Виховний захід "Чернівці - місто моєї любові"

«Чернівці – місто моєї любові»

Мета: Розширити знання учнів про Чернівці. Розвивати пізнавальний

  інтерес. Формувати громадянські якості учнів: патріотизм,

  людяність, працьовитість. Виховувати любов до рідного краю,

 його традицій, історії.

 Обладнання: фото визначних місць Чернівців, колаж, сердечка.

                                                   Хід години спілкування

1. Організація класу.

 1.1Привітання

• Сьогодні у нас незвичайна година спілкування – заняття у формі усного журналу. І присвячене воно нашому рідному місту. Ми з вами подорожуватимемо сторінками усного журналу, який називається «Чернівці – місто моєї любові». Поговоримо про наш край, дізнаємось багато цікавого.

1.2Вправа «Мікрофон».

• Назвіть прикметники, які найкраще опишуть наше місто.
• Які ваші очікування від години спілкування?
• А я очікую що ви будете уважними, старанними, допомагатимете мені.

2.Розкриття теми. Подорож усним журналом.

2.1 Перша сторінка.

Асоціації.

• Доберіть до слова «Чернівці» слова, які спадають вам на думку, коли ви його чуєте.

   Чернівці

1. Друга сторінка.

Складання сенкану до слова Чернівці .

Чернівці.

Гарні, красиві.

          Допомагають, піклуються, захищають.

          Я бажаю миру.

          Місто.

2. Сторінка третя.

Бесіда про Чернівці.

        - Як називається наше місто?

• Що ви знаєте з історії  виникнення міста?
• Звідки пішла його назва?

Перша письмова згадка про місто Чернівці датується 8 жовтня 1408 року.

• То чому день міста ми святкуємо в першу неділю жовтня?
• Підрахуйте, скільки років нашому місту буде в жовтні цього року?

Існує кілька думок щодо походження назви міста. За однією з легенд на місці нинішнього міста було колись давнє місто Чернівці. Його мешканці переселились на правий берег і заснували нове місто – Чернівці.

За іншою легендою, тут розводили і продавали чорних овець –

    чорні вівці. З часом ці два слова перетворились в одне – Чернівці.

3. Сторінка четверта.

Легенда про вулицю Кобилянської

Найбільш відомою вулицею у Чернівцях є вулиця О. Кобилянської і саме з нею пов’язано багато легенд. Найвідоміша з них про те, що що колись вулицю підмітали букетами троянд, а людей у брудному взутті сюди не пускали.

Ця вулиця нашого міста у різний період часу називалася по-різному: Молодіїівська, Панська, Янка Флондора. 

У 1786 році тут заклали першу цеглину першого кам’яного будинку, тодішньої кав’ярні “Габсбург”. Після того як на вулиці виклали бруківку, тут особливо слідкували за її чистотою, навіть мили декілька разів на день. А коли селяни приносили сюди сільгосппродукти, то найпорядніші з них ретельно витирали взуття при вході на вулицю.

Кожного ранку двірники мили бруківку і тротуари теплою водою з милом. Двірників у місті на цю вулицю підбирали дуже ретельно: це мали бути освічені люди зі знанням мов на випадок, якщо хтось з іноземних туристів захоче дізнатися яку-небудь інформацію.

Тут були розташовані найбільш фешенебельні салони, ресторани, кав’ярні, та кафе, а також магазини, кінотеатри, банки тощо.

В 1944 році, рішенням обласної виконавчої комісії тодішню вулицю ім. Я. Флондора, що називалась так за правління Румунії, перейменували на честь видатної особистості Буковини, письменниці Ольги Кобилянської. Цю подію було приурочено до 55-ліття її творчої діяльності. З того часу всі ми знаємо вулицю саме під такою назвою.

• Про які часи розповідає ця легенда?
• Як дбали про чистоту цієї вулиці?
• Яким чином підбирали двірників?

4. Сторінка п’ята.

Таланти нашого міста. (Робота в групах)

Яких славетних чернівчан ви знаєте?

-Науковці

-Письменники

-Артисти

5. Сторінка шоста.

Поетична.

Поезія про рідне місто.

***

Вузенькими доріжками ступаю зачаровано,

І посмішка від захвату ясніє на лиці.

Бруківкою устелені, між горами заховані,

В душі закарбувалися чудові Чернівці.

Церквами золотавими, будинками барвистими

Стрічали люди радісно з любов'ю у серцях.

І я, зігріта ласкою і вірою вколисана,

Душі своєї часточку лишила в Чернівцях.

Зривається і падає пожовкле листя осені,

Один листок залишиться у мене у руці.

Ніколи не забудеться це небо, повне просині.

Й душа завжди вертатиме у милі Чернівці.

2.6 Сторінка сьома.

 Створення колажу «Чернівці – місто моєї любові».

Оформлення колажа підготовленими заздалегідь матеріалами учнів.

• Яким для вас є наше місто?
• Що ми хочемо побажати Чернівцям?
• Хай кожен із вас візьме сердечко, напише на ньому побажання для свого рідного міста.

3. Підсумок уроку.

Заключне слово вчителя.

• Любов до Батьківщини, до рідного краю – це найсвітліші і найвищі почуття. Коли така любов є в серці, тоді людина добра, щира, відважна. Ми з вами будемо старатися робити все для того, щоб наше місто ставало квітучим, сильним і багатим. А для цього потрібно здобувати знання, багато знати, вміти, бо ж вам будувати майбутнє.