Виховний захід "Андріївські вечорниці"

Андріївські вечорниці

Вчитель. Добрий день, шановні гості! Ми зібралися в дружньому колі, щоб більше дізнатися про українські народні звичаї та обряди, щоб віддати їм шану.

З – поміж найбільших зимових свят, мабуть, найвеселішим було і залишається свято Андрія – вечір та ніч з 12 на 13 грудня. Саме тоді, за українським звичаєм, молодь збиралася на вечорницях і влаштовувала там усілякі дійства, що супроводжувались різноманітними забавами, ворожінням та співами. Отож, перенесімося з вами в минуле у уявімо тихе українське село Вечоріє. …

Ведуча. Є в нашого народу чудові традиції- святкувати вечорниці.

 Відддаючи шану минувшині, беручи все найкраще в наше сьогодення

 Ми на вечорницях відтворюємо те найкраще, що є в народі:

 Його пісню, мову, історію, звичаї.

Ведучий. Пора вечорниць – це довгі вечори глибокої осені і зими.

 Давайте завітаємо до однієї української хати, де на нас уже чекають добрі господарі.

Одарка. Добрий вечір, добрі люди!

Гриць. Хай здоров’ячко вам буде!

Одарка. Будьмо знайомі. Я – Одарка, господиня вечорниць.

Гриць. А я господар – Гриць.

Разом. Щиро просимо до нашої хати на вечорниці завітати!

Гриць. Одарко, ти ще вечерю не зварила, а скоро молодь зійдеться.

Одарка. А у мене майже все готове. Уже вечір, ані хлопців, ні дівчат немає.

Гриць. А ось і вони. Чуєш, вже йдуть.

Дівчата. Господарю, господине, чи пустите нас до хати? Ми вміємо співати і танцювати.

Гриць. Та заходьте вже, дівчата!

( дівчата заходять з піснею «Вечорниці»)

Дівчина. Добрий вечір, господарю,

 І ти, молодице,

 Чули ми, що у цій хаті будуть вечорниці!

Одарка. Сідайте, дівчата, сідайте. Відпочиньте і порозмовляйте.

Дівчина. О ні! Ми краще повишиваємо, бо як прийдуть хлопці, то яка вже буде робота.

Пісня «Вишивала дівчина вишиванку».

Дівчина. Дівчата, а де ж це наші хлопці забарилися?

Дівчина. А давайте поворожим, що тут вдіяти ми зможем?

Господиня. Гілки з вишні ми поставим

 І на них все загадаєм:

 Як розпустяться листочки – заміж вийде чиясь дочка,

Якщо пустить пагінець – через рік йде під вінець.

В воду гілочки мочайте, до Різдва тепер чекайте.

Дівчина. Ой, а я у черевичках сьогодні на святі.

 І я знаю, що і з ними можна ворожити.

 Чобіточку мій новенький, теплий, теплий і гарненький.

 Вкажи халявкою дорогу, хто посланий мені від Бога.

Дівчина. Лети. Впади, та не розбийся, із вулицями розберися.

 Й минувши вуличку Івана, вкажи на вуличку Степена.

Дівчина. А я свій кину аж під хмару, хай розшукає мені пару.

 О добре чую, гарно впав. Аби в снігу не пропав.

Дівчина. Ой, хлопці йдуть!

Хлопці. Агов, чи є хтось в цьому домі?

Одарка, Хлопці, заходьте, чекаємо вже вас.

Хлопці.  Добрий вечір тому, хто у домі цьому!

 Всім гостям оселі і господарям веселим.

 А чому ви такі сумні, дівчата?

 Гей, на наших вечорницях. хто сумний – розвеселиться:

 Співи, танці, небилиці – гарні будуть вечорниці!

Дівчина. Дівчата, а давайте заспіваємо і затанцюємо!

( Пісня  «Кину кужіль на полицю» )               

Хлопці. А ми ж то, хлопці, давайте утнемо якоїсь.

( Пісня «Їхав козак містом»).

Дівчата. Хлопці, а давайте з вами позмагаємось, хто краще відгадає загадки. Ви – наші, чи ми – ваші. Згода?

Хлопці. Згода! Згода!

Дівчина. Летів птах через дах, сів на воротях у червоних чоботях.

Хлопці. Півень.

Дівчина. Стоїть посеред двору гора- спереду – вила, а ззаду – мітла.

Хлопці. Корова.

Дівчина. Що то за рослина така, що від неї кінь скака?

Хлопці. Овес.

Хлопці. Стоїть, коливається, рожевою голівкою величається. А як торкнеш – зойкнеш.

Дівчата. Будяк.

Хлопці. Біла, як сніг, надута, як міх, лопатами ходить, а рогом їсть.

Дівчата. Гуска.

Хлопці. Молодці, дівчата, гарно відгадали. А тепер відгадайте ще одну загадку.

Довго з тіста їх ліпили, у окропі поварили.

 Потім дружно ласували, ще й сметанки додавали.  

А що ж це  таке?

( Пісня «А мій милий вареничків хоче..»)

Господиня. ( пригощає) Їжте, їжте, прошу щиро варенички наші з сиром.

Гриць. Ой, Одарко, яка ти в мене господиня!

(Пісня «Чи я не хазяйка, чи не господиня»)

Гриць. Гей, музики, грайте, грайте. А ви, дівчата, гарну пісню заспівайте!

( Пісня «В саду гуляла»).

Дівчина. Дівчата, дівчата, дивіться! Наш Гриць заснув!

Гриць. Га? Що? Я не спав!

(Пісня «Грицю, Грицю, до роботи!»)

Господиня. Ну й розвеселили ви мене.

  Ми ж про калиту забули.

  Рум’яна та ясна, на весь світ прекрасна!

( звертається до гостей):

  Добрий вечір! З калитою будьте здорові!

  З калитою золотою, з пресвітлим святом Андрія!

Хлопець. І нарешті, калита, наче сонце, золота.

  Хто вкусить калити хоч раз, той буде першим серед нас.

  Нумо, хлопці і дівчата, хто з нас буде починати?

Дівчина. Щось швидко вечоріє, у світлиці вже темніє.

 Треба свічку запалити. В гості нічку запросити.

Дівчина. Ісусе любий, Ісусе милий. Вже ангели в небі зірку засвітили,

 Ніч темна надходить, і всі ми в поклоні до Тебе підносим маленькі долоні.

 І молимось щиро за маму, за тата, за діда, бабусю, сестричку і брата.

 За всіх, кого любим, за всіх, хто нас любить, що нам помагають і ніжно голублять.

 Дозволь  нам щасливо цю ніч переспати, набратися сили, здоровими встати.

Господиня. Друзі мої любенькі, скоро, скоро день біленький.

 Вас давно батьки чекають. Спокійного сну не мають.

Хлопець. Вже б годилося йти спати, бо на свято Андрія треба всім до церкви раненько встати.

У Всевишнього та  Святого Андрія просити благодаті,

 Щоб у всіх збулась надія й заповітна мрія.

 А для того має бути у кожного сильна віра.

Дівчина. Ми гуляли, веселились, усім весело було.

 Вечорниці завершились і, здається, все пройшло.

Дівчина. Ні. Так просто не проходить. В серці струночка бринить.

 Про Андрія вечір – спогад в нашім серці буде жить.

Хлопець. Дякуємо господині за теплую хату,

 А дівчатам нашим за цей стіл багатий.

Господиня. Чи до пісні, чи до  танцю в нас охота здавна.

 Наша славна Україна піснями славна.

(Пісня «І в вас, і в нас»)