Андріївські вечорниці
Вчитель. Добрий день, шановні гості! Ми зібралися в дружньому колі, щоб більше дізнатися про українські народні звичаї та обряди, щоб віддати їм шану.
З – поміж найбільших зимових свят, мабуть, найвеселішим було і залишається свято Андрія – вечір та ніч з 12 на 13 грудня. Саме тоді, за українським звичаєм, молодь збиралася на вечорницях і влаштовувала там усілякі дійства, що супроводжувались різноманітними забавами, ворожінням та співами. Отож, перенесімося з вами в минуле у уявімо тихе українське село Вечоріє. …
Ведуча. Є в нашого народу чудові традиції- святкувати вечорниці.
Відддаючи шану минувшині, беручи все найкраще в наше сьогодення
Ми на вечорницях відтворюємо те найкраще, що є в народі:
Його пісню, мову, історію, звичаї.
Ведучий. Пора вечорниць – це довгі вечори глибокої осені і зими.
Давайте завітаємо до однієї української хати, де на нас уже чекають добрі господарі.
Одарка. Добрий вечір, добрі люди!
Гриць. Хай здоров’ячко вам буде!
Одарка. Будьмо знайомі. Я – Одарка, господиня вечорниць.
Гриць. А я господар – Гриць.
Разом. Щиро просимо до нашої хати на вечорниці завітати!
Гриць. Одарко, ти ще вечерю не зварила, а скоро молодь зійдеться.
Одарка. А у мене майже все готове. Уже вечір, ані хлопців, ні дівчат немає.
Гриць. А ось і вони. Чуєш, вже йдуть.
Дівчата. Господарю, господине, чи пустите нас до хати? Ми вміємо співати і танцювати.
Гриць. Та заходьте вже, дівчата!
( дівчата заходять з піснею «Вечорниці»)
Дівчина. Добрий вечір, господарю,
І ти, молодице,
Чули ми, що у цій хаті будуть вечорниці!
Одарка. Сідайте, дівчата, сідайте. Відпочиньте і порозмовляйте.
Дівчина. О ні! Ми краще повишиваємо, бо як прийдуть хлопці, то яка вже буде робота.
Пісня «Вишивала дівчина вишиванку».
Дівчина. Дівчата, а де ж це наші хлопці забарилися?
Дівчина. А давайте поворожим, що тут вдіяти ми зможем?
Господиня. Гілки з вишні ми поставим
І на них все загадаєм:
Як розпустяться листочки – заміж вийде чиясь дочка,
Якщо пустить пагінець – через рік йде під вінець.
В воду гілочки мочайте, до Різдва тепер чекайте.
Дівчина. Ой, а я у черевичках сьогодні на святі.
І я знаю, що і з ними можна ворожити.
Чобіточку мій новенький, теплий, теплий і гарненький.
Вкажи халявкою дорогу, хто посланий мені від Бога.
Дівчина. Лети. Впади, та не розбийся, із вулицями розберися.
Й минувши вуличку Івана, вкажи на вуличку Степена.
Дівчина. А я свій кину аж під хмару, хай розшукає мені пару.
О добре чую, гарно впав. Аби в снігу не пропав.
Дівчина. Ой, хлопці йдуть!
Хлопці. Агов, чи є хтось в цьому домі?
Одарка, Хлопці, заходьте, чекаємо вже вас.
Хлопці. Добрий вечір тому, хто у домі цьому!
Всім гостям оселі і господарям веселим.
А чому ви такі сумні, дівчата?
Гей, на наших вечорницях. хто сумний – розвеселиться:
Співи, танці, небилиці – гарні будуть вечорниці!
Дівчина. Дівчата, а давайте заспіваємо і затанцюємо!
( Пісня «Кину кужіль на полицю» )
Хлопці. А ми ж то, хлопці, давайте утнемо якоїсь.
( Пісня «Їхав козак містом»).
Дівчата. Хлопці, а давайте з вами позмагаємось, хто краще відгадає загадки. Ви – наші, чи ми – ваші. Згода?
Хлопці. Згода! Згода!
Дівчина. Летів птах через дах, сів на воротях у червоних чоботях.
Хлопці. Півень.
Дівчина. Стоїть посеред двору гора- спереду – вила, а ззаду – мітла.
Хлопці. Корова.
Дівчина. Що то за рослина така, що від неї кінь скака?
Хлопці. Овес.
Хлопці. Стоїть, коливається, рожевою голівкою величається. А як торкнеш – зойкнеш.
Дівчата. Будяк.
Хлопці. Біла, як сніг, надута, як міх, лопатами ходить, а рогом їсть.
Дівчата. Гуска.
Хлопці. Молодці, дівчата, гарно відгадали. А тепер відгадайте ще одну загадку.
Довго з тіста їх ліпили, у окропі поварили.
Потім дружно ласували, ще й сметанки додавали.
А що ж це таке?
( Пісня «А мій милий вареничків хоче..»)
Господиня. ( пригощає) Їжте, їжте, прошу щиро варенички наші з сиром.
Гриць. Ой, Одарко, яка ти в мене господиня!
(Пісня «Чи я не хазяйка, чи не господиня»)
Гриць. Гей, музики, грайте, грайте. А ви, дівчата, гарну пісню заспівайте!
( Пісня «В саду гуляла»).
Дівчина. Дівчата, дівчата, дивіться! Наш Гриць заснув!
Гриць. Га? Що? Я не спав!
(Пісня «Грицю, Грицю, до роботи!»)
Господиня. Ну й розвеселили ви мене.
Ми ж про калиту забули.
Рум’яна та ясна, на весь світ прекрасна!
( звертається до гостей):
Добрий вечір! З калитою будьте здорові!
З калитою золотою, з пресвітлим святом Андрія!
Хлопець. І нарешті, калита, наче сонце, золота.
Хто вкусить калити хоч раз, той буде першим серед нас.
Нумо, хлопці і дівчата, хто з нас буде починати?
Дівчина. Щось швидко вечоріє, у світлиці вже темніє.
Треба свічку запалити. В гості нічку запросити.
Дівчина. Ісусе любий, Ісусе милий. Вже ангели в небі зірку засвітили,
Ніч темна надходить, і всі ми в поклоні до Тебе підносим маленькі долоні.
І молимось щиро за маму, за тата, за діда, бабусю, сестричку і брата.
За всіх, кого любим, за всіх, хто нас любить, що нам помагають і ніжно голублять.
Дозволь нам щасливо цю ніч переспати, набратися сили, здоровими встати.
Господиня. Друзі мої любенькі, скоро, скоро день біленький.
Вас давно батьки чекають. Спокійного сну не мають.
Хлопець. Вже б годилося йти спати, бо на свято Андрія треба всім до церкви раненько встати.
У Всевишнього та Святого Андрія просити благодаті,
Щоб у всіх збулась надія й заповітна мрія.
А для того має бути у кожного сильна віра.
Дівчина. Ми гуляли, веселились, усім весело було.
Вечорниці завершились і, здається, все пройшло.
Дівчина. Ні. Так просто не проходить. В серці струночка бринить.
Про Андрія вечір – спогад в нашім серці буде жить.
Хлопець. Дякуємо господині за теплую хату,
А дівчатам нашим за цей стіл багатий.
Господиня. Чи до пісні, чи до танцю в нас охота здавна.
Наша славна Україна піснями славна.
(Пісня «І в вас, і в нас»)
1