Виховний захід для 10-11 класу презентація "Шевченківська премія"

Лицарі, зодчі та оборонці України. Усний журнал, присвячений письменницям-лауреатам Національної премії України імені Тараса Шевченка

Отечество ж собі грунтуймо в ріднім слові: Воно, одно воно від пагуби втече,Піддержить націю на предківській основі, -Хитатимуть її політики вотще, -Переживе воно дурне вбивання мови,Народам і вікам всю правду прорече… П. Куліш

Міжнародні літературні премії Найпрестижніша Міжнародна літературна премія – Нобелівська. Присуджується з 1901 року. Міжнародна премія “Лотос” – Асоціації письменників Азії та Африки. Пуліцерівська премія – у США. Премія Іспанії – нагорода Мігеля Сервантеса. Багутта (Італія). Й. В. Гете (Німеччина). Відзнака ПЕН-клубу (Лондон).

Національні літературні премії Премія братів Гонкурів (Франція). Премія “Феміна” (Франція, відзначає працю жінок-письменниць). Премія імені Ф. Петрарки (Італія).

Літературні премії України. Міжнародна премія імені І. Франка. Міжнародна премія імені Г. Сковороди. Міжнародна премія імені О. Теліги. Національна премія України імені Тараса Шевченка.

Національна премія України імені Тараса Шевченка

Націона́льна пре́мія Украї́ни і́мені Тараса́ Шевче́нка (Шевченківська премія) — державна нагорода України, найпрестижніша в Україні творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури. Національна премія встановлена для нагородження за найвидатніші твори літератури і мистецтва, публіцистики і журналістики, які є вершинним духовним надбанням українського народу, утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам'ять народу, його національну свідомість і самобутність, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства.

Історія преміїРеспубліканську премію імені Т. Г. Шевченка засновано 20 травня 1961 року Постановою Ради Міністрів УРСР. Першими Диплом та Почесний знак лауреата 9 березня 1962 року отримали Павло Тичина, Олесь Гончар в галузі літератури і Платон Майборода в галузі музики. Від 23 квітня 1969 року Республіканська премія отримала назву «Державна Премія УРСР імені Тараса Шевченка».27 вересня 1999 року, згідно з Указом Президента України № 1228/99, з метою піднесення ролі і престижу Державної премії України імені Тараса Шевченка як найвищої в Україні премії в галузі культури, літератури і мистецтва, премія отримала нову назву — «Національна премія України імені Тараса Шевченка». Було встановлено, що статус лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка прирівнюється до статусу лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка. З 16 березня 2000 відповідно до прийнятого Закону України «Про державні нагороди України», Національна премія України імені Тараса Шевченка була віднесена до державних нагород України. Указом Президента України від 4 жовтня 2010 року N 932/2010 визначено, що Національна премія є найпрестижнішою творчою відзнакою за вагомий внесок у розвиток культури. Упродовж 1962—2007 років Шевченківською премією відзначено 566 осіб і 8 колективів.

Положення про премію. Нагородження Національною премією провадиться Указом Президента України. Щорічно присуджується до п'яти Національних премій, але не більше однієї з кожного напряму

На здобуття Національної премії висуваються нові оригінальні твори, опубліковані у завершеному вигляді протягом останніх п'яти років, але не пізніш як за півроку до їх висунення на здобуття Національної премії. На здобуття Національної премії не можуть бути висунуті наукові твори, монографії, підручники чи посібники, а також альбоми-каталоги.

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка

Колектив авторів твору, висунутий на здобуття Національної премії, не може становити більше ніж три особи, а колектив виконавців твору — більше ніж п'ять учасників. Не допускається включення до колективу претендентів осіб, які не є творцями цього твору. Твори, які у конкурсному відборі дійшли до третього туру, можуть висуватися повторно, але не більше, ніж двічі,. Комітет приймає твори та роботи за здобуття Національної премії наступного року з 1 серпня до 1 листопада поточного року. Національна премія може бути присуджена громадянину України, іноземцю, особі без громадянства. Національна премія присуджується авторові чи виконавцеві один раз за життя. Особі, удостоєній Національної премії, присвоюється звання лауреата Національної премії і вручаються Диплом та Почесний знак лауреата Національної премії. Лауреатам Національної премії Комітетом виплачується грошова частина, розмір якої щороку визначає Президент України.

Диплом та Почесний знак лауреата. Особам, удостоєним Національної премії, присвоюється звання лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка і вручаються Диплом та Почесний знак лауреата. Диплом лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка являє собою папку темно-синього кольору, на лицьовому боці якої вміщено зображення малого Державного Герба України та розташовано напис «Диплом лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка». По периметру папка облямована лиштвою з тисненим зображенням лаврового листя. Почесний знак лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка виготовляється з жовтого металу і має форму круглої медалі з барельєфним зображенням Тараса Шевченка (автопортрет у молодому віці), обрамленим подвійними пружками і просічним вінком рослинного орнаменту. Медаль за допомогою кільця з вушком з'єднується з фігурною колодкою у формі банта, обтягнутою стрічкою синього і жовтого кольорів. У центрі колодки розміщено зображення Знака Княжої Держави Володимира Великого на тлі зображень гілок калини та пензля і пера.

Грошова частина Шевченківської премії 2006 р. - 100 тисяч гривень 2007 р. - 130 тисяч гривень 2008 р. - 130 тисяч гривень 2009 р. - 160 тисяч гривень 2010 р. - 130 тисяч гривень 2011 р. - 250 тисяч гривень

Галина Пагутяк: «Навіть найстрашніші речі, якщо вони мають естетичну цінність, можуть бути описаними»Бог любить трійцю. Схоже, й шевченківський комітет теж  небайдужий до цього числа. Адже на здобуття Шевченківської премії Галина Пагутяк – наймістичніша письменниця сучасної української літератури – висувалася тричі й отримала відзнаку за роман «Слуга з Добромиля» з третього разу. Тридцять років праці, чотринадцять книг, під обкладинками яких ховається невичерпне натхнення, унікальні сюжети й тексти, які просто-таки магнітом до себе тягнуть.

Шевченківська премія

Любов Голота

Любо́в Васи́лівна Голо́та (народилася 31 грудня 1949 в місті Кривий Ріг) — українська письменниця (поетеса, публіцист, прозаїк), журналіст. Лауреат Шевченківської премії 2008 року. Заслужений працівник культури України.

Любов Голота народилася 31 грудня 1949 року в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області в сім'ї гірників. 1972 року закінчила філологічний факультет Дніпропетровського державного університету. У Дніпропетровську працювала журналістом в обласних газетах «Зоря», «Прапор юності» та на обласному радіо. Від 1983 року живе в Києві. Працювала у видавництвах «Молодь», «Радянський письменник». Від 1995 року — головний редактор всеукраїнського просвітянського тижневика «Слово Просвіти».

Любов Голота організувала та видавала перший жіночий культурологічний журнал незалежної України «П'ята пора». Автор сценаріїв багатьох столичних масових свят і дійств. Упорядкувала книгу «Життя і чин Анатолія Погрібного. Наукові розвідки, статті, спогади.» / Київ: ВЦ «Просвіта», 2011 – 487 сторінок, наклад 1000 примірників.

Твори. Збірки віршів:«Народжена в степах» (1976)«Весняне рівнодення» (1979)«Горицвіт» (1980)«Вікна» (1983)«Жінки і птиці» (1986)«Дзеркала» (1988)«На чоловічий голос» (1996)«Опромінена часом» (2001)

Книги публіцистики:«Дитя людське» (2002)«Сотворіння» (2005)Романи:«Епізодична пам'ять» (2007)Кілька книжок для дітей

Премії1981 — премія Грузії імені Володимира Маяковського.2001 — премія імені Володимира Сосюри «Любіть Україну».2008 — Національна премія України імені Тараса Шевченка за роман «Епізодична пам'ять».

Роман “Епізодична пам’ять”

Віра Вовк Українська письменниця, літературознавець, прозаїк, драматург і перекладач на португальську мову української поезії. Учасниця Нью-Йоркської літературної групи.