Виховна година
«Євромайдан – крок до свободи»
Мета: пригадати події, які відбувалися в країні і на Майдані Незалежності у 2013 році, розширити знання учнів про революцію Гідності та Свободи; розвивати почуття національної самосвідомості та громадянської активності; формувати розуміння єдності і цілісності України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави, готовність служити Батьківщині та стати на захист державних інтересів країни; виховувати ціннісне ставлення до демократичних свобод, закріплених Конституцією України, усвідомлення цінності людського життя та тих складових частин, які впливають на нього, роблять його багатогранним, плідним і корисним.
Місце і час проведення: ауд. 203
Технічні засоби: проектор, мультимедійна дошка, цифровий фотоапарат, документальні стрічки про події 2013- 2014 років в Україні.
Хід заходу
Ведучий. Шановне зібрання! «З метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які у листопаді 2013 року - лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору…» Розпочинаємо годину пам’яті, присвячену річниці Революції Гідності «Євромайдан – крок до свободи».
Ведучий. Моя ти рідна Україно!
На прапорі твоїм блакить.
Багата й сильная країна,
Де жито в колосі шумить.
Україна – це отча земля, рідний край, де ми народилися. Наша держава розташована в центрі Європи. Україна – це територія гідності й свободи.
Ведучий. Яскравим виявом національно-патріотичних почуттів українців став національний Гімн України.
Народе мій, пишаюся тобою:
Моя душа - частинка твого «Я».
Красою правди у святім двобою
Понад Майданом сонця лик сія...
Є нація! Хай знають всі у світі:
Ми є! Народ піднявся із колін!
І переможно сонце правди світить,
Співає гордо наш Державний Гімн.
Ведучий. 13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким в Україні 21 листопада відзначається День Гідності та Свободи.
День Гідності та Свободи — свято в Україні, що відзначається щороку 21 листопада на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року).
Ведучий. Минуло 4 роки. Роки важких втрат, болю і випробувань, подій, які назавжди змінили країну і кожного українця. Подій, які залишили в минулому мирне розмірене життя. 2013-2014 рік закарбувався в історичній пам’яті нашого народу назавжди. Вся Україна і весь світ стали свідками холодної жорстокості катів і щирого, чистого, світлого, відчайдушного пориву повстанців. Такою є ціна нашої свободи. Кривава жертва мирних людей принесена на жертовник заради майбутніх поколінь.
Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у роки революції. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі. Україна – це територія гідності й свободи. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи.
Ведучий. А як же все починалося. 21 листопада 2013 року студенти Києва вийшли на Майдан Незалежності в підтримку євроінтеграції за Єропейську Україну!
Відео «Революція гідності початок» - 1 хв.
21 листопада 2013 року, за кілька днів до Вільнюського саміту східного партнерства, Кабінет Міністрів України вирішив призупинити процес підготування до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Реакцією була виключно мирна акція молоді з гаслами: «Україна-це Європа», «Ми –вільні» «Ми хочемо в ЄС». Кількість активістів зростала з дня в день.
Ведучий. А що ж було далі… 24 листопада 2013 року відбувся найбільший мітинг опозиції за період президентського правління Януковича, колони мітингувальників розтяглися на весь Хрещатик (від Бульвару Шевченка до Європейської площі).
Цей мітинг одноголосно прийняв «вимоги Євромайдану»:
Ведучий. Першою на знак протесту на Майдан Незалежності вийшла журналіст «5 каналу» Інна Неродик з подругою Ольгою Іжик, про що повідомила у своєму Фейсбуці.
За повідомленнями деяких ЗМІ, масово люди відгукнулися на заклик журналіста Мустафи Найєма у соціальній мережі Facebook 21 листопада виходити на Майдан Незалежності. Протестувальники швидко відгукнулись на заклики до організації Євромайдану. Хвиля протестів прокотилась Україною та світом.
Ведучий. А далі…. - жорстоке побиття студентів вніч з 24 на 25 листопада.
Відео «Розвиток подій»
Ведучий. Чим більше людей били, тим більше у людей відкривали очі. Народ доведений до відчаю. Корумпована влада, корумповані суди, бандитизм та свавілля олігархату, зубожіння населення. В ці самі дні світова спільнота долучилася до українців й вишла на мітинги за людську гідність.
Ведучий. Ніч на 11грудня: потім її назвуть ніччу спротиву. Озброєнні загони виступили проти людей озброєнних лише власною гідністю. Влада не здавалася. Майдан мали зачистити. Дзвони Михайлівського золотоверхого собору розривали ніч благали і закликали і сталося диво.
Відео «Набат»
Ведучий. Майдан людей вистояв…
Це вже не був просто мітинг. В центрі Києва народилася окрема країна. Країна мрії.
Ведучий. Тисячі чоловіків та жінок змінили теплі квартири на холодні намети та оселилися на майдані. Разом із димом багать вони вдихали аромат свободи, через нього як вірус передавався дух спротиву, тут пролилася і перша кров людських сердець. На майдані зібралося до 1 мільйона осіб.
Ведучий. Минуло 4 роки із того моменту, як загинули вони – герої, яких народила революція Майдану. Чим була революція для кожного з нас? В першу чергу, Майдан став випробуванням на цінність особистості людини, виміром людськості та гідності.
Що таке гідність? Чи бачили ми її? Чи маємо ми її? Революція 2013-2014 років – це не протистояння Заходу й Сходу – це протистояння між тими, хто має гідність, і тими, хто не тільки не має її, а й взагалі не розуміє, що це означає.
Ведучий. Ми бачили гідність в очах жінок, що відправляли своїх чоловіків у ніч на Майдан.
Ми бачили гідність у волонтерів, які, завдяки своїм зусиллям, при підтримці народу, всього світу створили армію України, якої уже майже не було.
Ми бачимо робітників заводів, які цілодобово ремонтують, створюють нове озброєння. Ми бачимо наших учених, медиків, артистів, які теж захищають свій народ. Ми теж своїми діями, благодійною допомогою робимо усе можливе для збереження, відвойовування миру.
Ведучий. Та не бачили ми гідності у тих, хто роздягав людину на морозі, викрадали людей з лікарень, вивозили у ліс і катували. Немає гідності у тих, хто вбиває людей тільки тому, що вони спілкуються державною мовою і носять на собі символіку країни, в якій проживають. Негідно – зневажати народ, частиною якого є ти.
Україна заплатила і продовжує платити надзвичайно високу ціну за те, щоб Гідність була першою із чеснот українців, нашої політичної еліти.
Ведучий. 22 січня 2014 року під час протистоянь на вулиці Грушевського перші загиблі. Були вбиті вогнепальною зброєю Сергій Нігоян, вірмен за походженням, та Михайло Жизневський, білорус. Отримали поранення й померли наступного тижня в лікарнях Роман Сеник та Олександр Бадера.
Ведучий. Мені наснилось, що вони зустрілись:
Убитий в Крутах й вірменин Сергій.
В саду едемськім на травичці всілись:
"За що тебе? " "За Україну, друже мій."
" За Україну нас вбивають, брате мій."
Відео «Хлопчику, хлопчику»
Ведучий. Жінки на Майдані відігравали ключову роль – матері, дружини, сестри, коханої. Усі вони благословляли й відпускали, були поруч у ролі медмків, волонтерів, журналістів… Жінка на майдані – миротворець! Вони виявилися не просто дієвими, але й стали вирішальною силою в досягненні перемоги. Забезпечували простір безпеки та були аргументами мирного протесту: берегли та утверджували життя на майдані, адже це їх природнє покликання, їх місія. Але не все було в їх руках….
Мамо, я живий, лиш закриті очі....
І серце не б`ється, не вирує кров...
Ти тільки не плач, знай - всі дні і ночі
Я буду поруч - в грудях, де живе любов!
Відео «Жінки революції»
Ведучий. Фінальним і найбільш драматичним етапом революції стали події у Києві 18-20 лютого, в ході яких загинуло більше сотні протестувальників і кілька тисяч було травмовано. Пів площі було жінок, які стояли поруч, носили шини. Люди втратили почуття страху за своє життя.
Вранці 20 лютого протестувальники перейшли у контрнаступ. Того ж дня в інтернеті з'явились декілька відео, на яких зображено, як силовики стріляють з вогнепальної зброї в неозброєних протестувальників на вулиці Інститутській. Під час протистояння за інформацією МОЗ України загинули 82 особи, постраждалими стали 622 людини.
Ведучий. Переломним моментом Єврореволюції стало прийняття Верховною Радою 20 лютого постанови «Про засудження застосування насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України». Цей правовий акт визнав, що дії силових структур були незаконними і постановив «Кабінету Міністрів України, Службі безпеки України, Міністерству внутрішніх справ України, Міністерству оборони України та підпорядкованим їм військовим та воєнізованим формуванням негайно припинити та не допускати надалі застосування сили. Заборонити використання будь-яких видів зброї та спеціальних засобів проти учасників акцій протесту».
Ведучий. 21 лютого на Майдані відбулось прощання із загиблими повстанцями. У жалібних промовах їх назвали «Небесною сотнею». Під час прощання зі сцени Майдану звучала жалобна пісня «Гей, пливе кача…».
Відео «Плине кача».
Ведучий. Революція Гідності змінила українське суспільство. Українці нарешті визначилися із своєю ідентичністю. Замість нав’язаних ідеологічних розмежувань на російськомовних та україномовних жителів регіонів, електоральних розколів на Схід та Захід, двох віртуально існуючих політичних спільнот визріла єдина громадянська спільнота українців.
Ведучий. На жаль, і сьогодні боротьба за гідне життя триває. В ритмі тисяч сердець наших військовослужбовців, які захищають країну від терористів Революція Гідності має тривати в помислах та мотиваціях до дії кожного!
Ведучий. Вшануймо пам'ять Героїв Небесної сотні, славні зусилля українських захисників, жертв тероризму хвилиною мовчання.
Ведучий. «Новітня історія оцінить те, що ми сьогодні побачили, новітня оцінить те, що ми не зробили, новітня історія сьогодні в головах кожного з нас. Це - пам'ять і відповідальність... Пам'ять - це цінність. Цінність - це Бог і Україна». А для нас цінність - це життя без війни.
Кліп «Не моя війна»
Ведучий. Завершимо нашу зустіч словами Ліни Костенко
І якби на те моя воля,
Написала б я скрізь курсивами:
Так багато на світі горя,
Люди, будьте взаємно красивими.
Бажаємо щастя, добра, миру та злагоди.