Виховна година "Зимові звичаї та традиції українців"

Зимові звичаї та традиції українців

  Мета:  ознайомити учнів з календарно-обрядовими святами зимових місяців, збагачувати знання дітей про звичаї та традиції українського народу; збагачувати словниковий запас учнів; формувати морально-етичні навички, мовленнєву культуру школярів; розвивати інтерес до історії, звичаїв народу, почуття прекрасного, естетичний смак, виховувати любов до свого народу.

  Матеріал до заняття. Ікони із зображенням Святого Миколая, Андрія, калита, легенди, вірші, калита, гостинці, ікона "12 апостолів”, ікона Миколи Чудотворця, вареники

1 слайд .

Учитель:   Кожен народ, кожна нація має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. Звичаї народу – це ті прикмети, по яких розпізнається народ не тільки в сучасному, а й у його історичному минулому. Звичаї – це ті неписані закони, якими керуються в найменших щоденних і найбільших всенаціональних справах. Звичаї вироблялися протягом усього довгого життя нашого народу.

  Звичаї, традиції, вірування українців продовжують жити в народних святах, які прийшли з глибини віків і стали для нашого народу духовною культурою. Кожна пора року має свої неповторні свята.

2 слайд.

 Надворі зима. Тому сьогодні я запрошую вас у віртуальну мандрівку “Зимові народні свята.  

(Звучить мелодія: звуки віхоли, завірюхи)

  Ми в зимовому місяці грудні. Бо саме в цьому місяці починалося нашими предками дійство підготовки до майбутнього року, а разом з ним надходив час розваг сільської молоді, розваг, сповнених чарами первісної поезії нашого народу.        

        А хто знає, чому він так називається?

3 слайд.

 Грудень — від слова «груда» або «грудка». Після осінніх дощів розтоптані возами ґрунтівки замерзали. Їздити такими дорогами було важко — заважали замерзлі грудки.

        Які ще назви цього місяця існують в народі? (Студень, мочавець, трусим, стужайло, вітрозим, зимник, хмурень, мостовик, першозимник, просинець.)

  У народі говорили: “У грудні що не день, то свято”. Саме взимку селяни мали повне право на відпочинок: всі господарські роботи закінчено, зібрано врожай, оброблено ниву. Тож не випадково, мабуть, найбільше народних свят припадає саме на зимові місяці.

     Цікаво знати, яке ж перше свято із зимового циклу?

  Учень1. Це Введення, християнське свято, що знаменувало собою початок зимового циклу обрядовості. У народі казали: “Введення прийде, свят наведе”. Відзначають його 4 грудня. І дійсно, після Введення йшла ціла низка дуже популярних в народі свят. А які саме? Які ви знаєте свята у грудні?

 Катерини, Андрія, Варвари, Сави і Миколи, Ганни і нарешті Католицьке Різдво, Новий рік.

А чому свято так називається – Введення в храм Пресвятої Богородиці?

4 слайд

Учень 2. За Священним Переказом, праведне подружжя Іоаким і Анна, у яких не було дітей, молячись, дали обіцянку, якщо народиться у них дитя, віддадуть його на службу Богу. І отримавши дарунок від Бога, дитя, через три роки, саме 4 грудня, трирічну Марію, майбутню матір Ісуса Христа, було передано своїми батьками у Храм Господній. Цим самим батьки виконали обіцянку, дану Господу.

5 слайд

Учень 1. А я знаю, що в день Введення старі, незаможні люди та жінки намагалися не заходити до чужої домівки. Це була погана ознака. Вважалося доброю прикметою, що віщувала здоров’я, щастя, добробут в оселі, якщо до хати першим зайде молодий, гарний чоловік та ще й з грошима. Часто у ролі полазника (так називали того, хто зайшов у хату) виступали свійські тварини (вівця, коза, навіть кінь) , яких урочисто заводили в хату і годували.

Учень 2. А от 7 грудня – жіноче свято – День Великомучениці Катерини. В давнину це було свято дівочої долі, але згодом церква пов'язала його зі святою Катериною (“чиста душею” – так перекладається її ім'я з грецької).

 7 слайд

Учень 3. Життя Катерини припало на кінець III – початок IV ст. – період найтяжчих гонінь на християн за часів імператора Максиміліана. Катерина була дочкою грецького царя Ксантоса.  Здібна та допитлива дівчина вивчала філософію, діалектику, ораторське мистецтво, риторику, була обізнана з творами видатних на той час лікарів, знала чимало мов. Все це разом із рідкісною вродою зробило дівчину надзвичайно гордою, і серед чоловіків вона не знаходила рівного собі. Коли ж підійшла пора виходити заміж, батьки почали шукати для доньки нареченого, але вона й слухати не хотіла про нього і одного разу сказала: “Якщо ви наполягаєте, я вийду заміж. Але знайдіть мені такого юнака, який буде подібний до мене у чотирьох обдаруваннях. Хай він буде подібний до мене у благородстві, у красі, у багатстві та в розумі».

Учень 4. Довго шукали батьки нареченого для своєї дитини, але все було даремно. За порадою вони звернулися до одного старця. Ось що він сказав дівчині: “Знаю тільки одного прекрасного юнака, який, без сумніву, перевершує тебе в усіх обдаруваннях, про які ти казала; краса його перемагає сяйво сонця, премудрість його – це все, що створене: живе та неживе; багатства скарбниці його можна роздати всьому світові, і від цього воно не зменшиться, а стане більшим; благородство ж його невимовне”. Образ цього юнака, так велично змальований старцем, схвилював Катерину настільки, що з цього моменту вона думала тільки про нього та мріяла стати його дружиною.

Учень 3. Благочестивим життям та молитвами Катерина досягла такого стану, що їй дано було побачити в чудесному видінні цього прекрасного юнака, тобто самого Ісуса Христа. Він подарував дівчині обручку та сказав їй: «З цього дня приймаю тебе в наречені, наречені вічні; да не буде у тебе віднині жениха земного».

Учень 4.    Сталося так, що заручитися з красунею Катериною зажадав сам імператор Максиміліан. Але Катерина не тільки не зрадила Ісусові, але й привернула до нього імператрицю, улюбленого полководця імператора з його охоронцями, а також філософів, які прийшли переконати Катерину у перевагах віри язичників. Усі її послідовники прийняли мученицьку смерть. Останньою було жорстоко страчено й саму Катерину.  

Учень 1.  Отже, не випадково свято Катерини називали святом дівочої долі. Наші пращури свято вірили, що при народженні людини Бог неодмінно посилає їй і долю – добру чи лиху. Напередодні цього дня, ввечері, розпочиналися дівочі гадання. Про що ж хотіли дізнатися дівчата?

 8 слайд.

Учень 2. Ворожили про майбутню долю. Під «долею» мався на увазі шлюб. Найчастіше дівчата крали у чужому садку гілочку вишні чи сливи і ставили її у воду або в горщик із землею на покуті. Якщо до Різдва гілочка розквітала, то це означало, що цього року дівчина вийде заміж. У такий же спосіб ворожили про здоров’я або смерть членів сім’ї в наступному році. Для цього в воду ставили гілочки за кількістю членів сім’ї, позначаючи їх кольоровими нитками. Чия гілка розквітне, той довго житиме, чия всохне – захворіє або помре.

Учень 1. З вечорницями на Катерину пов'язаний ще один своєрідний обряд. Зібравшись в якій-небудь хаті, дівчата варили спільну вечерю – кашу з пшона і маку. Горщик з кашею обгортали новим рушником, виносили на подвір’я, по черзі вилазили на ворота, тричі вигукуючи: «Доле, доле, йди до мене вечеряти».  Якщо в цей час обізветься півень, дівчата радіють, бо «доля обізвалась». Якщо ж ні – сумували, «доля оглухла, не чує мого голосу». Ще гірше, коли зірка з неба падала. «Погасла доля», – злякано шептали дівчата.

9 слайд

Учень 2.   Свято Андрія. Це свято ми відзначаємо 13 грудня. Андрій Первозваний – християнський святий, учень Христа, апостол, що проповідував християнство.
День Святого Андрія люди люблять святкувати. Воно починається з поклоніння хлібові. Цей хліб печуть у формі сонця. Він називається Калитою, бо спечений на честь сонячного божества Корша. В цей день, увечері, молодь збиралася у селянській хаті на вечорниці. Калиту пекли дівчата. Прикрашали її узорами з колосків, зірочок., зверху посипали маком і змащували медом, щоб була солодка. Начинку робили з вишень, з маку або з повидла.
Хлопці приходили з музиками і починалося веселе дозвілля. Молодь танцювала, співала.

Учень 1. 10 слайд
  З давніх-давен в ніч під «Андрія» дівчата ворожать. Ще звечора дівчата сходилися пекти балабушки. Воду на тісто дівчата носили з криниці, але нести її не можна було ні у відрі, ні у глечику, а тільки …у роті. Головне, щоб хлопці не розсмішили. Кожна дівчина свої балабушки позначала кольоровою ниткою або папірцем. Коли все готове, дівчата розкладали  їх на рушнику на підлозі і пускали в хату пса. Чию проковтне першу, та перша й заміж вийде, а чиєї не доторкнеться, та ще рік сидітиме в дівках.

Учень 2. 11 слайд

А ще дівчата сіяли коноплі на снігу і промовляли: "Андрію, Андрію на тебе коноплі сію, - дуже хочу знати, з ким їх буду брати”.
Дівчата вірили, що хлопець, який з’явиться уві сні, насланому Святим Андрієм, буде судженим.

Ось як ще дівчата зверталися  до Святого Андрія Первозванного під час ворожіння:

1) Андрію, Андрію,
Я на тебе коноплі сію,
Спідницею волочу,
Заміж вийти хочу.

2) Андрію, Андрію,
Я на тебе коноплі сію,
Нехай буду знати,
З ким їх збирати.

3) Калитою радіємо,
Конопельки сіємо,
Сонце до заходу,
А коноплі до сходу.
Конопельки сіємо,
Граблями волочимо,
Бо ми заміж хочемо.
Дай Боже знайти
З ким життя мати.

4) Світи, світи, місяченьку,
І ви, ясні зорі.
Та й просвіти доріженьку
До милого двору.
   12 слайд .

 Учень 1.   Найбільш цікавим на «Андрія» був обряд калити. Дівчата зранку пекли великого коржа з дірочкою посередині. А ввечері прив’язували  мотузком до сволока. Висіти корж мав вище зросту людини. Невдовзі до оселі сходилися хлопці.  Взявши між ноги кочергу, хлопець звертався до присутніх: «дозвольте калиту кусати?» – «А ми будемо писати», –  відповідали дівчата. – «А я вкушу!» – «А я впишу!» – попереджала дівчина, що стояла біля калити з квачем у руках та розведеною на воді сажею. Якщо хлопцеві пощастило проїхати на кочерзі до коржа і, підстрибнувши, відкусити шматочок, то він міг спокійно сідати біля дівчат. Коли розсміявся або не зумів відкусити калити – невдасі тут же вимащували обличчя сажею.

Можливо ще хтось хоче попробувати вкусити калиту?

   Учень 2.

Через чотири дні по Андрію 17 грудня наступали Варвари. «Варвари ночі украли, а дня доточили». І справді, з цього дня починає довшати день, тому молодь відзначала цю подію по-своєму, цікавим обрядом. Дівчата готували вареники. На вечерю запрошували хлопців. Така сходка називалася «пирхуни» (бо серед звичайних вареників, були начинені тільки борошном). Парубки знали про це і намагалися скуштувати тільки справжній. Хлопцям, яким потрапили вареники з борошном, довгий час дражнили «пирхунами».

(Пригостити всіх хлопців варениками)

 14 слайд

Учень 1.

 Після Варвари підряд ідуть Савва і Микола. «Варвара мости мостить, Савва гвозді гвоздить, а Микола прибиває».

 15 слайд.

  Свято Миколая чекають усі діти.

19 грудня в сиву давнину український народ відзначав день Святого Миколая. Цей день був особливо урочистим. Вважалося, що цей святий є захисником усіх бідних і знедолених. Та найбільше його вшановували діти, для яких він був почесним охоронцем.

16 слайд

Учень 2. В Україні, особливо в західних областях, до цього дня добре готувались. Ввечері Миколай заходив до оселі з подарунками. Якщо діти спали, Миколай клав подарунки їм під подушку.
  Вручаючи кожному окремо гостинець, Святий Миколай згадував усе те добре, що зробила дитина протягом року, і соромив за нечемні вчинки, ще й клав різочки для неслухняних дітей. Відтак діти свято вірили в існування цього доброго захисника і намагалися не гнівити Святого Миколая, який знає про все.
  Святий Миколай з промовою

Слайд 17
Учень 1.  А тепер діти моляться до Святого Миколая, щоб він допоміг їм бути добрими і щоб нагороджував їх за добрі вчинки. Вони чекають ночі з 18 на 19 грудня, щоб почути срібні дзвіночки на санчатах, якими їде до них святий Миколай. Кажуть, що тоді радіє місяць на небі, посміхається, бо він знає, що в цю ніч усі радітимуть. І ті, хто робить  подарунки, і ті, для кого вони призначені.
  Бо найбільше щастя в житті – це творити добро.

18 слайд
         Учень 2. Відомими святами січня вважаються: 1 січня – Новий рік, 7 січня настає Різдво, 13 січня – Щедрий вечір, 19 січня- Водохрещення Господнє  .

До Різдва  готувалися особливо: варили кутю, вчилися колядувати. А ось 13 січня, на Щедрий вечір, щедрували. Щедрували в новорічну ніч переважно дівчата: в перший день ходили по хатах із засівалками чи посипалками, посипали зерном навколо себе і виголошували коротенькі віршики-побажання.

Щедрик, щедрик

19 слайд

Учень1. На останній місяць зими випадає одне із найбільших і найшанованіших церковних свят — Стрітення, яке відзначають 15 лютого. А ще цей день був змаганням для Зими і Весни. Саме 15 лютого вони зустрічалися і починали змагатися.   Ця зустріч була пишна і радісна, водили хороводи, співали пісні які прославляли родючу землю і весняну працю, проганяли зиму, прославляли рідну природу, що прокидається від зимового сну.

 20 слайд

 Учень 2.  А яке останнє зимове свято ви знаєте, яке відмічають цілий тиждень?    Масляна.

Масляна – останній перед Великим постом тиждень – популярне народне свято. Протягом Масляної проводились різноманітні обряди,  гуляння.  

 Веселе воно і розгульне! Тривало цілий тиждень. У ці дні пригощали один одного смачними млинцями, варениками з сиром і сметаною. Просили у рідних і знайомих пробачення за нанесені образи, а потім співали пісні: свято є свято. Пісні, пов'язані з проводами зими і зустріччю весни.

  Вчитель

 Отже, сьогодні ми ще раз пригадали найбільші зимові свята  українців. А головне, будемо знати і передавати нашим нащадкам ті скарбниці знань, мудрості, спостережливості, вірувань, які збереглися донині. На цьому і тримається наш народ, наша національна культура.

 Вивчайте звичаї, традиції, вірування свого народу, втілюйте їх в своє життя, бо вони – прекрасні. І тоді вони стануть невмирущими, бо ви будете знати і передавати нашим нащадкам ті скарбниці знань, мудрості, спостережливості, вірувань, які збереглися донині. На цьому і тримається наш народ, наша національна культура. Не забувайте, що все це – духовна скарбниця нашого народу, а отже – і наша з вами. Шануймося! І все у нас буде гаразд! Наша Україна ще стане однією з найкращих держав Європи. Ви ж – її майбутнє. Завжди пам’ятайте про це!

Добрий день, мої любі  хлопчики та дівчатка, я до вас добирався по стежиночці всіх ваших  добрих справ,  і ні чуть не вагався  - знав, що дуже чекаєте ви на мене.

Були різні пригоди в мене, долав я сині гори, широкі лани, пробирався я до вас крізь сніги та порошу.

Цілий рік я за вами пильно наглядав , чи молились чи хрестились, а чи мирно грались, та слухались своїх батьків та вчителів .

І радісно знати мені сьогодні , що ви з нетерпінням на мене чекали, були чемні та виховані, вірші учили та пісні і колядки співали.

 А тепер час прощатися – залишаю вже я вас. Будьте добрі й завжди щирі, живіть в злагоді і мирі. Знов прийду я через рік.

Кожен місяць несе свої прикмети.

Завдання-конкурс:

(У конвертах кожна група отримує однакове завдання. Треба з’єднати  початок і кінець речення, які розміщені на окремих аркушах. У результаті діти познайомляться із народною прикметою. Хто перший правильно виконає завдання, та група і перемогла).

Я сподіваюся, що деякі з цих прикмет ви запам’ятаєте та будете спостерігати за природою.

• Якщо січень холодний, то липень – сухий і спекотний.
• Глибокий сніг у січні – будуть дощі влітку.
• Якщо вдень свійська птиця відсиджується в курнику – неодмінно збільшиться мороз.
• Місяць яскравий – до ясної погоди, а блідий, покритий туманцем – до снігу.
• Якщо дерева в січні часто покриваються інеєм – на щедрий врожай.
• Снігур заспівав – на хуртовину.
• Пес на снігу згортається калачиком – на мороз
• Ворона під крило ніс ховає – до холоду.
• Тяга сильна в печі – на мороз, слабка – на вологу погоду.
• Сонце сходить червоне і в червоній зорі – чекати хуртовини.
• Зимовий туман стелеться по землі – на відлигу.
• Півень хвоста волочить – буде снігопад.
• Чистий блакитний колір неба взимку – ознака стійкої ясної погоди.
• Кіт шкрябає підлогу – на вітер і завірюху, дере стіну – на негоду.
• Починають плакати вікна – знизиться тиск і потеплішає.
• Півні при заході сонця настирливо кричать – на відлигу.