Виховний захід "Українки краса- дівоча коса"

Українки краса- дівоча коса

Мета :Виховувати почуття дівочої честі і гідності. Вчити дівчаток бути охайними, працьовитими, добропорядними. Домагатися естетизації їх зовнішнього вигляду . сприяти вихованню пошани до дівчини, жінки як берегині роду. Відроджувати призабуті звичаї нашого народу.

(Пісня про косу)

Розпустили кучері дівчата,                                                                                             Ще й підвели брови для краси.                                                                                                 Тільки ти роби, як вчила мати,                                                                                            Не обрізуй русої коси.                                                                                                        Хай вона росте, густа та пишна,                                                                                       Всім зрадливим хлопцям на біду.                                                                                         Я тобі, моя чарівна Вишне,                                                                                                    Сам троянди в коси заплету.                                                                                                                                    Назбираю вранці, коли роси,                                                                                                 Квітів, що срібляться у росі.                                                                                                  Що є краще за дівочі коси                                                                                                     І троянди, вплетені в косі?

Вихователь: з давних-давен в Україні символом дівочої честі, працьовитості, охайності була дівоча коса. Недарма у народній скарбниці ми зустрічаємо так багато легенд , пісень, поезій, влучних прислів’їв та приказок, промовлянь, присвячених дівочій косі. Саме ці розсипані перли ми постарались зібрати на тернистих дорогах нашого духовного відродження і представляємо їх у призабутому сьогодні родинному  святі : «Українки коса- дівоча краса». Народні обряди , пов’язані з дівочою косою, супроводжували дівчину від її народження.

Дівчинка 1 : Велика радість у наш дім прийшла:                                                                Родилося маленьке дівча.                                                                                                      І перший крик для нас                                                                                                            Став піснею на довгий час.                                                                                                    

Дівчинка 2 : Батьки її і вся рідня                                                                                            Плекали, пестили дитя,                                                                                                            А щоб красивою зросла,                                                                                                                   У травах купана була.

(інсценізація першого купання дитини)

Дід :Неси ,бабо , швидше воду,                                                                                            Наливай у миску,                                                                                                                        Щоб скупати нашу внучку,                                                                                                     М’яти дай й любистку.

Баба: виллєм меду,                                                                                                                 Грошей кинем,                                                                                                                        Щоб була багата,                                                                                                                        Щоб росла красива доня                                                                                                          І раділа хата.

Батько: ще у купіль покладемо                                                                                            Червону калину,                                                                                                                      Чебрець, руту та барвінок,                                                                                                        Скупаєм дитину.

Мати : Щоб коса була у неї                                                                                                                                   Гарною, густою,                                                                                                                               В першу купіль покладемо                                                                                                      Гребінець з щіткою.

Вихователь: з моменту першого купелю починалась турбота батьків про коси дівчинки. Стригти дитя не дозволялось до річного віку. Коли дівчинці виповнювався рік, влаштовували в її день народження так званий  «обряд перших пострижин».

Після перших пострижин волоссячко спалювали, а одне пасмо залишали як пам’ятку. Якщо хлопчиків стригли часто , то дівчаткам заборонялося після річного віку стригти коси, і матері ретельно стежили за ними :мили в пахучих травах, розчісували, прикрашали коси стрічками. Згодом, коли дівчинка підростала, мама чи бабуся намагалися привчити її до самостійності. Це були найперші уроку охайності і працелюбності.

Вихователь : колись на Україні у всіх родинах існував непорушний звичай: вставши ,дівчина мусила насамперед «навести лад» на своїй голові, а саме : вимитися, розчесатися і заплести коси.  Волосся. Що залишилося на гребінці, обов’язково спалювали, бо вірили : якщо із нього зів’є гніздо ворона, голова болітиме. Вважалося найбільшим нехлюйством брати за будь-яку роботу з розпущеними косами. Про таких казали : « У неї на голові сорока гніздо звила» або «У неї в косах сім чортів кублилося» перш ніж «з’явитися на людях», дівчина ретельно заплітала косу, бо знала основний народний закон. «Яка коса – така й краса», «подивися на косу, а подумай про господиню». Ось послухайте , як про це співається в різдвяній колядці:

Блок С.В.

Дівчинка 1 : час летів, роки минали,                                                                                         Наша дівчинка зростала.                                                                                                        Вже зробили перший крок,                                                                                                        «Мама»- проказала,                                                                                                                   І у гарні дві коси                                                                                                                     Стрічки заплітала.                                                                                                                          Дівчинка 2 : ще співала залюбки,                                                                                          Танцювать любила,                                                                                                                     В хаті поралась щодня,                                                                                                             Все робити вміла.

Вихователь: заплітали дівчинці косу перший раз також у визначений звичаєм час . Як правило, це робили тоді, коли їй виповнювалось 5 років.

Надійка: благословіть ,батьку й мати,                                                                            Косу заплітати                                                                                                                           Косу заплітати,                                                                                                                         У стрічки вбирати.                                                                                                                  Щоб виросли довгі,                                                                                                                        Густі та красиві.                                                                                                                         І раніш своїх годочків                                                                                                             Не стали сиві.                                                                                                                            

Батько й мати :благословляємо!

1 конкурс (хлопці дівчатам плетуть коси)

Учениця : є багато приказок і прислів’їв про дівочі коси. Згадайте та скажіть їх.

• Дівчинка з косою, як трава з росою.
• Нема  коси –нема краси.
• Дівка без коси- що кінь без гриви.
• Утоплюсь в косі- утоплюсь в красі.
• Де дівка з косою, там хлопці юрбою.
• Коса-дівоча краса.
• Подивись на косу , а подумай про господиню.
• Не вари борщу, поки не заплетеш косу.
• Косу збережеш, щастя знайдеш.

Учень 1 не дуже хвалися своєю красою, а краще продемонструй який ти уважний до дівчат. Для цього я за в’яжу тобі очі а ти по косах упізнай і назви по імені наших дівчат

(гра впізнай чиї коси)

Дівчина 1 ще з дитинства мати мене вчила,

Щоб я рано хлопців не любила

А я свою неньку не слухала ,

Полюбила хлопця, покохала.

Вихователь: з покін віків дівчат цікавила подальша їхня доля тому 7 грудня на свято Катерини, або ще його називають Свято жіночої долі дівчата відкривають двері ,або вікна і зовуть свою щасливу долю. Доле моя доле йди до мене вечеряти.

Гра перебери зерно для каші

Гра доле моя доле йди до нас вечеряти.

Вихователь: щоденні ж традиції зачіски по всій Україні були найрізноманітнішими . Як правило, малих дівчатко заплітали в чотири коси, а старших –у дві . Викладали  їх на голові віночком(ось так, як ви бачите на цих фотографіях).У святкові дні волосся заплітали в одну або дві коси, що вільно спадали на плечі із вплетеними святковими стрічками. Чим дорослішою ставала дівчинка, тим ретельніше вона доглядала своє волосся.

Кожна дівчина хотіла мати гарне волосся і пишну косу. Люди вірили що підрізати волосся потрібно у певний визначний час, а саме: на повний місяць- «молодик», особливо у травні , «щоб коса була повна». Постригати косу повинен був хтось із родичів по чоловічій лінії. Ні в якому разі не можна було підрізати волосся собі самій.

3 Конкурс (у кого саме довга коса)

Виходять Ангелок

Ми ангели божі

Ми божі створіння

Прийшли привітати усіх Катрусь

 з днем ангела

вручають Катеринам ангелів

Вихователь: сьогодні ми зробили спробу повернути життя ще одному із призабутих звичаїв нашого народу- вшанування дівочої коси. І  хочеться вірити, що він оживе , наповниться новим змістом і передаються новим поколінням. Бо що б не казали і хоч би яким аргументами не переконували нас про старомодність коси, а все –таки в довгій дівочій косі є своя принада , щось ніжне і близьке, щемливе і священне. Хоч, на жаль, сьогодні це трапляється рідко, але коли повз нас пройде дівчинка з гарною косою, ми не обминемо і подумаємо: «Гарні ж були звичаї»,

Дитина : народ нам мудрість передав свою,                                                                   

Що дихати в звичаях , обрядах і повір’ях:

«Ой , ти не ріж косу!»-

Благали матері доньок в калинових сузір’ях.

Дитина : це було так недавно, і давно,

Й завжди, поки жила моя Вкраїна.

Про те, що джерело замулене було,

Дізналися ми, чесно , тільки нині.

Дитина : тож пам’ятайте рідний оберіг,

без пам’яті нема народу.

Примножуймо все те, що Бог для нас зберіг,

Народну мудрість- берегиню роду.

Дитина : нехай щасливо ми крокуємо до сонця,

Хай нас не полишить мудрість ця свята,

Хай мальви і калина заглядають у віконце

На довгий вік, на довгі літа.

Вихователь : любі наші дівчатка, ростить і  шануйте коси- свою одвічно і вічну косу.