ВИХОВНА ГОДИНА «У СВІТІ ВСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ З МАМИ»

Технолого-економічний коледж БНАУ

 

 

 

 

 

 

ВИХОВНА ГОДИНА

 

«У СВІТІ ВСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ З МАМИ»

 

 

 

 

 

Виконала:

вихователь гуртожитку

Кривенька Наталія

 

Біла Церква

Щоб сформувати у студентів такі духовні якості, як усвідомлення свого обов'язку перед батьками, а особливо перед матір'ю; показати велич жінки-матері, її роль в житті кожного з нас; розвивати творчі та акторські здібності студентів. Виховувати повагу до жінок, любов і вдячність до мами, бабусі; вчити бути уважними, чуйними; закріпити правила поведінки під час урочистих подій. Сприяти розвиткові творчих здібностей

 

                                                       У СВІТІ ВСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ З МАМИ

Епіграф:

Сьогодні, нене, знову днина,

в котрій так кожная дитина

матусі своїй дорогій -

таки зо самого же рання,

складає щирії бажання,

які містить в душі своїй.

П.КУЛІШ

Ведуча:

День Матері відзначається у травні, бо це є місяць Пречистої Діви Марії. У травні, коли природа-мати одягає землю у пишне зелене вбрання, люди висловлюють подяку материнській самопожертві і відзначають День Матері. У цього свята давня і цікава історія. Пов'язана вона з долею американки Анни Джервіс. Дівчинка рано втратила найдорожчу у світі людину - МАМУ. На її клопотання 1914 року Конгрес США встановив нове державне свято - День Матері. 1929-го року з ініціативи Союзу українок започатковано цей урочистий день на Галичині. Відтоді у другу неділю травня День Матері відзначається дуже широко.

Звучить "Пісня про рушник" на слова А.Малишка.

Студент 1:

МАМИН ДЕНЬ

День травневий, день весняний —

Трави й квіти весняні.

Навкруги — куди не глянеш:

Все всміхається мені.

І в таку чудову днину,

Між пташок дзвінких пісень,

В серце кожної людини

Йшов любов’ю Мамин День.

 

В день такий приносять діти

До мамів любов свою —

В подаруночках і квітах

Кажуть: я тебе люблю.

Світлана КУЗЬМЕНКО

Студент 2:

Мати... Це перше слово, яке з радісною усмішкою вимовляє дитина. Це слово

повторює людина в хвилини страждань і горя.

Скільки б не судилося страждати,

Все одно благословлю завжди

День, коли мене родила мати

Для життя, для щастя, для біди.

День, копи мої маленькі губи

Вперше груди мамині знайшли,

День, що мене вперше приголубив

Паскою проміння із імли.

Як мені даровано багато,

Скільки в мене щастя, чорт візьми! -

На землі сміятись і страждати,

Жити і любить поміж людьми!

В. СИМОНЕНКО

Ведуча:

З першої хвилини життя схиляються над нами обличчя матерів.  Мама — це символ любові і ласки, ніжності і найвірнішого кохання.
І тому не дивно, що найтепліші, найщиріші слова присвячують письменники і поети матерям. І образу матері як вічному уособленню безкорисливої любові і відданості

Студент 3:

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

Буває іноді дивлюся,

Дивуюсь дивом, і печаль

Охватить душу; стане жаль

Мені її, і зажурюся,

І перед нею помолюся,

Мов перед образом святим

Тієї Матері святої,

Що в мир наш Бога принесла...

Т. ШЕВЧЕНКО

Ведуча:

Всім своїм життям і працею, прикладом і вихованням наші мами утверджують в нас кращі риси людяности і добра.

Студент4:

Мати

Я прокидаюся рано -

Й зразу, хоч ще не встаю,

тільки спросоння погляну,

бачу матусю свою.

Мати - досвітня пташина,

З досвітку віч не зімкне,

ходить по хаті навшпиньки,

щоб не збудити мене.

Мати - то сонечко рідне,

сонечко ясне, земне,

слово її заповітне

гріє і живить мене.

І. ГНАТЮК

Ведуча:

Завжди, коли поет пише про те, що. найдорожче його серцю, він згадує маму….

Студент 5:

Я заявляю відверто і прямо:

В мене секретів немає від мами!

Втім, раз на рік — до жіночого свята —

Маєм від мами секрет ми із татом.

В чім той секретний секрет полягає,

Знаєм удвох ми, а мама не знає.

Тільки всміхаємося загадково,

Та про секрет наш — нікому ні слова!

Мама лиш зиркає скоса, хитрунка,

Й вперто, терпляче чека подарунка.

Й ось заявляємо з татом їй прямо:

— Ми над усе тебе любимо, мамо!

О. ДЕРМАНСЬКИЙ

 

 

Ведучий:

Мамині очі – відкривають дитині світ. Серце – доброту і мудрість. Руки – дають перші уроки праці.

Студент 6:

... Ти стежив за матір'ю, як вона ступає по підлозі, як осміхається, як тримає вже посічену сивиною голову. Але найчастіше, мабуть, твій зір ловив її проворні руки. Навіть тоді, коли не мали ніякого діла, материні руки не залишалися в абсолютному спокої, вони легенько ворушились, як ворушаться під водою стебла водяних лілій від ледь чутної течії. І невсипно працювали. Жодної хвильки не відпочиваючи, материні руки знаходили роботу. Не було, либонь, такого, чого б вони не вміли! Увесь весь світ постійно потребував уваги й роботи материних рук. І, мабуть, уві сні руки теж не вспокоювались ні на мить, а мали й тоді щось таки робити. І завжди пахли чимось... чи свіжовипраною й щойно випрасуваною білизною, або пшеничним борошном і гарячим хлібом, а то кропом і петрушкою, або яблуками, грушами і медом у Спасівку... А ще її очі... Вони, постійно освітлені зсередини м'яким живим сяйвом, були наче видимим, предметним вираженням її душі. Це погляд самої щирости, самого добра.

(За Б. Гуцалом)

Звучить пісня на слова А.Демиденка, музика Г.Татарченка "Україночка".

Ведуча:

Поезія Василя Симоненка «Лебеді материнства» відкриває всю повноту образу МАМИ. Форма колискової відкриває потаємні двері у чаріву казку з «материнською доброю ласкою за плечима», де нас супроводжують фольклорні образи-символи. На сторожі щасливого дитинства стоїть мамина турбота і ніжність, яка «не пускає досаду колиску синову гойдати». Мати служить дороговказом для вже дорослого сина, благословляє його на дружбу, кохання, щасливе сімейне життя.

Можеш вибирати друзів і дружину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

Студент 7 :

Три матусі

Є у кожної дитини,

навіть сиротини,

наша мати солов'їна -

рідна Україна.

Є у кожної дитини

матінка єдина,

та, що любить нас і дбає,

розуму навчає.

І у кожному серденьку

є і буде жити

Божа Мати - наша Ненька, -

Мати всього світу.

Л. ПОЛТАВА

Ведуча:

Матері... Все життя дивляться вони нам услід, вирядивши в люди. Стоять і дивляться. І бажають нам добра і щастя. Сподіваються від своїх дітей найвищих духовних злетів, бо й в останню хвилину думають про те, щоб діти їхні жили гідно серед людей і творили добро на своїй землі.

Звучить пісня на слова Д.Павличка "Два кольори".

Студент 8:

Матері

В хаті сонячний промінь косо

На долівку ляга з вікна...

Твої чорні шовкові коси

Припорошила вже сивина.

Легкі зморшки обличчя вкрили -

Це життя трудового плід.

Але в кожному русі - сила.

В очах юності видно слід.

Я таку тебе завжди бачу,

Образ в серці такий несу -

Материнську любов гарячу

І твоєї душі красу.

Я хотів би, як ти прожити,

Щоб не тліти, а завжди горіть,

Щоб уміти, як ти, любити,

Ненавидіть, як ти, уміть.

В. СИМОНЕНКО

Ведуча:

Мати... Матуся... Ненька. З цим іменем у нас асоціюється все добре, щире, вічне, тепле, людське. Це людина найдорожча, перед якою ми будемо завжди в боргу, будемо вічно цілувати їхні руки, які підтримували нас у години радости і печалі. Мама, намагається вберегти, застерегти й допомогти в будь-якій ситуації.

Студент:

Сива ластівка

Мамо, вечір догоря,

Вигляда тебе роса,

Тільки ти, немов зоря,

Даленієш в небеса,

Даленієш, як за віями сльоза.

Ти від лютої зими

Затуляла нас крильми,

Прихилялася

Теплим леготом.

Задивлялася білим лебедем,

Дивом-казкою

За віконечком, -

Сива ластівко,

Сиве сонечко.

Б. ОЛІЙНИК

Ведуча:

Пройдуть роки. Ви розлетитесь з рідного гнізда. Та де б ви не були, завжди пам'ятайте про те місце, де ви народилися і виросли, про найдорожчу людину, яка чекає вас вдень і вночі – рідну маму свою.

Ведучий:

Знайдіть час на важливі слова. Не завжди є вільний час, але він повинен знайтися для того, що б сказати елементарне: "Мама, я люблю тебе! Як ти?" Ми часом забуваємо про це, але якими важливими часом бувають кілька простих фраз!