Виховний захід "Барви рідної мови"

Про матеріал
Виховний захід, що сприяє розвитку пізнавальних здібностей, командного духу, залученню вихованців гуртків до пізнання великого природного дару - мови через її вивчення та власну обізнаність.
Перегляд файлу

«БАРВИ РІДНОЇ МОВИ»

виховний захід в народному вокальному ансамблі

«Червона калина»



Валентина Ланевська, керівник ансамблю «Червона калина» ЦДЮТ, м. Дружківка, Донецька обл.


Мета:

розвивальна: розвивати вміння чітко і логічно викладати власні думки, розширювати словниковий запас, стимулювати розвиток пізнавальних здібностей та командний дух

виховна: виховувати любов до скарбів українського народу, до безцінних джерел народної творчості, бажання долучитись до пізнання великого природного дару — мови через її вивчення та власну обізнаність


Ведуча:

Вітаємо вас, шановні гості, на наших українських вечорницях під чудовою назвою «Барви рідної мови». Пройде наша зустріч у гостинній кімнаті українського побуту ЦДЮТ. Сьогодні ви дізнаєтесь про духовні скарби нашого народу, які ми черпаємо з безцінних джерел нев'янучої народної творчості.

Ми поговоримо про найбільше й найдорожче добро, що є у кожного народу, про великий дар природи — мову.

Ви, мабуть, не раз чули, що українську мову називають співучою та мелодійною. Тож я пропоную запросити її до нас в гості та, на знак подяки, обсипати компліментами.

(Відповіді дітей: милозвучна, щира...)


Ведуча:

Народ, що має таку мову, просто не може не співати. А доведуть нам це дівчата з вокального ансамблю.

(Звучить пісня)

Ведуча:

Ваші бурхливі оплески цьому чудовому колективу свідчать про те, що ми із задоволенням можемо продовжити наші вечорниці. А пройдуть вони у формі змагання. Для цього в нас є дві команди гравців — це команда вихованців та команда батьків. Ну і, звичайно, команда вболівальників.

Мені залишилось представити членів нашого шановного журі.

(представляє членів журі)

А щоб залучити і їх до активної участі у вечорницях, пропоную доручити їм придумати назви для наших команд.

(журі обговорює назви команд)


Ведуча:

Поки наші арбітри працюють, ми проведемо невеличку розминку, яка має назву «Я люблю...», щоб нам ближче познайомитись і дізнатись, за що ви любите свою країну. А розпочну розминку я: «Мене звати... . Я люблю Україну за... ».

(розминку продовжують учасники змагань)


Ведуча:

Ну що ж, от ми й познайомились. А зараз я надаю слово журі для оголошення назв наших команд, під якими вони й відправляться в цікаву інтелектуальну подорож.

(журі оголошує назви команд)


Ведуча:

До початку змагань я познайомлю вас з їх умовами:

Команди за підсумками всіх конкурсів мають зібрати калинове намисто:

а) після кожного конкурсу журі оголошує бали, які отримали команди;

б) по кількості зароблених балів команди отримують калинові намистинки;

в) після завершення конкурсної програми вимірюється довжина кожного намиста й визначається переможець.

Тож почнемо: вчені-словники досліджували різні мови й дійшли висновку, що українська мова багата на слова синоніми, антоніми, фразеологізми, звороти.

Саме вони збагачують і прикрашають нашу поезію та пісню. Нехай це завдання збагатить і ваш словниковий запас і розширить межі вашого подальшого творчого

розвитку.

Перше завдання «Мозковий штурм»: підібрати слова-синоніми до тих слів, які ви побачите на екранах своїх комп'ютерів. Відповіді запишіть на аркушах, що лежать перед вами.

(команди виконують завдання)


Ведуча:

Час, відведений на виконання завдання сплив і я прошу представників команд передати свої відповіді на розгляд журі.

Дуже добре! Поки ми чекаємо підсумків, у нас є нагода насолодитись талантом і майстерністю ще одних наших гостей.

(український танок або пісня)


Ведуча:

Дякуємо за цей чудовий виступ! А в нас вже є перші результати.

(представники команд підходять до журі для отримання зароблених намистинки)


Ведуча:

А ми рухаємось далі. Не завжди наша українська мова могла звучати вільно. Довгий час її знищували та забороняли. З давніх часів українцям доводилось виборювати право розмовляти своєю рідною мовою. Завдяки мужності й патріотизму таких видатних українців, як Б.Хмельницький, І.Мазепа, Т.Шевченко, С.Русова, В.Стус, О.Тихий наша мова стала такою вільною і усміхненою, як зараз. Тож давайте і ми з вами доведемо всім і один одному, що добре знаємо нашу мову.

Отже, настав час для наступного завдання «Боротьба з бур'янами».

Оскільки саме від нас залежить, якою буде наша мова, чи будуть поважати її представники інших народів, ми повинні намагатись зробити її кращою, чистішою, тобто не вживати русизми,слова, взяті з російської мови. І зараз ви спробуєте це зробити.

Завдання: знайти й підкреслити слова-русизми у вірші А.Гарматюка «Заявлєніє директору школи».

ЗАЯВЛЄНІЄ ДИРЕКТОРУ ШКОЛИ


Прошу ослободіть синка,

Бо не совсєм здоровий

От ізучєнья язика

Української мови.

Хоч я з села, жена сельска,

Нужди у нєй не маєм.

Зачєм ця мова для синка,

Звиніть, не понімаєм.

Для поступлєнья в інститут?

Роботи на заводі?

Вона йому ні там, ні тут

Не надобная сьодні.

Язик англіцкій вчить синок —

Цей, можеть, пригодиться,

Не сключено, що прийде строк —

Пошлють і за границю.

Прошу синка ослободіть

От єтой самой мови.

Від того, што єйо він вчить,

Он нє совсєм здоровий.

Застой прошол. Ми сталі жить тепер демократічно.

Какой язик дитині вчить —

батькам рішати лічно.

Бо вибор нам слободний.

К сєму — Іван Безродний.


Анатолій ГАРМАТЮК


(команди працюють над текстом)


Ведуча:

Я дякую командам за активну роботу і прошу передати свої відповіді для оцінювання. А поки журі працює, ми трохи відпочинемо і відправимось на зустріч з українською народною піснею. Але спочатку я хочу нагадати, що ми отримали змогу насолоджуватись народними піснями завдяки невтомним збирачам, дослідникам, популяризаторам народних пісень, якими були І.Котляревський. І.Франко, Леся Українка, М.Рильський, М.Стельмах та багато інших шанувальників народного слова та народної пісні. Тож і ми з вами маємо можливість доторкнутись до пісенних скарбів українського народу, заспівавши улюблену всіма нами пісню.

(виконується українська народна пісня)


Ведуча:

Давайте поаплодуємо собі і цій чудовій пісні.

А тепер я прошу отримати свої намистинки за результатами, що їх зараз оголосить наше поважне журі.

(оголошення результатів)


Ведуча:

Ну що ж, ви — молодці! Наші конкурсні завдання закінчились. Залишилось дочекатись остаточних підсумків сьогоднішнього змагання і дізнатись ім'я переможця. А поки наші судді з представниками команд будуть збирати й вимірювати намиста, пропоную вам послухати вірш В.Самійленка «Діамант» і поміркувати над його змістом.

(читання вірша)

ДІАМАНТ


Діамант дорогий на дорозі лежав,

Тим великим шляхом люд усякий минав,

І ніхто не пізнав діаманта того,

Йшли багато людей і топтали його.

Але раз тим шляхом хтось чудовий ішов,

І в пилу на шляху діамант він найшов,

Камінець дорогий він одразу пізнав

І додому приніс, і гарненько, як знав,

Обробив, обточив дивний той камінець.

Так в пилу на шляху наша мова була,

І щаслива рука її з пилу взяла,

Полюбила її, обробила її,

Положила на неї усі сили свої.

І в народний вінець, як в оправу ввела,

І як зорю ясну вище хмар піднесла...


Питання до учасників:

а) які часи мав на увазі автор, коли писав, що мова лежала в пилу й була затоптана;

б) як ви думаєте, хто міг бути тією людиною, яка віднайшла, обробила, полюбила і вище хмар піднесла той діамант.

(відповіді)


Ведуча:

Так, дійсно, одним з творців нашої мови є Т.Г.Шевченко. Він вважав, що доля народу і мова — нероздільні. Як без мови немає народу, так і народу — без мови. Сьогодні ми вже багато говорили про значення мови в нашому житті і зараз я відкрию вам ще одну істину: для кожної людини рідна мова є певним «сигналом». А щоб це зрозуміти, я пропоную вам уявити себе в далекій подорожі, наприклад, в Індії...

Ви на великому базарі, всюди юрби людей, торговці, якісь незнайомі фрукти, солодощі, навкруги стоїть гомін. Усі мешканці говорять на місцевих мовах: хінді, санскриті. Жодного знайомого слова. І тут, несподівано до вас донеслись уривки чиєїсь бесіди. Ви починаєте розуміти, що співбесідники говорять рідною, до болю знайомою вам українською мовою і це є для вас сигналом: я тут не один, серед цих людей мій земляк і, повірте, ви не залишитесь байдужим, ви обов'язково підійдете і заговорите.

От так буває, але не повинно бути у житті, щоб патріотичні почуття прокидались лише у незвичайних умовах.

Я дякую вам за увагу, але нам треба повертатись у реальність, де на нас вже чекають результати сьогоднішньої гри і зараз ми можемо на власні очі побачити намисто переможця. Під ваші бурхливі оплески голова журі урочисто вручає його найкращій команді!

Наостанок з найкращими побажаннями добра, миру й злагоди я пропоную разом заспівати гарну українську пісню.

(звучить пісня)

Керівник “Народного художнього колективу” вокального ансамблю “Червона калина” відмінник освіти України, володар знака відзнаки “Софія Русова”, педагог-методист Ланевська В.Є.




docx
Додано
25 серпня
Переглядів
30
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку