23 липня о 18:00Вебінар: STEM-освіта без гендерних стереотипів – запорука успішного майбутнього школярів

Виховна робота "Створення гармонійних відносин у колективі молодших підлітків – один з кроків до адаптації у дорослий соціум"

Про матеріал

Саме у перехідний період виникає у дитини відчуття дорослості, але воно ще далеко від реальності, бо не має зв'язків з нею. Така форма самопізнання і визначає глобальну побудову стосунків молодших підлітків зі світом. П'ятикласник, як маленька особистість, вимагає рівноправних стосунків з дорослими представниками шкільного колективу, виявлення довіри до себе з їх боку, повагу та шанобливого відношення до себе. Загострення підліткової кризи спостерігається саме за умови нехтуваннями такими вимогами молодших підлітків. Відповідно до цього, процес соціалізації гальмується, а побудова гармонійних відносин у колективі може перейти у довготривалий процес.

Перегляд файлу

     Вчитель української мови та літератури

Сліпченко Світлана Броніславівна

 

 

Створення гармонійних відносин у колективі молодших підлітків – один з кроків до адаптації у дорослий соціум

 

Гармонійні відносини у будь-якому колективі є запорукою його вдалого розвитку, зміцнення зв’язків членів цього колективу.

Перехід у 5-й клас школяра, який щойно закінчив початкову школу, завжди є емоційним стресом для дитини. До однієї школи, а саме до одного класу часто йдуть міні-колективи, які перебували в одній групі дитячого садочку.  На таких умовах часто наполягають батьки, вважаючи, що збереження такої мікрогрупи позитивно впливатиме на навчання та виховання їх дитини. Таке збереження маленького колективу дітей, у якому всі добре знайомі та на психологічному рівні  пристосувались один до одного дійсно має певні позитивні моменти тому, що це забезпечує душевний комфорт для дитини та позитивно впливає на психічний стан учня початкової школи.

З переходом до 5-го класу відчуваються радикальні зміни як у навчальному процесі так і в емоційній сфері дитячого колективу молодших підлітків. В чому ж вони полягають?

На наш погляд, є дві групи цих змін. Перша – психофізіологічні причини – характеризують стан організму дитини й процеси, які відбуваються  у ньому. Друга – педагогічні причини, пов’язані з організацією навчально-виховного процесу в 5-6 класах.

Загострюючи увагу на психологічних особливостях п’ятикласників, треба звернути увагу саме на ті, що дуже часто залишаються поза увагою педагогів. Але саме вони є основною базою для формування колективу молодших підлітків.

Саме у перехідний період виникає у дитини відчуття дорослості, але  воно ще далеко від реальності, бо не має зв’язків з нею. Така форма самопізнання і визначає глобальну побудову стосунків молодших підлітків зі світом. П’ятикласник, як маленька особистість, вимагає рівноправних стосунків з дорослими представниками шкільного колективу, виявлення довіри до себе з їх боку, повагу та шанобливого відношення до себе. Загострення підліткової кризи спостерігається саме за умови нехтуваннями такими вимогами молодших підлітків. Відповідно до цього, процес соціалізації гальмується, а побудова гармонійних відносин у колективі може перейти у довготривалий процес.

Здатність до фантазування, некритичного планування свого майбутнього – це одна типова риса молодшого підлітка.  Результат дії стає другорядним, на перший план виступає  власний авторський задум. Якщо вчитель  контролює лише  результат навчальної роботи школярів і не знаходить місця для оцінки дитячої творчості, ініціативи, самостійності, то процес навчання втрачає для учня свою актуальність і привабливість.

Суттєво змінюються і особливості взаємовідносин між учителем і учнями. Установлення  партнерських, злагоджених стосунків є підґрунтям для гармонізації підлітка.

Поняття гармонійності у сучасній педагогіці не має чітких визначень – це скоріше музичний термін, що означає звучання декількох звуків нерозрізненно, а як єдине ціле, коли один звук не звучить сильніше від інших, не є нав’язливішим від своїх сусідів. Акорд є гармонійним, коли його звучання несе красу та насолоду слухачам.

Гармонійні відносини у дитячому колективі взагалі та колективі молодших підлітків зокрема мають певні психолого-педагогічні характеристики. Як і дорослий, так і дитячий колектив складається із представників з різними психотипами та темпераментами. Впливаючи під час спілкування один на одного, діти вчаться пристосовуватися один до одного. Але не завжди і не всі представники дитячого колективу йдуть на поступки або у силу свого характеру, або своєї вихованості та в силу особливостей підліткового віку, саме: особливостей підліткового віку відповідно ло гармонійних відносин у колективі.

Мета класного керівника, як педагога так і психолога, якомога скоріше розібратися у розмаїті характерів.  Надати більш розгорнуту характеристику класу допоможе ретельне вивчення сімейного соціуму кожної дитини, його проблем, взаємовідношень між батьками. Усвідомлюючи вплив здоров’я дитини  на результати її навчання та на виховний процес, класний керівник повинен більш  повної характеристики колективу молодших підлітків надати належну увагу вивченню медичних карток свої учнів.

Маючи повну розгорнуту психолого-педагогічну характеристику та медичну характеристику кожної житини, як складові колективу п’ятикласників, класний керівник може розпочинати кропітку роботу по створенню гармонійних відносин у колективі, може вони і були гармонійними, але сам перехід у 5-й клас примушує вчителя до якісного оновлення рівня особистісних стосунків з підлітками: вступати у навчальне спілкування, брати участь у обговореннях проблем, організувати свою роботу у невеликих групах, володіти прийомами й навичками навчального співробітництва (вміння регулювати конфлікти, зрозуміти точку зору іншого, об’єктивно оцінювати іншого).

Не абиякого значення мають і взаємостосунки між батьками і класним керівником. Співпраця батьків і класного керівника завжди приносила позитивні результати  у виховному процесі. Індивідуальні бесіди з батьками, зустрічі батьків і їх дітей з класним керівником для вирішення проблемних питань дисципліни – один з елементів такої співпраці.

Таким чином  відбувається чітка система поступової спеціалізації учня на всіх вікових етапах дорослішання дитини.

За такими умовами вирішення питань наступності початкової й основної школи пов’язане  зі створенням перспективного  навчального середовища як школи «дорослішання підлітків» , яка стала б «не обстановкою, а джерелом розвитку» кожного школяра.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

  1. Волков Б. Психология возраста/Б.Волков. – М.2013.-379с.
  2. Заброцький М. Вікова психологія/М.Заброцький.- К.1998.-93с.
  3. Москаленко В. Соціальна психологія/В.Москаленко.-К.2008.-688.

 

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Педагогіка, Виховна робота
Додано
28 жовтня 2018
Переглядів
103
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку