Виховна година "Небесна сотня"

Виховна година «Небесна сотня»

Викладач. Їх назвали Небесною сотнею – українців які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей. За цю самопожертву українці їх канонізували – за велінням серця долучили до сонму Небесного воїнства на чолі з архистратигом Михаїлом, аби захищали країну від лиха, пильнували й оберігали її з небес… .

(відео 1)

Ткачук В’ячеслав.  Ми живемо у важкий час. Час боротьби нашого народу за незалежність держави Україна. 32 роки українській державі. Але це лише мить, незначна частина нашого минулого. Одна за одною гортаються сторінки життя, біжить у далечінь загадкова дорога історії. Українське козацтво, Січові стрільці, Герої Крут, воїни ОУН – УПА, герої нашого часу – Небесна сотня. Усі вони змінювали історію України. Ціною свого життя.

(відео 2)

(відео 3)

  Андрій Л.    Блакитне небо посіріло,

і дощ ударив у ту ж мить.

У грудях серце заболіло,

по світу новина летить....

 

Антон Г. У центрі міста, на майдані,

в серці країни, мов в пітьмі

навіки душі відлетіли,

там сто героїв полягли.

 

Кононенко Олег. Грудьми повстали, захищали

нам мирне небо, спів птахів.

І до останнього стояли,

аж поки янгол прилетів.....

 

(відео 4)

Викладач.

Мені наснилось, що вони зустрілись:
Убитий в Крутах й вірменин Сергій.
В саду едемськім на травичці всілись:

Артур -“За що тебе? ”

Ілля - “За Україну, друже мій.”
Артур -Ти знаєш і мене за неї вбили,
Та це було вже років майже сто.
Тоді померли ми, щоб ви нам жили.
А вас вбивають… Вас тепер за що?”
Ілля -“Ти пам’ятаєш, друже. Звісно, пам’ятаєш,
Як біло-біло в нас цвітуть сади.
І ти цей запах п’єш. І ти його вдихаєш …
Я б все віддав, щоб хоч на мить туди.”
“А я ще ввечері узяв дівча за руку
Й тихенько так до серця притулив.
Тоді не знав, що Бог уже розлуку
Навіки на землі нам присудив.

Артур-Під Крутами стояли ми стіною.
В очах не страх, а злість до ворогів.
Більшовики готовились до бою,
Я йшов на смерть… а жити так хотів.”
Ілля -“Мені твій попіл стукав, брате, в груди.
Я вірменин, а теж Вкраїни – син.
Не мав у серці й крапельки облуди,
За те й убив мене проклятий  поганин.”
 

Викладач… Мені наснилось, що вони зустрілись.
Убитий в Крутах й  бородач  Сергій.
В саду едемськім на травичці  всілись:
” За Україну нас вбивають, брате мій.”

 

(пісня) + (відео 5)

(відео 6 )

Коваленко Артем. Поїхав у Київ, свободи хотів,

Втомився від постійного гніту,

Бажання було – захистити батьків

І щасливо щоб жили діти.

Кругом барикади, і пострілів звук,

Тут борються кожну хвилину,

І стяг синьо-жовтий узявши до рук,

Пішов захищати країну.

 

Аліна Вадимівна. Не прагнув війни, стояв він за мир,

За правду, за чесність, за волю,

І саме за це політичний упир,

У серце впустив йому кулю.

 

Ілля. Для чого люди вийшли на майдан?

Що їхні сонні душі розбудило?

Розвіявся густий-густий туман,

Що прикривав всю правду так грайливо…

Для чого мерзнем, нащо стоїмо?

Бо хочем Україну ми підняти!

Її «Європою» ми гордо назвемо

Бо вона гідна статус такий мати.

У всіх містах великих і малих,

У всіх куточках неньки України

Всі люди, всі від юних до старих

Пророчать позитивні й стрімкі зміни.

Тож не сидіть тихенько в стороні,

Не будьте ви до цих подій байдужі!

Бо знайте, ви сьогодні не одні!

А разом ми нестримні й справді дужі!

 

Денис. Не люди по Майдану – боги ходять,
Ці хлопці тілом й духом визначні
Слова в них щирі й красномовні –
Вони Вкраїни славнії сини!

Спасибі вам усім звитяжні браття,
Низький уклін від серця до землі,
Ви розпалили не на вулиці багаття,
А в серці кожного жагу до боротьби!

Спасибі вам за кожен день й хвилину,
Яку ви на Майдані провели!
Ви захищали весь народ й країну
Від чорної ядучої чуми.

 

Богдан. Спасибі вам, що ви стояли міцно,
Стояли, бо не знали вороття…
Спасибі раненим й загиблим,
Бо не ховали ви від куль свої життя!

Спасибі всім, хто був тут на Майдані
Й хто руки свої досі не зложив
Спасибі й тим, хто думкою за нами
Хто плакав гірко, вірив і молив…

Спасибі серцем і душею,
Я щиро це і палко говорю!
Як крикнуть: «Слава Україні!»
«Навіки слава!» – я завжди скажу!

 

Артур. Герої такі не вмирають,

Вони будуть вічно живі.

Героїв завжди пам’ятають

На небі й на рідній землі!

 

 

 

(відео 7)

Викладач. Ви - майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте наш народ і нашу мелодійну мову.

Ми Єдина країна! Незважаючи на усі негаразди, що відбуваються зараз, всі ми прагнемо одного - миру, спокою, міцної та квітучої держави та чистого неба над головою. Пам’ятаємо кожного героя. Ніхто не буде забутий. У знак пам’яті про Героїв Небесної Сотні та хлопців, які сьогодні боронять кордони нашої країни запалімо вогонь, який є символом вічного життя.

(відео 8)