Виховна година на тему« Шану творцю віддає юних творців покоління»

           « Шану творцю віддає юних творців покоління»

                                      Виховна година в 9 класі        

 Мета:  продовжувати ознайомлювати дітей із життям і творчістю видатного педагога В.О.Сухомлинського, показати його  творчу особистість ; викликати інтерес до його творів;   формувати у дітей  різностороннє  уявлення  про навколишній світ, його красу; вчити   передавати словами побачене; сприяти розвитку мовлення та здібностей учнів; виховувати кращі риси людини, розуміння того, що кожна людина не просто частина природи, а найвище її створіння –  неповторна особистість.

  Обладнання: портрет В.О.Сухомлинського, ілюстрації , тексти оповідань і казок,  комп’ютер, екран, проектор,  виставка книг.

                                         Хід  заняття   

            Емоційне налаштування

• Дорогі діти, давайте побажаємо один одному добра і разом полинемо  у прекрасний світ. Сьогодні у нас незвичайна  виховна година на тему:

           «Шану творцю віддає юних творців покоління». Нехай вона усім принесе задоволення від плідної співпраці.

      Епіграф:   Ми прийшли у світ, щоб жити,

       Щоб сміятись і радіти

       У довкіллі чарівнім

       Всі на просторі зеленім.

       Це життя, це справжня казка.\

      Ллється музика і сміх.

       Ти ж, запам’ятай, будь ласка,

        Неповторний серед всіх.

•   Як ви розумієте останні рядки вірша?    

 

 

       Вступна бесіда

 Учитель .  За легендою, коли народжується дитина, Бог запалює на небі зірку і посилає до дитини ангела - охоронителя. Уві сні ангел цілує дитину тричі: в чоло, щоб вона зростала розумною, в личко, щоб була красивою, в груди – аби здоров’я, любов та доброту вселити в її тіло, серце та душу. Але то легенда. Нема на світі двох однакових людей. Кожна людина  ̶  індивідуальність, особистість.

•   Як ви розумієте слово особистість? (Відповіді дітей).

  Учитель. Але бувають і такі випадки. Жив колись хлопчик Абихто. Прокидався будь - коли, умивався абияк, знехотя, щоб ніхто не сварив, снідав і йшов куди-небудь, гуляв аби з ким, аж доки не обридало. Повертавсь додому думаючи: «Будь що будь, будь як небудь…» Якось хлопчину запитали: «Ким ти хочеш  бути?» він неохоче відповів : «А мені все одно. Ким-небудь.» Так і виріс хлопчик  Абихто. Виріс та так ніким і не став. І прозвали його – Ніхто.

• Яким був цей хлопчик? Чи хотіли б бути схожими на нього?
• Чому його звали Ніхто?
• Яку пораду ви дали б хлопчикові?

  Учитель. «Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб залишити по собі слід вічний.» Ці слова належать тому,  хто все життя віддавав дітям.

    Уявіть собі… Подвір’я  школи. Стоїть учитель з учнями.

• Ходімо, діти, до школи, - сказав загадковим голосом учитель… і попрямував у сад. – Так наша школа  буде тут, під голубим небом, на зеленій травичці, під гіллястою грушею.

    Незвичайна школа,  незвичайний вчитель.

• Хто ж учитель цієї незвичайної школи ? – запитаєте ви. (Учитель показує портрет) А ім’я  його Василь Олександрович Сухомлинський. Сьогодні ми поглибимо знання про життя і творчість цієї чудової людини. 

     Вправа «Добав речення»

Давайте пригадаємо, які твори Сухомлинського ми читали у початкових класах.

«Покинуте  …» (кошеня)             «Горбатенька …»(дівчинка)

«Навіщо кажуть …» (спасибі)     «Дідова …» (колиска)

«Я хочу сказати своє …» (слово) «Як Наталя в лисиці …»

    Сторінками біографії  Василя Сухомлинського.

  Наші класні кореспонденти підготували повідомлення про життєвий і творчий шлях В.О. Сухомлинського.

1-й учень. В.О. Сухомлинський  народився 28 вересня 1918р. в селі Василівка  на Кіровоградщині у селянській родині. Батько керував трудовим навчанням  у школі. Мати працювала у колгоспі. У сім'ї, крім Василя було ще троє дітей.

2-й учень. У сім'ї Сухомлинських дітям прищеплювали любов до книги. Особливо багато читав Василькові  його дідусь. Помираючи, він передав свою бібліотеку онукові.

3-й учень.  Ріс хлопчик жвавим і допитливим. Змалку любив малювати Василь був одним із кращих учнів школи. Після закінчення навчання у школі став студентом Кременчуцького педагогічного інституту. А згодом - учителем української мови.

4-й  учень . У 1948 р. Василь Олександрович став директором Павлиської школи  на Кіровоградщині і 23 роки там працював, написав 1500 казок для  дітей, близько 50книг та багато статей. Помер 2 вересня 1970р.. 

 Демонстрація презентації « В.О. Сухомлинський – український Просвітитель,  Добротворець,  Гуманіст» з коментарем учителя.

 

 Робота над притчею В.О.Сухомлинського «Який слід повинна залишати  людина  на землі»

•    Діти, для чого живе людина? Який слід повинна залишити на землі?

  Перш ніж ви почне міркувати над цим питанням, я прочитаю вам притчу В.О.Сухомлинського «Який слід повинна залишати людина на землі»   (Читання притчі) .      Додаток 1

  Ось така історія. На вашу думку, який слід повинна залишати людина на землі?  Як треба жити? (Міркування дітей).       

 Взірцем людини, яка залишила неоціненну спадщину для наступних поколінь є В.О.Сухомлинський  –  учитель, письменник, казкар.

  Василь Олександрович учив дітей не лише бачити красу, а й самими ставати  творцями, красивими душею, почуттями, вчинками, насамперед справжніми людьми.

  Гарна людина, справжня людина – то сонечко, яке зігріває все довкола своїм маленьким гарячим серденьком. Ви ще малі і тільки вчитеся, робите перші кроки. Допомагають вам і ваші батьки.

Послухайте пораду від матері.

          Діалог сина та матері.

  Інсценізація казки В.О.Сухомлинського «Співуча пір'їнка»

Кожна людина унікальна, та інколи дуже важко розпізнати свої здібності й можливості, розвивати їх. Саме на такі роздуми наштовхує нас казка «Співуча пір'їнка». Подивіться, будь ласка, інсценізацію цієї казки у виконанні наших класних артистів.  Додаток 2.

    Технологія «Мозковий штурм»

• Чи в кожної людини є співуча пір'їнка?
• Що треба для того , щоб знайти свою співучу пір'їнку? (Думки дітей.)

Висновок: людина може жити і приносити користь і без своєї «співучої пір'їнки», але не буде задоволена собою, щасливою.

-До чого автор закликає читача?

-Яка співуча пір'їнка була у автора?

 «Будь уважний до себе й до інших,не загуби свою співучу пір'їнку»-закликає нас  В.О.Сухомлинський.

       Хвилинка творчості

 Творчість властива кожному з нас. Будь яку справу можна зробити творчо.  Пропоную проявити свою творчість і фантазію. Перед вами  уявні пір'їнки. Вони просто білі. Спробуйте створити свою особливу пір'їнку. (Діти під музичний супровід малюють).

       Створення колективного панно

   В.О.Сухомлинський  дуже бажав, щоб діти зростали добрими , чуйними, талановитими. То ж читайте  його твори, збагачуйте свої знання. Співайте шану педагогові-творцю.

 А зараз послухайте вірш Г.Орла  «Шана педагогу-творцю».(Читають діти.)

                         Вересень квіти зібрав

                         Скрізь, де вони пломеніли,

                         Тихо пройшов і поклав

                          Їх на високій могилі.

                          В ній Сухомлинський лежить,

                          Учитель народний  по праву.

                          Як нам його не любить!

                          Він наша гордість і слава.

                          Учитель, герой і поет,

                          З серцем палаючим Данко,

                          Справжній поет-гуманіст
                          Щастя творив до останку.

                          Світлі ідеї його
                          Вічні, як води Дніпрові.

                          Наш видатний педагог

                          Повен добра і любові.

                          Дітям життя присвятив,

                          Все їм віддав без вагання,

                          Він їх безмежно любив,

                          Знав їх сердець поривання.

                          В  спадщину нам залишив
                          Чисті джерела науки,

                          Нас з тих джерел напоїв
                          Духом незмірно високим.

                          Він залишив назавжди
                          Слід після себе у світі,

                          Слід той не зможуть змести

                          Сиві і славні століття.

                          Шану творцю віддає

                          Юних творців покоління.

                          Як в Сухомлинського, є

                          В нього талант і горіння.

                          В школах дитинство дзвенить

                          Щастям яскравим, як спалах.

                          Вересень тихо бринить

                          Росами срібними в травах.

         Заключне слово вчителя

  В.О.Сухомлинський все своє життя віддавав серце дітям. Прийміть на пам'ять про нашу виховну годину сердечка з заповідями творчої особистості. Ростіть справжніми людьми і пам’ятайте настанови  Учителя, його поради. Додаток 3

                           Він сто порад нам, друзі, залишив.                                                                                                                                                     

                           Вони потрібні в праці і в житті,

                           Для нас, як скарб, його поради ті.

                           Ім'я  його відоме в цілім світі,

                           Він з нами завжди: в серці й на вустах.

                           Він серце до краплини віддав дітям,

                           Він був, він є, він житиме в віках.

                                       Дякую за творчу співпрацю.

                                                   Додаток 1

                  Який слід повинна залишати людина на землі?                       

                                                   (Притча)

  Старий Майстер звів кам’яний будинок. Став осторонь і милується.

  «Завтра в ньому оселяться люди», - думає з гордістю.  А в цей час біля будинку грався  Хлопчик. Він стрибнув на сходинку й залишив слід своєї маленької ніжки на цементі, який ще не затвердів.

  -Для чого ти псуєш мою роботу? – сказав з докором Майстер.

Хлопчик подивився на відбиток ноги, засміявся і побіг собі.

 Минуло багато років, Хлопчик став дорослим чоловіком. Життя його сталося так, що він часто переїздив з міста до міста, ніде довго не затримувався, ні до чого не прихилявся ні руками, ні душею.

    Прийшла старість. Згадав Чоловік своє рідне село на березі Дніпра. Захотілося йому побувати там. Приїхав на батьківщину, зустрічається з людьми, називає своє прізвище, але всі знизують плечима – ніхто не пам’ятає такого Чоловіка.

 -  Що ж ти залишив після себе? – питає у Чоловіка старий дід. - Є в тебе син чи дочка?

- Немає у мене ні сина ні дочки.

- Може , ти дуба посадив? 

- Ні  не посадив я дуба.

- Може ти поле випестував?

- Ні, не випестував я поля.

- Так,  мабуть, ти пісню склав?

- Так хто ж ти такий?Що ж ти робив усе життя? – здивувався дід.

  Нічого не міг відповісти старий Чоловік. Згадалась йому та  мить, коли він залишив слід на сходинці. Пішов до будинку . Стоїть той наче вчора  збудований, а на нижчій сходинці – закам'янілий  відбиток  Хлопчикової ніжки.

  « Ось і все, що залишилось після мене на землі, - з болем подумав старий Чоловік. – Але цього ж дуже мало, дуже мало… Не так треба було жити …»

                                              Додаток 2

 

                            Дійові особи:  Автор, Сергійко, Стрепет.

       Автор. Є на світі дивовижний птах – Стрепет. Він співає… Чим, як ви    думаєте, діти? Він співає крилом.

      Стрепет.  Є у моєму крилі особлива співуча пір'їнка. Як захочеться мені співати, то розправлю крила так, що співуча пір'їнка висувається і настроюється на спів – схожий на звучання найтоншої струни, і на пісню вітру в тонкій стеблинці очерету.

     Автор. Та ось трапилося лихо. Загубив Стрепет співучу пір'їнку. Випала вона й упала на землю.

     Стрепет. Я хочу співати, а співучої пір'їнки немає. Де мені її знайти?

     Сергійко.  (Піднімає). Пір'їнка, яка гарна! (Підняв, побіг). Як гарно вона співає!

     Стрепет.  Це моя пір'їнка співає. Вона у хлопчика. Хлопчику, віддай мою співучу пір'їнку. Я не можу жити без пісні.

     Сергійко. Візьми свою співучу пір'їнку, співай, звеселяй нас.

     Автор.  Багато років прожив Сергій на землі. Часто він згадував Стрепета і думав. У кожної людини  є своя співуча пір'їнка. Нещасливий, той у кого її немає.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

             Заповіді творчої особистості :

•   Будь господарем своєї долі.
•   Досягни успіху  в тому, що ти любиш.
•   Розвивай творчі здібності.
•   Роби  свій внесок  у спільну справу.
•   Будуй взаємини із людьми на довірі.
•   Культивуй  у  собі  сміливість.                                                
•   Піклуйся про своє здоров’я .                         
•   Намагайся мислити позитивно.                       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діти повинні жити у світі краси, гри, казки, музики, малюнка, фантазії, творчості.

                                                    В.О. Сухомлинський

      Відкрити в кожній людині творця, поставити її на шлях самобутньої творчої, інтелектуально повнокровної праці – це завдання стає нині першочерговим у практичній роботі.

                                                      В.О.Сухомлинський

 

         Якщо Ви бажаєте, щоб діти творили, створювали художні образи, перенесіть з вогника своєї творчості хоча б одну іскру в свідомість дитини. Якщо Ви не вмієте творити, або вам здається пустою забавою спуститися до світу дитячих інтересів, - нічого не вийде.

                                                           В.О.Сухомлинський

Роки дитинства – це перш за все виховання серця. Виховання – це не поєднання заходів і прийомів, а мудре спілкування дорослого з живою душею дитини.

В.О.Сухомлинський

Може, маленька дитина повторює те, що було вже зроблено,створено іншими людьми, але якщо це діяння – плід її власних зусиль, - вона творець; її розумова діяльність – творчість.

В.О.Сухомлинський

Серце віддаю дітям

 

 

 

 

В.О.Сухомлинсь