Україна – моя Батьківщина
Мета: формувати уявлення про Україну як про суверенну державу з давньою історією, багатою культурною спадщиною, розширити знання учнів про державні символи України; розвивати в учнів творче мислення, уяву, комунікабельність, уміння працювати в команді; сприяти вихованню патріотичних почуттів, любові до рідного краю.
Обладнання:роздатковийматеріал дляучнів, державні символи України, комп’ютер, проектор, виставка книг.
Споконвічна – рідна земля,
Незалежна – держава моя,
Вічна і завждиєдина
Ненька моя – Україна
Микола Бук
Перебіг уроку
Вчитель: Є багатокраїн на землі
В них – озера, річки і долини.
Є країнивеликі і малі,
Та найкращазавждиБатьківщина
(Звучить пісня: "Діти України" Світлани Весни )
- Що ви очікуєте від уроку?
- А що означає любити Батьківщину? (Радітиїїуспіхам, дбати про неї, намагатисясвоєюпрацею, здібностями, вчинками, справами примножитиїї славу, добробут). А щелюбитиозначає знати. Чи добре визнаєтенашуУкраїну?
ІІ. Сприйняття та засвоєнняучнями нового матеріалу
Вчитель: Наш урок присвяченийУкраїні, її символам. Поговоримо про них під часнашоїподорожі. Долаючиетапи цієї мандрівки, сплетемо з вами віночок - символ добра й чудовийоберігнашоїукраїнськоїкультури. А ще в ньомуприхованачарівна сила любові до рідноїземлі.
І сторінканашоїподорожі: «Легенда про виникненняукраїнськоїземлі»
Багато планет, різних і таких не схожих одна на одну, породив наш Творець. Але якось набрав Творець пригорщу родючих ґрунтів і голубих вод та й кинув чудодійний дар на планету, щопроліталапоблизу. За митьця планета ожила і загралавсімабарвами. Минуло багато часу, і вирішивТворецьпровідати ту планету. Діставвін і Божоїскринімішок і склав у нього весь свій скарб: золото і срібло, діаманти і кришталь, руду і сіль, вугілля і граніт… Кинув свіймішок у напрямку планети, яку щойнонарік Землею. Розв’язавсямішокіз скарбом, і почали висипатися з ньогоБожі дари на планету. І найбільшеїхнасипалося на слов’янську землю. Минули тисячіроків. ЯкосьзібравсяТворецьпоглянути на цю маленьку планету. Облетівдовколанеї йпобачивдивовижнийкуточок, кращевідякого не було на всійЗемлі. І вигукнув Господь: «Цесправжній рай!» Ступив Він на казкову землю, яка так припала йому до душі, й нарікїїУкраїною. Адже у ційназвібуло слово «рай». Ось так і виниклаукраїнська земля, яку сам Творецьхотівбимати за рай.
Діти, давайте спробуємо скласти асоціативний рядок до слова Україна-(найдорожча, Вітчизна, ненька, незалежна, вільна, квітне, розбудовується, мій дім, тополина, захоплює)
Молодці!
- Перша квітка нашого віночку - мальва. Символ віри, надії та любові.
ІI сторінка нашої подорожі: «Декламаційна»
Вчитель: Україна, рідний край, Батьківщина, Вітчизна - прості прекрасні слова.
Учні: (вірші)
- Друга квітканашоговіночку – соняшник.Це символ життя, здоров'я та процвітання.
ІІI сторінка нашої подорожі: «Державні Символи України»
24 серпня 1991 року – в цей день прийнято Акт проголошеннянезалежностіУкраїни, за якимУкраїна є самостійною демократичною державою. Українамаєсвоїдержавнісимволи: прапор, герб і гімн, яківідображаютьсвоюісторію.
1 учень Синій, як море, як день, золотий —
З неба і сонця наш прапор ясний.
Рідний наш прапор високонесім!
Хай він, уславлений, квітнеусім!
Гляньте, на ньомуволошкицвітуть,
Гляньте, жита в ньому золото ллють.
З жита й волошок наш прапор ясний.
З неба і сонця, як день весняний.
2ученьТризуб, немовсім'яєдина,
Де тато, мама і дитина
Живуть у мирі і любові
На Українівольній, новій.
3ученьГімн – найголовнішапіснякраїни.
Слова палкі, мелодіяврочиста,
Державнийгімн ми знаємоусі.
Для кожного села, містечка, міста –
це клич один з мільйонівголосів.
- Наступнаквітканашоговіночку – мак.Ця квітка маєчарівну силу, яка захищаєвідусякого зла.
ІV сторінканашоїподорожі: «Чизнаєшти?»
Вчитель:Давайте всі разом розгадаємо кросворд:
1. Як називається герб нашоїдержави? (Тризуб).
2. Які гори Українивизнаєте? (Карпати).
3. Як називаєтьсянайбільшарічкаУкраїни? (Дніпро).
4. Який птах є символом України? (Лелека).
5. СтолицяУкраїни? (Київ).
6. Кущ-символУкраїни? (Калина).
7. Збіркавіршів Т.Г. Шевченка? (Кобзар).
- Наступнаквітка – волошки. Символізуєчистурадість та сподівання, щоживуть у кожнійлюдськійдуші.
V сторінканашоїподорожі: «Загадки»
Я рад би знати тихіїх думки.
Я слухав, чув, як кожнаколосина
Шептала тихо слово: (Україна)
У червономунамисті,
Видивляєтьсяу воду
На свою хорошувроду. (Калина)
Я співаю, як артист.
Спів той радіснийусюди
Дужелюблятьслухать люди. (Соловей)
Усіквіточки з поля.
Барвисті, душисті,
В стрічкахшовковистих.
І кличе в танокУкраїнський… (Вінок)
Два вишитихкінця:
«Умийсвоєличко,
Щобгрязюказійшла,
Щоб мене не забруднити,
Треба вчаснолицемити». (Рушник)
- Наступнаквітканашоговіночку – ромашка. Це символ доброти і ніжності.
VI сторінка нашої подорожі: «Прислів’я про Україну, Вітчизну, рідну землю, рідний край»
Вчитель:Спробуйте скласти прислів´я за поданим початком
Нема на світідругоїУкраїни, /немає другого Дніпра.
Наша слава – /Українська держава.
На чужійстороні/Вітчизнаудвічімиліша.
Всюди на світі добре,/ а вдоманайкраще.
Людина без Вітчизни/як соловей без пісні.
Людина без рідноїземлі, /як соловей без гнізда.
Жити – /Вітчизніслужити.
Грудка рідноїземлі/дорожча за золото.
Рідна земля – мати, /а чужа – мачуха.
Та земля мила, /де мати родила.
У чужійсторонці/не так світить і сонце.
Де рідний край,/ там і підялиною рай.
За рідний край/життявіддай.
За морем тепліше, /та вдомамиліше.
У ріднім краю, /як у раю.
Кожному мила/ своя сторона.
- Останняприкрасанашоговіночку – калина.щосимволізуєбезсмертя роду.
ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу
Вчитель: Ми сьогодні сплели свій вінок – оберіг, вінок добра, який залишимо у цьому кабінеті, щоб він оберігав вас і приносив щастя.
Вчитель: Скажіть, а що ви можете зробити для України, коли виростете? (Посадимо сад, збудуємогарнібудинки, спечемосмачнийхліб, намалюємобагаточудових картин тощо.)
Вчитель: Ми всіхочемобачитинашуБатьківщину сильною, багатою, славетною й квітучою. Нехай вона розквітневіднашоїбезмежноїлюбові до неї. Нехай вашігарнімайбутнісправивозвеличать нашу сонячнуУкраїну.
IV. Підсумок уроку.
- Чи здійснилися ваші очікування від уроку?
- Що запам’яталося найбільше? Чим?
- Про щощевихотіли б дізнатися?
Україно моя неозора,
Дуже хочу тобі побажати,
Аби сяяли радісно зорі,
Щоб хотілось схід сонця стрічати.
Щоб ліси скрізь шуміли веселі
Та щоб плівся гнучкий виноград,
Щоб сміялись у кожній оселі,
А країна цвіла, ніби сад.
Хай шумитьпідвіконцемліщина,
Соловейко всю нічкуспіва,
Нібидівчина, влузі калина
Восенизновнамистовдяга.
Краю мій, тобісонцябажаю,
Абихліб на полях колосився.
Я тебе повіночкувпізнаю.
Щастявсім нам, хто тут народився.
Вчитель: Ми пишаємосясвоєюкраїною, молимося за щасливемайбутнє
і мова наша солов`їна
Люби, шануй, оберігай
усе, щозветьсяУкраїна.
Краю золотавий,
Поля твоїширокополі,
Піснідзвінкоголосі.
Сади пишноцвітні,
Пшениці ряснії,
Городи багатії.
На квітціметелик, мовсвічечка.
Хвилюють, малюють, квітують поля.
Добриденьтобі,Україно моя!
В моїмсерцітиєдина!
Бо твої степи чудові,
Луки різнокольорові,
І вгорі блакитне небо,
І птахів веселий щебет.
Все цемояБатьківщина,
Моя гарнаУкраїна!
Земля незламнихкозаків,
Булатимужня і нетлінна
На протязізначнихроків.
І незалежноюти стала,
Майбутнєжде тебе значне,
На цілийсвітвжепролунало
Слівцевіршованеміцне.
І мова наша солов’їна
Завждилунає у серцях
У патріотівУкраїни
По всім далеким манівцям!
Де Дніпроміцний реве,
Де народ завждиєдиний
Й визнання є світове.
Де степи навкругжовтіють
Підблакитнимнебосхилом.
Де повсюди люди мріють,
Де завждихайпахне миром!
«У» — то урожай в країні,
«К» — то Київ, щостоїть.
«Р» — рівнинипід степами,
«А» — то арміяміцна,
«Ї» сховалась за лісами,
«Н» — то ненька дорога.
«А» — тоаґрус, абрикоси, І акація струнка,
Щорозпуститьсвої коси, Коли прийдевже весна.
… Буває, часом сліпнувідкраси.
Спинюсь, не тямлю, щовоно за диво,
оці степи, це небо, ціліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є — дорога, явори,
усе моє, все зветьсяУкраїна.
Така краса, висока і нетлінна,
щохочспинись і з Богом говори…
Я дитинаукраїнська,
Вкраїнського роду,
Українці — то є назва
Славного народу.
Україна — то край славний,
Аж по Чорне море,
Україна — то лан пишний,
І степи, і гори.
І як меніУкраїни
Щиро не кохати?
Мене ненькапо-вкраїнськи
Вчиларозмовляти.
І як меніУкраїни
Щиро не любити?
Мене вчилипо-вкраїнськи
Господа молити.
За свійрідний край і народ
Я Господа молю:
Зішли, Боже, Україні
І щастя, і долю!