Виховна година "Права дитини на розвиток здібностей і талантів"

ВИХОВНА ГОДИНА

«ПРАВА ДИТИНИ НА РОЗВИТОК ЗДІБНОСТЕЙ ТА ТАЛАНТІВ»

Мета: прищеплювати почуття гідності та поваги до прав та свобод людини; розвивати критичне мислення, зв’язне мовлення, пам’ять, уяву; виховувати почуття самосвідомості, наполегливість у досягненні своєї мети в житті, повагу до творчості людини.

Хід заходу

1.Повідомлення теми і мети заходу

Вихователь. Вибирати свої дороги треба свідомо. Людина на землі не може просто існувати, бути пустоцвітом. А навпаки ‒ мріяти, старатися робити так, щоб мрії здійснювалися. Той, хто прагне досягнення своєї мети, досягає її. Коли людина любить справу, якою вона займається, то вона щаслива. Адже вона реалізує себе. На нашій виховній годині «Права дитини на розвиток здібностей та талантів» спробуємо розібратися яким чином складалося життя людей раніше і складається тепер у плані розвитку та реалізації творчих здібностей та нахилів дітей та молоді.

2.Виступ творчих груп учнів «Права дитини на розвиток здібностей та талантів: історія і сучасність»

Вихователь. Чи захищають закони права дитини на розвиток особистих талантів на та здібностей? Давайте послухаємо наших учнів.

Учень 1. Сучасні закони підтримують дитину. Але так було не завжди.

Якщо ми подивимося, наприклад, на закони Давнього Єгипту, то побачимо, що не всі діти цієї країни мали право на вільний розвиток своєї індивідуальності. У цій країні існувала жорстка система розподілу влади й обов'язків. Кожен повинен був добре виконувати свою роботу відповідно до віковічної традиції. Дитина від народження не мала права вибору професії. Ніхто не зважав на її здібності: дитина навчалася професії свого батька ‒ отримувала її у спадок.

Учень 2. Якщо подивитися на життя дітей у Стародавній Індії, то побачимо, що індієць від народження був позбавлений від народження права на вибір. Він не мав права вибирати свій життєвий шлях, а мусив іти дорогою своїх батьків, своєї касти. Вислів «Життя ‒ це скеля, яку ніхто не може зрушити з місця» повинен був підкреслити непохитність рівноваги між кастами: син жерця ставав жерцем, син погонича слонів ставав ‒ погоничем слонів. Того, хто був неслухняним і не підкорявся цим законам, називали «невиправним, кривим і вважали, що Боги обділили його розумом».

Вихователь. Чи актуальне в наш час це правило?

Так, батьків і сьогодні потрібно обов'язково слухати і підкорятися їхній розумній волі.

Але сучасні діти отримали право на те, щоб якнайкраще забезпечувалися їхні інтереси та враховувалися їхні здібності. Звернемося до правових документів.

Учень 3. Хочу ознайомити з деякими принципами «Декларації прав дитини».

Принцип 2.

Дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які дозволили б їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності. При виданні з цією метою законів головним міркуванням має бути найкраще забезпечення інтересів дитини.

Принцип 7.

Дитині має даватися освіта, яка сприяла б її загальному культурному розвиткові і завдяки якій вона могла б на основі рівності можливостей розвинути свої здібності й особисте мислення, а також усвідомлення моральної і соціальної відповідальності, і стати корисним членом суспільства.

Вихователь. Якнайкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним прин­ципом для тих, хто відповідає за її освіту і навчання, ця відповідальність лежить насамперед на її батьках.

Учень 4. Деякі статті «Конвенції про права дитини» звучать так.

Стаття 5.

Держави-учасниці поважають відповідальність, права та обов'язки батьків і, у відповідних випадках, членів розширеної родини або громади, як це передбачено місцевим звичаєм, опікунів чи інших осіб, які за законом відповідають за дитину, належним чином скеровують дитину у здійсненні нею визнаних цією Конвенцією прав і роблять це відповідно до здібностей дитини.

Стаття 29.

а) Освіта дитини повинна бути спрямована на розвиток особистості, талантів і розумових та фізичних здібностей в їх якнайповнішому обсязі;

є) на виховання поваги до батьків дитини, її культурної самобутності, мови і цінностей, до національних цінностей країни, у якій дитина проживає, країни її походження та цивілізацій, відмінних від її власної.

Учень 5. Закон України «Про охорону дитинства» має такі статті.

Стаття 8. Батьки або особи, які їх заміняють, відповідають за створення умов, необ­хідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Стаття 11. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпе­чення інтересів своєї дитини.

Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають і право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Стаття 12. Виховання дитину має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до Прав, свобод людини і громадянина, мови, національних і культурних цінностей українського та інших народів, на підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства.

3.Бесіда «В чому сенс людського життя?»

Вихователь. Існує дуже важливий різновид творчої діяльності ‒ вміння бути творцем самого себе й свого життя. Кожна людина якоюсь мірою ‒ творець свого життя. Але один живе  «за течією», а інший ‒ щоденно пам'ятає про те, щоб зробити себе ще кращим, ще чогось добитися, досягти. Бути творцем свого життя й самого себе на повну сили ‒ це розвивати свої здібності та реалізувати можливості, знаходити свій шлях у житті й пройти його до кінця, залишитися самим собою за будь-яких життєвих обставин, прожити життя так, щоб дістати максимум задоволення для себе й принести якомога більше щастя та користі іншим людям. Чим більших успіхів досягає людина у цьому, тим більше вона є творцем.

В чому ж сенс людського життя, як ви вважаєте? (Відповіді учнів)

Вихователь. Можливо, найважливіший сенс людського життя і полягає в тому, щоб людина реалізувала себе, свій творчий потенціал в різних сферах життєдіяльності. І це не тільки сенс людського життя, а і сенс будь-якого живого організму на землі. Подивіться, як тендітна рослина ламає асфальт, щоб прорости, стати тим, ким їй визначено стати природою.

Шукай свої природні здібності, розвивай себе, само реалізуйся і ти теж проб'єшся у подальшому житті.

4.Виступи учнів «Моє хобі»

Вихователь. Послухаємо декілька виступів учнів на тему «Моє хобі».

(Виступ учнів)

Вихователь. Захоплення кожен вибирає за своїми уподобаннями. І по тому, що тебе цікавить, можна зрозуміти, які риси виховуєш у собі.

4. Підсумок «Розвивай власні здібності»

Вихователь. Головне ‒ мати якесь улюблене заняття, робити те, що тобі до душі. Це дасть людині:

1.       Впевненість у власних силах

2.       Позитивну «Я-концепцію»

3.       Реалізацію творчого потенціалу

4.       Особистісне зростання

5.       Улюблену професію

6.       Життєвий успіх

 Чому це важливо для вас? Тому що ви стоїте на порозі самостійного життя. Я звертаюсь до кожного словами відомого педагога В.О.Сухомлинського: «Ти не завжди будеш дитиною. Ми з'являємося на світ і спочатку буваємо маленькими дітьми для того, щоб ставши дорослими, залишити свій слід на землі, прожити життя справжніми людьми. Прагни швидше стати духовно зрілим творцем, мислителем, трудівником». Тож працюй над розвитком власних здібностей. Дерзай, твори!