Виховна година "Україна – сучасна демократична держава"

Про матеріал
Виховну годину на тему: "Україна – сучасна демократична держава" можна використати під час проведення виховних годин для учнів 10-11 класів. Дана розробка виховної години допоможе виховати в здобувачів освіти патріотизм, ціннісне ставлення до Батьківщини, уявлення про Україну як суверенну, демократичну, незалежну державу. Використовуючи розробку виховної години можна узагальнити знання з понять Держава, Конституція, Декларація, Демократія, Батьківщина, суверенітет, нація, право, незалежність. Дана виховна година включає факти з історії державотворення України, історичні документи, актуальні питання історії сьогодення.
Перегляд файлу

Тема: Україна – сучасна демократична держава

Мета: виховувати в здобувачів освіти патріотизм, ціннісне ставлення до Батьківщини, уявлення про Україну як суверенну, демократичну, незалежну державу.

Ключові поняття: Держава, Конституція, Декларація, Демократія, Батьківщина, суверенітет, нація, право, незалежність.

Форма: виховна година.

Методи роботи: бесіда, обговорення.

Обладнання і матеріали: символи України, Конституція, Декларація, Акт проголошення незалежності.

Хід заходу:

  1. Організаційний момент
  2. Мотивація діяльності
  3. Основна частина

Майже 3,5 століття так ішла Україна до своєї суверенності та державності.

І спроба – 1648-1654 рр. – доба національно-визвольної війни ( революції) під проводом гетьмана Богдана Хмельницького привела до утворення Української козацько-гетьманської держави, яка, на жаль, проіснувала дуже недовго. Почалась доба Руїни.

ІІ спроба – 1917-1921 рр. – доба національно-демократичної революції та утворення УНР та ЗУНР.

Ці попередні спроби здобути незалежність та побудувати демократичну суверенну державу закінчились поразками.

ІІІ спроба припала на кінець 80 – початок 90 рр. минулого століття і пов’язана з добою «Перебудови» в СРСР. Перетворення та зміни, що відбувалися в ІІ половині 80-х років викликали нерозуміння тодішньої консервативно налаштованої верхівки партапарату КПРС.

Соціально-економічні реформи викликали невдоволення населення, падав рівень життя. Зростало протистояння між «центром» (московським керівництвом) та керівництвом союзних республік.

Розпад Радянського Союзу прискорив серпневий 1991 р. путч у Москві. Після його придушення Президентом Росії був обраний Борис Єльцин, який намагався свої владні повноваження розповсюдити поза межами Росії, тобто на всій території СРСР.

Відчуваючи цю загрозу, Верховна Рада УРСР 24 серпня 1991 року проголосила Акт про державну незалежність України.

Акт проголошення незалежності України

Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом OOH та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про Державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави — України.

Територія України є неподільною і недоторканою.

Віднині на території України мають чинність винятково Конституція і закони України.

Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.

За Акт проголосувала абсолютна більшість депутатів Верховної Ради. УРСР перестала існувати. На геополітичній карті світу постала нова самостійна держава — Україна.

По шляху проголошення незалежності пішли й інші союзні республіки.

1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум та вибори Президента України. 92% громадян, що брали участь у референдумі проголосували «за» незалежність України. Першим президентом молодої української держави став … .

Перша країна, яка визнала незалежність України та встановила дипломатичні відносини з нами - … ( республіка Польща).  Офіційно Україну, як суверенну державу, визнали … (174 країни світу).

Основні завдання на шляху українського державотворення:

  •                   В політичній сфері – ліквідувати радянські тоталітарні інститути влади та створити умови для формування демократичного суспільства;
  •                   В економічній сфері – ліквідувати командно-адміністративну систему управління господарством та перейти до багатоукладної ринкової економіки;
  •                   В соціальній сфері – формувати нові соціальні цінності, підняти рівень життя пересічних громадян;
  •                   В міжнародній сфері – від політики протистояння перейти до співпраці з країнами інших політичних систем, широка інтеграція та міжнародна співпраця.

Отже, завдання № 1 – руйнація радянської тоталітарної і створення нової політичної системи в Україні на засадах демократії.

Що таке демократія?

ДЕМОКРАТІЯ – ( грец. «влада народу») форма правління в державі, при якій єдиним джерелом влади визначається її народ.

Народовладдя може здійснюватись в двох формах – безпосередньо та опосередковано.

Принципи сучасної демократичної держави:

1. Принцип народного суверенітету – відповідно до ст 5 Конституції України «народ є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади». Саме народ через обраних представників визначає форму, порядок та межі здійснення державної влади, а народний суверенітет є фундаментом державного суверенітету.

2. Принцип політичної свободи та рівності громадян

Політична несвобода, нерівність громадян означає, що певна соціальна група населення (партія, верства, клас) проводе політику власних інтересів за рахунок всього народу.

3. Принцип виборності

Народ не може повсякчасно здійснювати владу. Цим повинні займатись професійні державні службовці (управлінці).

Так, в Україні на загальнодержавному рівні обираються Верховна Рада та Президент України.

На регіональному та місцевому рівні – обласні, районні, міські, селищні, сільські ради та їх голови (тобто, керівники).

4. Принцип підзвітності та підконтрольності

В умовах демократії органи державної влади підлягають контролю з боку інститутів громадянського суспільства і вони зобов’язані звітувати населенню про свою роботу.

5. Принцип відкритості

Вимагає забезпечення гласності державного життя. Державні органи влади зобов’язані систематично інформувати населення про події державного та суспільного значення.

6. Принцип поділу влади

Відповідно до ст 6 Конституції України цей принцип виступає гарантією захисту влади народу, не дає можливість концентрувати владу в одних руках.

7. Принцип багатоманітності ( плюралізму)

Ст 15 Конституції України проголошує, що суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах економічної, ідеологічної, політичної багатоманітності. В економіці цей принцип виявляється в існуванні різних форм власності (особиста, державна, колективна). Держава виступає гарантом захисту всіх форм власності.

В ідеології – це можливість існування різних думок, ідей та право їх висловлювати.

В політиці – діяльність різних політичних партій та об’єднань громадян.

Скільки політичних партій існує в Україні?

353 партії

8. Принцип ухвалення рішень більшістю з урахуванням прав меншості

В Україні Верховна Рада приймає рішення більшістю голосів з урахуванням прав меншості, але існує парламентська опозиція. Спільна дія більшості та меншості дозволяє ухвалювати компромісні рішення в інтересах суспільства.

 

Сьогодні! – бо завтра буде пізно знову,

Усі ми разом – рятуємо волю,

Усі ми разом – рятуємо Батьківщину милу,

Бо тільки єдність зборе вражу силу!

Сьогодні! – для здійснення ідей високих,

На землях прадідів одвічних і широких

На землях правнуків нова доба і час

До спільних дій негайно кличуть нас!

Сьогодні – здолаємо біду, що грозить краю,

Проснуться хай байдужі, в кого «хата скраю»,

Проснуться хай ледачі, пора до гурту стати –

До злагоди зове Вітчизна наша мати!

Ігор Пушкар

 

  1. Підведення підсумків
  1.               Очевидно, що Україна стала на шлях демократизації, але суверенна, демократична, правова держава лише на початку своєї розбудови.
  2.               Подальші успіхи на шляху демократичного державотворення залежать не лише від компетентності ( професіоналізму) державних службовців, але і від кожного з нас.
  3.               Інертність, байдужість, низький рівень освіти, небажання навчатись, низький рівень політичної культури формують людоподібну мавпу сьогодення.
  4.               Хочемо змін – починаємо з себе! Приймаємо участь в суспільно-політичному, громадському житті групи, технікуму, міста, країни.
  5.               Контролюємо владу. Вимагаємо від державних службовців всіх рангів виконувати волю народу, а не тих політичних кланів, що їх ведуть до влади.

Відео «Україна – це ти» Т. Кароль»

 

docx
Додано
21 листопада 2019
Переглядів
1691
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку