Виховна година "розвиток комунікативних вмінь, самооцінки, позитивної мотивації, самостійності, виходу з конфліктних ситуацій"

Мета: розвиток комунікативних вмінь, самооцінки, позитивної мотивації, самостійності, виходу з конфліктних ситуацій.

Гра «Опиши друга»

Мета: Розвиток уваги й уміння описувати те, що бачив, продовження знайомства.

Хід гри:Вправа виконується в парах (одно­часно всіма учасниками).

Діти стоять спиною один до одного і по черзі описують зачіску, одяг і особу свого партнера. Потім опис порівнюється з оригіналом і робиться висновок про те, наскільки дитина була точна.

Гра «Знайди пару»

Мета: Розвиток сензитивності і співвіднесен­ня тактильних образів.

Ведучий сидить на стільці в дальньо­му кутку кімнати у розслабленому стані із закритими очима. Одна людина з групи підходить до ве­дучого і протягує йому в руки свою од­ну руку. Дитина, що водить, уважно досліджує її з закритими очима. Як тільки ведучий вважає, що він досить добре запам’ятав руку, він говорить: «Все». Тоді всі учасники групи одночасно про­тягують йому свої руки і ведучий нама­гається знайти серед цієї безлічі рук саме ту руку, що йому хтось подавав спочатку.

Звичайно, виконуючи це завдання, діти, торкають почергово рук това­ришів, говорять «не та», відсувають ру­ку, яка не відповідає сформованому тактильному образу.

Гра «Що змінилося»

Розвиток уваги і спостережливості, не­обхідних для ефективного спілкування.

Кожна дитина по черзі стає ведучим. Ведучий виходить з кімнати. За цей час у групі  робиться  кілька змін  в одязі, зачісці дітей, можна пересісти на інше місце (але не більше двох-трьох змін; усі зміни повинні бути видимими).

Завдання ведучого правильно поміти­ти зміни, які сталися.

Гра «Прояви увагу до іншого»

Діти стають у коло і по черзі говорять що-небудь позитивне одному з учасників гри. Знаками поваги можуть відзначатися особистісні якості, зовнішність, уміння, ма­нера поводження і т.п. У відповідь дитина говорить: «Спасибі, я теж думаю, що я…»

(повторює сказане йому, а потім він підкріплює сказане ще однією похвалою у свою адресу: «А ще я думаю, що я…»).

Гра учить дітей виражати своє пози­тивне ставлення до інших людей, учить робити і приймати знаки поваги.

Гра «Давайте поаплодуємо».

Мета: розвиток впевненості, підвищення самооцінки.

Психолог ставить в центр класу стілець. Всі діти стають в щільне коло біля стільця. Психолог запитує дітей, чи були вони в театрі або цирку та бачили, як захоплено аплодує публіка вкінці вистави артистам; чи мріяли ви, щоб так аплодували вам.  Він запевняє дітей, що час від часу кожний з них заслуговує на аплодисменти.

Психолог запрошує першого сміливця стати на стілець. Всі діти гучно йому аплодують. На стілець по черзі стають всі діти.

Гра «Я – унікальний».

Мета: розвиток впевненості, підвищення самооцінки.

Психолог звертається до дітей: «Які дуже-дуже приємні слова ви чули про себе самих за своє життя? Чи говорили вам хто-небудь, що ви унікальна людина і неповторна особистість? Чи можна сказати кому-небудь: «Ти унікальна людина!»? Чи можна говорити про унікальність та неповторність кожної людини?

Я хочу запросити вас в подорож в країну фантазій, під час якої ви почуєте багато прекрасних і приємних слів в свою адресу.

Сядьте якомога зручніше і закрийте очі. Зробіть три вдохи та три видохи та розслабтеся.

Чи знаєте ви про те, що в самій глибині кожного з нас ховається неповторна і дивовижна зірка? Ця зірка відрізняє нас від всіх інших людей. Адже у кожного з нас зірка своя особиста. Деякі зірки відрізняються одна від другої по кольору, деякі – по величині. Але кожний з нас несе в своїй душі свою зірку, яка і робить його унікальною і неповторною людиною. Давайте зараз разом пошукаємо  ваші  особисті зірки.

Може бути, що ця особиста зірка знаходиться в нашій голові. Можливо, вона ховається в нашому серці або  ще десь. Як тільки ви її знайдете,  тихенько підніміть руку. Почекаємо, поки всі діти знайдуть свої зірки.

Прекрасно! Ви знайшли свою зірку. Подивіться на неї уважно. Якого вона кольору? Якого розміру? А тепер уявіть собі, яке щасливе і задоволене обличчя у вашої зірки. Ви бачите широку посмішку на її обличчі? А може, ви бачите тиху і маленьку посмішку? Коли ви  добре роздивитеся посмішку вашої зірки, знову тихенько підніміть руку.

Почекаємо, поки всі діти не дадуть  цей сигнал.

Ваша зірка усміхається або ж сміється, тому що вона знає одну велику важливу таємницю. (Психолог говорить тихим задушевним голосом.) Обережно-обережно візьміть свою зірку на руки, піднесіть її до вуха і уважно послухайте, що вона хоче сказати вам. Нехай вона розповість вам, завдяки чому ви така унікальна і неповторна людина. Після того, як ви уважно вислухаєте все, що скаже вам ваша зірка, знову тихенько підніміть руку.

Знову почекаємо, поки всі діти подадуть сигнал.

Тепер ви знаєте, чому ви унікальна і неповторна людина. Тепер акуратно покладіть вашу зірку глибоко –глибоко на дно вашої душі, туди, де ви її розшукали. Тепер вона завжди буде нагадувати вам про вашу неповторність та особливість. Тихо-тихо скажи самому собі: «Я унікальна і неповторна людина!»

А тепер ви можете потягнутися, по черзі напружуючи і розслабляючи всі мишці свого тіла. Попрощайся зі своєю зіркою і поступово відкрий очі. Подивись на всіх оточуючих дітей в класі і вертайся до нас.

Обговорення:

–                   Де ти знайшов свою зірку?

–                   Чи є у неї ім'я?

–                   Тобі вона подобається?

–                   Що вона сказала тобі?

–                   Тепер ти віриш в свою унікальність?

–                   Як ти себе почуваєш?

–                   Чи хочеш ти час від часу чути від інших дітей про те, що ти унікальна, неповторна людина?

Гра «Ситуації»

Мета: вміння виходити та адекватно реагувати на конфлікти.

Обговорення ситуацій.

        Ситуація 1

         На дворі жилого мікрорайону був збудований баскетбольний майданчик, який

влітку міг використовуватись для гри в теніс та волейбол, а взимку – для гри в хокей.

Коли з часом обладнання стало непридатним, цей майданчик використовувався хлоп-

цями як футбольне поле, і весь двір ганяв тут м´яча. Але одного разу баскетбол знову став дуже популярним, і половина хлопців двору, зібравши гроші, відновила баскет -

больні щити. Саме тоді виник конфлікт: двір поділився на « футболістів » і « баскет-

болістів » - два ворожих табори.

• Які варіанти рішень ви могли б запропонувати для того, щоб примирити ворож-

нечу хлопців?

• На який варіант, на ваш погляд, погодились би обидві сторони ?

       Ситуація 2

        Брати Мишко і Петрик посварилися за книжку . Мишко хотів її читати тоді, коли й Петрик.

     -   Як можна було братикам уникнути сварки ?

        Ситуація 3

        Прийшов Кирило Кожум´яка до змія, а той йому й каже:

       - А що  Кирило? Прийшов битися чи миритися ?

       - Де вже миритися? Битися з тобою, з іродом проклятим.

       От і почали вони битися – аж земля гуде.

     - Чому Кирило погодився битися із змієм?  

     - Як можна було уникнути сварки?

  6. Робота в групах

      Діти розігрують конфліктні ситуації. (Сценки )

        Дорослі – діти.

        Чоловік – жінка.

        Підліток старшого віку – підліток молодшого віку.

 Обговорення  сценок.

   - Хто першим затіяв конфлікт?

   - Яка була у відповідь реакція іншої сторони?

   - Як розпалювалися пристрасті?

   - Чи робив хто – небудь спробу примирення?

   - Чи була у героїв інсценувань можливість уникнути конфлікту?

   - Що для цього їм треба було зробити?

           Передбачувані відповіді:

       - вислухати іншу сторону;

       - говорити спокійно;

       - не нервувати;

       - знайти компроміс;

       - просто вибачитися.