Виховний захід "Цей день в історії: 29-30 вересня 1941 рік"

Виховний захід

для учнів 9-10 класів

 

Тема: Цей день в історії: Бабин Яр

Мета:

• розкрити зміст подій, пов'язаних з трагедією в Бабиному Ярі;
• зацікавити  пізнавальною та дослідницькою діяльністю в галузі історичних  знань;
• активізувати  пошукову роботу в галузі історії Другої світової війни та Голокосту;
• формувати основу культури міжнаціональних відносин у суспільстві ;
• виховувати почуття гуманності та сприяти формуванню толерантності у міжнаціональних відносинах

 

Хід заходу

 

Вступне слово вчителя.

        Українська та світова спільнота 29-30 вересня  2018 року відзначає 77-ту річницю початку подій у Бабиному Ярі. Жертвами яких стали мільйони людей.

 

«Кому решать, кто больше нужен миру?

Еврей, цыган иль белокожий кат...

 Кто право дал сводить людей в могилу?

 Решать, кто от рожденья виноват?»

 

Ведучий 1.   З кожним роком все далі і далі відходять від нас у минуле події жахливих років Другої світової війни. За кількістю людських жертв ця війна була найжорстокішою в історії людства. Під час свого існування німецький фашизм перетворив у пустелю цілі країни, зруйнував сотні міст багатьох європейських країн, спалив десятки тисяч сіл та поселень, знищив мільйони людей.

 

Ведучий 2.  Небачені людством жорстокості були обґрунтовані теоретичними міркуваннями, необхідністю масових вбивств, підкріплені прибічниками расової теорії. Ці безглузді теорії нацизму проповідувались та розроблялись лідерами німецького фашизму – Гітлером, Герингом, Гебельсом  та багатьма іншими і призвели до страшної трагедії, катастрофи єврейського народу.

 

Ведучий 1. З перших днів свого приходу до влади нацисти проголосили євреїв головною причиною зла всього людства. Ось чому вбивство шести мільйонів євреїв нацистським режимом – це була не лише національна, але й глобальна трагедія, коли нацистська Німеччина вирішила знищити цілий народ євреїв тільки за те,  що вони євреї.

(перегляд відео)

 

Ведучий 2. В Україні анти-єврейський геноцид носив особливо жорстоку форму

Бабин Яр... Саме ця місцевість вважається першим місцем тотального знищення єврейського населення і першою спробою “остаточного вирішення єврейського питання”. В окупованому Києві нацисти зробили першу, на жаль, вдалу спробу відразу знищити всіх євреїв великого міста. За три роки німецької окупації Києва Бабин Яр став колосальною за масштабами братською могилою понад ста тисяч людей.

Лише за два дні, 29 та 30 вересня 1941 року, було знищено більше 30 тис. євреїв.

 

Учень.

Тремтливі віти двох блідих осик.

Ні, це не тиша…Незгасимий крик.

Блищить на мокрій ткані крутоярів

Розбите скло старечих окулярів

І дотліває кинутий набік

Закривлений дитячий черевик.

Могильний вітер з тих ярів повіяв,

Чад смертних вогнищ, пил дремучих згар.

Дивився Київ, гнівнолиций Київ,

Як полум’ям метався Бабин Яр.

За пломінь цей не може буть покути.

За погар цей нема ще міри мсти.

Будь проклят той, хто зважиться забути !

Будь проклят той, хто скаже нам : прости !

 

  Учитель. Що ж то за місце таке страшне, яка історія його виникнення? 

  

Учень.  Бабин Яр — урочище на північно-західній околиці Києва (кручі на околицях міста). Перша згадка — у 1401, коли володарка цієї землі жінка-шинкарка («баба») продала її Домініканському монастирю. У 15 — 17 ст. згадується також як урочище Бісова баба, Шалена баба.  Одні казали, що тут колись правив воєвода Бабій, так тому за його прізвищем назвали яр; інші свідчили, що до 1917 року там стояв маєток поміщика за прізвиськом Баба; третій вважають, що яр одержав назву тому, що жінки збирали там дрова та гриби.

Ширина ярів доходила до 300, глибина до 50 метрів, довжина ярів досягала 3,5 кілометра.

 

Учень. Ось як описав це місце автор документального роману «Бабин Яр» Анатолій Кузнецов:

«Це був великий, можна навіть сказати величавий яр –

глибокий і широкий, як гірське міжгір’я.

На одному його краю крикнеш – на іншому ледь почуєш.

Він знаходився між трьома київськими районами:

Лук’янівкою, Куренівкою і Сирцем,

оточений кладовищами і гаями.

По його дну завжди протікав чистий струмок.

Схили –круті, інколи просто стрімчасті…»

Учитель.Саме це місце нацисти вирішили використати для своїх злочинів.

  Акцію знищення єврейського населення організували блискавично й фундаментально. 26 вересня 1941 р. відбулася нарада, на якій розглянули заходи щодо ліквідації єврейського населення міста. Визначили місце розстрілу — Бабин Яр, один з найбільших на території Києва ярів, де можна було б заховати тисячі трупів.

До Бабиного Яру існували зручні підходи, поряд — залізнична станція Лук'янівка-товарна, що давало змогу створити враження у приречених переїзду на нове місце проживання. Був розроблений маршрут, визначено місце збору осіб єврейської національності.  Для проведення операції виділили й виконавців розстрілів, забезпечених зброєю та боєприпасами. Надійно оточили великий район, що прилягав до Бабиного Яру, аби в місті не довідалися про страти. Були вжиті необхідні заходи для забезпечення транспортом і достатньою кількістю людей, які б зібрали, пересортували й вивезли цінності, гроші, речі, продукти. Підібрано місця їх збереження і забезпечено охорону.

Містом поширили дезінформацію — поповзли чутки про переселення євреїв. Був вигаданий і привід: це вибухи й пожежі в центрі міста, від яких постраждало три кілометри найкрасивіших вулиць (940 будинків), зокрема й увесь Хрещатик.

(перегляд відео)

 

Ведучий 1: Близько двох тисяч оголошень українською, російською та німецькою мовами з’явилось на вулицях Києва 28 вересня 1941 р. Підпису не було. Пояснень також. Мешканці міста могли отримати інформацію тільки з тексту: «Взяти з собою документи, гроші, коштовності, а також теплу білизну та інше». «Будуть кудись перевозити», -  вважали всі.  «Хто не підпорядкується цьому розпорядженню, буде розстріляний». Отже «хто підпорядкується, розстріляний не буде», думали євреї Києва. І люди пішли…

 

Ведучий 2: З раннього ранку 29 вересня 1941 р. через усе місто йшли десятки тисяч євреїв. Люди несли валізи й вузли, везли хворих і літніх родичів. Родичі й друзі проводжали їх, не підозрюючи про майбутню трагедію. Деякі з них дійшли до Бабиного Яру, звідки вже оточення нікого не випускало. Ті з них, хто не зумів переконати карателів, що він не є євреєм, загинули. Поліцейські змушували здати документи, коштовні речі й роздягнутися. Потім приречених групами підводили до краю глибокого обриву і змушували стати до нього спиною. Із протилежного боку Яру строчив кулемет. Поранених добивали з автоматів.

(перегляд відео)

 

Учень.

Господи, за що нам ця спокута —

Куля гітлерівська гостра й люта!

А за що загнали разом з нами

Непорочних діточок до ями?

Згасла в небі наша мить остання,

Та не згасли стогони й волання.

Наші скарги, голоси засмути —

Доки світу й сонця — буде чути!

Учитель.

Сторож Лук'янівського кладовища Сергій Іванович Луценко, колишній очевидець страшного злочину, розповідав:

 «Століттями ховали на Лук'янівці мерців, але прокляті фашисти за один тиждень поховали в Бабиному Яру стільки, що й на трьох кладовищах не вкладеш …». 

 

Учитель.  Із Бабиного Яру врятувалося 29 чоловік.

 

(Свідчення очевидців) 

 

Учитель. Свої "Бабині Яри" є практично в кожній з окупованих нацистами областей України. За такою ж схемою проходило знищення євреїв у більших і малих містах і містечках.

Страшна доля чекала євреїв Славутчини в роки фашистської окупації 1941 – 1942 рр. Масові розстріли мирних жителів єврейської національності почалися уже в липні 1941 року, коли було розстріляно багато євреїв, що проживали в місті і в селах району. Повністю знищено єврейське населення сіл Красностав і Киликиїв. Згодом у селах Ганнопіль і Берездів було створено концентраційні табори – гетто, куди поміщали євреїв з навколишніх сіл. У березні 1942 року всіх залишених в живих перегнали в гетто міста Славута. Старих, немічних знищили зразу по прибутті. Всіх інших розстріляли на околиці міста, а близько 200 немовлят кинули живими у криницю у червні 1942 року.

На околиці села Нетішин, на Лисій горі та неподалік річки Горинь розстріляно декілька тисяч громадян єврейської національності з міст Остріг, Ізяслав та інших місць.

Згідно з актом Державної комісії по розслідуванню злодіянь фашистів на окупованій території, на Славутчині розстріляно близько 12 тисяч мирних гро- мадян єврейської національності. В пам'ять про ці жертви в Єрусалимі встановлено Дошку, на якій викарбувано назви колишніх єврейських містечок Славутчини: Ганнопіль, Берездів і Славута.

 

Ведучий 2: У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Ярі - приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч осіб. У 1946 році на Нюрнберзькому процесі наводилася оцінка близько 100 тисяч осіб, згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва.

(Факти свідчать).

Учитель. Довгі роки тоталітарної системи замовчувалася правда про трагедію Бабиного Яру. На місцях масових розстрілів і катувань за наказом чиновників виросли житловий масив та парк відпочинку.

Майже 30 років чекав свого часу пам'ятник жертвам у Бабиному Ярі.  Навколо Бабиного Яру було створено чимало міфів, побудованих на на­півправді чи неправді. І тільки із здобуттям Україною незалежності вели­ка київська трагедія стала відома широкому загалу.

 

Учень.

Поетеса Ліна Костенко писала:

Гілку показали на вербі.

Широко руками розвели.

Кажуть люди: десь тут у долині

Всі живцем закопані були.

Тут Одарка, невсипуща мати,

Миротвориця дитячих чвар.

Тут Лаврін прислів’ями багатий,

І Кривенко, сивий чоботар.

Тут Юрко і чорноока Хана,

Всі малі товариші мої.

Тут земля, а в ній глибока рана,

Не чіпайте, боляче землі.

 

Нині фактично не існує на мапі Києва Бабиного Яру, є тільки згадка та пам'ять про нього, адже протягом довгих десятиліть приховування цієї трагедії ця місцевість вирівнювалася й забудовувалася.

 

Пам'ятники  розстріляним у Бабиному Яру.

 

 Бібліотекар. Буктрейлер…

 

Заключне слово вчителя

Для нас це частина історії, яка залишилася у минулому. Ми живемо в таку історичну епоху, коли надзвичайно складно усвідомити всі масштаби  трагедії.  Зрозуміло, євреї його пам'ятають, це для них непорушна пам'ять і урок історії.

 

Історія Бабиного Яру страшна і повчальна.

      Десятки тисяч жертв - це реальна ціна за людську безвідповідальність і маніакальне бажання панувати над світом.

        Водночас - це повчальний урок для нинішнього покоління, яке має знати усю правду про одну з найбільших трагедій людства.

 

Звучить пісня.