Виховна година "Життєвий шлях Тараса Григоровича Шевченка"

Мета: розкрити велич і безсмертя українського поета, світового генія, неперевершеного майстра слова Т.Г.Шевченка.

Наочне оформлення: портрет Т.Г.Шевченка, виставка книжок, репродукцій художніх творів, збірники творів.

Музичне оформлення: запис пісні „Реве та стогне Дніпро широкий”.

Обладнання: мультимедійна презентація, музичний центр, книжковий стелаж, свічки.

Хід години спілкування

І Вступна частина

Епіграф

                                                                                         Який потрібно мати

                                                                                         В душі безсмертний цвіт,

                                                                                         Щоб хвилювати людство

                                                                                         І через сотні літ.

                                                                                         Яким зарядом треба

                                                                                         Наснажити слова,

                                                                                         Щоб пісня і сьогодні

                                                                                         Звучала, як нова …

                                                                                                           О. Підсуха

- Подивіться уважно на рядки акровірша, і скажіть, про кого ми сьогодні будемо говорити?

 

На слайді демонструється акровірш

Ти мусиш нам співця назвати,

Адже умів лиш він один

Рабів німих так захищати.

А хто так оспівав, як він,

Садок вишневий коло хати? (Дмитро Білоус)

• Так , правильно, це Тарас Григорович Шевченко. І сьогодні на заняття ми повинні познайомитись з його дитячими та юнацькими роками, з його поетичною творчістю, та нелегкою долею, що спіткала його. 
• Отож Перша сторінка нашого журналу :

 Сторінка 1 « Шевченкова Весна »

Вчитель: Живе під сонцем любові Шевченкова весна…, саме так поетично звучит  тема Першого уроку. 

Тарас прийшов на світ, коли ще скутий кригою сивів у берегах Дніпро. Березень благословив першу сльозу немовляти, що, мов із серця, упала Славутичу на груди й розтопила кригу. Саме в ці прекрасні березневі дні все людство вшановує великого Кобзаря. Протягом недовгих літ життя Т.Шевченко зорав свою ниву і засіяв її словом добра, любові, правди та волі. Тож давайте і ми сьогодні кинемо чисті зерна великої вдячності на Шевченкову ниву.

 

    Свічку поставлю, свічку поставлю,

             Мов перед образом, перед тобою.

              І хоч у мріях народ свій заставлю

              Стати навколішки поряд зі мною.

              Благословенна хай буде година

              І тая хата, і село,

              Що Україні принесло

              З великих найбільшого сина.

 

Сторінка 2 « Народження поета.  »

Вчитель. Погляньмо уважно на портрет благородного і мужнього Шевченка, захисника прав знедоленого народу. Подивляюся уважно. Погляд спрямований твердо вперед, хоч десь там, у глибині очей, і причаївся ледь помітний смуток. У погляді – віра у справедливість, якій віддав усе життя, віра у звільнення трудящих. У смуткові – уболівання за долю народу, Усе його життя – великий подвиг. Важким і тернистим був життєвий шлях                    народного співця.

Звенигородщина – співучий куток України, в ньому. І саме тут 9 березня 1814 року

                    В похилій хаті, край села,                              

                    Над ставом чистим і прозорим

                    Життя хлопчику дала

                    Кріпачка – мати, вбита горем

Коли минав  йому другий рік, переселились Шевченки з усією сім'єю до села Кирилівка. Велика була сім'я: батько Григорій, мати Катерина, три сестрички (Катря, Ярина, Марійка), два братики (Микита, Йосип) і дідусь Іван. Всіх дев'ятеро.

Гарно було в Кирилівці. Коло хати розкішний квітник, стара крислата верба, за хатою садок, а там левада, засіяна квітами, а через леваду в'ється річечка. Серед цієї краси зростав малий Тарас. Піклувалися ним добра мати та сестра Катерина.

У 9 років малий Тарас залишився без матері. В 11 років він став круглим сиротою.

Після батькової смерті почалися поневіряння хлопця по чужих людях.

Нам з вами важко уявити Україну часів Тараса Шевченка, і те, як серед ланів золотої пшениці, зелених садів, білих хат, тихих вод, ясних зір жилось обшарпаним голодним людям, змореним тяжкою працею.

Немало мандрував Тарас по селах у пошуках людей “щоб добру навчили”. Багато знущань і кривди зазнав він від дяків, до яких попадав у науку.

Зустрівся на цьому шляху сільський маляр, що впізнав талант Тараса і готовий вчити, якщо той принесе дозвіл від пана. Не отримав хлопчина дозволу. А натомість став козачком у пана Енгельгарда.

Лише на 24 році життя став він вільною людиною. За великі гроші його було викуплено з кріпацтва, тоді він зміг навчатися в Академії мистецтв.

 

 –  Радість і смуток, біль і нові оселі сповнювали груди. Син!… Яка радість!… Хай росте великий!… А виросте … і в голові смуток погасив радість: панові ще один кріпак, ще один підневільний страждалець.

– Діти, яке значення слова „кріпак”? (Це людина, закріплена за паном, яка працює на нього. Пан міг кріпака продати, купити, виміняти, як річ).

За народним повір’ям коли народжується дитина Господь благословляє її в білий світ своєю рукою. Покладе на голову – мудра буде, на руки – майстром на всі руки, на серце – доброю. І такою дитиною, якій поклав Господь руку на серце, голову та руки, був Т. Шевченко.

 

Сторінка 3 « Дитинство поета»

 

 Йшли роки. Ріс хлопчик. Його босоноге дитинство проходило в селі Кирилівка. Хлопчик зростав допитливим. Не тримався хати, а все блукав десь за вигоном (за що його прозвали малим приблудою), все що було довкола нього, цікавили Тараса. Він завжди ходив замисленим – щось роздумував.

Прийшов час, і ось Тарасик уже школяр. Та недовго тривало Тарасова мука – наука. Несподіване горе випало на долю маленького хлопчика.

 

Тарас виріс обдарованою дитиною. Доля його нагородила талантами.

 Кобзар ще змалку купався у тих віршах невідомих поетів, що звуть їх народними піснями. Ще змалку полинув Тарас у вир пісні, яка стала пізніше життєдайною силою для власних творів. Так народжувався перший талант – талант поета. 

 В тому кутку України, де село Кирилівка, завжди було багато між людьми малярів. Мабуть через те, що край тихий хоч малюй: в садах та зорях...

Малював, бувши малим, і Шевченко: хати, церкви, дерева. Малював, наймитуючи в дяка, терпів знущання бо жага до малярства була сильнішою за всі кривди. Там, у рідній стороні, народжувався другий талант – талант художника.

(Перегляд відео фрагменту )

 

Сторінка 4 «Шевченко Кобзар»

 

Був Шевченко Кобзарем-співцем дум народних. У них – краса українських степів і рев Дніпра могутній, туга за рідним краєм і розмова з одинокою зорею що світить у душу. Із народного напившись джерела, зберігши у серці своєму найрідніші образи, помандрував Тарас у широкі світи. А поруч нього йшли дві посестри-Муза і Доля.

 …Слава не забарилась. Український народ пишається своїм пророком і генієм, співцем волі і провісником нового життя. Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу й усе розквітаючу радість.

 Травень квіти зібрав зі всієї Вкраїни і сльозою скропив, і вірою повив та встелив путь з Петербурга до його вічного й тихого дому – на Чернечу гору, що стала Тарасовою горою. Тут часто можна почути українських народних співців і музикантів, які співають і грають на кобзі (бандурі). Це кобзарі.

Вчитель. Діти, чому Шевченка називають Кобзарем?

Колись у сиву давнину, ходили по Україні старі люди (часто вони були сліпі), співали про тяжке життя, про героїчні подвиги козаків. Співаючи, вони грали на старовинному інструменті – кобзі. Назва інструменту і дала назву – кобзарі.

Шевченко не грав на кобзі, не співав пісень по дорогах України, але коли читаєш його твори, то ніби чуєш ніжну, сумну пісню про тяжке життя народу.

 

10 березня 1861 року поета не стало. Похований він був на Смоленському кладовищі у Санкт-Петербурзі.

У травні того ж року прах Шевченка перевезено на Україну і поховано на Чернечій горі  біля Канева.

 

 

Сторінка 5 « Гра « Диктори» »

 

Читання  віршів Т. Г. Шевченка. 

 

Вірш 1

І барвінком, і рутою…

І барвінком, і рутою,

І рястом квітчає

Весна землю; мов дівчину

В зеленому гаї.

І сонечко серед неба

Опинилось, стало,

Мов жених той молодую,

Землю оглядало…

 

Вірш 2

Сонце заходить, гори чорніють…

Сонце заходить, гори чорніють,

Пташечка тихне, поле німіє.

Радіють люди, що одпочинуть,

А я дивлюся… і серцем лину

В темний садочок на Україну.

Лину я, лину, думу гадаю,

І ніби серце одпочиває.

Чорніє поле, і сад, і гори,

На синє небо виходить зоря…

 

Вірш 3

Зоре моя вечірняя…

Зоре моя вечірняя,

Зійди над горою,

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою.

Розкажи, як за горою

Сонечко сідає,

Як у Дніпра веселочка воду позичає.

Як широка сокорина

Віти розпустила…

А над самою водою

Верба похилилась…

 

Вірш 4

Село на нашій Україні…

Село на нашій Україні –

Неначе писанка, село.

Зеленим гаєм поросло.

Цвітуть сади, біліють хати,

А на горі стоять палати,

Неначе диво. А кругом

Широколистії тополі,

А там і ліс – і ліс, і поле,

І сині гори за Дніпром,

Сам Бог витає над селом…

 

Вірш 5

По діброві вітер виє…

По діброві вітер виє,

Гуляє по полю,

Край дороги гне тополю

До самого долу.

Стан високий, лист широкий

Марне зеленіє.

Кругом поле, як те море

Широке синіє…

 

Вірш 6

Зацвіла в долині червона калина…

Зацвіла в долині

Червона калина,

Ніби засміялась

Дівчина – дитина.

Любо,  любо стало,

Пташечка зраділа

І защебетала.

Почула дівчина,

І в білій свитині

З біленької хати

Вийшла погуляти

У гай на долину…

 

 

 Сторінка 6 «Гра «Шифрувальник»»

 

Хто такий Тарас Григорович Шевченко?

Т.р.с    Гр.г.р.в.ч      Ш.в ч.н.к.   –  в.л.к.й    .кр.їнськ.й   п.ет,   х.д.жн.к.

 

 

 

Сторінка 7 «Закінчи речення».

 

Вчитель. Зараз я буду зачитувати рядки з творів поета, а ви повинні

доповнити ці рядки потрібними за змістом словами.

 

Неначе сонце засіяло,

Неначе все на світі стало

Моє…лани, гаї, сади!

І ми,жартуючи погнали

Чужі ягнята до…( води).

 

Дивлюся,аж світає,

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце …(зустрічає).

 

В лиху годину,

Якось недавно довелось

Мені заїхать в…(Україну).

 

 

 Сторінка 8 « Склади прислів’я »

 

1) Шевченко дужий був                             сонце для нас.

не силою, а…

2) Шевченків «Кобзар», то                         словом мудрим.

для народу…

3) Шевченко Тарас наче…        оберіг.

 

 

 

 

Сторінка 9 «  Уклін Тарасові»  

 

Любіть Україну, як любив її Тарас Шевченко. Читайте твори українських поетів і письменників, і ваша мова буде гарною, чарівною, барвистою, бо українська мова – одна з найкращих мов світу! 

 

 

Отже, живе під сонцем любові Шевченкова весна … вона прийшла на землю, яку сходив Тарас малими, босими ногами й засівав словом.

Діти зачитують присягу: 

     Уклін тобі, Тарасе,

     Великий наш пророче,

     Для тебе вірно б’ється,

     Те серденько дитяче.

     За тебе вічно б’ється

За твої заповіти,

Чого батьки не зможуть,

                                                   Те зробим ми, їх діти.