Вчитель української мови та літератури
Сліпченко Світлана Броніславівна
Діагностування громадянських ціннісних орієнтацій як передумова компетентного моделювання процесу їх формування
Багаторічний досвід праці в школі переконує, що без ретельного вивчення особливостей духовного світу школярів неможливо домогтися високої результативності навчально-виховного процесу. Незважаючи на те, що в сучасній школі є практичні психологи, діяльність яких зводиться психологічних бесід із дітьми та підлітками, обстеження їхніх груп і колективів, корекції, профілактики, реабілітації та психологічної експертизи, а також до висловлення порад щодо можливості використовувати ті чи інші нові технології навчання та виховання все-таки головний тягар відповідальності за ефективність навчання і виховання учнів у сучасній школі лежить на вчителях.
На цьому тернистому шляху вчитель стикається з багатьма проблемами серед яких можна визначити:
На науковому розв’язанні цієї проблеми наголошує Я.Л.Коломенський. Він вказує на результативність досліджень, проведених із використанням експериментальних методів. Вони дають змогу не тільки описувати й вимірювати різні параметри взаємовідносин. Ці методики можна застосовувати не лише для наукового дослідження. Їх може використовувати кожен педагог, вивчаючи особистості взаємовідношення школярів.
Тільки за умови професійної компетентності вчителя щодо здійснення діагностування рівня сформованості будь-якої властивості, риси, вмінь, навичок можливо досягти науково обґрунтованого моделювання психолого-педагогічних умов формування та розвитку.
Враховуючи таку позицію, можна запропонувати забезпечення вчителем комплексом методик з вивчення рівня сформованості громадянських ціннісних орієнтацій старшокласників.
Складність цієї роботи полягала у багатоплановості цільового призначення тестів у галузі вивчення ціннісних орієнтацій, які умовно можна розділити на два шляхи в отриманні інформації. Перший шлях дає можливість швидко і всебічно опитати учнів за допомогою комплексу тестових методик, у результаті чого отримуємо показник кількісної оцінки.
Другий триває в часі вивчення особливостей, рис, властивостей тощо, в результаті чого маємо якісний показник.
Враховуючи вищенаведене обиралися методики, які дають можливість отримати як кількісні, так і якісні показники. Кількісні отримували під час дослідження великого масиву учасників, а якісні – спеціально створених груп – «малого експериментального масиву», які визначали в експериментальній і контрольній групах.
Метод спостереження було представлено, як один із ключових. Вчитель повинен вести записувати спостереження за учнями, випадки, які характеризують ту чи іншу особу, бесіди з нею, фіксувати рух учнів вперед.
Метод акцентування розглядається як такий, що дає можливість:
Методи тестового діагностування дають можливість використовувати особистісні опитування для діагностування емоційних, мотиваційних та поведінкових характеристик старшокласників.
Проективні тести дозволяється подавати за такими різновидами:
Результати діагностування завжди виявляють приховані, зовні майже невидимі факти, які є суттєвим підґрунтям для наукового моделювання педагогічного процесу з формування громадянських ціннісних орієнтацій.
Рівень знань старшокласників щодо само ідентифікації як громадянина має обмежений характер. Так, учні оперували загальними далекими від їхнього реального життя знаннями про обов’язки перед державою.
Прихованими явищами є невміння учня ідентифікувати себе як носія громадянських цінностей у сім’ї і школі. Не простежується стійкого розуміння старшокласниками своєї відповідальності за якісне навчання. Також вони не змогли репрезентувати вчителів як детермінантів розвитку їхньої громадянськості.
Майже не виявлені факти усвідомленого розуміння себе, як носія громадянської цінності в аспекті допомоги сім’ї, школі та успішного навчання як перспективного інтелектуального потенціалу держави.
Список використаних джерел