Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

НВК «ЗНЗ І-ІІІ ступенів № 19- ДНЗ «Лісова казка»

Олександрійської міської ради

Кіровоградської області

 

 

 

ІРИНА ХІТРІЧ

 

Виховна година:

«З палаючими серцями»

 

м. Олександрія

 

Виховна година для учнів 7-А класу

         Виховна година: «З палаючими серцями»

Мета:

• формувати в учнів моральну свідомість;

 

• сприяти вихованню доброти, чуйності, лагідної людини;

 

• формувати уявлення про суть милосердя як важливого прояву моральності людини;
• сприяти формуванню мотивації до волонтерської діяльності;

 

•  ознайомити учнів з особливостями волонтерської діяльності у світі.

 

Методи:

• мікрофон;
• бесіда;
• колективна робота.

Допоміжні матеріали, обладнання:

•            мультимедійний проектор та комп’ютер;
•            книги;
•            відеофільми;
•            роздатковий матеріал, кубик;
•              USB Flash (флешка);
•            плакати з цитатами та висловами.

Дата проведення

Час: 45 хвилин.

Хід заходу:

I. Вступ

 

1.                               Вступне слово вчителя

Доброго дня, шановні діти. Сьогодні ми зібрались, щоб порадіти за паралімпійців. З 29 серпня по 9 вересня 2012 року в Лондоні проходили XIV літні Паралімпійські ігри, у яких традиційно брала участь національна паралімпійська збірна України.  

Паралімпіада - це перемога кожного спортсмена  над самим собою!

«Надихаючи покоління» (Inspire a generation) – таким є основний девіз Паралімпіади в Лондоні. На Паралімпіаду-2012 у Лондон приїхали 4200 спортсменів зі 160 країн; та розіграли 471 медаль у певних видах програми.

 

 

Слайд 1.    (Лунає музична композиція «Старт», виконавець С.Ротару )                      Учень. Неважно, кем я был, и  день вчерашний Быльём  порос, его уж не  вернуть; Мелькнёт  лишь миг пред  взором тенью страшной На «до» и «после» разграничивая  путь… На «до», когда я был  почти ребёнок Играл  в футбол, глядел  под ноги, вниз И  проезжавший рядом «жигулёнок» Добавил  слово «после» в мою  жизнь… А «после» надо мною  были стены И  незнакомый вовсе  потолок, И  незнакомы были  перемены, Благодаря  которым я умолк; Лишь  голос мамы –  ласковый и нежный  – Меня  вернуть спешил  с небытия – И  синих взгляд очей  её безбрежных  – Они  вдыхали снова  жизнь в меня!  Другие  голоса – такие  были! – Вступали  с мамой в отдалённый  спор: «Ваш  сын – калека!» - просто говорили, И  мамин голос: «Всё  – неправда, вздор!» «Беду  тут просто криком  не прогонишь; Постель  – его пристанище  навек! Уж  мы то знаем, нас  слезой не тронешь, На  что способен этот  человек!» Что  ж, человек и вправду  так устроен – Я  мог не дотянуть  и до утра, Да  только оказалось  – нас-то –  двое! – И, видно, просчитались  доктора.  Возилась  целый год со  мною мама – Руками  двигать пробовал  уже И  заживали потихоньку  раны, Остались  только те лишь, что в душе. Однажды  взгляд соседа  я заметил «Твоя, видать, заглохла  карусель…» Я, разозлившись, сам  себе ответил: «Я  – не калека! Я  – такой, как все!» …А  после были власти  коридоры, Казённые  улыбки и уют И  мягкие, с ухмылкой, уговоры – Мол, полно, батенька, таких  нигде не ждут! Сам  удивляюсь – ну, с каким проворством Форсировал  ступеньки, этажи, Боролся  с окружающим притворством За  это счастье под  названьем – жизнь! Что  вынес я в грызне  и перепалках – Такое  не покажут и  в кино! Вот  это – тренировка  и закалка! И  школа выживанья  заодно!  Возможно, назовут – «богов  любимец», Иль  скажут – так  заложено в судьбе; Теперь  ты – параолимпиец И  жизнь твоя всегда  сродни борьбе! А  я стою средь  всех на пьедестале  – Пусть  по щеке прокатится  слеза! Труды  свои, победы и  медали Я  посвящаю маминым  глазам!

 

2. Мозковий штурм.

 -Учні називають якомога більше слів, які спадають їм на думку у зв’язку із терміном «Паралімпізм». Після цього своїми словами пояснюють поняття «Паралімпізм».

 - з слів скласти п’єдестал пошани Паралімпійця.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(за допомогою кубика, виконати кидок , за кількістю відміток можна взяти таку кількість слів)

 

 

 

 

 

 

 

 

Допоміжний матеріал №1.(картки)   Волонтер, суддя, тренер, куратор, перекладач, відкритість, примус, несхвалення, доброзичливість, прапор,  деспотизм, потурання, нагорода, м’яч, впевнений лідер, невтручання, спис, теніс настільний, травма, схвалення, гімн, досягнення, прийняття, лібералізм, можливість, поблажливість, капітан, добровільність, осудження, втручання, фанатизм, країна, гордість, інвалід, спортсмен, боротьба, помічник, тренування, відданість, наполегливість,  п’єдестал пошани , повага, сенсація, праця, золото, срібло, бронза, квіти, оплески, овації, повага, надія, віра, спортивний вогонь, перегони,біль, пульс,радість, задоволення, воля.

 

Учитель

 

3. Вправа . Тлумачення слів
Паралімпіада... В останні роки це слово на слуху у всього світу!  Латинське значення префіксу "para" (приєднаний) підкреслює те, що паралімпіади – всесвітні ігри спортсменів-інвалідів – проводяться услід за великими олімпійськими перегонами. Цікаво, що вони вже багато років поспіль відбуваються якраз у тих країнах та на тих же спортивних аренах. Їх відкривають і завершують такі ж променисті церемонії, настільки ж яскраво запалюється спортивний вогонь, котрий осяює надією і вірою прагнення перемог мужніх спортсменів-паралімпійців.

 

Розвиток паралімпізму та спорту інвалідів у цілому має більш ніж столітню історію. Перші спроби залучення людей з обмеженими фізичними можливостями до фізичної культури та спорту були історично зафіксовані ще у 1888 році, коли в Берліні сформувався перший спортивний клуб для людей з вадами слуху. А перші Всесвітні ігри глухих (пізніше – Дефлімпійські ігри) відбулись дещо пізніше - 10-17 серпня 1924 року в Парижі. Саме під час проведення цих ігор, 16 серпня засновано Міжнародний спортивний комітет глухих. З того часу почала свій відлік славна естафета проведення Дефлімпійських ігор та становлення спорту людей з вадами слуху. 

 

Презентація учнівських робіт (форма роботи довільна).

Людвіг Гуттман – нейрохірург

в 1944 році в рамках проведення обов’язкової частини комплексного лікування була впроваджена спеціально розроблена спортивна програма для «візочників». Розробником став Людвіг Гуттман - нейрохірург німецького походження, який емігрував до Великобри-танії у 1939 році, рятуючись від нацистської окупації. Він же згодом, в 1948 році, став ініціатором проведення спор-тивних змагань як складової частини процесу реабілітації військових з пошкодженнями спинного мозку, отриманими під час Другої Світової війни. Таким чином, 28 липня 1948 року у госпіталі Сток-Мандевілю (Англія) були проведені перші ігри серед спортсменів на візках, які стали прототипом Паралімпійських: в змаганнях по стрільбі з лука взяли участь 16 чоловіків та жінок, бувших військових. Саме ці стріли Гуттмана пробили стіну відчаю – вони започаткували нову еру для людей з обмеженими фізичними можливостями – еру спортивних звитяг та перемог над перешкодами, які вибу-довує світ. Символічним став збіг дати проведення цих змагань з часом відк-риття Олімпійських ігор у Лондоні. Назви «Паралімпійські» ці ігри ще не отри-мали..    

Згодом ігри Гуттмана стали міжнародним спортивним святом, яке об’єднувало багато європейських країн. Поступово світ переконувався у тім, що на фізичну культуру і спорт мають право також і люди з інвалідністю. І вже під час прове-дення Олімпійських ігор в Мельбурні (1956 р.) Міжнародний Олімпійський комітет нагородив Міжнародну Сток-Мандевільську федерацію спортсменів з обмеженими фізичними можливостями спеціальним кубком за втілення в життя олімпійських ідеалів гуманізму.

«Головна мета – популяризація активного способу життя, зокрема за допомо-гою рекреаційних видів спорту, І не обов’язково бути професіоналом, головне – активізуватися. Хоча найскладніше – побороти себе і вийти з дому. Саме тому дуже потрібно мотивувати цих людей. Щоб у них з’явилося бажання, адже спорт – це рух, а рух – це здоров’я».

 

Слайд 2.   http://www.youtube.com/watch?v=5lcnVKaKK-E&feature=related http://www.youtube.com/watch?v=vdKYG1099ug&feature=related http://www.youtube.com/watch?v=wIpA86UA8yA  http://www.youtube.com/watch?v=mGTzNS183ZY&feature=related (Перегляд відео сюжету  Паралімпіади-2012 у Лондоні )

 

«Надихаючи покоління» — це слоган Паралімпіади-2012 у Лондоні.

 Ідея в тому, що люди з обмеженими можливостями здатні досягати в житті більшого, ніж здорові люди та окриляти нас своїми перемогами. Великобританія — це батьківщина паралімпійського руху, де вперше прозвучала ідея спорту для інвалідів, ідея рівних можливостей. Тут нині максимально забезпечено рівні можливості для людей з інвалідністю.

 

4. Вправа мікрофон.

 

Презентація учнівських робіт (форма роботи довільна).

 Ознайомлення з книгою «Національна збірна команда України!» Форма роботи мікрофон. Учні по черзі наголошують спортсменів і вид спорту в якому спортсмен бере участь.

    

Слайд 3.  http://www.youtube.com/watch?feature=endscreen&v=1DCNbaCDRgw&NR=1 http://www.youtube.com/watch?v=xRu_UiSHIZk&feature=related http://www.youtube.com/watch?v=34uRrkZsxI4&feature=fvwrel Перегляд відео сюжету  Паралімпіади-2012 у Лондоні.

 

  

 

Учитель

Спільна діяльність Національного комітету спорт у інвалідів України і державної системи «Інваспорт» стала могутнім фактором розвитку фізичної культури і спорту інвалідів у нашій державі. Розгалужена інфраструктура фізичної культури і спорту інвалідів дає змогу залучити людей із фізичними недоліками до активних занять фізичної культурою. Сьогодні в Україні діють 27 регіональних центрів «Інваспорт» у містах і селах, 161 фізкультурно-спортивний клуб інвалідів, 26 дитячо-юнацьких спортивних шкіл інвалідів. Понад 60 000 інвалідів, біля 20 000 з яких – діти шкільного віку, відвідують фізкультурно-реабілітаційні групи і спортивні секції з 30 видів спорту. Щороку в Україні проводиться понад 250 чемпіонатів, першостей і кубків з 19 видів спорту. 

 

Слайд 4.  http://www.youtube.com/watch?v=LnLVRQCjh8c    (Перегляд відео фільму «Hand in hand»)

 

III. Висновок

 

Учитель.

Підбиття підсумків.

Які враження ви отримали під час виховної години?

Що саме вразило вас?

   Підсумовуючи наше заняття, ми можемо впевнено сказати, спортсмени паралімпійці – це повага і гордість, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Люди  по-новому зрозуміють для себе, що таке досягнення, тому що Паралімпіада – це коли намагаєшся досягти найкращого в межах своїх можливостей. Наперекір всім умовам потрібно жити і досягати великих результатів у житті.

 

 

 

Обыкновенное чудо

На концерте таком побывайте друзья,

Где играют такие ребята.

Позабыть о концерте том будет нельзя–

И они и наставник их – святы!

Посмотрите, как чётко движенья  слились,

Пары движуся в такт рок-н-ролла.

Как партнёрша взлетает с улыбкою ввысь,

Не танцует – летает над полом!

 

Сильные духом

Просмотр профиля

   Ма Ли всегда отличалась целеустремленностью и трудолюбием.

В то время как ее сверстники предавались детским забавам, она корпела над учебниками.

Но больше всего она любила танцы и им отдавалась со всей душой. Родители поддерживали дочь, ограждали ее от тяжелых обязанностей, чтобы ничто не могло помешать занятиям танцами. Уже в одиннадцать Ма Ли могла профессионально исполнить народный танец.

В восемнадцать девушка поступила в дом искусств в Циндао.

Жизнь Ма Ли складывалась счастливо, в любимом деле она была усердна и преуспевала.

 

Но все изменилось в одночасье. В 1996 году произошла страшная автокатастрофа.

В ней девятнадцатилетняя Ма Ли потеряла руку. В больнице, очнувшись от наркоза, девушка первым делом подумала не о боли,а о том, как же теперь она будет танцевать. От отчаянья даже пыталась свести счеты с жизнью.

 

Но однажды ей довелось побывать на вечере искусств, где выступали инвалиды.

И Ма Ли поняла, что может и хочет танцевать дальше.

 

    Тао Сяовей никогда не занимался танцами. В четыре года он решил забраться на трактор, но не удержался и упал. Трактор переехал ему ногу. Через пару дней врач понял, что ногу придется ампутировать. Тогда отец подошел к Тао и спросил: «Сынок, знаешь ли ты, что такое ампутация ноги? У тебя теперь в жизни начнутся трудности. Ты боишься или нет?»

Но маленький мальчик не понял, что имеет в виду его папа: «А трудности — это вкусно или невкусно?» Тогда отец со слезами ответил: «Очень вкусно. Но их невозможно сразу съесть, придется есть по одной». Тао довольно быстро свыкся с отсутствием ноги, ведь он потерял ее так рано — в отличие от Ма Ли.

Юноша даже смог стать известным спортсменом-велосипедистом.

 

И вот однажды они встретились. Ма Ли сразу обратила внимание на Тао, находящегося в отличной физической форме.

Она подошла к нему и спросила, любит ли он танцевать. Юноша ответил, что не умеет. Тогда она снова спросила, любит ли он танцевать, и он ответил «да», хотя и не понимал, как он может этим заниматься, не имея ноги. Но побывав на выступлении Ма Ли, Тао вдохно-вился ее примером. Так сложился их дуэт.

 

 

В 2005 году молодая китайская пара начала репетировать. На сцену она вышла лишь в 2007 году.

Для создания номера, длящегося около пяти минут, понадобились два года упорных тренировок с восьми утра до одиннадцати

вечера. Но то, что получилось, действительно красиво. Отсутствие руки и ноги не мешает танцу быть удивительно пластичным.

А костыль не кажется чем-то лишним, он органично вплетается в канву номера. Ли и Тао завоевали второе место в национальных соревнованиях по танцу, в которых участвовали семь тысяч претендентов, к тому же получили приз зрительских симпатий. Когда они уходили со сцены, зал аплодировал стоя. Он был в балете полный новичок. Она – профессионал, да к тому же с очень высокими требованиями и перфекционизмом.

Так Ли с Tao и тренировались – с 8-ми утра и до 11 вечера. Они репетировали тот номер очень долго: только чтобы подготовить то,

что мы видим на сцене на 3.41 мин. видео, ему пришлось приземлять девушку на жёсткий пол более 1 000 раз. А это всего один элемент!

 

Хотя Ма Ли и Тао Сяовей (Ma Li и Zhai Xiaowe)i танцуют в паре с 2005 года, но впервые они выступили вместе на сцене лишь в

2007 году на национальном танцевальном конкурсе, в котором до них инвалиды не выступали.

Выступление Ли и Тао стало национальным хитом.

Ли с Tao вышли в финал среди 7 000 претендентов на 4-х Национальных соревнованиях по танцу (ССТV, Китай).

Позже они набрали в сумме 99.17 очков и завоевали второе место, ещё и выиграв с огромным отрывом приз зрительских симпатий.

 

В том же 2007 году в Китае они стали национальной легендой.

 Китайские танцоры-инвалиды Ма Ли и Тао Сяовей исполнили балет «Hand in hand"(Рука в руке)  на музыку Сан Ба0(San Bao), режиссер-постановщик Жао Лимин(Zhao Limin).

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Родился в Сумах. Еще в детстве начал заниматься спортом и сразу участво-вал в соревнованиях как здоровый спортсмен. Злую шутку с ним сыграли мальчишеские игры. После травмы у парня всерьез начало портиться зре-ние, но он не бросил тренироваться.

Многократный призер чемпионатов и Кубков мира по зимним видам спорта.

На Паралимпиаде-2002 года завоевал «бронзу», а в 2006-м в Турине взял сразу три медали - всех проб.

Заслуженный мастер спорта Украины по биатлону и в лыжных гонках, имеет два ордена «За заслуги».

 

Паралимпиада-2012: золото для лучника без рук Мэтт Стуцман, спортсмен из США, завоевал золотую медаль по стрельбе из лука, не имея рук.

В начале июня сбылась мечта 29-летнего

Мэтта СТУЦМАНА - он победил в отборочных соревнованиях по стрельбе из лука и стал членом параолимпийской команды. Если пройдет отборочные соревнования в Италии, в августе поедет в Лондон.

Мэтт Стуцман родился без рук. Родители не стали во всем опекать сына-калеку, давая ему возможность самому справляться с проблемами. И этим здорово помогли парню. Мэтт умеет пользоваться столовыми приборами, водит автомобиль и мотоцикл, а еще стреляет из лука с меткостью Робин Гуда. Недавно установил мировой рекорд: пустил стрелу на 210 метров (больше размера двух футбольных полей) и на 13 метров превысил предыдущий рекорд, установленный лучником с двумя руками.
Лук у Стуцмана особой конструкции - его можно держать ногами. Спортсмен настраивает «снаряд» пальцами ног: правой придерживает, а левой устанавливает стрелу. При помощи вспомогательной шлейки прикрепляет тетиву к плечу, опускает плечо, и стрела летит.