Виховна година "Всі добрі справи починаються з сім'ї"

Всі добрі справи починаються з сім’ї

Мета: допомогти дітям зрозуміти, що родина є найвищою цінністю в житті людини, обговорити з учнями проблеми стосунків батьків і дітей, вчити продовжувати сімейні традиції, розвивати почуття родинності, відповідальності за своїх батьків; навчати шукати компроміс у спілкуванні з дорослими; розвивати вміння висловлювати свою думку, виховувати любов до родини, сім’ї, прищеплювати любов та повагу до старшого покоління .

1. Вступне слово вихователя.

Добрий день, шановна дорога родино! Так-так, саме родино. Я не помилилася, бо

ми всі, присутні у цьому класі, це одна велика родина. Ми родина з того дня, як

уперше переступили шкільний поріг. Але в кожного з нас є своя сім’я. Це найдорожчі нам люди, які нас найбільше люблять, жаліють, тому що ми для них найрідніші – це наші батьки.

Сьогодні ми з,ясуємо  з вами , що таке сім”я, рід, родина. Обговоримо стосунки батьків і дітей,  поговоримо про  сімейні традиції, почуття родинності, відповідальності за своїх батьків; переконаємося, наскільки важливо проявляти любов до найдорожчої для кожного з нас родини, сім’ї, історії, традицій.

2. Асоціативний кущ Сім’я

З давніх – давен існувала така традиція: кожен повинен знати свій рід до сьомого

коліна поіменно. З кожним членом роду були пов’язані цікаві історії, події, чим

більше людина знала про свій рід, тим довше жила пам’ять про померлих родичів,

тим більше берегли і підтримували живих. Тож у нас, українців, завжди існував

дуже тісний зв’язок між поколіннями. Старші піклувалися про молодших, молодші допомагали старшим.

Ми щасливі, що народились і живемо на чудовій, зеленій, багатій і славній Україні. Тут жили наші прадіди, тут корінь роду українського.

А зара давайте звернемося до словника.

СЛАЙД 2

Сім’я – це група людей, яка складається із чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом під одним дахом.

Рід – це низка поколінь, які походять від одного предка.

Родовід – це історія поколінь певного роду, записи, що виявляють й ілюструють походження, послідовність поколінь.

Родина - це природне середовище життя і розвитку дитини, у якому закладаються основи особистості. У розвитку дитини родина виконує такі важливі функції, як регулювання фізичного та емоційного розвитку, вплив на розвиток психологічної статі, вплив на розумовий розвиток, ознайомлення дитини з соціальними нормами, формування ціннісних орієнтацій, соціальна підтримка. Виконанню цих функцій сприяє клімат родинних відносин, режим родинного життя, зміст діяльності, притаманний різним поколінням членів родини.

Формування любові до ближнього починається з відчуття дитиною любові до батька, матері, братів, сестер, дідусів і бабусь, рідних, близьких, знайомих. Усі ми зобов'язані любити ближнього, бо ж живемо всі на одній Землі, на одній планеті і маємо право на вічне блаженство. Тож повинні один одному допомагати, не чинити зла, робити добро людям. При цьому не забуваймо, що любов між людьми починається від кожного з нас.

 А зараз ми з’ясуємо, як же ми сьогодні шануємо свої родовідні корені? Чи всі ми знаємо свій рід? Що знаємо про своїх предків?

Вихователь: Що таке «дерево роду»? (відповіді учнів)

Так, це ваша родина.

СЛАЙД 3, 4. 5.

 Дерево роду з давніх часів вважають сильним оберегом. Кожна українська родина мала цей символ у своїй хаті: на вишитих сорочках,на рушниках або у розписі на стіні. Нижні гілки такого Родинного дерева-це предки,що відійшли у потойбічний світ. Середній ярус –це сьогодення.

 А зараз я прощу всіх глянути на це зображення

 СЛАЙД 6 (дерево без коріння).

 Що ви бачите? (Дерево).

Так, сильне, могутнє дерево. Але в нього відтято коріння. А тепер скажіть, що

станеться з деревом, коли його зрізати під корінь? (Воно зів’яне, всохне). А чому

всохне? Що дає дереву коріння? (Воду, силу землі). Так, вірно, воду. Вода - це сік

землі.

Послухайте уважно:  П’є моє коріння сік землі – співаєть  в пісні Ніни Матвієнко.

СЛАЙД 7

 Наші прадіди уявляли життя людей на землі як велетенське Дерево Роду.

Свій маленький листочок на цьому дереві має кожен із вас. Гілки – ваші батьки, їхні сестри і брати. Стовбур – дідусі й бабусі. Відростки їхні брати і сестри. Коріння – батьки ваших дідусів і бабусь. Чим міцніше росте дерево – тим більше є рід, у кожної гілочки або коріння є своє ім’я.

Кожна людина повинна знати свій родовід, пам’ятати своїх прапрадідів, знати, чим вони займалися, як жили, чим славилися. Потрібно вивчати «дерево свого роду». Що більший рід, то міцнішим росте дерево.

Знати свій родовід, зберігати про нього пам'ять – це наш обов’язок не лише перед минулим, а й перед майбутнім поколінням. Бо доки існує життя на землі, доти роду людському нема переводу!

3. Дослідницька робота «Моє родинне дерево»

Вихователь: на сьогодні ви отримали завдання скласти та зобразити своє родинне

дерево і прокоментувати свої схеми. Перевіримо результати вашої роботи.

(заслухати розповіді про родинні дерева)

4. Хвилинка мудрих думок.

СЛАЙД 8

- Як ви розумієте наступні вислови?

• Лиш матір вміє жити, аби світитися, немов зоря («Мені зоря сіяла нині вранці» Василь Семенович Стус український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець)

• Материнське щастя твориться дитиною. (Васи́ль Олекса́ндрович Сухомли́нський — український радянський педагог, публіцист, письменник, поет.)

Сім’я — це та первинне середовище, де людина повинна вчитися творити добро.

СЛАЙД 9

Вчитель: В українській сім’ї головою родини, за традицією, був батько. Суворий,

вимогливий, а його любов до дітей стримана, врівноважена. Недарма кажуть, що

дитину треба любити так, щоб вона цього не знала. Батьків приклад, батькове

слово завжди було законом. Батько має в сім’ї безперечний авторитет. Він

уособлюється як захисник, годувальник. Від слова батько походить слово Батьківщина (вітчизна), а також батьківщина – спадщина від батьків.

Учениця

Татко, таточко, татусь
 Найрідніший, милий,

Чи є ще хтось такий в світі,

  Кого б так любили?

Немає в світі кращих друзів,

Як я й мій рідний тато;

Із ним ми дружимо так щиро,

Що годі й розказати!

5. Вправа «Мікрофон» (продовжить речення»

Тато – це…

(…звичайна людина, яка робить все можливе і неможливе, аби стати для своєї

дитини опорою

. … джерело мудрих порад, хоч здебільшого вони не рятують становища.

. … людина, яка все знає і вважає за краще уважно спостерігати, щоб вчасно

підстрахувати тебе.

… людина, у якої є скриньки, коробки й інші сховиська, наповнені цінними

речами і технічними пристроями, і всяким мотлохом.)

СЛАЙД 10

Вихователь:  Жінка – мати, дружина, берегиня сімейного вогнища. Вона завжди створювала затишок і лад у сім’ї.

Мама, матуся, ненька – скільки спогадів і тепла таїть це магічне слово. Мама… Це перше слово, яке вимовляє дитина і, мабуть, на всіх мовах світу це слово звучить однаково ніжно. Слово «мама» росте разом з нами тихо, як тихо ростуть дерева, сходить сонце, розквітає квітка, як гладить дитину по голівці рідна рука. І так же тихо воно приходить на уста – промінцем маминої усмішки і ласкавістю її очей, листочком вишні і світлинкою сонця, пелюсткою квітки і радістю веселки, теплою лагідністю руки, і вечірньою молитвою. І скільки б не було тобі років, тобі завжди потрібна мама. І чим більша твоя любов до матері, тим радіснішим і світлішим стає твоє життя. Найкращі дні для наших матерів – це дні, коли щасливі їхні діти»

Учень :Найбезкорисніша – це матері душа,

Вона і самовіддана й чутлива.

І доки ще матусенька жива,

Не забувай її красу і силу.

Найбезкорисніша – то мамина краса,

Яка довіку сяє для дитини,

Благословіть же матір, Небеса,

А, Божа Матір, збережи дитину!

6.Вправа «Постав себе на місце іншого»

Вчитель: Ви зараз в такому віці, коли здається, що батьки оточують вас

надмірною увагою. Вони звикли вважати вас маленькими, постійно повчають,

контролюють: Вони радять, із ким дружити, що вдягати, яку музику слухати, стежать за кожним вашим кроком.

«Ну чому вони постійно втручаються у моє життя?». Мабуть, ця думка

останнім часом тривожить багатьох із вас. Ви сердитесь, ображаєтесь,

наполягаєте на своєму, а вони, відповідно, посилюють контроль, заборони

стають іще жорсткішими, і ваші суперечки дедалі частіше закінчуються

сварками. Спробуйте подивитися на себе очима батьків.

- Як ви гадаєте, чому вони себе так ведуть по відношенню до вас?

- Хто перший йде на примирення?

- Що вас більше влаштовує: сварки чи добрі стосунки в родині?

7. Творче завдання «Мирна угода».

СЛАЙД 11

(Учитель роздає учням аркуші паперу і просить поділити їх однією лінією

навпіл. Ліву частину називають «Вирішую сам», а праву — «Вирішуємо разом».

Потім у кожній частині учні записують у стовпчик кілька справ, які вони

вважають особистими або такими, які мають вирішувати разом з батьками.)

Вирішую сам Вирішуємо разом

З ким товаришувати;

як одягатися, коли йду гуляти;

в якому гуртку чи секції займатися.

Яка найпізніша година повернення додому;

коли сідати за уроки;

на що витрачати кишенькові гроші;

які факультативи відвідувати в школі;

як слідкувати за здоров’ям.

Не хвилюйтесь, якщо в лівій частині спочатку буде замало рядків. Коли батьки

побачать, що ви успішно виконуєте записане праворуч, дотримуючись

домовленості, вони не заперечуватимуть проти перенесення цих справ у розряд

«Вирішую сам».

Вчитель: Шанувати своїх батьків – це один з найсвятіших обов’язків людини.

Шевченко писав:

І чужому научайтесь і свого не цурайтесь,

Бо хто матір забуває, того Бог карає,

Шанувати – це значить любити їх, бути вдячними, турбуватися про них,

допомагати в усьому.

8. Вправа «Корисні поради» читають ланцюжком)

СЛАЙД 12

На піклування і любов батьків відповідай чемністю і чуйним ставленням до них .

Не завдавай своїм близьким неприємностей, не ображай словами, вчинками.

Будь чуйним з усіма членами родини, бажай «доброго ранку», «на добраніч», вітай

зі святами, роби послуги.

Підтримуй порядок та чистоту в домі.

Пам’ятай: запізнення з уроків, з прогулянки – це зайві хвилювання для рідних,

обман – страшна образа.

Допомагай батькам по господарству.

Сам стеж за своїм одягом, зовнішністю.

Будь завжди стриманим у виявленні своїх почуттів, настроїв.

Будь терплячим до недолітків, до вад своїх близьких.

Раціонально використовуйте своє дозвілля.

Завжди зважай на думку батьків, старших.

Зміцнюй своє здоров’я, загартовуй себе.

Будь добрим сином чи донькою.

З образом матері пов'язаний образ рідної неньки - України, мальовничої і прекрасної, страдницької, але невмирущої, оспіваної тисячами жіночих материнських сердець.

 Україно! Пречиста мати!

Ти родилась з любистку і м`яти.

Ти зростала волошкою в житі.

Як же можна тебе не любити?!

Як же можна без цього кохання

Зустрічати рожеве світання,

І у полі з дощем розмовляти,

Чи мелодію вітра співати?

Як же можна без віри у тебе

Покохати це лагідне небо,

І квітучий садок коло хати

І метіль пелюсток волохатих?

ІІІ. Підсумок години спілкування

Вчитель: Майже три з половиною тисячі років тому на кам’яних таблицях, які

отримав пророк Мойсей на горі Сінай, були вирізьблені слова: « Шануй батька

свого і матір свою, щоб добре тобі було та щоб довголітнім ти був на землі».

Запам’ятайте, діти, і понесіть через усе життя своє цю святу заповідь, яка

передається із роду в рід. Нехай горить вона на вашому шляху яскравим вогником,

остерігаючи від байдужості та безсердечності:

Ваша сім’я – це ваша маленька батьківщина, в якій ви живете. Ніжно любіть її, бо вона – частинка українського народу. І якщо скласти маленькі батьківщини кожного з нас, вийде велика держава – Україна. (Карта)

СЛАЙД 13

Українці завжди дуже високо цінували сімейний затишок, сімейні цінності й традиції. Культ батька-матері й щасливої родини, де панує злагода, бо лише сім’я може захистити людину в такому непередбачуваному й жорстокому світі.

Нехай у царстві батьків наших і дітей передаються із покоління в покоління працелюбність і достаток, довіра й подяка, добрий звичай і спомин про славні діла.

Нехай наші славні родини примножуються і процвітають, зберігають свої традиції та передають їх від роду до роду, від покоління до покоління!

Країни - як люди, і люди – як країни. Різниця лише в тому, що кожній окремій людині судилося, народившись, здійматися крутими стежками добра над прірвами зла й досягти своїх вершин.

Країни теж народжуються і, як зорі в небі, ледве жевріють або розгоряються яскравими стожарами. Рідко вони гаснуть. Їм судилося сяяти вічно, незважаючи на те що гаснемо ми, люди. Можливо, і гаснемо для того, щоб віддати свій вогонь цьому вічному сяйву Батьківщини…

СЛАЙД 14

Україно, рідно моя, мила,

Хто тебе так лагідно назвав?

Хто, зібравши серця свого сили,

 Душу ніжну в назву твою вклав?

Може, сонні трави нашептали

Предковічне лагідне ім’я?

Може, в тебе зорі закохались

У колисці вічного буття?

О, Боже, дай повік любити всю родину, рідний край

Де квітка, пташка, моя сім’я, зелений гай,

Де кожна вірна тій землі дитина

Живе єдиним словом: Україна.

( Звучить пісня « Україна»)