Виховна година "Закони і ми"
Виховна година «Закони і ми»
Мета: знайомство дітей з основними законами, які захищають їхні права; формування в учнів уявлення про правові документи, в яких викладені ці закони (Декларацію прав дитини, Конвенцію ООН про права дитини, Конституцію України, Закон України «Про охорону дитинства», Закон України «Про освіту», Закон України «Про загальну середню освіту»); сприяння усвідомленню дитиною своїх прав та виховання поваги до прав інших; формування поваги до міжнародних законів і законів нашої держави.
Обладнання: Конвенція ООН про права дитини, Конституція України, прислів’я, книжкова виставка «У світі прав дитини», плакат із переліком правових документів, мультимедійна презентація, проектор, ноутбук.
Хід заходу
І. Організаційний етап
1.Привітання
Ведуча. Дорогі діти! Я рада вітати вас на нашій зустрічі. Під час підготовки до неї ми розбилися на групи і отримали певні завдання. Давайте ж сьогодні поспілкуємося всі разом, щоб обмінятися інформацією між собою та дізнатися таким чином щось нове і цікаве.
2.Повідомлення теми і мети заходу
Ведуча. Тема нашої виховної години «Закони і ми». Законами визначаються права і обов’язки людини. Що ж таке права? Права – система обов’язкових для всіх, формально визначених правил поведінки, які встановлюються або дозволяються державою. Ви – ще молоді люди, вам немає 18 років. Тому кожен із вас згідно закону є дитиною. Закон – це документ, нормативний акт, прийнятий вищим органом державної влади. Права дитини — це певні можливості, що надаються вам, дітям, для того, щоб жити і дорослішати. Інакше кажучи те, що ви можете робити і в чому вам не можуть відмовити, щоб повноцінно жити.
Є певні закони, які захищають ваші права. Ці закони закріплені в документах. Так от сьогодні ми з вами поговоримо про те, які саме закони охороняють права дітей, і згадаємо, в яких правових документах це відображено.
ІІ. Основний етап
1.Розповідь «Правові документи»
Ведуча. Подивіться уважно, скільки законів і правових документів було прийнято, щоб виробити та вдосконалити права дитини.
1924 р - у Женеві було прийнято Декларацію права дитини.
Було створено Організацію Об’єднаних Націй (ООН), до якої входить більше ніж 150 країн світу; утверджена в 1945 році. Це організація, яка приймає міжнародні закони за згодою держав і намагається контролювати їх дотримання, стежити за безпекою у світі і не допускати війни.
1959 – Декларація прав дитини. Декларація – офіційне проголошення основних принципів, а також документ в якому вони викладені. Декларація – це слово латинське, у перекладі означає заява, оголошення.
1989 – Конвенція ООН про права дитини. Конвенція – також латинське слово. Це угода, міжнародний договір з певних питань. Головний міжнародний документ щодо захисту дітей. Конвенція ООН має 54 статті, написані шістьма мовами. В Конвенції прав дитини записано: «Дитиною вважається кожна людська особа до досягнення нею 18-ти років. Дитина потребує особливої охорони і піклування як до, так і після народження.»
Зазначимо, що права, викладені в цих документах, набувають сили лише в тих державах, які підписали ці документи і зобов’язалися їх виконувати. Але на жаль, сьогодні є країни, в яких права дитини порушуються. Наша ж держава прагне, щоб у її юних громадян було щасливе дитинство. У 1991 році Україна підписала Конвенцію ООН про права дитини та зобов’язалась її виконувати.
1991 – прийнято Закон України про освіту.
1996 – прийнято Конституцію України. Конституція – це Основний Закон, де записані всі права та обов’язки громадян. А ви є юними громадянами нашої держави. Від Конституції залежить щастя і доля нашого народу й кожної людини.
2001 – прийнято Закон України «Про охорону дитинства» згідно з Конвенцією про права дитини.
Життєвий досвід не тільки свідчить, але й учить, що не буде дітей ‒ не існуватиме й держави. Діти ‒ дзеркало будь-якої держави, її майбутнє. Кожна держава любить дітей і піклується про них.
2.Виступ першої групи учнів «Декларації прав дитини»
Ведуча. Давайте послухаємо принципи Декларації прав дитини, які підготувала для нас перша група учнів.
Учень 1. 1.Ми ‒ діти світу. Хто б не були наші батьки, де б не жили і в що б ми не вірили,поводьтеся з нами як з рівними. Ми гідні того,щоб отримати все найкраще з того що може дати світ
2.Захищайте нас, щоб ми мали змогу рости гідно і вільно
3.Нехай у нас буде ім’я і земля, яку ми можемо називати своєю.
4.Ми не повинні мерзнути, і в нас має бути дах над головою. Забезпечте нас їжею та місцем для ігор. Якщо захворіємо, то нам необхідний догляд.
5.Якщо у нас є проблеми у фізичному чи розумовому розвитку, ви ще більше турбуйтесь про нас і виховуйте наші потреби.
Учень 2. 6.Дайте нам змогу жити в сім’ї. Якщо сім’я не може піклуватися про нас, то візьміть нас до себе.
7.Добре навчайте нас, щоб ми могли бути щасливими і плідно прожили життя. Але дайте змогу нам гратися, щоб ми самі навчалися.
8.Хай у важку годину ми будемо першими, кому ви допоможете. Майбутнє світу залежить від нас.
9.Захистіть нас від жорстокості й від тих ,хто з нами погано поводиться.
10.Ростіть нас в умовах терпимості, свободи і любові. Коли виростемо, ми також гарантуємо мир і розуміння між народами.
2.Виступ другої групи учнів «Конвенція про права дитини»
Ведуча. 20 листопада 1989 року була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН Конвенція про права дитини. Згадаємо деякі статті цього документу. З ними працювала друга група учнів.
Учень 3. Стаття 2. Усі рівні у своїх правах. Права дитини не можуть бути обмежені ні за кольором шкіри, ні за релігією, ні за станом здоров’я , ні за походженням.
Стаття 6. Кожна дитина має право на життя. Це ж підтверджує і стаття 27 Конституції.
Стаття 7. Кожна дитина має право на ім’я.
Гомер сказав: «Немає між живих людей та й не може бути безіменних.» Тобто кожна дитина після народження має бути зареєстрована в державному органі з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові. Ім’я має велике значення в житті кожного з нас, воно супроводить усіх, мов вірний друг.
У нашій країні згідно зі статтями Сімейного і Цивільного кодексу по досягненні 16 років громадянин України має право змінити своє ім’я.
Стаття 8. Кожна дитина має право на повноцінне харчування. Користуючись цим правом, ми з вами харчуємося в школі.
Стаття 9. Кожна дитина має право не розлучатися з батьками.
Ім’я змінити можна, але не можна змінити людей, які дали тобі життя. Ви маєте право виховуватися в сім’ї.
Учень 4. Стаття 23. Право на працю.
Порядок застосування праці дітей визначається законодавством України про працю. Прийняття дитини на роботу допускається з 14 років. Діти, які досягли 14-річного віку, можуть прийматися на роботу, що не завдає шкоди їхньому здоров’ю і навчанню.
Стаття 24. Право на здоров’я та медичну допомогу. Коли ви здорові, тоді хочеться співати, малювати, танцювати, ліпити, тобто розвивати свої таланти.
Стаття 28. Кожна дитина має право на освіту. Кожна дитина талановита. Хто від народження, а хто розвиває свої здібності під час навчання в школі.
Бо в статті 29 зазначено, що освіта дитини має бути спрямована на розвиток особистості, талантів.
Стаття 31. Кожна дитина має право на відпочинок і дозвілля.
4.Виступ третьої групи учнів «Закони України»
Ведуча. Третя група учнів підготувала інформацію про закони України.
Учень 5. Закон України «Про освіту» (№1060-XII, із змінами вiд 11 червня 2008). У преамбулі до Закону «Про освіту» відзначено, що «метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.»
Стаття 1. Законодавство України про освіту.
Законодавство України про освіту базується на Конституції України і складається з цього Закону, інших актів законодавства України.
Стаття 2. Завдання законодавства України про освіту
Завданням законодавства України про освіту є регулювання суспільних відносин у галузі навчання, виховання, професійної, наукової, загальнокультурної підготовки громадян України.
Стаття 3. Право громадян України на освіту
1. Громадяни України мають право на безкоштовну освіту в усіх державних навчальних закладах незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров'я, місця проживання та інших обставин. Це право забезпечується: розгалуженою мережею навчальних закладів, заснованих на державній та інших формах власності, наукових установ, закладів післядипломної освіти; відкритим характером навчальних закладів, створенням умов для вибору профілю навчання і виховання відповідно до здібностей, інтересів громадянина; різними формами навчання - очною, вечірньою, заочною, екстернатом, а також педагогічним патронажем.
2. Держава здійснює соціальний захист вихованців, учнів, студентів, курсантів, слухачів, стажистів, клінічних ординаторів, аспірантів, окторантів та інших осіб незалежно від форм їх навчання і типів навчальних закладів, де вони навчаються, сприяє здобуттю освіти в домашніх умовах.
3. Для одержання документа про освіту громадяни мають право на державну атестацію.
4. Іноземні громадяни, особи без громадянства здобувають освіту в навчальних закладах України відповідно до чинного законодавства та міжнародних договорів.
5. Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має рівне з громадянами України право на освіту.
Стаття 4. Державна політика в галузі освіти
1. Україна визнає освіту пріоритетною сферою соціально-економічного, духовного і культурного розвитку суспільства.
2. Державна політика в галузі освіти визначається Верховною Радою України відповідно до Конституції України і здійснюється органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Стаття 6. Основні принципи освіти
Основними принципами освіти в Україні є: доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою; рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку; гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей; органічний зв'язок із світовою та національною історією, культурою, традиціями; незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій; науковий, світський характер освіти; інтеграція з наукою і виробництвом; взаємозв'язок з освітою інших країн; гнучкість і прогностичність системи освіти; єдність і наступність системи освіти; безперервність і різноманітність освіти; поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті.
Центральною ланкою системи освіти в Україні є загальна середня освіта, до складу якої входять: середні загальноосвітні школи, школи з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназії, ліцеї, вечірні школи, освітні заклади інтернатного типу, спеціальні школи для дітей з вадами у фізичному і психічному розвитку, позашкільні навчальні заклади.
Учень 6. Закон України «Про загальну середню освіту» (Із змінами, внесеними згідно із Законами № 309-VI від 03.06.2008, ВВР, 2008, № 27-28, ст.253 № 2442-VI від 06.07.2010). Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти, що сприяє вільному розвитку людської особистості, формує цінності правового демократичного суспільства в Україні.
Стаття 6. Здобуття повної загальної середньої освіти
1. Громадянам України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак забезпечується доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти у державних і комунальних навчальних закладах.
2. Громадяни України мають право на здобуття повної загальної середньої освіти у приватних навчальних закладах.
3. Здобуття повної загальної середньої освіти у навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності має відповідати вимогам Державного стандарту загальної середньої освіти.
4. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, здобувають повну загальну середню освіту у порядку, встановленому для громадян України.
5. Відповідальність за здобуття повної загальної середньої освіти дітьми покладається на їх батьків, а дітьми, позбавленими батьківського піклування, - на осіб, які їх замінюють, або навчальні заклади, де вони виховуються.
Учень 7. Закон України «Про охорону дитинства» (із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 7 березня 2002 року N 3109-III, від 16 червня 2011 року N 3525-VI). Цей Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері.
Стаття 2. Законодавство про охорону дитинства та його завдання
Законодавство про охорону дитинства грунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і складається з цього Закону, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.
Завданням законодавства про охорону дитинства є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні.
Стаття 3. Основні принципи охорони дитинства
Всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров'я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Ведуча. Два права дитини із Закону про охорону дитинства, поетеса Ірина Жиленко опоетизувала у віршах. Назвіть права.
Учень 8.
У неньки народилося дитя.
Дитя моє!Бог дав тобі життя.
І щоб ніхто не заподіяв шкоди
Тобі малесенький громадянин, -
Бог дав закони нашому народу…
Від дня народження, від іменин –
Він твій, цей світ широкий за вікном.
Ти на життя і щастя маєш право
Під золото-блакитним знаменом
Своєї Української держави.
Ведуча. Про яке право їдеться у вірші? (Право на життя)
Учень 9.
І дівчатко, і хлоп’я
Мають право на ім’я
Ти – Надійка, я – Василь.
А оце малюк Максим.
Мають Дмитрик і Оленка й по батькові ім’я
«Я ‒ Дмитро Ілліч Орленко» ‒
Каже впевнено хлоп’я
І дівчатко, і – хлопчина,
І великі, і малі
Мають власну Батьківщину,
Найріднішу на землі.
Мають право називати –
Україну словом МАТИ,
Бо вона дітей завжди
Оборонить від біди.
Ведуча. Про яке права говориться у вірші? (Право на ім’я)
Учень 10. Основним законом України є її Конституція, в якій також закріплені ваші права як громадян України.
Усі ви добре знаєте права дітей, які закріплені вищезгаданими законами. Давайте зараз їх згадаємо їх:
• право на життя;
• право на любов та піклування;
• діти рівні в своїх правах;
• право на розвиток талантів;
• право на відпочинок;
• право на медичну допомогу;
• право на освіту та навчання;
• право на повноцінне харчування.
Ведуча. Ваша найближча мета – знайти, визначити і зайняти своє місце у суспільстві.
Ви – частинка суспільства, і наскільки гармонійним буде співіснування залежить, переважно, від вас як особистості. Однак запам’ятайте: поряд з вами проживають люди, які також мають права. Тому реалізовувати свої права, не порушуючи при цьому прав та інтересів інших, це своєрідне мистецтво.
Народна мудрість каже: «Якого ставлення бажаєш до себе – так стався і до інших», «Що посієш – те й пожнеш», «Людина ‒ коваль свого щастя», «Життя прожити – не поле перейти». І ці вислови не потребують доказів, оскільки перевірені століттями.
Найважливіші для людини та суспільства є відносини, упорядковані нормами права, тобто нормами, записаними в законах.
5.Вікторина «Правові знання»
Ведуча. А зараз ми проведемо з вами міні-вікторину з правових знань.
1.До якого віку ми вважаємося дітьми? У скільки років ми стаємо повноправними громадянами? (У вісімнадцять)
2.Україна прийняла Закон про охорону дитинства, основне завдання якого… (захист прав дитини).
3.Повну відповідальність за освіту дитини,за створення умов для всебічного розвитку несуть… (батьки).
4.Кожна дитина після народження має право на … (ім’я).
5.В якому документі зафіксовано основні принципи прав дитини? (Декларація прав дитини)
6.В якому році наша держава підписала Конвенцію про права дитини? (1991)
Ви переконалися, що наша держава і своїми законами захищає права дітей, і підтримує міжнародні закони.
Назвіть основні правові документи, в яких відображені ці закони? (Декларація прав дитини, Конвенція про права дитини, Конституція України, Закон про охорону дитинства, Закон України «Про освіту», Закон України «Про загальну середню освіту»).
Учень 11.
Друзі мої! Права дитини
Ми мусим вивчити сумлінно,
Щоб знати добре в наші дні,
Коли з тобою справедливо
Вчиняють, а коли і ні.
Учень 12.
То ж прочитай, завчи напам'ять,
Порадь, дай друзям прочитать,
Хай прочитають тато й мама ‒
Закони всім потрібно знать!
Учень 13.
Будь добрим сином чи дочкою,
Поганим вчинком не зганьби;
Ти роду власного ніколи,
Люби свою сім'ю і школу,
Свою Україну люби!
ІІІ. Заключний етап
Ведуча. Ось і закінчилась наша виховна година, і я впевнена, що ви дізналися багато повчального та цікавого для себе. Закінчити я хочу такими словами:
Хочеш Людиною справжньою стати –
Наші закони навчись поважати.
Навчись їх виконувать завжди і всюди.
Тоді і тебе поважатимуть люди!
Дякую за увагу!
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку