Тема: Моя Батьківщина- Україна.
Мета: Поглибити знання учнів про Україну, формувати почуття патріотизму та національну свідомість, виховувати любов до батьківщини. Розвивати мовлення та мислення.
Обладнання: Ілюстративний та роздатковий матеріал.
Хід години
Організаційний момент:
Добрий вечір, діти милі!
Посміхніться всі донині.
Тему сьогодні пам’ятаймо ,
Про Україну не забуваймо!
Вихователь. Я з радістю вітаю вас на нашому виховному заході і зараз ми поговоримо про нашу Батьківщину! Зробимо наше вітання незвичним. Уявіть собі, що в центрі кола – це наша вся країна (дитяча карта України). Привітайтесь з усією країною за вашим бажанням, як би ви хотіли привітати нашу Україну.
Вихователь: Нема життя без України, бо Україна – це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна – це мати, яку не вибирають, як і долю, бо Україна – це пісня, яка вічна на цій землі. Є на світі одна Україна, як тільки одна є в нас мати, і їй наша найсвятіша, дитинська любов!
Вихователь: Діти зараз ми з вами проведемо групове заняття
Групове заняття.
Для нашого заняття вам потрібно об’єднатися у дві групи – хлопчики та дівчатка. А тепер вам потрібно вивчити невеличкий віршик та гарно, всі разом, розказати його
. 1 група (хлопчики)
Хто ти хлопчику маленький?
Син я України – неньки!
Українцем я зовуся
– Й тою назвою горджуся!
Ю. Шкрумеляка
2 група (дівчатка):
Хто ти дівчинко маленька?
Доня України-неньки.
Українкою зовуся
– Й тою назвою горджуся!
Ю. Шкрумеляка
Вихователь. Діти ви молодці! Справжні українці!
Обмін інформацією Гра «Назви місто».
Діти у нас є велика Батьківщина-це Україна, а у кожного з вас є маленька Батьківщина де ви народилися, живете. Я пропоную кожному з вас по черзі назвати місто, село, селище де ви живете і взяти за руку свого сусіда, щоб утворилося єдине коло. Діти називають місто, село чи селище в Україні і беруть за руку свого сусіда і так по черзі, щоб утворилося єдине коло.
Діти разом кажуть слова:
Ми всі одна сім’я,
Ми всі одна родина,
Мільйони різних Я,
А разом Україна !
Діти прикріпляють на дошку дитячу карту України.
Вірші
Є край, де найкращі у світі пісні
І цвітом чарує калина,
Де сонечко вперше всміхнулось мені,
Де дім мій — моя Україна.
Українцем я зовуся!
І цим іменем горджуся,
Бо козацький в мене рід,
Здавна славний на весь світ.
Я-українка!
Горджуся й радію,
Що рідною мовою
Я володію.
Шевченковим словом
Умію писати
Слова мелодійні
І вірші складати.
Я-українка !
Живу в Україні,
На вільній, єдиній
Моїй Батьківщині !
Маленьке серденько моє
Для тебе , ненько, б′ється,
Для тебе серденько моє
Радіє і сміється!
Немає України без калини,
Як і нема без пісні солов’я.
А ми народ – зернина від зернини,
В біді та щасті ми – одна сім’я.
Люблю тебе я мила Україно!
І все зроблю, щоб ти завжди цвіла.
Я буду вчитись в школі на відмінно,
Щоб мною ти пишатися могла
Вихователь: Ми – громадяни України! Тут ми народилися і живемо. Україна є найбільшою країною у Європі. Столицею України є Київ ,який розташований на найбільшій річці України-Дніпро. А навкруги зелені ліси, жовті ниви пшениці, прекрасні села та міста, що туляться один до одного під блакитним небом України. Україна також славиться козаками і Запорізькою Січчю.
Практичне завдання.
- А зараз я пропоную вам попрацювати парами.
У вас є конвертики із пазлами, склавши які ви отримаєте карту України.
(Складання пазлу «Україна» ).
Учні працюють в парах. Кожна пара має на парті набір пазлів, з яких складається карта України.)
Молодці ! Ви добре справились з завданням!
Вихователь:
«Українці – хто вони?»
Українець – той, хто визнає Україну своєю Батьківщиною, піклується про Україну, поважає її традиції, знає мову, той, хто Україну любить всім серцем. Українці живуть у багатьох країнах світу , але при цьому розмовляють українською, відзначають національні свята, допомагають своїй державі та її громадянам у скрутні часи. Той, хто народився в іншій країні, може стати українцем, якщо житиме в Україні , полюбить її, відчує міцний зв’язок із цією землею, її народом. Українці розмовляють різними мовами, але знають державну мову України, поважають її культуру. Українці носять різний одяг , їм до вподоби різна музика .Але вони єдині в одному – в бажанні жити в мирі, дружбі та злагоді.
Вихователь: Слова , що йдуть від серця- найщиріші, та найтепліші тому настав час скласти колективного вірша про Україну зі щирих теплих слів. Я почну а ви будете добирати останнє слово другого рядка в риму.
1 Ось, ось небо блакитне і небо в зеніте!
Моя Україна – найкраща у …(світі)
2 Моя Україна – це ліс і озерця,
Безмежні степи і чарівні ….(джерельця)
3 Красиві пейзажі і гори високі.
Маленькі струмочки і ріки ….(глибокі)
4 Міста старовинні і замки прекрасні
Великі будови і дуже …(сучасні)
5 Сади чарівні, мальовничі села,
Моя Україна-це пісня …(весела)
6 Вітчизна свята, дорога Україна
Для кожного з нас ти у світі …(єдина)
Вправа «Мікрофон»
Вихователь:
Як ви зрозуміли, хто такі українці?
Український народ багатий на пісні, кількість яких сягає 200 тисяч. А які ви знаєте українські народні пісні?
Чим прикрашають голову українські дівчата?
Яка державна мова в Україні?
Які національні свята ви святкуєте? ( День прапора, День Незалежності, День Конституції. )
Якого кольору прапор нашої держави?
Як називається батьківщина українців?
Яке головне місто нашої держави?
Діти виконують пісню: «Зеленеє жито»
Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито женці жнуть,
Хорошії гості в хату йдуть.
Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито за селом,
Хорошії гості за столом.
Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито при межі –
Хорошії гості до душі.
Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито ще й овес, –
Тут зібрався рід наш увесь.
Підведення підсумків заняття. Вихователь: Батьківщина це країна де ми народилися, зробили перші кроки, це безмежна гордість за своїх співвітчизників, що виборювали для нас свободу і будували державу в якій ми живемо. Ви – майбутнє України. То ж своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру, своїми досягненнями славите її. Будьте гідними своїх предків, бережіть волю і незалежність України, поважайте свій народ і його мелодійну мову. Шануймо себе і свою гідність, і шановані будемо іншими.