Виховна година «Мова моя українська, батьківська, материнська»

            Нетішинська  загальноосвітня  школа  І-ІІІ  ступенів  №2

 

 

 

 

 

 

 

Мово моя українська, батьківська, материнська.

 

 

 

 

 

                                                                       Підготувала Стремедловська Л. Л.,

                                                                                      вчитель початкових класів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Мово моя українська, батьківська, материнська.

Мета: Розширювати знання учнів про красу і багатство української мови. Розвивати мовлення. Збагачувати словниковий запас. Виховувати любов до рідної мови; бажання розмовляти українською мовою.

Обладнання: ребуси, "розсипані" прислів’я, скоромовки, "Кобзар", мікрофон, м’ячик, аудіо запис "Пісня про Україну" М.Поплавського.

 

Мово моя українська,

Батьківська, материнська,

Я знаю тебе не вивчену —

Просту, домашню, звичну,

Ти у мені із кореня

Полем мені наговорена,

Дзвоном у коси прокована,

В чистій воді смакована,

З хлібом у душу всмоктана,

З кров'ю моєю змішана

І аж до скону залишена

В серці моїм.

Вчитель:

Прислухайтесь, з ранку до вечора навколо нас звучить мова. Ось у сусідній кімнаті з кимось розмовляє мама, віддалік чути голос диктора у телевізорі, з вулиці долинають голоси людей. Ми так звикли до цього, що майже не помічаємо звучання мови. Ми чуємо її лише тоді, коли вона звернена до нас.

А тепер уявіть на хвилинку, що мови нашої та інших мов на землі ще нема.

— Якою була б земля? Яким були б ми?

— Яку картину ви уявили?

— Похмура картина: не має міст, сіл, не ходить транспорт, скрізь пусто, сумно.

— А хто там боязко визирає з печери? Тож первісна людина! Скоцюрбилась від страху і холоду, натягує на голі плечі якусь шкуру...

Такими були наші пращури колись, такими вони залишилися б і зараз, якби не зробили відкриття — винайшли мову.

— А для чого потрібна мова?

— Де ви чуєте мову? Відгадайте ребуси.

 

7 ' Я

Р 1 а

У    на

 

— А чому поряд із словами сім'я, родина ви назвали слово Україна?

У кожної людини є своя рідна земля. Ми живемо в Україні — це наша Батьківщина. Тут ми народились, тут живемо, тут поряд наші найдорожчі люди.

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніше їм своя пустиня

Аніж земний в пустині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини

Звучить пісня М. Поплавського "Пісня про Україну"

— Як ви думаєте чи завжди існувала наша держава?

Вправа "Мікрофон"

Існує така легенда. Бог створив землю і став роздавати її різним народам. Коли всі народи отримали свої території, Господь вирішив відпочити і почав молитися. Тут до нього прийшли українці. І хоч Всевишній довго молився, наші предки терпляче чекали. Помолившись, Господь сказав, що вільних земель у нього вже нема, але за терплячість і наполегливість він дарує українцям кусочок Раю. І дісталася нашим пращурам родюча і щедра земля з квітучими садами, високим голубим небом — вона була справді прекрасна.

 

Гра "Опиши Україну"

(Діти передають один одному м’ячик і описують Україну: багата, гостинна, горда...).

Кожна держава має свої святині, символи, традиції, звичаї. І звичайно ж свою мову. В народі кажуть: “Якщо в народу є своя мова, то є і сам народ”.

Наша рідна мова — цілюще джерело, з якого черпають життєдайну силу наші пісні, думи, легенди наші літературні надбання. Цураючись мови материнської, ми цураємося свого народу, який дав нам цей вічний і неоціненний дар, невмирущий скарб.

Учень: Мова рідна, слово рідне,

Хто вас забуває, той у грудях не серденько,

А лиш камінь має.

Як ту мову забувати,

Котрою учила

Нас всіх ненька говорити,

Ненька наша мила!

Учениця: Мова наша, мова —

Мова кольорова,

В ній гроза травнева

Й тиша вечора.

Мова наша, мова —

Пісня стоголоса,

Нею мріють весни,

Нею плаче осінь

Як вогонь у серці

У несу в майбутнє

Невгасиму мову,

Слово незабутнє.

Основа сучасної української літератури й української мови — "Кобзар" Т.Г.Шевченка.

— Діти, а які вірші Тараса Григоровича ви знаєте?

(Учні декламують вірші).

Багатство української мови у її прислів’ях і приказках, скоромовках, потішках і загадках, казках, піснях і легендах.

 

1 . Збери прислів’я

( Слово до слова — зложиться мова.

Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.

Свій розум май, але мудрих людей питай.)

 

1. Конкурс скоромовок.
2.  Гра " Хто більше?"

Придумати прикметники до слова мова.

(Українська, рідна, мила, люба, солов’їна, чудова...).

 

3.  Бліц - турнір

— Як називається наша держава?

— Що є найціннішим скарбом нашого народу?

— Як називається наша мова?

— Яке значення має мова для людей?

— Чому потрібно берегти нашу мову?

Вчитель:

У світі існує близько 6000 розмовних мов і половині з них загрожує зникнення. Тому у 2000 році міжнародна організація ЮНЕСКО, прагнучи підтримати мову як ознаку культурної приналежності особи оголосила 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.

Рідне материнське слово для кожного є оберегом.

Воно таїть у собі надбання віків, пам'ять усього народу, оберігає й передає всі виміри духовних скарбів поколінь.

Бережімо рідне слово, бо в ньому і гомін лісів, і переливи струмків, і шепіт трав, і дух пращурів, і сила нашого сьогодення, і поступ майбутній.

Учні:

1. Мова — то предків надбання,

Мова — багатство моє.

2. Мова то чиста криниця,

Де б'є, мов сльоза, джерело.

3. Мова — це наша світлиця.

Вона — як добірне зерно.

4. Мова — державна перлина,

Нею завжди дорожіть.

5. Без мови немає країни —

Мову, як матір, любіть!