Виховна година «Тарас Шевченко жити буде – поки на землі житимуть люди» 2 клас

 

 

Геній і великий син –

Тарас Григорович Шевченко

ТИЖДЕНЬ ПАМ’ЯТІ

 В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

1.Понеділок .

«Тарас Шевченко - український письменник і художник»

2.Вівторок .

«Дитинство Тараса»

3.Середа. 

«Кобзар. Твори Т. Г. Шевченка»

4.Четвер .

«Картини Т. Г. Шевченка», «Твори очима дітей»

5.П’ятниця .

Виховна година

« Тарас Шевченко жити буде – поки на землі житимуть люди»

 

 

 

 

 

Виховна година

«Тарас Шевченко жити буде –

поки на землі житимуть люди»

2 клас

 

                                                                Вчитель:Таран Н.Ю.

 

 

 

 

 

 

 

Мета:  Розширити знання учнів про життя і творчість Т.Г.Шевченка; сприяти вихованню національної самосвідомості учнів ;удосконалювати вміння самостійно вивчати творчість поета, продовжити ознайомлення учнів з красою, неповторністю, чарівністю Шевченкового слова, значенням творчості Т.Шевченка для українського народу, показати, як шанують його пам’ять, викликати бажання глибше пізнати його життєвий шлях; розвивати читацькі інтереси, пам’ять, мислення; виховувати в учнів любов і шану  до народного поета.

Обладнання: портрет Т.Г. Шевченка, виставка творів поета, «Кобзар»,  репродукції художніх творів, записи пісень на слова Великого Кобзаря, презентація (фільм), аудіо кобзар для дітей..

Хід   уроку

І. Організаційна частина. Сценка «Розмова матері і Тараса»

Заходить мати і син. Сідають до столу,на якому запалена свічечка.

Син: - Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?

Мати: - Так, мій синочку, правда!(дитина кладе голівку матері на коліна, мати співає колискову)

Син: - Мамо, а чому так багато зірок на небі?

Мати: - Це коли людина на світ приходить, Бог свічечку запалює. І горить та свічечка, поки людина не помре. А як помре –свічка згасне, зірочка падає. Бачив?

 

 

 

 

 

 

 

Син: - Бачив,матусю, бачив. Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а другі – ледь видно?

Мати: - бо, коли людина зла, заздрісна. Скупа, то її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, робить людям добро, тоді свічка світить ясно, і світло це далеко видно.

Син: - Матусю, я буду добрим! Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.

Мати: - Старайся, мій хлопчику!

ІІ. Оголошення теми уроку.

На протязі тижня ми з вами вивчати життя і творчість видатного поета і художника Тараса Григоровича Шевченка, побували у картинній галереї Тараса – художника, слухали записи Тарасових віршів. Сьогодні ми підведемо підсумок нашого тематичного тижня і проведемо виховну годину під назвою «Тарас шевченко жити буде – поки на землі житимуть люди!»

ІІІ. Розповідь учителя. Слухання аудіо запису «Дитячого кобзаря»

    Сьогодні ми будемо говорити про життєвий та творчий шлях геніального сина українського народу Т.Г. Шевченка. Це він мав справді «Од бога і голос, і ті слова», які пішли «меж люди».

Навіть у найтяжчі часи у родинах українців збереглися книги з його творами. А ті, кого лиха доля в пошуках кращого життя гнала на чужину, разом з Біблією, грудочкою рідної землі везли в ті далекі краї «Кобзар» Т.Шевченка. Він разом з ними промовляв:

«…Я так люблю

мою Україну убогу». Тарас Григорьевич Шевченко - Сон -.mp3

ІV.  Доповнення знань учнів про життя і творчість Т. Г. Шевченка

Іде весна, іде ясна,

Мов квітка розвилася,

І спогад нам несе вона

Про віщого Тараса.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Що більше сотні тому літ

Умер в чужій країні,

Та славний він на цілий світ,

Його всі знають нині.

 

Багато зла перетерпів,

Назнав лихої долі,

Милий остався без батьків

І вівці пас у полі.

 

Дідусь розказував не раз

Про козаків завзяття,

І слухав залюбки Тарас,

Блищали оченята.

 

Та пан Тараса в слуги взяв:

Картав, карав щоднини.

Тарас же нишком малював

Із панських стін картини.

 

 

 

 

 

 

Застав при малюванні раз

В саду його Сошенко.

Поміг, що вільним став Тарас,

Що вчитись став Шевченко.

 

Його пізнали малярі,

Хвалили вдале діло.

Але злякалися царі:

— Він вірші пише сміло!

 

Бо в віршах пригадав Тарас,

Як нарід жив на волі,

Як козаки в воєнний час

Перемагали в полі.

 

Бо в віршах тих розповідав,

Як добре вільним бути,

Яка невольникам біда,

Як гнобить ворог лютий.

 

 

 

 

 

 

Які степи, який Дніпро

І українські люди,

Як переможе ще добро

І весело всім буде.

 

Злякавсь, що пісня голосна,

Московський цар поганий,

Тараса в чужину прогнав,

Закув його в кайдани.

 

Та ще й писати заказав

Московський цар лукавий.

А все ж таки Тарас писав,

Ховав вірші в халяві.

 

І так в пустелі, в чужині

У самоті томився,

Писав про Рідний Край пісні

І Богу все молився.

 

 

 

 

 

 

Як проминуло десять літ,

Вернувся він на волю,

Та невеселий був той світ,

Ридало серце з болю.

 

Замовкло серце Кобзаря

У чужині холодній,

Та слово, ясне, мов зоря,

Нам світить досьогодні.

 

І кожен раз в весняний час

Всі українські діти

Згадають: нас любив Тарас!

Йому дарують квіти.

 

Сповнить Тараса Заповіт

Ніхто з нас не забуде!

І хоч минула сотня літ,

Він завжди з нами буде!

 

 

 

 

 

 

2. Хвилини поезії. Конкурс на краще читання творів Великого Кобзаря.

 - Т.Г. Шевченко дуже любив природу рідної землі, її степи, ріки, її стрункі тополі, верби над ставами, червону калину і оспівував їх у своїх віршах.

(Читання віршів учнями).

3. Фізкультхвилинка.

4. Робота в групах.  Гра «З якого вірша рядки?»

5. Слухання пісні «Реве та стогне Дніпр широкий…на слова Шевченка           Реве та стогне Дніпр широкий (Ukrainian folk song).mp4

6.  Уроки тітоньки Сови. Казки картинної галереї (перегляд ).

 Тарас Шевченко. Казки картинної галереї..flv

7.  Гра «Збери картину» (робота в групі)

 

V. Підсумок уроку.

- Завершити урок я хочу словами Шевченка:

Свою Україну любіть,

Любіть її. Бо время люте.

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть…

- І нехай вогник Кобзаря завжди горить у ваших серцях, посилаючи промені     любові до природи, людини,  рідного слова і пече гнівом до несправедливості.