Виховна година "Який він, справжній друг?"

Година спілкування для учнів 5 класу на тему: «Який він, справжній друг?»

Мета: розкрити значення дружби в житті людини; навчити дітей правильно вибирати друзів, знайомитися, спілкуватись і товаришувати; розвивати почуття відповідальності та взаємодопомоги; виховувати чесність, щирість.
Обладнання:  «портрети» друзів, аркуші паперу, вислови та правила про дружбу, кольорові олівці, сонечко без проміння.

Хід години спілкування

І Вступне слово вихователя

Вихователь: Неначе недавно було свято Першого дзвінка, а ось і весна постукала до нас у двері. Весна – це така пора року коли природа прокидається від зимового сну і вся природа оживає. Сонечко починає зігрівати нас своїм теплом, з’являється гарний настрій від чого хочеться мріяти про приємне.

- Про що ви мрієте найбільше?
(Діти хочуть сюрпризів – собаку, машину з пультом управління, книжку, ляльку тощо).
- Це гарні подарунки, які можна купити за гроші. Але є те, чого не купиш за гроші. Що це?
(Діти називають: життя, здоров’я, час, добро, любов, дружба).

ІІ Оголошення теми і мети години спілкування

Вихователь: Сьогодні ми з вами поговоримо про дружбу, про правила справжньої дружби, адже тема нашої години спілкування «Який він, справжній друг?». Дехто з вас уже має друзів, дехто тільки шукає, тому давайте разом розберемося, то який він, справжній друг.

ІІІ Робота з казкою «Пригоди хрюшки Максюшки у власному дворі» (прослуховування казки).

(Вихователь читає казку з демонстрацією малюнків).

В одному селі на Україні жила-була бабуся на ім’я Наталка. У неї було велике господарство та город. Кого тільки не було у бабусі: і кури, і гуси, качки, індики, корови, кози, вівці, свині, коти, собаки і навіть миші. Та чого тільки не росло на її городі: безліч овочів, фруктів, ягід, квітів, ,виноградників, гарбузових культур.                                                                                                               Ось одного разу у свинарнику народилися маленькі поросята. Вони були малі та ще жодного разу не виходили зі свинарника надвір. Поросята дуже полюбляли бавитися у багнюці, пити молоко, їсти гарбузову кашу, якою їх частувала бабуся Наталка і  спати. Найбільш улюбленим частуванням для них були помідори.                                                                                                                            -Вони наче гамбургери для нас - найсмачніші ласощі ,-говорили поросята.

Але бабуся годувала помідорами своїх свиней тільки на свята.                                           Одного  недільного дня тато Свин та мама Пепа вийшли в двір свинарника погрітися на сонечку. Їх синочок, маленький хрюшка на ім’я Максюшка, тайком вибіг за ними, щоб подивитися, куди ходять його батьки щоранку. Та, відволікшись, подивився у лівий бік, де саме був город бабусі, на якому росло безліч помідорів. Побачивши це, у нього мало не стався серцевий напад від великої кількості здоровенних, гарних, червоних, соковитих помідорів. Не розуміючи нічого, Максюша щомиті рванув на город. Пробігаючи, кусав кожен цей овоч, що траплявся йому на дорозі.                                                                                    -Один, два, три….., десять, …, двадцять, я вже більше не можу!   – ледь промовив Максюша.  Мабуть мені все це сниться… ні, не сниться. Я відчуваю, що скоро лусну! Це – помідорний рай!!! Але, як мені потрапити додому? – захрюкав малий.                                                                                                                     -Хрю – хрю!                                                                                                                           -Що таке? Що за кіпіш? – схвильовано замуркав косоокий кіт Хромий.                                   -Я заблукав, не знаю де мій дім!                                                                                             -Ти хто такий, рожевий?! – запитав у Максюші кіт.                                                                  -Я не знаю, – відповіло порося.                                                                                         -Без паніки! – заспокоїв його Хромий. -У мене є дружбан полісмен цього двору, він нам допоможе.                                                                                                        І Вони відправились до пса на ім’я Рекс.                                                                        -Рексе, друже!  Годі валятися без діла, допоможи цьому рожевому, помідорному створінню знайти своїх батьків та дім!                                                       -Що? Хто це? –  загавкав Рекс.                                                                                            -А Бог його знає, він заблукав.                                                                                         -Нічого боятися! Рекс знайде твій дім вмить! – самовіддано прогавкав пес.                     -За мною! Вперед!                                                                                                                       І вже хрюшка Максюшка, косоокий кіт  Хромий та полісмен пес Рекс відправились на пошуки домівки малого порося.                                                       Привів їх Рекс у курятник і каже:                                                                                      -Петя, Петя, виходь! А ну скажи нам, це твій рожевий малий?                             Виходить з курятника півень Петя.                                                                                       -Рексе, ти чого мені сон перебиваєш? Я не знаю цього рожевого пухляка! Йди до Фернанда, може він їх знає.                                                                           Повибігали кури-квочки, малі  курчата і всі разом відправилися до коровника, де жив бик Фернанд.                                                                                                           -Му, му….! – почав вигукувати Петя. -Що сталося? – розкачуючись ,вимовив бик Фернанд.                                                                                                                     -Чуєш, рогатий, а це твій рожевий малий?                                                                        -Му…- відповів бичок, – який він мій, у нього ж ріг немає, я не знаю хто це!!!                                                                                                                                                                 Від розпачу хрюшка Максюшка почав плакати і скрізь сльози хрюкати…Корова Зірочка та її телята вибігли подивитися, кого ж привів полісмен Рекс разом із півнем Петею, косооким котом Хромом та її подружкою квочкою Рябою.

•    Друзі, він хрюкає!! Та це ж мале порося!! Його треба відвести до тата Свина та мами Пепи. Мабуть, вони вже місця собі не знаходять, де ж дівся їх хрюшка Максюшка!! – вигукнула корова Зірочка.

Кіт Хромий, пес Рекс, півень Петя та усе його сімейство курей та курчат, бик Фернанд, корова Зірочка з телятами повели маленького хрюшку Максюшку додому у свинарник.                                                                                                                 Тато Свин та мама Пепа були дуже вдячні сусідам, що допомогли знайти їхнього бешкетника.                                                                                                             А хрюшка Максюшка був дуже радий повернутися додому, а найбільш він радів тому, що знайшов нових друзів!!!!!

ІV Уточнення поняття «Дружба»

Вихователь:  Отже, дружба – це близькі стосунки, засновані на взаємодопомозі та взаєморозумінні між людьми.

Здобувач освіти 1:               Якщо друг у тебе є,

                                                Життя радісним стає.

                                                Разом можна все зробити,

                                                Тож без друга не прожити.

Здобувач освіти 2:               Дружба – це дар нам згори,

                                               Дружба – це світло у вікні;

                                               Друг завжди тебе почує,

                                               І не залишить у біді.

V Створення аплікації «Сонечко з долонечок»

Вихователь: У вас на парті є  папір та кольорові олівці.  Виберіть з усіх кольорів той, який вам найбільше до вподоби. Обмалюйте свою долоньку. На своїй долонці напишіть побажання своїм однокласникам. А тепер прикріпіть їх до сонечка, яке є у нас на дошці, і яке сумує без промінчиків.

                           Долонечки  зробили диво-сонечко.

                           Похмурих днів ніколи  не буде в нашій школі!                                                                       

VІ Підсумкова бесіда

Вихователь: То яким же повинен бути справжній друг?

Зараз я прочитаю твердження, якщо ви згодні з ним, плесніть у долоні, якщо ні – не плескайте.

1. Справжній друг – це той, хто ніколи не обманює свого друга.

2. Справжній друг – це той, хто нікому не розповість про секрети свого друга.

3. Справжній друг радіє, коли товариш отримав двійку.

4. Справжній друг – завжди намагається захистити від образ.

5. Справжній друг насміхається, коли в його товариша невдача.

6. Справжній друг – це той, хто не шкодує для друга нічого, що має.

- Тож бажаю, щоб ви знайшли собі справжніх друзів і сподіваюся, що поради, які ви отримали, допоможуть вам зберегти вашу дружбу на все життя.

                     Хрюшка Максюшка

Косоокий кіт Хромий

Полісмен пес Рекс