Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

НВК «ЗНЗ І-ІІІ ступенів № 19- ДНЗ «Лісова казка»

Олександрійської міської ради

Кіровоградської області

ІРИНА ХІТРІЧ

Виховна година:

«З палаючими серцями»

м. Олександрія

Виховна година для учнів 7-А класу

         Виховна година: «З палаючими серцями»

Мета:

• формувати в учнів моральну свідомість;

• сприяти вихованню доброти, чуйності, лагідної людини;

• формувати уявлення про суть милосердя як важливого прояву моральності людини;
• сприяти формуванню мотивації до волонтерської діяльності;

•  ознайомити учнів з особливостями волонтерської діяльності у світі.

Методи:

• мікрофон;
• бесіда;
• колективна робота.

Допоміжні матеріали, обладнання:

•            мультимедійний проектор та комп’ютер;
•            книги;
•            відеофільми;
•            роздатковий матеріал, кубик;
•              USB Flash (флешка);
•            плакати з цитатами та висловами.

Дата проведення

Час: 45 хвилин.

Хід заходу:

I. Вступ

1.                               Вступне слово вчителя

Доброго дня, шановні діти. Сьогодні ми зібрались, щоб порадіти за паралімпійців. З 29 серпня по 9 вересня 2012 року в Лондоні проходили XIV літні Паралімпійські ігри, у яких традиційно брала участь національна паралімпійська збірна України.  

Паралімпіада - це перемога кожного спортсмена  над самим собою!

«Надихаючи покоління» (Inspire a generation) – таким є основний девіз Паралімпіади в Лондоні. На Паралімпіаду-2012 у Лондон приїхали 4200 спортсменів зі 160 країн; та розіграли 471 медаль у певних видах програми.

2. Мозковий штурм.

 -Учні називають якомога більше слів, які спадають їм на думку у зв’язку із терміном «Паралімпізм». Після цього своїми словами пояснюють поняття «Паралімпізм».

 - з слів скласти п’єдестал пошани Паралімпійця.

(за допомогою кубика, виконати кидок , за кількістю відміток можна взяти таку кількість слів)

Учитель

3. Вправа . Тлумачення слів
Паралімпіада... В останні роки це слово на слуху у всього світу!  Латинське значення префіксу "para" (приєднаний) підкреслює те, що паралімпіади – всесвітні ігри спортсменів-інвалідів – проводяться услід за великими олімпійськими перегонами. Цікаво, що вони вже багато років поспіль відбуваються якраз у тих країнах та на тих же спортивних аренах. Їх відкривають і завершують такі ж променисті церемонії, настільки ж яскраво запалюється спортивний вогонь, котрий осяює надією і вірою прагнення перемог мужніх спортсменів-паралімпійців.

Розвиток паралімпізму та спорту інвалідів у цілому має більш ніж столітню історію. Перші спроби залучення людей з обмеженими фізичними можливостями до фізичної культури та спорту були історично зафіксовані ще у 1888 році, коли в Берліні сформувався перший спортивний клуб для людей з вадами слуху. А перші Всесвітні ігри глухих (пізніше – Дефлімпійські ігри) відбулись дещо пізніше - 10-17 серпня 1924 року в Парижі. Саме під час проведення цих ігор, 16 серпня засновано Міжнародний спортивний комітет глухих. З того часу почала свій відлік славна естафета проведення Дефлімпійських ігор та становлення спорту людей з вадами слуху. 

Презентація учнівських робіт (форма роботи довільна).

Людвіг Гуттман – нейрохірург

в 1944 році в рамках проведення обов’язкової частини комплексного лікування була впроваджена спеціально розроблена спортивна програма для «візочників». Розробником став Людвіг Гуттман - нейрохірург німецького походження, який емігрував до Великобри-танії у 1939 році, рятуючись від нацистської окупації. Він же згодом, в 1948 році, став ініціатором проведення спор-тивних змагань як складової частини процесу реабілітації військових з пошкодженнями спинного мозку, отриманими під час Другої Світової війни. Таким чином, 28 липня 1948 року у госпіталі Сток-Мандевілю (Англія) були проведені перші ігри серед спортсменів на візках, які стали прототипом Паралімпійських: в змаганнях по стрільбі з лука взяли участь 16 чоловіків та жінок, бувших військових. Саме ці стріли Гуттмана пробили стіну відчаю – вони започаткували нову еру для людей з обмеженими фізичними можливостями – еру спортивних звитяг та перемог над перешкодами, які вибу-довує світ. Символічним став збіг дати проведення цих змагань з часом відк-риття Олімпійських ігор у Лондоні. Назви «Паралімпійські» ці ігри ще не отри-мали..    

Згодом ігри Гуттмана стали міжнародним спортивним святом, яке об’єднувало багато європейських країн. Поступово світ переконувався у тім, що на фізичну культуру і спорт мають право також і люди з інвалідністю. І вже під час прове-дення Олімпійських ігор в Мельбурні (1956 р.) Міжнародний Олімпійський комітет нагородив Міжнародну Сток-Мандевільську федерацію спортсменів з обмеженими фізичними можливостями спеціальним кубком за втілення в життя олімпійських ідеалів гуманізму.

«Головна мета – популяризація активного способу життя, зокрема за допомо-гою рекреаційних видів спорту, І не обов’язково бути професіоналом, головне – активізуватися. Хоча найскладніше – побороти себе і вийти з дому. Саме тому дуже потрібно мотивувати цих людей. Щоб у них з’явилося бажання, адже спорт – це рух, а рух – це здоров’я».

«Надихаючи покоління» — це слоган Паралімпіади-2012 у Лондоні.

 Ідея в тому, що люди з обмеженими можливостями здатні досягати в житті більшого, ніж здорові люди та окриляти нас своїми перемогами. Великобританія — це батьківщина паралімпійського руху, де вперше прозвучала ідея спорту для інвалідів, ідея рівних можливостей. Тут нині максимально забезпечено рівні можливості для людей з інвалідністю.

4. Вправа мікрофон.

Презентація учнівських робіт (форма роботи довільна).

 Ознайомлення з книгою «Національна збірна команда України!» Форма роботи мікрофон. Учні по черзі наголошують спортсменів і вид спорту в якому спортсмен бере участь.

Учитель

Спільна діяльність Національного комітету спорт у інвалідів України і державної системи «Інваспорт» стала могутнім фактором розвитку фізичної культури і спорту інвалідів у нашій державі. Розгалужена інфраструктура фізичної культури і спорту інвалідів дає змогу залучити людей із фізичними недоліками до активних занять фізичної культурою. Сьогодні в Україні діють 27 регіональних центрів «Інваспорт» у містах і селах, 161 фізкультурно-спортивний клуб інвалідів, 26 дитячо-юнацьких спортивних шкіл інвалідів. Понад 60 000 інвалідів, біля 20 000 з яких – діти шкільного віку, відвідують фізкультурно-реабілітаційні групи і спортивні секції з 30 видів спорту. Щороку в Україні проводиться понад 250 чемпіонатів, першостей і кубків з 19 видів спорту. 

III. Висновок

Учитель.

Підбиття підсумків.

Які враження ви отримали під час виховної години?

Що саме вразило вас?

   Підсумовуючи наше заняття, ми можемо впевнено сказати, спортсмени паралімпійці – це повага і гордість, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Люди  по-новому зрозуміють для себе, що таке досягнення, тому що Паралімпіада – це коли намагаєшся досягти найкращого в межах своїх можливостей. Наперекір всім умовам потрібно жити і досягати великих результатів у житті.

Обыкновенное чудо

На концерте таком побывайте друзья,

Где играют такие ребята.

Позабыть о концерте том будет нельзя–

И они и наставник их – святы!

Посмотрите, как чётко движенья  слились,

Пары движуся в такт рок-н-ролла.

Как партнёрша взлетает с улыбкою ввысь,

Не танцует – летает над полом!

Сильные духом

Просмотр профиля

   Ма Ли всегда отличалась целеустремленностью и трудолюбием.

В то время как ее сверстники предавались детским забавам, она корпела над учебниками.

Но больше всего она любила танцы и им отдавалась со всей душой. Родители поддерживали дочь, ограждали ее от тяжелых обязанностей, чтобы ничто не могло помешать занятиям танцами. Уже в одиннадцать Ма Ли могла профессионально исполнить народный танец.

В восемнадцать девушка поступила в дом искусств в Циндао.

Жизнь Ма Ли складывалась счастливо, в любимом деле она была усердна и преуспевала.

Но все изменилось в одночасье. В 1996 году произошла страшная автокатастрофа.

В ней девятнадцатилетняя Ма Ли потеряла руку. В больнице, очнувшись от наркоза, девушка первым делом подумала не о боли,а о том, как же теперь она будет танцевать. От отчаянья даже пыталась свести счеты с жизнью.

Но однажды ей довелось побывать на вечере искусств, где выступали инвалиды.

И Ма Ли поняла, что может и хочет танцевать дальше.

    Тао Сяовей никогда не занимался танцами. В четыре года он решил забраться на трактор, но не удержался и упал. Трактор переехал ему ногу. Через пару дней врач понял, что ногу придется ампутировать. Тогда отец подошел к Тао и спросил: «Сынок, знаешь ли ты, что такое ампутация ноги? У тебя теперь в жизни начнутся трудности. Ты боишься или нет?»

Но маленький мальчик не понял, что имеет в виду его папа: «А трудности — это вкусно или невкусно?» Тогда отец со слезами ответил: «Очень вкусно. Но их невозможно сразу съесть, придется есть по одной». Тао довольно быстро свыкся с отсутствием ноги, ведь он потерял ее так рано — в отличие от Ма Ли.

Юноша даже смог стать известным спортсменом-велосипедистом.

И вот однажды они встретились. Ма Ли сразу обратила внимание на Тао, находящегося в отличной физической форме.

Она подошла к нему и спросила, любит ли он танцевать. Юноша ответил, что не умеет. Тогда она снова спросила, любит ли он танцевать, и он ответил «да», хотя и не понимал, как он может этим заниматься, не имея ноги. Но побывав на выступлении Ма Ли, Тао вдохно-вился ее примером. Так сложился их дуэт.

В 2005 году молодая китайская пара начала репетировать. На сцену она вышла лишь в 2007 году.

Для создания номера, длящегося около пяти минут, понадобились два года упорных тренировок с восьми утра до одиннадцати

вечера. Но то, что получилось, действительно красиво. Отсутствие руки и ноги не мешает танцу быть удивительно пластичным.

А костыль не кажется чем-то лишним, он органично вплетается в канву номера. Ли и Тао завоевали второе место в национальных соревнованиях по танцу, в которых участвовали семь тысяч претендентов, к тому же получили приз зрительских симпатий. Когда они уходили со сцены, зал аплодировал стоя. Он был в балете полный новичок. Она – профессионал, да к тому же с очень высокими требованиями и перфекционизмом.

Так Ли с Tao и тренировались – с 8-ми утра и до 11 вечера. Они репетировали тот номер очень долго: только чтобы подготовить то,

что мы видим на сцене на 3.41 мин. видео, ему пришлось приземлять девушку на жёсткий пол более 1 000 раз. А это всего один элемент!

Хотя Ма Ли и Тао Сяовей (Ma Li и Zhai Xiaowe)i танцуют в паре с 2005 года, но впервые они выступили вместе на сцене лишь в

2007 году на национальном танцевальном конкурсе, в котором до них инвалиды не выступали.

Выступление Ли и Тао стало национальным хитом.

Ли с Tao вышли в финал среди 7 000 претендентов на 4-х Национальных соревнованиях по танцу (ССТV, Китай).

Позже они набрали в сумме 99.17 очков и завоевали второе место, ещё и выиграв с огромным отрывом приз зрительских симпатий.

В том же 2007 году в Китае они стали национальной легендой.

 Китайские танцоры-инвалиды Ма Ли и Тао Сяовей исполнили балет «Hand in hand"(Рука в руке)  на музыку Сан Ба0(San Bao), режиссер-постановщик Жао Лимин(Zhao Limin).

Родился в Сумах. Еще в детстве начал заниматься спортом и сразу участво-вал в соревнованиях как здоровый спортсмен. Злую шутку с ним сыграли мальчишеские игры. После травмы у парня всерьез начало портиться зре-ние, но он не бросил тренироваться.

Многократный призер чемпионатов и Кубков мира по зимним видам спорта.

На Паралимпиаде-2002 года завоевал «бронзу», а в 2006-м в Турине взял сразу три медали - всех проб.

Заслуженный мастер спорта Украины по биатлону и в лыжных гонках, имеет два ордена «За заслуги».

Паралимпиада-2012: золото для лучника без рук Мэтт Стуцман, спортсмен из США, завоевал золотую медаль по стрельбе из лука, не имея рук.

В начале июня сбылась мечта 29-летнего

Мэтта СТУЦМАНА - он победил в отборочных соревнованиях по стрельбе из лука и стал членом параолимпийской команды. Если пройдет отборочные соревнования в Италии, в августе поедет в Лондон.

Мэтт Стуцман родился без рук. Родители не стали во всем опекать сына-калеку, давая ему возможность самому справляться с проблемами. И этим здорово помогли парню. Мэтт умеет пользоваться столовыми приборами, водит автомобиль и мотоцикл, а еще стреляет из лука с меткостью Робин Гуда. Недавно установил мировой рекорд: пустил стрелу на 210 метров (больше размера двух футбольных полей) и на 13 метров превысил предыдущий рекорд, установленный лучником с двумя руками.
Лук у Стуцмана особой конструкции - его можно держать ногами. Спортсмен настраивает «снаряд» пальцами ног: правой придерживает, а левой устанавливает стрелу. При помощи вспомогательной шлейки прикрепляет тетиву к плечу, опускает плечо, и стрела летит.