Виховний захід
ВОЛОНТЕРИ – ЛЮДИ ДОБРОЇ ВОЛІ
Волонтери – люди доброї волі
Мета: познайомити учнів із поняттям «волонтер», створити умови для виховання небайдужого ставлення до людей, які потребують допомоги; стимулювати пізнавальний інтерес до основ моральної культури.
Хід заходу
І. Привітання.
Чому саме цю тему я обрала для сьогоднішньої зустрічі? 5 грудня світ відзначає Міжнародний день волонтера. Все більше людей долучається до волонтерської справи, все більше молоді свій вільний час віддає іншим …Але не будемо забігати наперед…
ІІ. Розповідь про історичні витоки волонтерства.
Волонтерами спочатку називали людей, що добровільно та виключно із свого бажання поступали на воєнну службу в деяких європейських країнах (наприклад, Франції, Іспанії). Зараз від цього громіздкого визначення «волонтерства» залишилося лише слово «добровільно». Правда, додалося ще й «безоплатно».
Волонтерів називають по-різному, але всі знають, що волонтер – це людина, що допомагає сусідам, співвітчизникам та людям, які потребують допомоги вдома чи за кордоном. Волонтери працюють в школах, лікарнях, бібліотеках, таборах з біженцями, при захисті навколишнього середовища – всюди.
Роком виникнення волонтерського руху вважається 1859. Саме тоді французький письменник – журналіст Анрі Дюнан, вражений картинами битви при Сольферино, запропонував ідею створення Червоного Хреста – організації, яка працювала б на волонтерських засадах і надавала першу медичну допомогу пораненим бійцям. Принципами, сформульованими Дюнаном, керуються сьогодні волонтерські організації у всьому світі. Деякі дослідники виділяють 20 століття як головну віху у розвитку волонтерського руху. У Європі після закінчення першої світової війни з’явилися люди, готові надавати допомогу постраждалим у війні. Саме у цей час були створені перші волонтерські організації.
Поняття «волонтер» і «волонтерство» є дуже широким. В основу добровільності покладена здатність однієї людини безкорисливо та, у більшості випадків, анонімно виконувати роботу на благо іншої. Тобто частину часу, енергії, знань, досвіду волонтер витрачає на виконання діяльності, яка приносить користь іншим людям чи суспільству в цілому. Однак, термін «волонтерство» означає передусім діяльність на основі доброї волі.
Волонтери в своїй діяльності поділяються на групи:
Чим же займаються волонтери?
- організовують дозвілля молоді;
- залучають інших до масових форм роботи;
- проводять анкетування, опитування, соціальні дослідження;
- проводять інтелектуальні і розважальні ігри для дітей, молоді, дорослих;
- сприяють розширенню світогляду, інтелектуальному розвитку дітей-інвалідів;
- проводять індивідуальну роботу з інвалідами вдома;
- ведуть пропаганду здорового способу життя;
- беруть участь у заходах, що стосуються навколишнього середовища;
- беруть участь у виїзних акціях тощо.
ІІІ. Про милосердя і доброту.
Бесіда з елементами розповіді
1.Хто зображений на цьому слайді?
Що ви можете розповісти про діяльність цієї людини?
2. А хто зображений на цьому фото?
Вчитель. Це Мати Тереза – одна з найвідоміших, найталановитіших і найулюбленіших особистостей минулого століття. У жовтні 1979 року їй, скромній, проте могутній силою духу індійській черниці, було присуджено Нобелівську премію миру.
Папа Римський Павло шостий на знак вдячності «за її всесвітню місію любові» подарував Матері Терезі власний розкішний білий Лінкольн. Жодного разу не скориставшись автомобілем, Мати Тереза влаштувала лотерею і на одержані кошти заснувала заклад для лікування хворих на проказу.
Агнес Гонкса Бояскіу народилася у 1910 році в місті Скоп`є (Македонія) у заможній албанській родині. Батьки назавжди залишились для неї взірцем подружньої вірності та взаємної любові.
Агнес вирішила служити Богові. Двадцять років вона викладала в монастирському коледжі географію і історію. У 1948 році вона, непримітна черниця, покинула коледж і, маючи лише невелику валізку і п’ять рупій готівкою, вирушила допомагати скривдженим долею й суспільством бідолахам. Щоранку ця невтомна тендітна жінка вирушала в найнебезпечніші, глухі й брудні завулки Калькутти, щоб надати медичну допомогу хворим, нагодувати голодних, втішити стражденних. Так розпочалася ця місія. Самотні, нужденні отримували від неї справжню поміч, яка ґрунтувалася на її глибокій шані до людей і непохитній вірі в неоціненність людського життя. У своєму житті вона керувалась незаперечною істиною: «Найбільше щастя – віддавати себе іншим». Для улюблених своїх бідаків вона давала те, що є найзначущішим у житті кожної людини – час. Час, щоб запропонувати дар дружби самотнім, розраду згорьованим, визнання – зневаженим.
Вчитель: Отже, головними рисами цих людей були милосердя і доброта.
Милосердя – це безкорислива допомога або співчуття до ближнього, яку здійснює людина від щирого серця. А що ми називаємо добротою?
Доброта – це чуйність, щиросердне ставлення до людей, прагнення зробити добро людям.
Пропоную вам пройти тест на доброту.
Я зачитуватиму вам по черзі 12 тверджень. Якщо ви згодні – відповідаєте «так», якщо не згодні – «ні».
Вчитель. Фахівці стверджують, що добрі справи впливають на наше психофізіологічне здоров’я. З’ясувалося, що стан людини, охопленої поривами доброти організм сприймає як позитивний стрес і виробляє величезну кількість захисних речовин. Таким чином,
по-справжньому добрі люди набагато рідше хворіють. Крім того, у стані добросердя виробляються гормони, що активізують розумову діяльність і стимулюють творчий потенціал.
Отже, який рівень доброти у кожного з вас – зараз з’ясуєте.
Підрахуйте кількість балів.
Якщо у вас 8 і більше балів – ви люб’язний і доброзичливий. Вмієте спілкуватися з людьми. Тільки одне побажання – бути щирим.
4 – 8 балів: ваша доброта має вибірковий характер; ви можете бути добрим до одних людей і черствим – стосовно інших.
0 – 4 бали: спілкування з вами буває нелегким, вам не вистачає доброзичливості до людей, відкритості.
ІУ. Про волонтерство в Україні.
Українці завжди опікувалися старими та немічними, вдовами, сиротами. Сильний допомагав слабшому. Великі справи робили разом. Сусіди завжди допомагали один одному під час осінніх робіт у городі чи полі. Чуйність, ніжність у взаєминах між людьми викликали захоплення у мандрівників, які приходили до нас із далеких країн.
Серед відомих нам українців, що творили добрі справи безкорисливо, виділяються Костянтин Острозький – київський воєвода, князь, який за власні кошти відкрив перші школи у деяких містах західної України (16 ст.), в яких училися і діти шляхти, і селянські діти. Окремим фондом здійснювалася підтримка дітей – сиріт.
Гетьмани Петро Сагайдачний і Іван Мазепа у 1702 році на благодійні кошти звели новий великий корпус Києво-Могилянської академії.
Михайло Грушевський – видатний український історик, у 1898 році на власні кошти заснував у Києві школу, в якій діти мали змогу навчатися рідною українською мовою.
Проте, волонтерство в Україні розвивається. Ще у травні 1998 року Україна серед інших країн Європи розпочала реалізацію регіональної програми «Ініціативи по роботі на добровільних засадах». У межах цієї програми був створений Центр волонтеріату «Добра воля», який почав залучати волонтерів і спрямовувати їх у громадські організації. Сьогодні такі організації підтримують і державні структури.
На сучасному етапі ісорії також є багато відомих волонтерів:
Юрій Касьянов. Бізнесмен, став волонтером з початком Евромайдана. З моменту початку проведення АТО збирав і відвозив в зону бойових дій гуманітарну допомогу для військовослужбовців та добровольців. З часом Касьянов разом з іншими волонтерами створив організацію "Армія SOS", яка займається будівництвом розвідувальних безпілотних літальних апаратів для українських військових у зоні АТО. Також "Армія SOS" забезпечує розвідників і артилеристів планшетами з оффлайн картами із супутників і програмою розрахунку балістики. Сьогодні Касянов з командою і далі продовжують забезпечувати армію, крім того, проводять тренінги по роботі з безпілотниками для військових.
Тетяна Ричкова. Родом з Дніпропетровська. Свою діяльність як волонтер Тетяна початку літа 2014 року, коли її чоловік Вадим Ричков пішов служити у 25 десантну бригаду. Ричкова вирішила продати невеликий бізнес і зайнялася забезпеченням армії, в тому числі і на власні кошти. Чоловік Рычковой загинув у серпні 2014 р. в боях під селищем Нижня Кринка. Горе не зупинило Рычкову, вона пішла у волонтерство з головою. Зараз Тетяна помічник міністра оборони Степана Полторака.
Олексій Мочанов. Відомий гонщик є не менш відомим громадським діячем. У часи Евромайдана був одним з лідерів Автомайдану. Після початку бойових дій на Донбасі разом з друзями заснував волонтерське об'єднання "Добровоз", яке допомагає бійцям на фронті. Мочанов активно висвітлює проблеми армії на телебаченні і в соцмережах. У серпні 2015разом з Володимиром Рубаном був парламентером про повернення українських полонених додому. Був побитий невідомими в прифронтовій зоні.
Олена Масоріна. Активіст. Брала активну участь у Евромайдане і як волонтер допомагала пораненим на Майдані активістів. З моменту початку АТО допомагала амуніцією та обладнанням солдатам в зоні АТО, засновник фонду допомоги армії "Волонтерська сотня "Україна-Світ". З 27 листопада 2014 р. народний депутат України від "Народного фронту".
І це далеко не повний список відомих українців, які були не тільки відомими політиками, культурними діячами, а й меценатами і благодійниками.
Вчитель. Англійський письменник Джек Лондон сказав: «Істинне призначення людини – жити, а не існувати». Люди, які стають волонтерами, розуміють це і відчувають. Вони приносять користь суспільству, натомість отримують задоволення від життя, задоволення від своєї роботи, визнання своєї діяльності іншими (друзями, колегами), отримують вдячність людей, почуття необхідності та можливість змінити щось на краще, отримують позитивні емоції, нові знайомства та нових друзів, можливості реалізації себе як творчої особистості, вони само розвиваються, само реалізовуються, здобувають самоосвіту, мандрують врешті-решт.
Робота в групах
Вчитель. А тепер я пропоную вам гру. Ви розділились на групи. Кожна група отримає конверт. У ньому ви прочитаєте лише одне речення. Ваше завдання – відповідно до запропонованої теми придумати назву волонтерської організації, її мету, задачі, які необхідно виконати для вирішення мети.
Наприклад, тема – «Малозабезпечені учні нашої школи». Назва може бути –«Клуб взаємодопомоги», мета такої організації – допомогти зібрати шкільне приладдя, одяг, взуття тощо учням із малозабезпечених сімей вашої школи. Задачі, які необхідно провести – акції «Збери портфель товаришу», «Банк одягу», залучити якомога більше дітей і їх батьків до цього.
Команди обирають головуючого. Команди по черзі вибирають конверт, зачитують завдання і починають готуватись за 3-5 хвилин. Хто готовий – піднімає зелену карточку.
Виступи дітей. Обговорення результатів.
Вчитель. Свого часу ваші бабусі і дідусі, а також батьки, бали участь у «суботниках» і «недільниках». Ви також працюєте на шкільних таких заходах.
( слайди класу
Часто можна було почути, і зараз також, фразу стосовно цього – «добровільно-примусово». Саме таке ставлення заважає відновити престиж і статус волонтерської праці у сучасних умовах. Матеріальні проблеми, засилля світогляду «моя хата скраю», надмірна прагматичність пересічного українця не дають змогу явищу « волонтерства» зацвісти в повну силу. З іншого боку, не дарма кажуть:
Хочеш змінити країну – зміни своє місто,
Хочеш змінити місто – зміни свою вулицю,
Хочеш змінити вулицю – зміни свій будинок,
Хочеш змінити будинок – зміни свою сім’ю,
Хочеш змінити сім’ю – зміни себе!
Нажаль, багато поряд із нами людей, які з різних причин ледве виживають. Якщо кожен із нас буде небайдужим до чужого горя, то це полегшить їхнє життя.
Вчитель. Незабаром ви закінчите школу і перед вами стоятиме вибір професії. Ви станете студентами, щоб здобути потрібну освіту. Саме студенти сьогодні в Україні частіше беруть участь у волонтерських програмах. Це дає їм змогу не тільки реалізувати себе як людину, але й відвідати інші країни, всесвітньо відомі місця, пам’ятки архітектури, культури, створити щось власними руками, і що не маловажно, удосконалити знання з іноземної мови через безпосереднє спілкування з іноземцями – волонтерами.
Гра «Мікрофон»
Про що говорять наступні вислови?
2.Нехай схвалення інших буде наслідком твого вчинку, а не його метою.
Вчитель. Ось і добігла кінця наша з вами зустріч. Я сподіваюсь, що ви у своїх вчинках будете керуватись добром, милосердям, співчуттям. Пам’ятайте, що саме ви – капітан свого корабля життя. І куди ви його спрямуєте – до хорошого, чи поганого – залежить тільки від вас, від вашої особистості.