Виховна година "Україно! Це твої символи"

                                Україно! Це твої символи

  Мета: поглибити знання учнів про нашу – Україну, продовжувати ознайомлення учнів з національними символами України, формувати національну свідомість школярів, виховувати патріотів рідної держави, повагу до її символів, розвивати пізнавальні інтереси, виховувати любов до рідного краю, його історичного минулого і сучасності.

Обладнання: карта України, вислови про Україну, прислів’я про рідний край; аудіозапис Гімну України, плакати із символікою України, Конституція.

Епіграф: Свою Україну любіть,

За неї Господа моліть... (Т. Шевченко).

******

Виростай, дитино, й пам’ятай:

 Батьківщина – то найкращий край. (Д. Павличко).

 

                                         План

I ВСТУП

II ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Держави давня назва - Україна!
2. Народні символи.
3. Державні символи України.
4. Молись, дитино, за Україну.

III ПІДСУМОК

I Вступне слово вчителя.

Україна! Наша рідна земля, наша Батьківщина. Вона для всіх, хто її поважає і любить, вона - колиска найкращих у світі пісень, вона - вічна надія на волю і кращу долю.

Мені над усе більш нічого не треба:

Домівка матусі, волошки в житах,

Вишневий світанок, полив'яне небо,

І сиза роса на траві при шляхах.

Таке все тут миле, доступне і гідне -

Високі тополі і тихе село...

Таке сокровенне, насущне і рідне,

Воно в мою душу навіки вросло.

Коралі калини і мамині очі,

І доля - з лелечого наче крила...

Я більшого щастя на світі не хочу,

Щоб лиш Україна міцніла й цвіла

(В. Вихрущ).

Справді, не треба більшого щастя, щоб лиш Україна розвивалася, зміцнювалася, а ми, її громадяни, робили все для того, щоб вона якнайшвид­ше стала в ряд з передовими країнами світу.

А сьогодні ми з вами заглянемо в її історію, дізнаємося, звідки пішла її назва, ознайомимося з її символами. Адже у нашого народу на землі глибо­ке тисячолітнє коріння. Українці, як і інші народи, пройшли довгий шлях розвитку, що зафіксувався в усіх сферах життя - культурі, мові, побуті. Україна може пишатися своєю древньою величною історією. А коли ж виникла її назва?

II Бесіда з учнями.

Учениця 1. Назва «Україна» існувала аж до часів Петра І. А пізніше таєм­ним розпорядженням царського уряду в 1863 році було за­боронено вживати назву «Україна», наказувалося називати Малоро­сією, а народ - малоросами. В цей час також вийшов Валуєвський указ про заборону української мови.

Вчитель. Але Україна пройшла всі випробування, лихоліття, сваволю і вис­тояла. Бо, як писав відомий французький вчений Й.Г. Коль у 1841 році, «Немає найменшого сумніву, що колись Україна стане вільною державою. Час цей наближається поволі, але неухильно. Українці є нація з власною мо­вою, культурою, історичною традицією. Україна роздерта поміж сусі­дами. Але матеріал для Української держави готовий: коли не нині, то завтра з'явиться будівничий, що збудує з тих матеріалів велику незалежну Українську державу». І цей час настав. Сьогодні Україна - незалежна, і як інші країни, вона має свої символи. Зараз,  ми поговоримо саме про них.

Україна має  народні символи, розповідь про які підготували учні.

 То які народні символи знаменують нашу країну?

Калина в Україні - символ рідної землі і вічної пам'яті про тих, хто у мужній борні віддав своє життя за щастя і волю народу, тому й садять її на могилах загиблих. В одній з народних пісень говориться: «...Звелів собі насипати високу могилу, звелів собі посадити червону калину. Будуть пташки прилітати калиноньку їсти, будуть мені при­носити з України  вісти.»

Калина – це символ кохання, краси, щастя. Навесні вона вкривається білим цвітом, а восени палахкотить гронами червоних ягід. Калиною уквітчують весільний коровай, оселю; нею лікуються. Про калину складено багато пісень, легенд, приказок. (Прослуховування пісні «Ой у саду калина…».)

Вчитель.  А зараз давайте пригадаємо прислів’я та приказки про калину.

 - Пишна та красива, як червона калина.

 - Стоїть у дворі дівонька, як над ставом калинонька.

- Щоки червоні, як кетяги калинові.

 - Убралася в біле плаття, як калина в білий цвіт.

 - Посади біля хати калину, будеш мати долю щасливу.

- Без верби та калини нема України.

Учениця 3. Верба - прекрасне, горде дерево. Верба не тільки красива, а й корисна. Вона ніби позначка води на землі. Тому й копають криниці під вербою, бо на сухому місці це дерево ніколи не росте.

Вчитель. Чи  знаєте ви, чим іще корисна верба?

Учениця 4. У Вербну неділю святять вербові гілочки. Дорослі й діти легенько били одне одного освяченими прутиками, приказуючи:

 Не я б’ю – верба б’є.

 За тиждень – Великдень.

 Недалечко – червоне яєчко!

 Спаси і збережи, Матір Божа,

 Під своїм покровом.

На це хльоскання ніхто не ображався, оскільки вважали, що верба дає силу та здоров’я.

Вчитель. Дуже любив Україну славний її син Тарас Григорович Шевченко, який у своїх творах оспівав її красу. 365 разів Кобзар використав слово «калина», а будучи на засланні в Орській фортеці, він посадив гілку верби і викохав її. Для нього вона була уособленням України. А відомий український поет Василь Симоненко писав:

А якщо впадеш ти на чужому полі,

Прийдуть з України верби і тополі,

Стануть над тобою, листям затріпочуть,

Тугою прощання душу залоскочуть.

Учень 4. У народі говорять: «Дім без рушника, як сім’я без дітей». Рушники – це теж символи українського народу, старовинні обереги дому. Вишитий рушник – неодмінний атрибут багатьох обрядів: з рушником виходили в поле, справляли обжинки; проводжали в далеку дорогу; дівчата подавали рушник на знак згоди при сватанні; молоді ставали на рушник під час шлюбного обряду.

Хліб і рушник - одвічні людські символи. Хліб-сіль на вишитому рушникові були високою ознакою гостинності українського народу.

Вчитель. Скажіть, з якого твору взяті ці рядки?

 Два кольори мої, два кольори.

 Оба на полотні, в душі моїй оба.

 Два кольори мої, два кольори,

 Червоний – то любов, а чорний – то журба.

 («Пісня про рушник», Д. Павличко)

 (Прослуховування пісні «Пісня про рушник»).

Учень 5. Прапор відомий з античних часів. Древні стяги були у великій шані на Русі ще за часів язичництва. Жодне військо без прапора не вирушало в похід. Прапоронос­цями призначали, як правило, визначних богатирів, які мали за обо­в'язок  постійно тримати прапор над полем бою, пильно охороняти його. Значення прапора під час бою було дуже важливим: якщо він стояв нерухомо - знали: битва проходить успішно, а якщо зникав
з поля зору ратників, то це мало означати не що інше, як поразку.

Державними барвами Української держави є барви синя і жовта.

Синій колір: вода, небо, незабудки, барвінок, волошки,… - символ миру.

Жовтий: пшеничний лан, сонце, зерно, соняшники, … - символ достат­ку.

Вчитель. Державний Прапор України - синьо-жовтий, затверджено Постановою Верховної Ради України від 28 січня 1992 р.    

   У серпні 2004 року Президент підписав указ про встановлення Дня державного прапора України,  який святкується  щорічно 23 серпня.

Учениця 5.Прапор нашої Вкраїни

Має колір синьо-жовтий.

І повинен кожен знати,

Як два кольори єднати:

Синє небо – верхня смуга,

Жовте поле – нижня смуга.

Я підношу із любов’ю

Прапор ніжно -кольоровий.

                                Г. Чубач

******

Учень 6. Синій, як море, як день, золотий –

З неба і сонця наш прапор ясний.

Рідний свій прапор високо несім!

Хай він, уславлений, квітне усім!

Гляньте, на ньому волошки цвітуть.

Гляньте, жита в ньому золото ллють.

З жита, з волошок наш прапор ясний.

З неба і сонця, як день весняний.

                                                 О. Олесь

Учениця 6. Про утвердження нашої державності свідчить те, що ми маємо малий герб України - тризуб. Державним гербом Української держави є тризуб золотої бар­ви на синьому тлі.

Поява тризуби на Україні пов'язана з дохристиянським культом Сонця-Вогню. Він графічно передає єдність жіночого і чоловічого начал, що породжує третю силу - синівське начало. Існує багато різних тлумачень цього символу. Але, безперечно, тризуб – знак державної влади. Він зустрічається на монетах князя Володимира, його синів Святослава і Ярослава Мудрого. Він є у гербі Анни Ярославни, королеви Франції. Як державний знак він символізує соборність (єдність) усіх українських земель.

Вчитель. Малий Державний герб – золотий Тризуб (знак княжої держави Володимира Великого) на синьому щиті – затверджено постановою Верховної  Ради “Про державний герб України” від 10 лютого 1992 року.

Вірші про тризуб.

Учениця 7. Наш герб – тризуб. У ньому сила

Отця Небесного і Сина.

Уважно придивись до нього –

На Духа схожий він Святого.

Що голубом злетів з небес

І у людських серцях воскрес.

Тризуб – немов сім’я єдина,

Де тато, мама і дитина

Живуть у мирі і любові

На Україні вольній, новій.

                                 В. Паронова

*******

Учень 7. Наш герб – тризуб,

Це воля, слава й сила;

Наш герб – тризуб.

Недоля нас косила,

Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

ро і пісню

Несемо ми людям.

                      Н. Поклад

 

Учениця 8. Пісня – душа народу, національний гімн – найвищий прояв його волелюбних прагнень, духовно патріотичних устремлінь.

Легенда про пісню

         …Якось Господь Бог вирішив наділити своїх дітей талантами. Французи дістали елегантність і красу, німці – дисциплінованість і лад, італійці – хист до музики.

         Обдарувавши всіх, піднявся Господь Бог з престолу і раптом побачив у кутку дівчину.

         Вона була вбрана у вишиту сорочку, на голові багрянів вінок із червоної калини.

–       Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь Бог.

–       Я – українка. А плачу, бо стогне моя земля від крові і пожеж. Брати на чужині горбатіють, вороги знущаються з сиріт, у своїй хаті немає правди та волі.

–       Чому ж ти не підійшла до мене вчасно? Я всі таланти роздав. Як зарадити твоєму лиху?

І Бог подарував найдорожче – пісню. Узяла українка дарунок, міцно притиснула його до серця і понесла пісню в народ.

 Вчитель. Яскравим виявом патріотично-національних почуттів українців єдиної нашої землі стала поява вірша поета і етнографа Павла Чубинського “Ще не вмерла Україна” написаний в середині 60-х років. Музика написана видатним західноукраїнським композитором і диригентом Михайлом Вербицьким. Пісні М. Вербицького на слова П. Чубинського «Ще не вмерла Україна» судилося стати національним гімном України.

Вірш про гімн

Учень 8. Державний Гімн                                 

Слова палкі,

Мелодія врочиста, -

Державний Гімн

Ми знаємо усі.

Для кожного села,

Містечка, міста –

Це клич один

З мільйонів голосів.

Це наша клятва,

Заповідь священна,

Хай чують

Друзі й вороги,

Що Україна вічна,

Незнищенна,

Від неї  лине

Світло навкруги.

                                Н. Поклад

(Звучання гімну «Ще не вмерла України»…)

Вчитель. Україна – правова держава. Вона, як ви знаєте, має свою Конституцію – Основний закон України, тобто правила, за якими живуть громадяни нашої держави. Її ухвалено 28 червня 1996 року Верховною Радою України. Україна – незалежна держава. 24 серпня 1991 року було ухвалено Акт проголошення незалежності України. Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Це означає, що вона має право самостійно, без втручання інших держав вирішувати всі свої внутрішні та зовнішні справи. А ще Україна – демократична. Це означає, що влада в ній належить народу.

Вчитель. Сьогодні завдання кожного з нас, громадянина України, - знати, поважати символи своєї Вітчизни і не дати нікому поглумитися над ними. Гордитися тим, що маємо свою державу, свою землю, свою мову, свої традиції. І тільки той буде називатися справжнім патріотом, хто своїми вчинками, поведінкою, працею, знаннями і вміннями зміцнюватиме її могутність.

Учень 9.Ось небо блакитне і сонце в зеніті!

 Моя Україна – найкраща у світі!

 Моя Україна – це ліс і озерця,

 Безмежні степи і чарівні джерельця.

Красиві пейзажі і гори високі,

 Маленькі струмочки і ріки глибокі.

 Міста старовинні і замки прекрасні,

 Великі будови і дуже сучасні.

 Сади чарівні, мальовничії села,

 Моя Україна – це пісня весела.

 Це щира, багата, як світ, її мова,

 Крилата, така мелодійна, чудова!

 Її обереги – верба і калина,

 Найкраща у світі – моя Україна.

 Моя Україна – козацька слава!

 Така волелюбна і мирна держава.

 Вона дорога нам, і рідна, і мила,

Бо світ перед нами, як мати, відкрила.

 Вітчизна свята, дорога Україна,

 Для кожного з нас ти у світі – єдина!

III Підсумок

 Вчитель. Молодці! А тепер пограємося …

 Ерудит- вікторина

  - Коли звучить Гімн України? (Він звучить щоденно о 6-й і 24-й годині по українському радіо та на урочистих заходах, у свята.)

 - Хто написав текст Гімну України? (Павло Чубинський.)

 - Композитор, який створив музику до Гімну України? (Михайло Вербицький.)

- Що символізує тризуб? (Волю, славу, силу.)

 - Як у християнській релігії пояснюють цей знак? (Бог-отець – Бог-Дух Святий – Бог-Син.)

 - Яке призначення прапора? (Бути попереду, вести людей за собою.)

 - Назвіть кольори нашого прапора. (Синій – небо, жовтий – колосся.)

- Основний закон України ? (Конституція).

 - Як співають і слухають Гімн? (Стоячи).

 - Скільки кольорів має український прапор? (Два).

 - Державний герб України ? (Тризуб).

 - 28 червня 1996 року  це? (День Конституції).

 - Столиця України?  (Київ).

 - Найголовніша пісня України ? (Гімн).

 - 24 серпня 1991 року? (День Незалежності).

 - Державна мова України ? (Українська).

 - Кого українці називають Великим Кобзарем? (Шевченка).

Хочу, щоб кожен з вас запам'ятав те, про що ми говорили сьогодні. Любімо свою землю, випрошуймо у Всевишнього ласки і допомоги, вив­чаймо, знаймо і поважаймо її, не даймо нікому скривдити її.

Молись, дитино, за Україну,

Що нам безсмертне життя дає.

А по молитві ставай до чину,

Ставай до праці, дитя моє.

Молитва небо здіймає вгору,

Заводить сонце в душі алмаз,

А праця творить землі опору

Та від скорботи рятує нас.

 

Список використаних джерел

 1. Ігнатова І.С. Символи Батьківщини. – Тернопіль: Астон, 2001.

 2. Мартишок М.В. Витоки державної символіки України // Позакласний час. – 2000. – №22.

 3. Погребенник Ф. Українські пісні-гімни. – Київ, 1992.

 4. Тиктор І.Т., Крип’якевич І. Велика історія України від прадавніх часів. – Київ: Глобус, 1993.

 5. Федорчук Т. Український рушник // Русалка Дністрова. – 1997. - №9.