Виховний захід для учнів 6-7 класів на тему: "Наші права - щасливе дитинство!"

 

 

 

Виховний захід   «Наші права – щасливе дитинство»     Підготувала: Нечай Г. П. ЗОШ I – III ступенів с. Перепельників

 

Виховний захід на тему: "НАШІ ПРАВА - ЩАСЛИВЕ ДИТИНСТВО"

Мета: познайомити учнів з основними положеннями Конвенції ООН «Про права дитини»; навчити правильно реалізовувати свої права, знати свої обов’язки; виховувати в учнів поважне ставлення до власної особистості та інших.

 

Обладнання: Конвенція ООН «Про права дитини», аудіо запис, календар правових дат, тестові завдання, ТЗН.

 

 

 

Дійові особи:  учні - читці, мати, син, донька, учитель.

 

 

Виховний захід відбувається у класі. Угорі на видному місці прилаштовано плакат із назвою заходу, під ним — «Календар правових дат», Конвенція ООН «Про права дитини»

Хід заходу

 

Учитель: Доброго дня, друзі! Ми зібрались сьогодні для того, щоб поговорити про права дітей, тобто про ваші права.

 «Що відбувається сьогодні?»

Сьогодні Україна — на шляху розбудови правової держави, пріоритет права в якій буде першочерговим. Тому, якщо сьогодні ви навчитеся поважати право так, щоб його вимоги стали вашими переконаннями, а повсякденне додержання юридичних норм — звичкою, вам гарантовано комфортне місце у суспільстві. Надзвичайно важливим є високий рівень правової культури наших громадян, обізнаність з життєво необхідними законами і вміння використовувати знання законів у повсякденному житті.

На занятті ви дізнаєтеся про здобутки у сфері прав дитини, ознайомитеся із текстом Конвенції ООН про права дитини, законодавством України, механізмами захисту прав.

  Визначення сподівань учасників заходу

Вправа «Ідеї у скриньці».

Тепер пропоную подумати над тим, чого ви очікуєте від заняття. Учасники пишуть стисло на аркушику паперу. Читають і прикріпляють їх на плакаті «Наші сподівання».

Як ви гадаєте, коли й як наші пращури дійшли до розуміння того, що права людини слід захищати?

 

(Учні висловлюють власні думки щодо запитання. Учитель доповнює й узагальнює відповіді.)

 

 

Учитель. Давним-давно, ще у стародавні часи, у людей виникла необхідність відстоювати свої права. Спочатку це робили силою. Слабка людина не мала жодних прав, якщо в неї не було сильного покровителя, що бажав би допомогти їй у ви­рішенні спорів.

Тривалий час діяв неписаний закон «Хто сильний, той і правий». Але коли виникли перші держави, правителі яких прагнули встановити загальний справедливий порядок і норми життя для усіх громадян, у людське суспільство прийшов закон права. Тепер держава ставала на захисті й сильного, й слабкого. Головним критерієм права стала справедливість, а не сила.

Учень. З тих пір минуло чимало століть. Держави створювалися, розросталися, процвітали або гинули. Чому? Як свідчить історія, правителі й уряд не завжди піклувалися про свій народ. Так, оголошуючи сусідній країні війну чи приймаючи яке-небудь політичне рішення, правитель прагнув задовольнити лише свої інтереси й зовсім не замислювався над долею простих людей. Отже, людству потрібно було щось придумати, знайти такого захисника, який міг би примусити державу поступитися своїми інтересами заради інтересів своїх громадян і постійно піклуватися про них.

Учитель. Місію такого захисника взяла на себе міжнародна організація ООН. Що ви знаєте про цю організацію?

 

(Учні відповідають на запитання, учитель доповнює і узагальнює відповіді. Наперед виходять учні-читці.)

 

1-й учень. 1945 року, після закінчення Другої світової війни — найжахливішої і найжорстокішої війни за всю історію людства — народи багатьох країн вирішили, що задля збереження миру їм слід об'єднатися. Навіщо? Для того, щоб будь-які конфлікти та суперечки між країнами в подальшому вирішувались не воєнним шляхом, а мирним, за столом переговорів. Саме з цією метою 1945 року була створена Організація Об'єднаних Націй (ООН). До речі, одним із її засновників була Україна.

2-й учень. А 1948 року держави, що увійшли до ООН, підписали Загальну декларацію прав людини — документ, у якому вони пообіцяли одна одній і своїм народам забезпечити громадянські права й свободи, рівність усіх перед законом, особисту недоторканність, свободу совісті, можливість дотримуватись своєї релігії й багато іншого.

 

Учитель. Загальна декларація прав людини — важливий і корисний документ. Але в ньому говориться про людей загалом — і жодного слова про дітей. Але ж діти потребують особливої уваги й захисту з боку держави.

Народжується дитина. Щоб вона стала людиною, її слід оточити любов'ю,

піклуванням. Звернімось до Конвенції ООН про права дитини, де записано:

«Людська істота до досягнення 18-річного віку — дитина».

Чому для захисту прав дитини було прийнято окремий акт — Конвенцію ООН про права дитини? (Тому що дитину ні в чому не можна порівнювати з дорослими.)

3-й учень. Саме тому 1989 року ООН прийняла окремий документ під назвою «Конвенція про права дитини». Конвенція — це міжнародна угода. У ній держави беруть зобов'язання дотримуватись прав кожної дитини. І наша держава також підписалася під цим документом, а значить — пообіцяла світові піклуватися про своїх маленьких громадян. Адже живуть вони у країні

«Дитинство», мають свої мрії і бажання.

 

4-й   учень.

Найбільше я хочу,

Щоб мир був на світі,

Як небо — у зорях,

А сад наш — у цвіті.

 

5-й  учень

Найбільше я хочу,

Щоб сонце щоранку

Зі мною віталось,

Присівши на Ґанку.

 

6-й  учень

Найбільше я хочу,

Щоб рідна матуся

Всміхнулась мені,

Коли я усміхнуся.

 

 

Учитель. Давайте пригадаємо, про які права дітей ідеться у Конвенції, на що кожен із вас має незаперечне право? На столах у вас лежать роздруковані аркуші, на яких перелічені основні права дітей — основні статті цієї Конвенції.

(Учитель пропонує учням по черзі прочитати по одній статті Конвенції і своїми словами коротенько пояснити її зміст. Учні виконують завдання.)

 

 

Учитель. Дякую, друзі. Ви дуже добре процитували й пояснили статті Конвенції про права дитини. Але нам би хотілося дізнатися, чи добре ви знаєтесь на своїх правах і чи вмієте їх правильно реалізовувати?

 Давайте проведемо «Казкову правову вікторину» і на прикладі героїв відомих вам казок спробуємо роз'яснити статті Конвенції про права дитини.

 «Казкова правова вікторина»

Учитель по черзі описує негативні ситуації, у які потрапив той чи інший казковий герой. Учні мають визначити, яке пра­во, визначене Конвенцією про права дитини, було порушено стосовно цього героя.

 

 

Ситуація 1

 

Мачуха з ранку до вечора примушує Попелюшку працювати. Бідній дівчинці заборонено брати участь в іграх та забавках сестер.

 

Яке право порушено стосовно Попелюшки?

 

(Право дитини па відпочинок і розваги, право брати участь

 

у розважальних заходах, що відповідають її віку.)

Ситуація 2

 

За часи письменника Марка Твена в Америці дружба дітей із різних соціальних пластів не схвалювалась і навіть вва­жалась іноді порушенням суспільної моралі. Чи має право Том Сойєр товаришувати з таким хлопчиком, як Гекльберрі Фін?

 

(Так, адже Конвенція про права дитини визнає право на свободу асоціацій та свободу мирних зібрань.)

 

Ситуація З

 

Мауглі майже з народження жив у тваринному середовищі. Чи можна вважати, що він має рівні права зі звичайною дитиною?

 

(Так, Конвенція визначає, що дитиною вважається кожна людська істота, що не досягла вісімнадцяти років.)

Ситуація 4

 

Мауглі не вміє говорити людською мовою — лише видавати незрозумілі, з точки зору людей, звірячі звуки. Чи мають право люди, що знайшли Мауглі в лісі, замкнути його в клітці та поводитися з ним, як із твариною? Які права хлопчи­ка порушено?

 

(Ні в якому разі. Мауглі може бути визнаний неповноцінною дитиною, і в цьому випадку згідно з Конвенцією йому мають забезпечити гідні умови зростання і виховання. Крім того, Конвенцією суворо заборонено будь-яке жорстоке поводження з дитиною, що принижує її гідність та шкодить фізичному й психічному здоров'ю.)

 

Ситуація 5

 

Опікун Гаррі Поттера перехоплює і читає листи, що надходять хлопчику зі школи чарівників Ходвадсу. Яке право Гаррі порушено?

 

(Право на приватне життя, недоторканність житла й таємницю кореспонденції.)

 

Ситуація 6

 

Баба Яга викрадає Івасика Телесика й відносить його за тридев'ять земель у тридесяте царство. Які права дитини порушила злодійка? Яке право порушено стосовно Телесика?

 

(На гуманне поводження,на захист  від незаконного чи свавільного позбавлення волі, свободи)

 

 

Учитель. Ти поводишся зневажливо й дуже грубо. Я змушена викликати твоїх батьків.

 

Учень. Це не грубість, а моя думка. Я маю право вільно висловлювати свої погляди з будь-яких питань, що стосуються мене.

 

Учитель. Звичайно, ми добре розуміємо, як неприємно, коли твоїх батьків викликають до школи. І, звичайно, ми вільні у висловлюванні власних думок. Проте закон у цьому випадку на боці вчителя. Подумайте, чого не можна припускатися, заявляючи про свої права?

 

(Дійсно, Конвенція визнає за дитиною право вільно висловлювати власні думки, але це право обмежується в деяких випадках. Зокрема, якщо висловлювання власної думки завдає шкоди репутації та гідності іншої особи.)

 

Рольова гра. Наперед виходять  мати і донька.

 

Мати:. Доню, я йду на роботу. Будь ласка, прибери у своїй кімнаті, помий після себе посуд, сходи в магазин.

 Донька. Але ж, мамо, у мене завтра контрольна!

 

Мати: Якщо поквапишся, встигнеш і хатню роботу виконати, і до контрольної підготуватися.

 

Донька. Між іншим, Конвенція про права дитини захищає мене від будь-якої роботи, що перешкоджає здобуттю освіти.

 

(У Конвенції йдеться мова не про щоденну хатню, посильну для дитини, роботу, а про економічну експлуатацію дітей та прийом їх на роботу. Самообслуговування не може стати на заваді здобуттю освіти.)

 

Учитель. Але слід знати не лише свої права, але й обов'язки. Прагнучи відстояти свою свободу, не утискайте свобо­ду інших.

 

Дорогі діти! Поговоримо сьогодні про ваших друзів і ворогів. Без усякої містики скажу: вони невидимі, але цілком реальні. Одні постійно на сторожі, як Ангел-Хранитель, вони оберігають вас від усього, що заважає на шляху до здійснення вашої мети (стати справжньою людиною, особистістю), а другі, вдаючи добрих, втягують вас у безодню, гальмують розвиток.

Догадалися, хто вони? (Пауза.)

У невеличкій сценці ви зараз побачите й почуєте, як вони змагаються за владу над вами.

  Сценка

Дівчинка або хлопчик, накрившись, лежить, удаючи сплячого. Дзвонить будильник. Герой накривається з головою. Зусібіч до нього підходять Обов'язок, Совість, Лінь і Байдужість. (В що одягнути цих персонажів — на розсуд учителя.)

Обов'язок (схиляючись над учнем). Прокидайся, пора збиратись до школи.

Лінь (лагідним, улесливим голосом). Поспи ще трішки, постіль така м'якенька, ковдра така тепленька... А тобі так не хочеться вставати, з приємним сном розлучатись...

Обов'язок. Кілька гімнастичних вправ — і сон як рукою зніме. А холодна водичка поверне бадьорість, подарує добрий настрій.

Лінь. Який ти немилосердний, Обов'язку! А я - добра, я жалію, я хочу добра.

 Совість. Знаємо твою "доброту"! Послухавши тебе, учень не встигне зробити зарядки, одягнеться абияк, снідатиме похапцем. А це шкідливо для здоров'я.

Байдужість. Ой-ой! Усе ти ускладнюєш. А чого б то поспішати? Можна й поспати довше і встигнути...

Обов'язок. І на уроки спізнитись. А на першому уроці — підготовка до контрольної роботи. Без серйозної підготовки не справитись.

Байдужість. Можна спокійно списати й одержати той самий бал, а іноді й вищий.

Совість. Тобто скористатись плодами чужої праці? І не соромно буде отримати незаслужений бал?

Лінь. Що таке сором? І задля нього тратити нервові клітини? Ні, краще без зайвих зусиль...

Обов'язок. А в результаті — ні знань, ні розвитку. Застій і деградація. Цього ви бажаєте? Таке ваше добро? Адже відомо, що "лінь — мати усіх вад" (В. Сухомлинський). Саме від лінощів починається падіння.

Лінь. Але дитина так любить тепло, ніжність, пестощі, а ви закликаєте її до труднощів.

Обов'язок. Бо "подолання труднощів — це шлях до стійкості духу, міцності переконань" (В. Сухомлинський). А без них немає особистості.

Байдужість. Ой, замучив: труднощі, завдання, обов'язок, дисципліна... Обійдемось без них!

Совість. Геть звідси! Вашої влади тут нема!

Лінь. А це ми побачимо, чия влада сильніша. Поспи ще, хлопчику, подрімай, поніжся, нікуди твоя школа не втече...

Обов'язок. Пробуджуйся, друже, вставай! Тебе кличе обов'язок! (Учень швидко відкидає ковдру, підводиться, застеляє ліжко.)

Голос матері. Сипку (доню), пора вставати.

Учень. Доброго ранку, мамусю! Я вже на ногах! (починає робити вправи.)

(Лінь і Байдужість виходять.)

Обов'язок і Совість. — Ходімо, друже, у нас сьогодні нелегкий, але цікавий день! (Разом виходять.)

 

Учитель. Як бачимо, учень свій вибір зробив. Чи всі ви робите такий вибір? (Показує стан успішності, а також результати проведеного напередодні тестування (дод. 1). Робить аналіз результатів тестування, не називаючи прізвищ.)

Хочеться зосередити вашу увагу на думці, яку висловила одна з дійових осіб щойно побаченої сценки: Лінощі — мати усіх вад.

Чи зрозуміли ви цю думку? Спробуйте дати їй своє тлумачення.

(Міркування учнів.)

У ваших міркуваннях є багато важливого та цікавого. І все ж давайте простежимо отой зв'язок, оту взаємозалежність між лінощами й злом. На думку видатного українського педагога В.Сухомлинського, — "небажання знати — це символічні залізні грати". А може воно привести до гратів справжніх. Адже наслідком лінощів, неробства є обмеженість, убогість думки, примітивність почуттів. Особа, яку в народі називають ледарем, ледащом, нікчемою, також хоче їсти і користуватися суспільними благами, але не хоче їх творити. Отже, для неї залишається шлях легкого здобуття, тобто привласнення незаслуженого: паразитизм, крадіжка. А це вже злочини. Пограбування, крадіжки, насильство, убивство — це тяжкі злочини, які коять уже сформовані злочинці. Але нерідко буває, що людина чинить злочин ненавмисно — через байдужість, незнання або недбалість. Іноді починається, здавалось би, із невинних, не грубих порушень моральних норм, правил, порядку. Скажімо, хлопчаки полюбляють поласувати плодами з чужого саду. Деякі вбачають у цьому своєрідну романтику. А що це крадіжка — не думають? Або інколи ми є свідками того, як хлоп'яча суперечка переходить у бійку. Мабуть, ніхто з вас не вважає великим гріхом, якщо один хлопчак віддубасить іншого. Чи не так? А ось послухайте одну невигадану історію. Все у ній правда, тільки імена змінено.

Двоє хлопців під заохочувальні крики однокласників зчепились, як ті півні. Фізично дужчий Толя швидко поклав Сергія "на лопатки". Цим би й закінчилось, якби Толя ще й словом не вразив поверженого, що викликало глузливий сміх однокласників. У припливі ненависті Сергій схопив гострий камінець і пожбурив услід кривдникові, котрий саме оглянувся. Камінь попав прямо в око... Після довгого і безуспішного лікування Анатолій залишився однооким. Чи хотів цього Сергій? Зробити людину калікою — це вже тяжкий злочин.

Ще один епізод, який одне життя погубив, а друге скалічив. Учителі поскаржились батькові учня С, що його син лінується вчитися і заважає на уроках. Озлоблений хлопець вирішив помститись. Під час новорічного балу він підпалив ялинку. Внаслідок переполоху І тисняви, яка зчинилася, загинула дівчинка. А палій опинився у колонії суворого режиму. Чи бажав він смерт невинній дівчинці? Питання риторичне. Як і інші питання, поставлені після кожного з описаних випадків. Ніхто з учасників інцидентів не планував злочину. Але й не думав про можливі наслідки свого вчинку. Ось так небажання виконувати обов'язки, недисциплінованість призводять до порушення моральних норм, установлених правил, а від правопорушення до злочину — один крок, і злочинець мусить бути покараним.

Як цьому запобігти?

Нагадаємо кілька правил, про які ми вже не раз говорили:

—    Поважай правопорядок і закон.

—    Проганяй від себе лінощі, байдужість, займайся самовихованням. А суть

самовиховання — уміти примусити себе діяти так, як треба, навіть якщо цього не завжди хочеться.

—    Учись бачити себе збоку, постійно звіряй свої вчинки з моральними та

правовими нормами.

—    Вивчи і сприйми серцем Заповіді Божі, у них — твій порятунок, джерело духовного зростання.

 

 

Учитель. Отже, друзі, давайте підведемо підсумки сьогод­нішньої зустрічі.

 У кожного з нас є права, і ми повинні добре знати їх, щоб захистити себе, якщо хтось хоче нас образити.

Чи справдилися ваші сподівання щодо сьогоднішнього заняття?

Давайте перевіримо! (Діти коротко відповідають)

•    Для чого дитині потрібні права?

•    Які права мають діти за Конвенцією ООН про права дитини?

•    Чи актуальна нині охорона прав дитини?

•    Що означає для дитини право на життя?

•    Що означає для дитини право на індивідуальність

• Чи мають діти відповідати за свої вчинки
• Чи є злочином вчинок, здійснений ненавмисне
• 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 1

1. Напередодні проводиться тестування учнів.

1)     Чи маєш ти ворогів?

а) Ні. б)Так.

2)     Яке твоє ставлення до учнівських правил, дисципліни, правопорядку?

а)    Свідоме, з розумінням їх суспільної потреби.

б)    Не люблю, але підкоряюсь із примусу.

в)    Не люблю, не хочу підкорятись.

3)     Чи вважаєш навчання своїм основним обов'язком?

а) Так.

6} Це один з обов'язків, але не основний, в) Ні.

4) Чи виконуєш ти свої обов'язки повною мірою?

а)    Так.

б)    Стараюсь, але це нелегко.

в)    Ні.

5)     Що тобі в цьому заважає?

а)    Обсяг І складність завдань.

б)    Ніщо.

в)    Бажання займатися своїми цікавішими справами.

6) Чи усвідомлюєш, як потрібно вчитися і поводитися?

а)    Так.

б)    Не зовсім.

в)    Ні.

7) Чи вбачаєш ти зв'язок між лінощами і правопорушенням?

а)    Так.

б)    Не знаю.

в)    Ні.

 

8)     Чи вмієш ти керувати своїми бажаннями?

а) Так. Намагаюсь, але не завжди це виходить.

в)    Ні.

9)    Чи вмієш примусити себе чинити так, як треба, а не так, як хочеться?

а) Так.

б) Це дуже важко, але я хочу навчитись.

в) Не вмію і не хочу.

10) Чи намагаєшся бачити себе збоку, очима інших?

а) Так.

б) Інколи.

в) Ні.

11) Чи завжди ти задоволений результатом самооцінки?

з) Ні.

б)Так.

в) Не думав над цим.

12) Яке місце у твоєму житті займають Заповіді Божі?

а) Керуюсь ними.

б) Поважаю, але не завжди дотримуюсь.

в) Не знаю і не виконую.

13) Чи можна, по-твоєму, стати порядною людиною без особливих зусиль?

а) Ні, треба вміти протистояти злу.

б) Так, варто тільки захотіти.

в) Не задумувався над цим.

14) Як ти ставишся до заслуженого покарання?

а) Вдячний, це для мене урок.

б) Ображаюсь, не визнаю; в)Стараюся відомстити

 

 

ДОДАТОК 2

Основні положення Конвенції ООН «Про права дитини»

Дитина незалежно від її раси, національності, кольору шкіри, статі, мови, релігії,етнічного чи соціального походження, майнового стану, здоров’я, незалежно від її батьків та її законних опікунів має право:

• на життя;
• на ім’я та набування громадянства;
• знати своїх батьків;
• на збереження своєї індивідуальності;
• підтримувати взаємини з обома батьками, якщо ті розлучилися;
• висловлювати свої погляди і думки з усіх питань;
• одержувати і передавати інформацію(за винятком певних обмежень);
• на свободу думки, совісті і релігії;
• на свободу об’єднань і товариств у мирних цілях;
• на особисте і сімейне життя, недоторканість житла, таємницю кореспонденції;
• на захист від посягань на особисте життя, честь і гідність;
• на повноцінне й достойне життя , на піклування за метою догляду за нею;
• на користування благами соціального забезпечення;
• на освіту, відпочинок і дозвілля;
• на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини;
• на захист від економічної експлуатації і від виконання будь-якої роботи, яка може завдати шкоди її здоров’ю чи розумовому, фізичному, моральному, духовному, соціальному розвитку;
• на захист від незаконного вживання наркотиків, психотропних речовин, від усіляких форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень;
• на гуманне поводження, на захист від незаконного чи свавільного позбавлення волі, свободи;
• на негайний доступ до правничої допомоги і на таке поводження, яке сприяє розвитку у дитини почуття гідності й значущості, зміцнює в ній повагу до прав людини і її свободи, сприяє виконанню нею корисної ролі в суспільстві.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Ідеї у скриньці»

«Наші сподівання»