Конспект уроку

Національний  урок-пам'яті

«Бабий Яр: пам’ять на тлі історії»

 

(розтяжка «Бабин Яр»)

Тема. Бабий Яр: пам’ять на тлі історії (слайд 1)

Мета: визначити причини трагедії Бабиного Яру, на основі різних джерел інформації; охарактеризувати сторінки історії України; з’ясувати як трагедія вплинула на повсякденне життя  українців та активізацію національного руху;

розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки; удосконалювати навички роботи в парах, малих групах, вміння працювати з  та Інтернет-ресурсами; формувати повагу до історичного минулого України;

виховувати повагу до збереження пам’яті, формувати культуру міжнаціональних відносин у суспільстві та порушити питання важливості вшанування пам’яті загиблих для сучасних поколінь.

Очікувані результати.

Формування наступних компетентностей учнів

Навчально-пізнавальна компетентність:

• називати дати, пов’язані з темою уроку;
• застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття;

Інформаційна компетентність:

• визначати причини трагедії Бабиного Яру , на основі різних джерел інформації;
• характеризувати вплив трагедії на історію України;

Ціннісно-смислова компетентність

• описувати як трагедія вплинула на повсякденне життя  українців та активізацію національного руху;

Комунікативна компетентність

• аргументувати, чому Бабин Яр сам по собі є цілісним «місцем пам’яті»;
• зіставляти різні розуміння вшанування пам’яті та її проявів на рівні конкретної людини та суспільства.

Тип уроку: Засвоєння нових знань

Обладнання: мультимедійне обладнання (телевізор, проектор, комп’ютер), , мультимедійна презентація, роздатковий матеріал, ілюстративний ряд до теми, відеоролики

 

Хід уроку

1. Організаційна частина.
2. Актуалізація опорних знань.

Запитання для учнів

 

Смерть пам’яті – це смерть душі

(епіграф уроку) (слайд 2)

Учитель звертає увагу учнів на епіграфи до уроку.

Метод «Мікрофон»

Учитель просить учнів висловити свою думку, щодо епіграфів.

Історія будь-якого народу містить періоди, дати, які є вирішальними і доленосними в його житті. Ми повинні пам’ятати  і не забувати героїчні сторінки, коли проливали кров народи України. Адже, хто не знає  минулого, той не вартий майбутнього.

(слайд 3)

Бабин Яр – це страшний символ Голокосту на нашій українській землі. Ми не можемо позбутись його, але можемо перемогти гідним ушануванням пам’яті всіх жертв, усіх загиблих. Питання історичної справедливості дуже гостре. Ми несемо відповідальність перед усіма минулими і всіма майбутніми поколіннями за історичну справедливість.

Важливим є гідне вшанування пам’яті жертв трагедії в Бабиному Яру, 80-ті роковини якої відзначають цьогоріч у вересні.

 «Ми не маємо права про це забувати й не забудемо. Для України є вкрай важливим гідне, на високому рівні вшанування усіх жертв цієї трагедії». Він нагадав, що ще наприкінці минулого року підписав Указ «Про заходи у зв’язку з 80-ми роковинами трагедії Бабиного Яру та додаткові заходи щодо подальшого розвитку Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр».

Зокрема, цьогоріч 29 вересня виповнюються 80-ті роковини від початку масових розстрілів у Бабиному Яру, який є символом Голокосту й великої трагедії на українській землі.

«Ми будемо гостинно приймати на нашій землі всіх, хто прибуде в цей день розділити з нами наш спільний біль, вшанувати пам’ять про трагедію, що сколихнула весь світ, згадати загиблих, подякувати – перш за все нашим Праведникам», – наголосив Глава держави.

Сучасні покоління не можуть змінити історію, але можуть гідно вшанувати пам’ять усіх загиблих.

1,5 мільйона українських євреїв були страчені, а в Бабиному Яру – близько 100 тис. людей.

3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

 (слайд 4)

НАШ ОБОВ’ЯЗОК – ЗРОБИТИ БАБИН ЯР МІСЦЕМ ПАМ’ЯТІ, А НЕ МІСЦЕМ ЗАБУТТЯ

За два дні у вересні 1941 року на околиці Києва розстріляли понад 30 тисяч євреїв. Це була одна з найбільших масових акцій знищення мирного населення під час Другої світової війни. Бабин Яр був обраний німецьким командуванням через наявність там ровів і ярів. Це полегшувало завдання катам: їм не довелося рити глибокі могили для тисяч трупів. Крім того, місце було досить віддалене від центру міста: там легко було сховатися від допитливих, та й пострілів було не чутно.

Це був не просто розстріл. Це був конвеєр. Людей, які кричали від жаху, вбивали пострілами в потилицю упродовж декількох годин поспіль. Тільки за перший день було розстріляно понад 20 тисяч людей. Одна група німців відповідала безпосередньо за розстріл, інша - складала трупи, третя - сортувала цінні речі, четверта - стерегла тих, хто чекав своєї "черги"...

 

4. Вивчення нового матеріалу. (слайд 5)

Вчитель. Важливість пам’яті про минуле для захисту прав людини сьогодні. БАБИН ЯР – одне з найвідоміших пам'ятних місць, пов'язаних із людською трагедією. У роки Другої світової війни 1939–1945 – місце нацистського геноциду.

Починаючи з 29 вересня 1941 і до жовтня 1943 гітлерівські окупаційні власті знищили понад 100 тис. осіб. Німці зайняли Київ 19 вересня 1941.

(слайд 6)

ГРУПА УЧНІВ-ДОСЛІДНИКІВ. (1)

1. Що таке Бабин Яр
2. Коли вперше згадується?

Учень-дослідник 1. Бабин Яр-урочище у північно-західній частині Києва, між районами Лук‘янівка та Сирець.
Бабин Яр став всесвітньо відомім завдяки масовим розстрілам громадського населення, що проводились окупаційними військами у 1941 р.
До сучасної забудови тут знаходився один з найбільших у Києві ярів – довжина близько 2,5 км, глибина більше 50 м. По його дну протікав однойменний струмок, узятий зараз у колектор.

(слайд 7)

Учень-дослідник 2. Вперше згадується під сучасною назвою у 1401 р., коли власниця («баба») шинку, що знаходився тут, продала ці землі домініканському монастирю. У XV — XVIII ст. також зустрічалися назви «Шалена Баба» і «Бісова Баба».
У 1869 р. поблизу Бабиного Яру був відкритий літній військовий табір — «Сирецький військовий табір». У 1895 р. на його території була відкрита так звана Дивізіонна церква, знищена після революції. На місці цієї церкви пізніше знаходились ворота Сирецького концентраційного табору.
ГРУПА УЧНІВ-ДОСЛІДНИКІВ. (2)

1. Для чого використовувалася територія.
2. Що на цій території знаходиться зараз

Учень-дослідник 3. У 1870 р. територія, що прилягала до Бабиного Яру з півдня, була використана під будівництво Лук'янівського громадського кладовища (існує ще Лук'янівське військове кладовище). У 1934—1940 р.-р. на ньому ховали розстріляних НКВС діячів української культури, священників, партійних діячів, та інших неугодних радянському режиму.

Учень-дослідник 4.Разом з лісом під Биковнею, це одне з найбільших поховань жертв НКВС у Києві. Кладовище закрили у 1962 р. Зараз територія кладовища — заповідна зона.
У 1891—1894 р.-р. біля Бабиного Яру було створено Нове єврейське кладовище (з ділянкою для караїмів). Воно було закрите у 1937 та знищене під час Другої Світової війни. Залишився тільки невеликий фрагмент кладовища та контора.

(слайд 8)

ГРУПА ІСТОРИКІВ. (1)

1 Хто був головним об’єктом нацистського терору

2. З чого почались масові розстріли?

Учень-історик 1. Жертвами Бабиного Яру були радянські громадяни. Нацисти прагнули звільнити територію України для майбутнього переселення сюди німців. Для цього вони вчинили криваву розправу над мирними жителями, партійними, радянськими, комсомольськими працівниками. Їхніми співучасниками були буржуазні націоналісти та різні антирадянські елементи.

Учень-історик 2. Євреї були головним об’єктом нацистського терору, як за характером переслідувань, так і за чисельністю. Масове знищення євреїв у Бабиному Яру здійснювалося за масової підтримки з боку неєврейського населення

Учитель. Упродовж трьох років окупації гестапо винищувало в Києві український актив. У цьому німцям допомагали більшовицькі агенти, чорносотенці та фольксдойче

Примітки:  Гестапо – таємна державна політична поліція Третього райху в 1933− 1945  роках, призначена для боротьби із супротивниками нацистського режиму.

 Чорносотенці – збірна назва для низки російських монархічних і ультранаціоналістичних організацій, що виникли після  революції 1905 року в Російській імперії. Не визнавали українців і білорусів окремими народами. Виступали проти впливу неросійських груп у суспільно-політичному житті.

 Фольксдойче – громадяни окупованих нацистами країн Європи, визнані етнічними німцями і записані до так званого німецького національного списку (Deutsche Volksliste); не підлягали загальним законам, мали особливий статус, захист та матеріальну допомогу адміністративних органів; переважно обіймали відповідальні посади у поліції, місцевих адміністраціях.

Учень-історик 1. 24 вересня на Хрещатику силами НКВС були підірвані будинки, в яких розташувались представники окупаційної адміністрації. Вибухи та пожежі продовжувалися у наступні дні, було знищено близько 940 найбільших житлових та адміністративних споруд. У звіті представника імперського міністерства окупованих східних територій від 5 жовтня 1941 р. йшлося, що пожежа розповсюдилась на площу 2 тисячі кв. м, без даху залишилось десь 50 тис. осіб. Це було використано окупантами, як привід для знищення єврейського населення.

(слайд 12)

Учень-історик 2. У неділю 26 вересня 1941 р. газета "Українське слово" вмістила велику статтю німецького військового кореспондента Віллі Елерса під назвою "Київ зберіг своє українське обличчя". Серед вражень від Києва були й такі рядки:
"Взагалі всі багаті жиди повтікали й полишили сотні тисяч своїх одноплемінників. Вони ходять тепер як духи по вулицях і стараються вичитати на наших лицях, чи буде для них яке милосердя". Того ж дня по місту було розклеєно оголошення:
"Наказується всім жидам міста Києва і околиць зібратися в понеділок дня 29 вересня 1941 року до год. 8 ранку при вул. Мельника – Доктерівській (коло кладовищ).
Всі повинні забрати з собою документи, гроші, білизну та інше
Хто не підпорядкується цьому розпорядженню буде розстріляний.
Хто займе жидівське мешкання або пограбує предмети з тих мешкань, буде розстріляний".
П і д п и с у н е б у л о.

(слайд 13-14)

ГРУПА ІСТОРИКІВ. (1)

1. Як відбувалися розстріли
2. Які були наслідки.

Учень-історик 3. Більшість з тих, хто прийшов, були жінки, діти та люди похилого віку. Крім євреїв були представники інших народів з інтернаціональних сімей.
У кінці вулиці був обладнаний пропускний пункт, за яким знаходилась прихована канцелярія. По черзі за пропускний пункт заводили 30-40 осіб, де у них відбирали речі та примушували роздягатися. Потім поліцаї за допомогою дубівок заганяли людей у проходи у валу на краю яру глибиною 20-25 метрів. На протилежному боці знаходився кулеметник. Постріли приглушувалися музикою та шумом літака, котрий кружляв над яром. Після того, як рівчак заповнювався 2-3 шарами трупів, зверху їх присипали землею.

(слайд 15)Учень-історик 1. За два дні 29-30 вересня 1941 р. зондеркоманда 4-А під командуванням СС-штандартенфюрера Пауля Блобеля (яка входила до складу айнзатцгрупи Ц під командуванням д-ра Отто Раша) за участі частин вермахту (6-ї армії), Київського куреня української допоміжної поліції під командуванням П. Захвалинського та 1200 козаків Буковинського куреня розстріляли у цьому яру 33 771 осіб — майже усе єврейське населення Києва. Подальші розстріли євреїв пройшли 1, 2, 8 та 11 жовтня 1941 р., за цей час було розстріляно близько 17 000 євреїв. Масові страти продовжувалися до німецького відступу з Києва. 10 січня 1942 р. було розстріляно близько 100 матросів Дніпровського загону Пінської військової флотилії. Серед інших, у 1941—1943 р.-р. у Бабиному Яру було розстріляно 621 член ОУН-Мельника, серед яких українська поетеса Олена Теліга.
Учитель. Крім того, Бабин Яр став місцем розстрілу п‘яти циганських таборів. За різними підрахунками, у Бабиному Яру у 1941—1943 р.-р. було розстріляно від 70 000 до 200 000 осіб.

Євреї - в‘язні, яких німці примусили спалювати трупи у 1943 р..
(слайд 16) 18 лютого 1943 р. у ньому розстріляли трьох гравців футбольної команди «Динамо» — учасників «Матчу смерті»: Трусевича, Кузьменка і Клименка. Загалом у Сирецькому концтаборі загинуло не менше 25 000 осіб.

(слайд 17)

Відступаючи від Києва і намагаючись приховати сліди злочинів, окупанти у серпні – вересні 1943 р. частково знищили табір, вирили та спалили на відкритих «печах» десятки тисяч трупів, кістки перемелювалися на привезених з Німеччини машинах, попіл був розвіяний по околицях Бабиного Яру.

У ніч на 29 вересня 1943 р. у Бабиному Яру виникло повстання зайнятих на роботах біля печей 329 в‘язнів-смертників, з яких врятувалося 18 осіб, останні 311 були розстріляні. Врятовані в‘язні виступили свідками намагань німців приховати факт масового розстрілу.

(слайд 18)

Усього за час окупації в Бабиному Яру розстріляно й знищено в "душогубках" понад 50 тис. громадян єврейської національності. Відомі факти рятування киянами від загибелі людей єврейс. національності. По війні понад півсотні рятівників удостоєні почесного звання "Праведники Бабиного Яру".

 Кожна сторінка трагедії  має привернути увагу до окремого аспекту пам’яті щодо Бабиного Яру і додатково змусити нас задуматися над ширшим колом питань про  історичну пам’ять .

(слайд 19)

ГРУПА ПРЕС-СЛУЖБИ. ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА.

Учень-журналіст 1. Де вбивали у Бабиному Яру? Як київські дослідники відтворили місце злочину (27.01.2021)

Що вдалось відтворити київським дослідникам

Що планується побудувати на місці трагедії

Бабин Яр - одне з найвідоміших місць на мапі Голокосту. 29 та 30 вересня 1941 року тут було розстріляно 34 тисячі євреїв. Майже 80 років потому команді дослідників з Києва за допомогою новітніх технологій вдалося встановити місце масової страти та показати у 3D, як Бабин Яр виглядав у 1941 році (переход на посилання)

https://www.dw.com/uk/de-vbyvaly-u-babynomu-yaru-yak-kyivski-doslidnyky-vidtvoryly-mistse-zlochynu/av-56356917

(слайд 20)

Учень-журналіст 2. Роковини трагедії в Бабиному Яру: інсталяція на місці майбутнього музею

До 80-их роковин трагедії в Бабиному Яру на місці, де згодом мають побудувати музей Голокосту, представили тимчасову інсталяцію, присвячену жертвам трагедії. Архітектурне бачення музею обіцяють представити до кінця року. (переход на посилання)

https://www.dw.com/uk/rokovyny-trahedii-v-babynomu-yaru-instaliatsiia-na-mistsi-maibutnoho-muzeiu/av-55093576

 

Вчитель. Президент Володимир Зеленський заснував довічні стипендії для українців, які рятували євреїв в Україні під час Голокосту у роки Другої світової війни.

(слайд 21)

Вчитель. Перегляд фільму »Бабин Яр: нові документи.

Пишемо історію» (відеододаток).

Вправа «Знаю/хочу дізнатись/дізнався».

Фільм »Бабин Яр: нові документи. Пишемо історію».  Перед переглядом фільму озвучте його назву й тему, якій він присвячений.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОБОТИ З ФІЛЬМОМ. Роздайти учням таблиці і запропонуйте їм упродовж 5 хвилин подумати про цю тему і заповнити перші дві колонки в таблиці.

«Бабин Яр: нові документи. Пишемо історію»
Дата_______________
Що я знаю?	Що я хотів/ла	Що я дізнався/лась?

 

Після перегляду фільму попросіть учнів заповнити третю колонку. Наприкінці можна обговорити, що саме нам дає така форма роботи і які висновки ми можемо з цього зробити.

(слайд 22)

Вправа «Афіша». Запропонуйте учням створити афішу до фільму, яка допоможе привернути увагу до нього їхніх однолітків, батьків, знайомих. Які образи, символи, зображення, картини, портрети, фото вони там розмістили? Які «слогани»/фрази/висловлювання використали? Чому?

 

5. Узагальнення та систематизація знань.

(слайд 23)

1.Вправа Дешифровщик

Голокост                   (ктологсо)

Бабин яр                     (ря набиб)

Геноцид                      (одцегин)

Україна                      (аканїру)

Гестапо                     (топасег)

Пам’ять                     (тьям’ап)

(слайд 26)

3. Вшанування пам'яті: запалення свічок (відеододаток-пісня).

Вправа «Закінчить речення»

Учитель просить учнів закінчити речення

Для того щоб не допустити більше такої трагедії нам потрібно……..

6. Підсумки уроку.

(слайд 227)

Вправа «Три М».

Назвіть три моменти, які   найсильніше вразили вас на уроці-пам'яті? Які епізоди  найбільше запам’ятали?

 (слайд 28)

Наш урок-пам'яті є даниною істричної пам'яті та поваги до героїзму усіх жертв Бабиного Яру, а також усіх постраждалих від цієї страшної трагедії.