Виховна година "Україна прагне миру"

Тема: Україна прагне миру!

Випускаю голуба високо у небо,

Хай летить ця пташка у світи далеко,

Мир нехай у кожну принесе хатину,

Хай живе щасливо на землі людина!

Звучить відеозапис слів Ліни Костенко « Буває, часом сліпну від краси»(слайд 1)

(слайд 2)

Як завжди тут цвітуть сади;

Щоб милувались ними очі.

Вкраїни, дочки і сини –

Земля ця наша, Божа, отча.

З коріння краю зацвіте

Здійметься ввись і віра й слава.

Стремління в щастя золоте

Свята земля ця увібрала.

Із неї нива колосить,

І хліб дарує щиро літом.

Про щастя рідної краси

Шепоче ніжну пісню жито.

Її безмежності ліси –

Місця де завжди сам собою.

Гаї, діброви і степи

Чарують вільною красою.

Вона на світі лиш одна –

Ніде немає більш такої.

Твій рідний край і сторона –

Родимий рай душі земної.

Відеоролик «Я тут народився»(слайд 3)

Та нависли сутінки над нашим рідним краєм.

Згасають дні холодні, мов струмки.

Господь людей тихесенько карає;

За вчинки злі і за лихі думки.

І я вже Боже навіть і не знаю;

За що така лиха всім доля нам

О, Матір Божа, я Тебе благаю,

Дай розуму, хоч трішки ворогам.

А нам усім дай сил це пережити;

Поллята бруківка кров'ю страйкарів

Скажіть мені як можна далі жити,

Коли ховають матері синів.

Зруйновані оселі, мов надія.

Підірвані як віра всі мости.

І вже здалось, помалу гасне мрія;

По хуторах нові звели хрести.

Триває ніч, холодна і кривава.

Війна по селам і містам мете.

Героям України, - «Слава, слава, слава!!!»

Співають люди і Майдан гуде

       Добрий день, усім присутнім!(слайд 4)

Символом сьогоднішнього уроку буде цей птах. Так, це білий голуб, який , ви знаєте, є символом Миру.

Про мир і щастя мріють люди з давніх-давен, скільки існує людство, стільки й живе у серцях чарівна мрія про мир. Бо ж лише коли мир є, то можуть здійснитись усі найзаповітніші прекрасні мрії людини, її надії і помисли, тоді кожен може реалізувати себе повністю, розкрити свої здібності і таланти. Тільки зараз ми до кінця зрозуміли, яким важливим є для нас мир.

(слайд 5 )

Генеральна Асамблея ООН  постановила щорічно святкувати Міжнародний  день миру  21 вересня як «день глобального припинення вогню й насильства».

Учень                 Нема на всій Землі бажанішого слова, ніж “мир”, ненависнішого, ніж “війна”.

Учень             Мир!  Це  слово  звучить по-різному на континентах Землі. Але скрізь воно означає прості й одвічні істини.

Учень                 Мир – це життя, щастя, радість, чисте небо над головою.

Учень                 Мир – це упевненість у завтрашньому дні, у своєму майбутньому.

Учень           Мир – це можливість спокійно учитися, працювати, любити і поважати одне одного.

Учень              Мир – це свято усіх людей, свято всіх дітей. Без миру немає дитинства, немає майбутнього.

Хочемо миру — нехай буде мир,

Пісня лунає і сміх.

Хай сонечко з неба освітить наш дім,

Хай усмішки сяють у всіх!

Хай буде мир віднині і довіку!

Хай буде мир й замовкнуть війни злі.

І сльози щастя на своїх обличчях

Відчують всміхнені усюди матері.

Хай буде мир. Веселі будуть діти,

Спокійними скрізь стануть всі жінки

І перестануть думати ночами,

Що десь коханий гине на війні.

 Хай буде мир й замовкнуть всі гармати.

 Доволі крові, сліз, нещастя й бід…

 Хай відпочине змучений боями

До праці звичний чоловічий рід.

“ Хай буде мир! “- звертаються до Бога,

 Чоло зросивши потом трударі,

Бо хочуть, щоб сміялись дзвінко діти

На нашій українській цій землі.

 Хай буде мир віднині і довіку!

Хай буде мир й замовкнуть війни злі!

 Хай у міцних обіймах всі народи

 Ідуть у майбуття через віки.

Мир на землі — це затишок і тиша,

Це сміх дитячий і душі політ,

Коли поет чарівні вірші пише

Про незвичайний, дивовижний світ.

Мир на землі — це росяні світанки,

Краса і творчість, пісня у гаях.

Мир на землі — це вечори і ранки

Із радістю і щастям у серцях.

Мир на землі — це дім і мама, й тато,

Й любові стільки — просто через край!

Це та земля, де щастя є багато

І в кожній хаті — хліба коровай.

Це та земля, де сміх і пісня лине,

А діти йдуть до школи знов і знов.

Й ніколи у боях ніхто не гине,

Бо там господар — щастя і любов.

Учитель.

 Раніше для нас, українців, мир – це була повсякденна  реальність. На вулицях нашої неньки-України було спокійно, всі діти ходили до школи, посміхалися. Але відбулися різкі зміни, підкралося горе… На Україну напав ворог. Наша держава не готувалася до війни. Ми – мирні люди. Але десятки тисяч людей за покликом серця взяли зброю в руки і стали на захист рідної землі. Хочеться вам прочитати один шкільний твір  дитини з Мар′їнки:

«… На жаль трагедія під назвою «війна» не оминула і нашу державу. Збройний конфлікт і до сих пір триває у нас на Сході України.

Чотири роки я та мої однолітки живемо і навчаємося « під прицілом». Ніхто на мирних територіях не зрозуміє, як це щодня йти до школи через зруйновані будівлі, або під час уроку за сигналом спускатися до сховища, як лягати спати, не знаючи, чи настане завтра.

У мене є лише одна заповітна мрія – прокинутися вранці і почути жадану фразу: «Війна в Україні закінчилася».

Як боляче читати такі рядки! Коли діти мріють не про морозиво чи телефон, не про подорож на море чи в гори, а про спокійне мирне щасливе дитинство!

Нам випало жити у складні та великі часи. Ми сьогодні стали свідками тих подій, про які завтра напишуть в підручниках з історії. На долю нашого народу випало багато героїчного і водночас трагічного.Не в усіх школах пролунав Перший дзвоник. Деякі школи зовсім зруйновані, в деяких немає кого навчати, бо діти виїхали туди, де не стріляють. Зараз нас хочуть розділити, але ми – українці – сильна нація, і Україна – єдина країна..  Нам, українцям, зараз,  як ніколи, потрібно усіма силами боротися за мир, щоб  завжди світило тепле, ясне сонечко, щоб небо було завжди чисте та голубе, щоб завжди були посмішки на обличчях у людей.

Перегляд відеоролика «Нам потрібне мирне небо» (слайд 6)

Перше наше слово з нами повсякчас,
Мати-Україно, ти одна у нас!
Ниви і діброви, і садів окрас —
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж одна у нас!

Хай же мир і дружба поєднають всіх,
І дзвенить дитячий безтурботний сміх.
Нам зоріє доля світла і ясна.
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж у нас одна!
                                                  М. Сингаївський.

(слайд 7)

У літописі українського народу  є багато трагічних сторінок. Перегляньмо сторінки історії.

(слайд 8)

Спалені села, витолочені поля, згорьовані матері, дітей яких забрано в полон — такий кривавий слід залишили татари протягом трьох століть на виснаже­ній багатостраждальній землі Укра­їни.

 (Слайд 9- Велика Вітчизняна війна)  Наша пам’ять до цього часу, свято зберігає подвиг батьків і дідів у Другій світовій війні.

 У цій трагедії наша держава має особливий скорботний рахунок незлічених людських втрат.  Ця війна, за різними оцінками, коштувала Україні від 8 до 10 мільйонів життів.

(Слайд 10 – Афганістан)

 Ще довго буде щеміти в грудях багатьох людей Афганістан, де загинуло 15 тисяч воїнів. Багато з них нагороджено орденами і медалями. Але найвищою нагородою для тих, хто уцілів – є життя, а для загиблих – пам’ять.

Коли у минуле відійде війна? (слайд 11)

Пам’ять тихо горта сторінки…

Обеліски… На них імена, імена …

І роки, і зірки, і вінки…

(слайд 12,13)

Я — Україна, я — страдниця мати,

Яка споконвіку була у ярмі

Турецькім, російськім…

Та всіх не назвати,

Бо зайди є різні, а муки одні.

Не тільки чужинці мене шматували,

Були і свої в на жорстокі тирани.

Вони видавали укази й закони,

Тому і загинуло всіх вас мільйони.

Немов маля, що в муках народилось,

У долі, радості і різних неладах,—

Так. Я з неволі відродилась…

Пісня «Україна – це ми»

(Слайд 14, 15,16 – Майдан. Донбас 2014)

Питання війни і миру сьогодні знову перебувають на першому місці. Російська Федерація, цинічно розтоптавши міжнародне право, анексувала Крим  та розпалила збройний конфлікт на Донбасі.

 Важким тягарем лягає  наші серця розстріл Небесної сотні у лютому 2014 року, російська збройна агресія на сході України , загибель  військовослужбовців, добровольців, мирних жителів, волонтерів, журналістів і навіть громадян інших країн.

(Слайди 17 - про Майдан та Донбас)   Учні читають під супровід пісні «Плине кача»

Майдан повстав, Майдан гудів…

На подвиг і відвагу

І з міст, і з сіл, і звідусіль

Ішов народ під стягом.

І революції ступні

На чорнозем ступали.

У церкві кожен дзвін дзвенів,

Щоб чули  всі і знали.

Iшов народ за майбуття,

Долав стежки і траси,

Не за жебрацтво, за життя

Повстали Львів, Черкаси.

Гримить Житомир, кличе Київ,

Від заходу до сходу,

Від Сумщини і до Волині

Лунає гімн свободи.

В серцях горить одна мета,

Щоб в вільнійУкраїні,

Де поля смужка золота

З’єдналась з небом синім,

Воскресла воля, щезнув пан,

Щоб у новій країні

Громадянин майбутнє мав –

Старий, студент, дитина.

Щоб не гнобили не цурались,

Як то буловіками.

Вікно в Європу пробивали

Піснями й кулаками,

В холодний день, голоднуніч

З молитвами і гаслом,

Рука в руці і пліч-о-пліч,

Доки вогонь не згасне…

Та дорога була ціна

За патріотів подвиг.

Чий гріх, чий біль, чия вина?

Небесна впала сотня.

Майдан став наче ешафот,

Бруківка пахла кров’ю,

У мирний час зловіщий фронт

Спинив їх на півслові.

Болючий жах і відчай сліз

За батька, брата, сина…

Пішли з життя, а владний  віз

Стоїть, де й був, до нині.

Хто другом був, став ворог клятий,

В роботі зброя й голі руки…

Розкол на синьо-жовтій мапі

Прийшов за смерть, страждання й муки.

Донбас в вогні, в Луганську вибух знову…

Руйнація крокує по землі,

Крим приручив російський Вова…

Хто є чужий? А де тепер свої?

Війни жорстокої ступні

На чорнозем ступали…

Якщо у церкві дзвін дзвенів –

Значить, когось ховали.

Пішов народ за майбуття,

За сонячне й безхмарне…

Кричав, благав, втрачав життя,

Надія є - не марно

Уклонімося тим, хто поліг у бою,

Хто прикрив рідну землю собою.

Свято мужності й радість велику свою

Розмішало живою сльозою.

Хвилина мовчання, хвилина мовчання,

Пекуча й терпка, як сльоза.

Хвилина мовчання — в ній наша любов і гроза.

Як подвиг полеглих

Священна хвилина мовчання.

(Слайд 18 – Свічка) Пом’янемо всіх загиблих у військових діях, вшануємо пам’ять хвилиною мовчання. Свічки (хвилина мовчання)
 

Учень Пам'яті загиблих у всіх війнах і міжнаціональних конфліктах, тих, хто страждає від несправедливості й авторитарності, дітям та дорослим, присвячено Молитву Миру.

Звучить фонограма органної музики.

Хлопці та дівчата із запаленими свічками стають у півколо і читають Молитву.

Всі слухають стоячи.

Веди лише від Смерті до Життя,

Від Брехні до Правди, —

Веди лише від Розпачу

                               до Надії,

Від Страху до Безпеки,

Веди лише від Ненавистідо Любові,

Від Війни до Миру.

Нехай Мир заповнить

                            наші серця,

Наш світ,

Наш Всесвіт!

Нам не треба війни, не треба —
Ми за спокій і мир на Землі,
Щоб не коршаки в чистому небі,
А космічні пливли кораблі,
Щоб щасливо зростали діти
І не бачили жаху війни,
Щоб зловісний воєнний вітер
Був розвіяний вітром весни.

 Відеоролик « Я ненавиджу тебе, війна» (слайд 19)

Учитель.

Сьогодні ми проведемо акцію «Голуб миру». Ми почепимо на картіУкраїни ваших голубів, які, я вірю,принесуть нарешті мир та спокій нашій Батьківщині, припинять кровопролиття та страждання тисячі українців. Нехай ці голубки повернуть додому батьків, синів, чоловіків та братів, щоб спокій запанував у душах та серцях людей. Я знаю, так воно і буде, тому що якщо багато людей чогось одного бажають, то їх мрії неодмінно стають реальністю.

( слайд 20)

Діти чіпляють голубів миру.

Голубко біла, ти лети у світ,

Хай буде мир у небі голубому.

Бо голуб миру, кажуть з давніх літ,

Приносить радість  родові людському.

Бощо ж дорожче в світі є за мир?

Та й за життя — ціннішого немає.

Коли піснями сповнений ефір,

Сміються діти і душа співає.

Коли панує щастя і любов,

Танцює понад квітами комашка,

У світі мир — основа із основ,

І символ миру — білосніжна пташка.

Голубко біла, ти лети у світ,

Хай буде мир у небі голубому!

Неси всім щастя, передай привіт

Усім народам, людові земному...

Так миру хочу… Дуже хочу миру!

Бо має сенс  лишетоді життя,

Як відчуваєш щастя, радість щиру

І йдеш у світле, мирне майбуття.

Я миру зичу всім вам, добрі люди!

Хай не затьмарить небосхил війна.

Нехай над світом мирне небо буде

Й веселка кольорова, осяйна!

Ми, українські  школярі,

звертаємось до всіх народів світу

від щедрої, квітучої землі.

Скажімо разом:

Ні – війні,

так – МИРУ й сонцю в небі голубому!

МИР – це злагода, це – воля,

і рідна  мова й пісня мами колискова!

Наші серця закликають до МИРУ!

Хай буде МИР!

Хай буде людству МИР в усьому світі!

Хай буде мир у нашій рідній Україні!

 Звучить пісня Н. Май «Хай буде мир»

По закінченню заходу всі учні із вишитих рушників склали слово «Мир»