Виховний захід для учнів 11класів: науково-практична конференція  

 «Голодомор 1932-1933 років – боротьба за правду та проти «Правди»

Автор- упорядник: Василенко Наталя Сергіївна – учитель історії Дружківської гімназії «Інтелект» Дружківської міської ради

Мета: визначити проблеми в інформаційній політиці іноземної преси щодо Голодомору; встановити сутність протиріч у висвітленні трагічних подій геноциду українського народу;

 продовжувати розвивати  в учнів навики науково-дослідницької діяльності, застосовуючи методи критичного та логічного мислення; формувати  хронологічну, аксіологічну та громадянську компетентності;

 виховувати учнів в національно – патріотичному напрямі, впроваджуючи в навчально – виховний процес поняття вищих духовних та національних цінностей.

Обладнання:  проектор, екран, фотодокументи, роздатковий матеріал.

Методи і прийоми: словесні, наочні, практичні, індуктивні.

Форми роботи: фронтальна, групова (парна), індивідуальна.

Тип уроку: розвитку компетентностей

Форма уроку: науково-практична  конференція де учитель виступає в ролі модератора.

Література:

1. Ігор Дерев`яний. Голодомор та Європа: уроки демократії. – Режим доступу:
   https://www.unian.ua/politics/573690-golodomor-ta-evropa-uroki-demokratiji.html
2. Кан  Олександр. Історія Гарета Джонса, який розповів світу про Голодомор і надихнув Орвелла. – Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/features-50200358
3. Методичні рекомендації щодо вшанування пам’яті жертв голодоморів. – Режим доступу: https://docs.google.com/document/d/1vJbK43YtJe1mmsoD0bq3gopVREJT3T8Aczb3MUsAhxE/edit
4. «Репресовані» щоденники. Голодомор 1932–1933 років в Україні

/ Упорядкув., вступ. ст., заг. ред. Я. Файзуліна / Український інститут національної пам’яті. – Київ: Фенікс, 2018. – 352 с.

5. https://uk.wikipedia.org/wiki/Гарет_Джонс
6. https://uk.wikipedia.org/wiki/Волтер_Дюранті
7. https://uk.wikipedia.org/wiki/Малкольм_Маггерідж

                                                  Хід уроку

І. Організаційний момент.  Словесний метод – розповідь.

Учитель: Багатовікова історія українського народу пересипана голодними лихоліттями 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 років, які смертельним вихором пройшлися благодатними і родючими українськими землями і викосили майже все на землі.

Найстрашніший серед них Голодомор 1932-1933 рр. Це трагедія, масштаби якої неможливо збагнути. Голод травмував націю, залишивши на її тілі соціальні, психологічні та демографічні шрами, які вона носить до сьогодні [3].

ІІ. Мотивація практичної діяльності. Словесний метод – розповідь.

Учитель: Ми з вами сьогодні на нашій науково-практичній конференції  «Голодомор 1932-1933 років – боротьба за правду та проти «Правди» опрацюємо друковані та фотодокументи  щоб визначити проблеми в інформаційній політиці іноземної преси щодо Голодомору; встановити сутність протиріч у висвітленні трагічних подій в СРСР.

З уроків історії ви вже знаєте причини, перебіг та наслідки Голодомору 1932-1933 років  тож сьогодні ми з вами дізнаємося та проаналізуємо   реакцію світової спільноти на геноцид українського народу.

ІІІ. Виконання практичних завдань.

Блок А. Історія журналіста, який першим вголос заявив про Голодомор, - Гарета Джонса

Учитель: дізнатися правду про події, які відбувалися в СРСР було достатньо складно, майже не можливо, але деякі журналісти, ризикуючи життям робили це. Про одного з таких відчайдух – валлійського журналіста Гарета Річарда Вон Джонса  йдеться у доповіді учня 1:

Учень 1: До революції 1917 року  мати Джонса працювала гувернанткою в родині валлійського промисловця Джона Г'юза. Саме Г'юз заснував місто, яке отримало на його честь назву Юзівка. У 30-і роки воно було відоме як Сталіно, а з 1961 року називається Донецьк. Розповіді матері міцно застигли у свідомості Гарета, і йому дуже хотілося побувати в тих місцях.

Джонс домагається дозволу поїхати в Україну. Втікши від приставленого до нього  радянського куратора, британець відразу занурюється в жорстоку реальність.

На вулицях лежать трупи померлих від голоду людей, а мішки з зерном безжальна продрозкладка відвозить на очах зголоднілих людей, що стоять в безнадії і розпачі.

Кров холоне від сцени, в якій, блукаючи по спорожнілих, покинутих селах Джонс опиняється в будинку, де живуть діти. Слабкими голосами вони співають пісню, що прославляє Сталіна, а потім запрошують гостя за стіл. "Звідки їжа?", - поглинаючи запропоновану йому юшку, запитує журналіст. "Від Колі", - байдужим голосом відповідає старша дівчинка. Джонс визирає у двір і бачить, що в снігу лежить тіло померлого хлопчика з відрізаною ногою. Його миттєво вивертає [2].

Повернувшись  з СРСР до Берліна, 29 березня 1933 року Гарет зробив відомий прес-реліз, який був надрукований багатьма газетами, зокрема «New York Evening Post» та Манчестер Гардіан.

Уривок з прес-релізу:

«Більшість офіційних осіб заперечують існування будь-якого голоду, але через кілька хвилин після одного такого заперечення в потязі, я насмілився кинути на підлогу шматок зчерствілого хліба. Наче куля селянин кинувся на підлогу та поглинув його. Те саме повторилось зі шкіркою апельсина. Навіть чиновники з транспорту та офіцери ОДПУ попередили мене про небезпеку подорожей селом вночі через велику кількість відчайдушних через голод людей. Іноземний експерт з Казахстану сказав мені, що близько 5 000 000 з 11 000 000 тамтешніх жителів померли від голоду. Окрім диктатора Йосипа Сталіна, ті, хто голодують, ненавидять Джорджа Бернарда Шоу за його оповідання про вдосталь їжі, яку вони начебто мають, але їжі нема, і селяни надто слабкі для роботи в полі» [5].

«Ситуація в Росії абсолютно жахлива. Голод практично скрізь. І мільйони вмирають від голоду. Я теліпався кілька днів (sic!) Україною, і там не було хліба, в дітей боліли животи, всі коні та корови по­здихали, і люди також вмирали з голоду. Терор набув нечуваного розмаху… Був наказ арештувати шістьох інженерів, двох із яких я добре знав» [2].

Вирізка з газети зі статтею Гарета Джонса (демонстрація на екрані)

Та не всі хотіли чути правду про голод, тому зав’язався конфлікт у пресі  між  Гаретом  Джонсом  та американським  журналістом  Волтером Дюранті.

Практичне завдання. Робота з документом. Фронтальна робота.

Питання для аналізу документу:

1. З якою метою приїздить Гарет Джонс до СРСР ? ( відвідати місто Донецьк (Сталіно) та взяти інтерв’ю в  Йосипа Сталіна)
2. Звідки Джонс дізнався про голод в СРСР ? (з пліток в Москві та світі)
3. Якою була інформація про голод від офіційних осіб? (Більшість офіційних осіб заперечують існування будь-якого голоду)
4. Які факти про голод наводить Гарет Джонс? (небезпека подорожей селом вночі через велику кількість відчайдушних через голод людей, канібалізм та трупоїдство, відсутність хліба, в дітей боліли животи, всі коні та корови по­здихали, і люди також вмирали з голоду. Терор набув нечуваного розмаху. У Казахстані близько 5 000 000 з 11 000 000 тамтешніх жителів померли від голоду)
5. Якою була реакція за кордоном на прес-реліз Джонса про голод в СРСР? (не всі хотіли чути правду про голод, тому зав’язався конфлікт у пресі  між  Гаретом  Джонсоном  та американським  журналістом  Волтером Дюранті)

Учитель: Дякуємо за змістовну доповідь та аналіз документів.

Блок Б. Конфлікт між  Гаретом  Джонсоном  та американським  журналістом  Волтером Дюранті.

 Учитель: А тепер докладніше про реакцію в іноземній пресі на правду про голод в СРСР наступний доповідач.

 Учень 2:  Ще на початку березня 1933 року 27-річний британський журналіст Гарет Джонс поїхав до СРСР, аби взяти інтерв'ю у Сталіна. У Москві Джонс потрапив  до оточення американського журналіста Волтера Дюранті, кореспондента New York Times, відзначеного роком раніше за свої досить компліментарні щодо сталінського режиму репортажі з СРСР Пулітцерівської премії. Розкішний, навіть розпусний - з гастрономічними та сексуальними надмірностями - спосіб життя Дюранті і його оточення неприємно вражає Джонса. Ще більше його вражає явне прагнення американця відрадити свого британського колегу від спроб розслідувати чутки про голод в Україні, які ширяться Москвою та світом.

 У 1932 році правдиві репортажі про голод в Українській СРР почали з'являтися в західній пресі. Гарет Джонс у «Таймс» і Малкольм Маггерідж у «Гардіан», засуджуючи обмеження в пересуванні Радянським Союзом, потай прибули в УСРР, щоб побачити все своїми очима. Навесні 1933 року Джонс полишив УСРР й опублікував свої статті про голод під власним іменем в «Манчестер Гардіан». Тоді ж за звинуваченням у промисловому шпигунстві була захоплена група британських підданих.

31 травня 1933 року Волтер Дюранті у «Нью-Йорк Таймс» в статті:

 «Росіяни недоїдають, але не голодують» заперечував Гарету Джонсу: «Посеред дипломатичного скандалу між Британією та СРСР щодо шпіонажу британських інженерів раптом в американських медіа з'являється велика страшна історія з Британії про голод в Радянському Союзі…» [6].

Британський журналіст Малкольм Маггерідж, який сам повернувся з Української СРР, назвав Дюранті «найбільшим брехуном, якого я зустрічав у журналістиці».

У вересні 1933 р. Дюранті відвідав райони масового голоду, певно, з дозволу радянського керівництва і заявив, що застосування «слово голод стосовно Північного Кавказу є абсолютно недоречним». Зазначив, що цифри щодо кількості смертей  «були завищеними», позаяк особисто бачив на Кубані «пухкеньких дітей» і «вгодованих телят». Дюранті висвітлював офіцйну думку Кремля, але добре знав про справжні причини та наслідки Голодомору, цілковито всупереч своїм власним статтям в «Нью-Йорк Таймс» 26 вересня 1933 року в приватній розмові з британським дипломатом Вільямом Стренджем Дюранті сказав: «цілком можливо, що десять мільйонів людей померло безпосередньо або опосередковано від нестачі їжі в Радянському Союзі протягом останнього року».

Практичне завдання. Робота з документом. Фронтальна робота.

Питання для аналізу документу:

1. Як проводив час Дюранті в Москві ?  ( він вів розкішний, навіть розпусний - з гастрономічними та сексуальними надмірностями спосіб життя)
2. Якою була місія Волтера Дюранті в СРСР ? (після визнання СРСР США він працював журналістом в Москві та висвітлював політику Сталіна з позитивної сторони, за що з годом отримав престижну Пулітцирівську премію)
3. Якою була позиція Волтера Дюранті  про голод в СРСР ? (це значне перебільшення)
4. Якими фактами оперував Дюранті ?  («Росіяни недоїдають, але не голодують», «теорія змови» на тлі шпіонського скандалу між Британією та СРСР)
5. Чи знав сам Дюранті, що його статті не правдиві ? ( так знав і в приватній бесіді це визнавав)

Учитель: Дякуємо за змістовну доповідь та аналіз документів.

Блок В. Люди правди. Малкольм Маґґерідж.

Учитель:  про  роботу ще одного іноземного журналіста нам розповість наступний доповідач.

Учень 3:

В молоді роки  Малкольм Маґґерідж симпатизував комуністичним ідеям. У 1932 році, захоплений комуністичною ідеєю, разом з дружиною поїхав до Москви кореспондентом «Манчестер Гардіан». У СРСР він дуже швидко розчарувався в комунізмі.

У 1933 він вирішив перевірити чутки про голод в Українській СРР. Він без дозволу радянських властей виїхав в Українську СРР і також на Кавказ. Свої репортажі про жахливі сцени голоду він відправляв до «Манчестер Гардіан» дипломатичною поштою, що дозволило обминати цензуру. Не всі його матеріали пішли до друку, три його статті вийшли під псевдонімом. В них він відобразив масову загибель селян, хоча не вказав справжніх цифр трагедії. Завдяки цим статтям, а також статтям Ґарета Джоунса, з яким він познайомився в Москві, світ дещо довідався про розмах Голодомору.

Уривок зі статті:

 «Диктатура пролетаріату, - наголошував він, - набула значення диктатури партії, диктатура партії стала означати диктатуру Політбюро, дикта­тура Політбюро набула значення диктатури Сталіна, а диктатура Сталіна стала означати диктатуру Головної ідеї, яка повністю ним заволоділа. А цю ідею можна здійснити тільки створенням невільничої держави» [7].

Маггерідж писав про однотипність соціально-еко­номічної ситуації в українських селах та кубанських станицях: сотні голів дохлої худоби, занедбані поля, убогий врожай попри сприятливі кліматичні умови, конфіскація хліба, розпач і хаос. У травні 1933 р., відвідавши Україну, він писав:

 «Під час недавньої поїздки на Північний Кавказ і в Україну я побачив щось схоже на боротьбу, яка точиться між державою й селянами. Поле битви таке ж спустошене, як під час будь-якої війни, і тягнеться ще далі... З одного боку мільйони селян, голодні, часто опухлі з голоду: з другого боку солдати, члени ГПУ, які виконують вказівки диктатури пролетаріату. Вони пройшлися по країні як рій сарани, позабиравши все їстівне; вони розстріляли й заслали тисячі селян, подекуди цілими селами; вони перетворили найродючіші у світі землі на сумну пустелю» [7].

 Журналіст розглядав голод у контексті «радянської війни з селянами». Його статті з'являлися 5 і 6 червня 1933 р. на сторін­ках «The Morning Post». Він рішуче виступив проти західних журналістів, які відмовлялися критикувати Сталіна. Пізніше він назвав Дюранті «найбільшим брехуном, якого він будь-коли зустрічав у світі журналістики».

Практичне завдання. Робота з документом. Фронтальна робота.

Питання для аналізу документу:

1. Якою була мета перебування Малкольма Маґґеріджа ? (У 1933 він вирішив перевірити чутки про голод в Українській СРР)
2. З якими явищами порівнює він голодомор ? ( зі створенням невільничої держави, війною між державою й селянами)
3. З ким погоджується Маґґерідж, а з ким ні ? (погоджується з Джонсом та не погоджується з  Дюранті, назвавши його «найбільшим брехуном, якого він будь-коли зустрічав у світі журналістики»)

Учитель: Дякуємо за змістовну доповідь та аналіз документів.

Блок Г. Боротьба за правду проти «Правди».

Практичне завдання. Робота з фотодокументом. Індуктивний метод.  Робота малими групами (парами).

Кожна пара учнів (сусіди по парті) отримують копії вирізок з  радянських газет 1932-1933 років для  комплексного аналізу за критеріями:

1. Назва газети.          
2.  Дата виходу.
3. Тематика статей.
4. Висновки.

Варіант 1.

Варіант 2.

Варіант комплексного аналізу фотодокументів

Учитель: в ході комплексного аналізу фотодокументів ми встановили, що відбувалося тотальне замовчування інформації про Голодомор та чи люди вірили радянській пресі ? Проаналізуємо ще один документ. Це уривок зі щоденника Наливайко А.Я. – обвинуваченого за статтями 54/10та 16/80 УК УРСР  (антирадянська пропаганда і агітація: позбавлення волі на строк не менш як 6 місяців, аж до розстрілу або оголошення ворогом трудящих з конфіскацією майна і з позбавленням громадянства) .

«Прочитав газету «Правда» №3–7. Дійсно, їй би личила назва не

«Правда», а «Брехня».

В № 185 (5711) від 7 липня с/р. вміщено таку статтю: «Голод и нищета в Фашистской Германии». В якій наосліп, «взагалі», не бачучи в себе перед носом, «криють»… Мовляв, в них голод, робітники «бідують»… Яка нечесність, яка брехня?!...

Дійсно, в більшовицькой СРСР… дуже багато громких слів та обіцянок і дуже мало хліба. Масове вимирання з голодной смерти цілих сімей, «виморочення господарства», руїна – зростають… (непонятно) і незадоволення мас.

Більшовицькі главарі не можуть не бачити цього, але «убаюкують», рекламуючи «пережити труднощи»...

Скрізь панує нечувана більшовицька реакція… Незадоволення більшості, що голодує, – маса населення – безжалісно роздавлюється. Всяких, хто десь словом обмовиться, або зіжне сніп зерна на своєму – притягається до відповідальності, як «контрреволюціонер». І тяжко карається: конфіскація майна, зсилка в далекі місцевості… – якщо він не опухший, то обрікається на голодну смерть. Страшно… Нечувано.

Дисгармонія – між зростом цін на всі поголовно товари масового вжитку та реальною купівною спроможністю, надто мізерно-низьким протиточним мінімумом зростає. Так або інакше обрікають на руйнацію, зубожіння, вимирання.

Особливо тяжке становище селянства. Вони за все відповідають… Я глибоко переконався, що більшовизму лише треба бути знищеному. Шлях гармоничної еволюції життя, де б були всі щасливі. Навіщо кров, не потрібні жертви.

За кордон… Або пройду, або на кордоні уб’ють… Інакше не може бути. А звідти приєднатися до боротьби проти більшовизму…»[4; с.321].

Питання для аналізу документу:

1. Чи вірить автор радянській пресі ? (ні)
2. Чи розбігається те що друкується з наочністю?  (так і разюче)
3. Як називає автор газету «Правда» ? («Брехня»)
4. Чи всі громадяни СРСР вірили пресі ? (ні)
5.  Який вихід для себе бачить автор щоденника ? (втеча за кордон і боротьба проти більшовизму, або смерть)

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

Учитель: задля закріплення вивченого матеріалу ми з вами проведемо комплексний порівняльний аналіз інформаційної політики щодо Голодомору 1932-1933 років іноземних та радянських ЗМІ.

Практичне завдання. Комплексний порівняльний аналіз даних. Індуктивний метод.

V. Підсумки уроку.

Учитель: Ми з вами сьогодні на нашій науково-практичній конференції  «Голодомор 1932-1933 років – боротьба за правду та проти «Правди» опрацювали друковані документи  та фотодокументи,  визначили проблеми  та протиріччя в інформаційній політиці іноземної преси щодо Голодомору; встановили сутність роботи радянської преси у висвітленні, а насправді в приховуванні трагічних подій в СРСР. Залишилося лише дізнатися якою була реакція світової спільноти на Голодомор 1932-1933 років.

29 вересня 1933 році у Женеві відбулося засідання Ліги Націй за участі 14 держав. Президент ліги чотири рази брав слово, щоб переконати представників країн-учасниць у важливості допомоги Україні. Проте вони були зацікавлені у співпраці з СРСР і відкидали допомогу голодуючим українцям, зважуючи на те, що СРСР не є членом Ліги Націй, і, таким чином, голод – це внутрішня проблема СРСР.

Наслідком голосування з питання надання допомоги УРСР став наступний розподіл голосів: «за» – три держави (Ірландія, Італія, Німеччина), «проти» – 11 країн. Далі українську справу було передано Міжнародному Комітетові Червоного Хреста (професору Вернеру). Червоний Хрест просив дозволу у СРСР про надання допомоги голодуючим, але СРСР заявив: голоду немає.

Як визначає сучасний український історик та науковий співробітник Національного музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького” Ігор Дерев`яний:
       «Це черговий раз підтверджує історичний урок – не чекай справедливості від чужинців. У 30-х роках українці не мали інструменту захисту справедливості – державності. Вони його вибороли протягом наступних півстоліття. А чи цей інструмент працюватиме сьогодні відповідно до потреб громадян, залежить від самих громадян, нас із Вами, – чесних та відважних, якими були небайдужі до геноциду люди у далеких 1930-х» [1].

Рефлексія. Прийом "Телеграма"

Опис: прийом актуалізації суб'єктивного досвіду. Дуже коротка відповідь на питання:

 Чи могла світова спільнота допомогти голодуючим українцям ?

Учитель: Всім дякую за урок, свої телеграми залиште у скриньці при виході з класу.