Виховна година "Свято Букваря"

 

Свято Букваря

 

 

 

 

Мета: удосконалювати навик виразного читання напам’ять, формувати здатність до самооцінювання; учити визначати спільне й відмінне, розвивати увагу, фантазію, збагачувати словниковий запас, учити позначати звуки буквами, складати слова, навик співпраці на уроці.

 

Ведуча  Добридень! Раді вас вітати на нашім урочистім святі!

Відтоді, коли дитина вперше бере Букварика до рук, в її житті починається новий період, бо Буквар – це перша сходинка до знань!

Дорогі  діти, шановні гості.

       Ми зібралися в цьому святковому залі віддати пошану нашій першій книзі букварю, який навчив вас читати, відкрив широкі двері  до цікавих подорожей в країну Знань, буквар живе більше 400 років. Змінюється сам буквар, але залишається головне його призначення — вчити дітей читати.

Ось і настав той день, коли ми завершили працювати з першим у     своєму житті підручником - Букварем, проводимо свято Прощання    із цією мудрою і для кожної людини необхідною в житті книгою.

 Є святкових днів багато

 На листках календаря

 А між ними й наше свято -   

 Вшанування букваря!

 

         Літера перша і перше слово,

З книгою перша серйозна розмова.

Перша сторінка, наступна сторінка,

Успіхи перші, і перші сльозинки.

 

     Ми Букварик почали

Восени вивчати.

А тепер вже на 12

      Вміємо читати.

Як же важко було нам

Палички писати.

Ставити їх по порядку,

Мов солдатів на зарядку.

 

 Ох за них нам попадало,

              Бо писали як попало.

              Не вірили ні вчителька, ні мама,

              Що важко було ставити їх прямо.

Матусі, татусі,

Згадайте, люба вчителько,

Як «бекали» і «мекали»

 Спочатку ми усі.

 

 А нині любо слухати,

Як добре ми читаємо.

Подякуєм Букварику

І разом попрощаємось.

 

 А були в нас і тривоги.

 Тішили нас перемоги,

 І як нам радісно сказати:

  Навчився читати дружній наш клас.

  Ви можете всі поздоровити нас.

          Любі гості, мами й тата, 

 В нас букварикові свято. 

 Добре, що прийшли до нас 

 На гостину в перший клас. 

 

 Свято гарним вийти зможе, 

Якщо кожен допоможе. 

Від пісень і жартів, звісно, 

              Хай сьогодні буде тісно!

 Дівчинка з лялькою:

 Мені мама кубики купила.

 Щоб читати лялечку я вчила.

 Я давно- давно всі букви знаю,

 І слова я з ними прочитаю.

 Ну а лялечка моя іще мала,

 Тільки й вивчила : «Уа! Уа!»

 

  Хлопчик з котиком:

 Ну й розумний в мене котик!

 Де такий і взявся?

 Чи у школі десь навчався?

 Чи такий вже вдався?

 Казку хоч яку вам скаже

 Про жар - птицю, змія,

 Пісню всяку заспіває –

 Просто чудасія!

 Звідки ж котик теє знає?

 Все читає, розбирає та на вус мотає.

 

А зараз оголошується «Весела перерва»!

    

       -    Марійко, навіщо ж ти усі цукерки поїла сьогодні?

       -  Мамо, ти ж сама мене вчила, не залишати на завтра те, що можна зробити сьогодні.

                    ***

 Помий, Василько, руки з милом. Як ти підеш у школу з такими руками?

 Та це не обов’язково.

 Як то не обов’язково?

 Бо я у школі руки не піднімаю.

                     ***

         Чого в чорнилі руки, Таню?

 Це в нас було чистописання.

 А на щоках чому чорнило?

 Бо я руками щоки мила.

                     ***

Школярика вчитель спитав

 - Хто приклад тобі розв’язав?

 Бабуся, матуся чи тато?

 - Не можу я точно сказати,  Бо вчора зарано ліг спати.

 

(Лунає тривожна мелодія)

Баба Яга (розглядаючи книгу, що у неї в руках):

Книгу я знайшла чарівну,

У чаклунстві так потрібну…

Буду Яглика навчати,

Щоб умів людей лякати!.. (залякує глядачів у залі)

Яглику! Ти де сховався?

Подивись-но, в баби цяця!

(шукає Яглика і ніде не знаходить)

Ото капосний малюк!

Геть відбився вже від рук!

Зараз мамця почаклує,

Вітерцем тебе придує…

(чаклує)

Чуфир-чуфир…

ЗВУК «ВІТЕР»

На сцену забігає Яглик так, наче його хтось невидимий штовхає, падає перед Ягою, помічає Буквар, вихоплює його з рук матері та відкриває

Яглик:

Що ж це, матінко моя,

Знову Чорна магія?!

Якісь знаки та карлючки!

Чи не татові це штучки?..

А це що? (вказує на літеру «О» у Букварі)

 

Баба Яга (забираючи книжку, з докором): О!

Яглик:

О-отрута?!. Не бери!

Мерщій викинь, поклади!

Баба Яга:

Нумо, Яглик, угамуйся!

І за мене не турбуйся…

Справді, книга чари має,

Бо дітей читать навчає…

Будь-який малий школяр

Зна, що книга ця – Буквар!

Ось і ти навчись читати,

Досить вже байдикувати!

600 років лише й знаєш,

Що гуляєш та гасаєш!

 

Яглик:

•                 Я – читати? Ти жартуєш!

 

 

Баба Яга (беручи мітлу і погрожуючи синові):

•                 Ти мене погано чуєш?!.

Яглик намагається утекти, але Баба Яга хапає його за вухо і, підганяючи мітлою, саджає за стіл та кладе перед ним Буквар

Баба Яга:

Букви вчи, не йди нікуди,

А то гірше тобі буде.

Ось тобі секундомір –

Потім себе перевір.

А прийде Кощій, наш тато,

Йому будеш звітувати!

Я ж лечу в ліс на нараду

І даю тобі пораду:

Краще справою займися…

Бо підеш до школи вчиться!

(Яглик бере Буквар, сумно зітхає. Баба Яга виходить)

Шапокляк:
Привіт, малявки! Я відома бабця Шапокляк! Я бачу, що у вас тут свято. Якщо чесно, то я дуже хочу з вами подружитися, звісно якщо ви не занадто розумні.

На мої питання відповідайте ТАК! Або НІ! Згодні?

 Треба гарно вам читати?
– Треба менших ображати?
– На перервах верещати?
– Парти всі розмалювати?
– Друзів треба виручати?
– Треба слухати матусю?
– А подратувать  бабусю!
– У класі вибийте шибки!
– Вчительці робіть все навпаки!
– Чи хочете друзями моїми стати?
– Та я ж вас краще вчительки буду навчати!
З такими розумненькими і добренькими я й сама не хочу дружити. Піду від вас!

Пєчкін

  Добрий день, малята! Доброго дня всім!

У мене для першокласників є святкові телеграми, але я не знаю від кого.

Допоможете мені розібратися?

 

1.  Дорогі малята! Не змогла прийти на ваше свято, бо висиджую золоте яєчко. Зі святом вас! (Курочка Ряба.)

2.  Розумники і розумнички! Я котився на свя­то і прокотився повз вас. Прийміть мої вітання! (Колобок.)

3.  Любі діти! Хотіла прийти до вас на свято, та загубила черевичок. Щасти вам у навчанні!(Попелюшка.)

4.  Зламалася ступа, тому святкуйте без мене. Ваша... (Баба Яга.)

Дякую вам мої маленькі друзі! До нових зустрічей!

            

 Ось дзвінок веселий кличе

 Першокласників на свято,

 Не запізнюйтесь! Скоріше!

 Час з буквариком прощатись!

 

 Буквар взяли ми перший раз,

 Як зайшли у перший клас.

 І як нам радісно сказати:

 Тепер вже вміємо читати.

 

Букварик:
Я мандрую по країнах,
Я з абеткою дружу.
І малечу як зустріну
Грамоті одразу вчу.
Я щасливий дуже,І тому радію, Що всі діти в цьому класі Читати вже вміють.
 

 Любий наш Букварику!

Наш найперший друже!

Ми тебе порадувать

Хочем дуже-дуже!

 

 Що ж ми для тебе зготували?

Вже час дізнатися настав…

В чарівнім місті побували,

Куди ти шлях нам показав…

 

 Живуть там літери в словах…

А кожне слово – звір чи птах…

Травиця чи барвистий цвіт…

Отож в похід! За нами вслід!

 

  Ми - літери відомі,

   Ми кожному знайомі.

  Але про кожну літеру

   Ви знаєте не все.

 

 Ми - літери незвичні,

 Ми дуже симпатичні.

 Багато цікавинок

 Кожна з нас несе.

 

Послухайте, друзі,

Абетку про нас.

Веселу абетку

 Про 1 клас.

 

 

А   Стали букви у рядок

Та й побігли на лужок.

Хто ж у них за ватажка?

Ну, звичайно, буква  А

 

Б   Буква Б із одиницею 

Стала поруч мов із сестрицею. 

Поміхнулася до нас.
Так з'явився 1-Б клас.

 

В  Вишиваю вишиваночку
Я для братика Іваночка.
Вишиваночка у вишеньках,
Ягідками рясно вишита.
Вся в мережах вишиваночка —
Подарунок для Іваночка.

 

Г   Літера «Г» дуже пластична 

Поважає гімнастику ритмічну. 

І демонструє в цей, святковий час 

          Комплекс аеробіки для вас.

 Д   Два Дзвіночки - дзень та дзень –
      Дзвонять діткам: « Добрий день»
      Джерело дзюрчить-іскриться
      Дай водиці нам напитися.

 

 

Ж   Я ось літера така:

       Дуже схожа на жука.

       Тільки-но жука згадаєш,

       Вмить мене ти пригадаєш. 

 

І    Буква ця — неначе свічка,

З ясним вогником вгорі.

Це не свічка, любі дітки,

А звичайна буква... 

 

 Й   Буква «Йот» така ж як «И», 

       Наче рідні дві сестри.

      Лиш зійшов над нею місяць,                                                                                                                                Тільки ріжки догори.

                                                          

Буква «Ка», Буква «Ка».                      

Ой, яка вона швидка!                          

Наче хлопчик, знявши руку,              

Витинає гопака.

 

З букви М і молоко,
і малий сусід Мишко,
манна каша і малина,
і морозиво, й машина,
й наймиліше між словами
найрідніше слово “мама”.

 

                                                         

 

 

Сонце, наче буква «О».                          

Над землею попливло                        

І до нього, як до мами,                       

Діти тягнуться руками.

 

Р   Равлик лізе на стеблинку,               

Сам несе свою хатинку.                  

В нього ріжки коротенькі               

І чутливі, мов антени.

 

Т   Тук-тук-тук, ток-ток-ток —          

Вибиває молоток.                          

Швидко цвяхи заб’єте                   

Схожий він на букву «Те». 

 

У    Скажи, горобчику, чому

Ти так боїшся букви «У»?

--Тобі зізнаюся я , татку,--

Ця буква схожа на рогатку.

 

Ш     Комиші шумлять: шу-шу.

Букву я нову пишу:

Три стовпці, внизу межа —  От і вийшла буква «Ша».

Ю   Як зробити букву «Ю»,                 

Здогадавсь Іванку.                         

Букви «І» та «О» приб’ю              

На коротку планку.                       

 

Я     Десь пропала буква «О».

    Ми шукаємо давно.

    Де ж поділася вона?

Не знайдемо до темна.

А вона, от чудасія!

    Всілась букві «Л» на шию

  І від радості сія: 

    -Я! Тепер вже буква Я!

 

Ь    Дві спиці бабуся вколола в клубочок.

На букву став схожий м’який колобочок

 Немов м’який знак ,  усміхається Вітя.

 Ця буква стоїть у кінці алфавіту.

 

 

 Рідний наш букварику,

 Ми тебе любили,

 Ми з тобою весело й радісно дружили.

 Та прийшла пора прощатись,  Час з тобою розлучатись.

 Віднині будеш серед книг

 На місці першому стояти.

 Ти – найдорожчий від усіх,

 Бо навчив усіх читати.

 

  Добрий Букварику, перша книжко,

 Хочеться, навіть, поплакати трішки.

 Жаль розлучатися, хоть і треба-

 Ми не забудем ніколи про тебе!

 

 Спасибі тобі за добру науку,

 За паличку першу і першу букву,

 За перше слово і першу казку,

 За першої вчительки щиру ласку.

 

 Літера до літери

Старанно складали.

Ось тебе Букварику

Ми вже прочитали.

 

                             Не сумуй, Букварику,

З нами ти навіки.

Від малого віршика –

До трудів великих.

 

 

 Всі читати вміємо

  Ми читати будем.

  І тебе, Букварику,

  Ніколи не забудем.

 

 

Прощавай, Букварику,

В школі перший друже.

Ми тобі, Букварику,

Дякуємо дуже

 

Букварик:    Дякую вам за добрі слова.
                      Мені вже час. Прийшла пора.
                      Чекає інша дітвора.

                       До побачення!
 

 

    Ведучий           Дитинство веселковими мостами,

                              Як в казці, швидко – швидко пролетить,

                              А потім юність росами – стежками …

                              Всі роки в школі – найсвітліша мить!

 

                              Тому у дружбі, радості зростайте,

                              Хай сонце щастя світить вам щораз.

                              І перше свято це запам’ятайте.

                              Нехай щастить вам в добрий час.