Виховна година.Тема: " Особиста гідність"

ТРЕНІНГ:

« ОСОБИСТА ГІДНІСТЬ»

Вступ(3 хв.)

 Мета:ознайомити учасників з метою та завданнями тренінгу.

Хід проведення

 Педагог повідомляє мету, завдання та розклад тренінгу. Він зазначає: «Тренінг дасть змогу отримати відповіді на такі запитання:

 v Що таке людська та особиста гідність?

 v Що означає бути гідною людиною?

 v Як набути впевненості у собі?

 v Як забезпечити особистісне самовдосконалення?»

До уваги педагога мету та завдання тренінгу доцільно завчасно занотувати на аркуші фліп-чарту.

Принципи роботи на тренінгу(7 хв.)

 Мета:виробити принципи роботи групи на тренінгу.

Хід проведення

 Педагог зазначає, що для ефективної роботи на тренінгу (щоб досягти поставленої мети, завдань тренінгу та працювати в дружній, творчій атмосфері) учасники мають домовитися про принципи співпраці. Пропонуються такі принципи: v принцип позитивності(бути позитивними до себе та інших, не критикувати, виявляти терпимість, повагу); v принцип пунктуальності(вчасно починати та закінчувати роботу над завданням; дотримуватись регламенту); v працювати на результат(виявляти активність, усвідомлювати мету завдання, прислуховуватись до думок інших...

Запитаннядляобговорення:

v Як ви вважаєте, як допоможуть нам правила на тренінгу?

v Для чого ми домовилися про принципи співпраці?

До уваги педагога Принципи бажано записати на ватмані чи дошці та залишити на видному місці, щоб за необхідності до них можна було звернутися.

Вправа «Цікаве ім’я»(10 хв.)

Мета:дати можливість учасникам представитися та надати цікаву інформацію про себе.

Хід проведення

 Педагог пропонує кожному учневі розповісти цікаву історію про своє  ім’я: що воно означає, хто вирішив дати вам саме це ім’я, на честь кого вас так назвали, з чим воно асоціюється, хто із відомих людей має таке ж ім’я тощо.

Вправа «Очікування» (10 хв.)

Мета:допомогти учасникам сформулювати очікування від тренінгу.

Хід проведення

 Педагог нагадує учням мету, завдання тренінгу. На наступному етапі педагог пропонує учасникам на стікерах різного кольору написати свої очікування. Педагог звертає увагу підлітків на те, що вони мають відповісти на запитання: «Що вони очікують від тренінгу, що хочуть дізнатися, яку інформацію отримати, яких навичок набути для того, щоб цей тренінг був для них корисним?» Учасники проговорюють написані очікування і приклеюють їх на фліп-чарті. Запитання для обговорення: v Чи допомогло вам написання і проговорення очікувань зрозуміти мету і завдання тренінгу? v Чи усвідомили ви важливість тренінгу саме для вас?

v Чому важливо ставити особисті конкретні цілі на тренінгу?

Інформаційне повідомлення «Гідність: людська та особиста»(5 хв.)

Мета: сприяти усвідомленню учнями поняття «гідність», «людська гідність», «особиста (власна) гідність».

Хід проведення Педагог знайомить учнів з поняттями «гідність», «людська гідність», «особиста (власна) гідність

», використовуючи Інформаційні матеріали для педагога.

Вправа «Як відрізнити людину з почуттям особистої гідності»(20 хв.)

 Мета: надати учасникам можливість зрозуміти, яким чином почуття особистої гідності впливає на поведінку людини, її манеру поводження, спілкування.

Хід проведення

 Педагог об’єднує учасників у дві групи, кожна із груп отримує завдання: 1 група – описати, як виглядає, поводиться, розмовляє людина, яка має почуття особистої гідності. 2 група – описати, як виглядає, поводиться, розмовляє людина, яка не має почуття особистої гідності. Після виконання завдання групи презентують свої напрацювання.

До уваги педагога Важливо прослідкувати, щоб були названі такі характеристики людини, яка має почуття особистої (власної) гідності: впевненість, принциповість, толерантність, щирість, чесність, справедливість, уміння слухати і говорити, уміння твердо сказати «Ні», прямо і чесно висловлюватися, знання своїх прав,  уміння відстоювати свою позицію, не порушуючи прав інших людей, уміння не принижуватися та не принижувати інших. Людина, яка не має почуття особистої гідності відрізняється пасивною громадянською позицією, її життєва позиція «моя хата з краю». Але в такої людини може проявлятися активність у приниженні інших людей, проявах насилля та експлуатації. Така людина може виглядати слабкою, безсилою, метушливою,

неспокійною або мати агресивний вигляд, пильно вдивлятися в оточуючих, часто тримати «руки в боки» чи стискати кулаки.

У ході представлення груп педагог задає питання:

v Чи доводилося вам зустрічатися з людьми, які мають почуття особистої гідності?

 v За яких обставин це було?

 v За якими ознаками ви віднесли людину до тієї чи іншої категорії?

 v Що можете сказати про ваше почуття гідності?

 v Як воно проявляється? Наведіть приклади.

 v Чи було вам коли-небудь соромно за свої вчинки?

Чи пов’язано це з вашою особистою гідністю?

Запитання для обговорення: v Що вам дала ця вправа?

Які висновки ви для себе зробили?

 v Чи дізналися ви щось нове?

До уваги педагога На вибір педагога може бути обраний інший варіант проведення цієї вправи, який полягає у створенні кожною групою скульптури людини з почуттям власної гідності та без неї. Фігура «ліпиться» з одного із учасників, якому інші «створюють» міміку, жести, пози.

Вправа «Цінності»(20 хв.)

Мета: надати можливість учасникам отримати реальний досвід відчуття вагомості своїх переконань і життєвих цінностей.

Хід проведення

 Учасникам пропонується на 6 кольорових стікерах одного кольору написати 6 (по одній на кожному стікері) найважливіших життєвих цінностей, які вони вже мають. Це можуть бути люди (рідні, друзі, кохані), якості, досягнення – все те, чим ми пишаємося.

Після завершення роботи кожен учень має проранжувати свої цінності, тобто розкласти їх перед собою таким чином, щоб найважливіша цінність була найближча до учасника і так далі в залежності від значимості кожної наступної цінності. Учасники мають покласти стікери так, щоб було видно, що там написано.

Запитання для обговорення:

 v Чи важко вам було виконувати це завдання? Поясніть.

 v Чому ви вважаєте, що те, що ви написали, є вашими цінностями? У чому їх цінність?

v Що ви розмістили найближче до себе? Чому? На наступному етапі педагог роздає кожному ще один стікер, більш яскравого кольору, та пропонує записати на ньому свою найголовнішу життєву мету, тобто те, найголовніше та найбажаніше, чого кожен прагне досягти.

До уваги педагога Важливо наголосити учасникам, що на 6 стікерах вони писали те, що у них уже є, а на останньому – те, що дуже хочеться, щоб було.

Стікер з метою розміщується після усіх цінностей і виходить, що мета знаходиться досить далеко від учасника. Педагог пропонує учасникам уважно подивитися на свої цінності та мету. Педагог пояснює: «У житті буває так, що на реалізацію наших цінностей потрібен певний час, який витрачається, наприклад, на друзів, на батьків та родичів, на улюблену справу тощо. Але ж досягнення нашої мети теж вимагає певного часу, і тільки в нашій владі вирішити, як це зробити, чим ми можемо поступитися. Ще раз подивіться на свою мету і, якщо ви хочете її досягти, вам потрібно вивільнити час за рахунок якоїсь цінності. Зробіть це. Цінність, якою ви пожертвували, покладіть збоку, мету можете наблизити до себе». Поволі, уважно слідкуючи за висловлюваннями учасників та їхньою поведінкою, педагог пропонує наблизити мету ще ближче, але «ціною» ще однієї цінності. Якщо хтось із учасників відмовляється відкладати свої цінності, то не варто на цьому наполягати. Разом з тим, педагог знову і знову пропонує групі уважно подивитися на свою мету та цінності, наголошуючи на тому, що і одне і друге належить учаснику. У той момент, коли більшість учасників перемістили свою мету настільки, на

скільки змогли, педагог дає можливість учасникам висловитися та коротко поділитися своїми почуттями.

До уваги педагога Ймовірно, що почуття деяких учасників будуть суперечливими. Важливо надати можливість висловитися усім тим, для кого вибір був особливо важким.

Педагог висловлює розуміння того, що завдання було не легким, але це лише вправа. У житті бувають ще складніші ситуації, коли приходиться робити вибір, при цьому кожний вибір має свою ціну. Учні мають усвідомити, що у людини, незалежно від її віку та статусу, має бути своя особиста позиція, яка ґрунтується на переконаннях та цінностях, на особистій та людській гідності. Вагомість та значимість цінностей кожен визначає для себе особисто, тому і вибір робить кожен сам, сам приймає рішення. Насамкінець педагог дозволяє учасникам розмістити свою мету і цінності у будь-якій формі і послідовності, так, як кожен захоче сам, щоб відчувати себе комфортно. «Візерунки», які утворяться, будуть різні та унікальні, як і люди, які їх створили.

Запитання для обговорення:

 v Що довела ця вправа?

 v Які висновки ви зробили?

 v Що із життєвих цінностей для вас найважливіше? v Чи задумувалися ви про це раніше? v Які емоції викликала ця вправа?

Вправа «Чим я можу поступитися»(15 хв.)

Мета:надати можливість учасникам замислитися, чи можливо для них пожертвувати чимось заради мрії близької людини.

Хід проведення Педагог зазначає: «Відомою є думка про те, що коли людина віддає щось іншій, вона сама більше отримує, хоча не завжди це є таким вже очевидним фактом. Тим не менше, у кожної людини є відчуття «власності», яке стримує її благочинні починання. Ми тільки-но вирішували, чим може поступитися кожний

заради своєї мрії, і зрозуміли, що це було нелегкою справою. А якщо поступитися потрібно чимось своїм заради іншої людини, яким буде наше рішення? Зараз ми спробуємо з цим розібратися». Педагог об’єднує учасників у пари та пропонує розповісти одне одному про свою найзаповітнішу мрію, адже у кожного вона своя – далека, близька, реальна чи така, яка ніколи не збудеться. Він каже: «А тепер ви маєте вирішити, чим ви можете допомогти другові у наближенні його мрії, чим можете поступитися, що подарувати, віддати просто так, від чистого серця, нічого не чекаючи у відповідь? Обговоріть це в парах». Пари представляють свої варіанти благочинності. Підсумовуючи, педагог має наголосити, що надання допомоги тим, хто її  потребує,  є  гідним вчинком людини. Іноді допомога може виражатися у дружній пораді, підтримці, умінні просто вислухати людину. Це не потребує матеріальних затрат, але може допомогти подолати труднощі, наблизити до мрії. Педагог підкреслює: «З усіх наук, які людина повинна знати, – писав Л. Толстой, – найголовніша – наука про те, як жити, роблячи якнайменше зла і якнайбільше добра».

Запитання для обговорення:

v Чи відчуваєте ви, що дарувати подарунки приємніше, ніж їх отримувати?

v Чи подаєте ви милостиню? Поясніть.

v Чи вважаєте ви гідним просити про допомогу?