     Зимою завірюха - влітку негода.

Весна. Про мене також діти знають прикмети.

Діти. - Довгі бурульки - на довгу весну

-     Рано прилетіли жайворонки та граки - буде рання весна

-     Зозуля стала кувати - морозу більше не бувати.

Зима. А про мене діти ще й загадки є. Ану, відгадувати.

 Хто наткав полотна

           Аж до лісу від вікна?

         І сміється-задається:

          От така ширина!

                                          (зима)

 Зірка сніжно-біла

           На рукав мені злетіла.

           Поки ніс її сюди,

          Стала краплею води

                                       (сніжинка)

 Сам не біжить, а стояти не дозволяє.

                                                                          (мороз)

Весна. Про мене теж є відгадаєте?

 Тане сніжок,

             Зеленіє лужок,

             День прибуває,

             Коли це буває?

                                            (весною)

Прокинувсь, і відразу

           До сонечка біжить,

          Стрибає по камінчиках,

          Хлюпоче та дзюрчить 

                                       (весняний струмок)

 Що за квітки у ліску

           На  прогалинці  в  сніжку?

            Білі та блакитні

           Квіточки тендітні?

                                        (підсніжний, проліски)

Весна. А я засміюся - сонце ласкаве засяє,

            прокинуться луки, ліси і поля.

           Усе зацвіте, заспіває.

Вихователь А ще є цікавий звичай, пов’язаний з цим святом. Напередодні свята жінки випікали печиво у вигляді пташок - «жайворонків». Називали їх жайворонками тому, що за давніми легендами, ця пташка народилася із сонячного жару, бо прокидається разом із сонцем і своїм срібним голосочком сповіщає: вже весна прийшла! Люди вірили, що жайворонки несуть на своїх крилах золоті ключі, якими зиму замикають ,а природу відмикають. Я відкрию вам секрет: у мене є такі пташки. Я всіх вас зараз пригощу.(Пригощає жайворонками)

Зима(.Виносить млинці):а зимою є такий звичай на масляну пекти млинці.(Розповідь про масляну)

Вихователь . Зимонько! Веснонько! Не сваріться. Ви обидві хороші, добрі, даруєте радість людям.

 Моя бабуся казала: «Згода дім будує, а незгода - руйнує», або «Мир та братство - найкраще багатство».

Тож давайте зараз створемо стрітенський рушник- оберіг.(Гра створи рушник)

Вихователь Ось і підійшло до кінця наше свято Весело і гарно було у родинному колі.

Ми здоров’я вам навіємо

І теплом усіх зігріємо

З рідним словом щоб зростали,

Щоб звичаї українські пам’ятали

   Нехай охороняє вас стрітенська свічка і свята вода. Нехай ваші родини будуть здорові і щасливі. 

 

 

 

1

 

docx
Пов’язані теми
Позашкільна освіта, Виховна робота
Інкл
Додано
24 жовтня
Переглядів
23
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку