Виховний захід для учнів 6-9 класів на тему "Рослини - символи України"

Рослини – символи України

Україна – велика незалежна держава в Європі. Вона має свою історію, традиції та звичаї. Українці – прекрасні люди, і мова наша співуча, солов’їна. Щасливі ми, що наро­дилися і живемо на такій чудовій, мальовничій землі, в нашій славній Україні. Тут жили наші діди, пра­діди, тут живуть наші батьки, тут корінь нашого роду, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі.

Сьогодні ми поговоримо про нашу рідну, милу Україну, про рослини-символи України.

Учениця 1.

Рідна ненька, Україно!
В моїм серці ти єдина!
Бо твої степи чудові,
Луки різнокольорові,

І вгорі блакитне небо,
І птахів веселий щебет.
Все це моя Батьківщина,
Моя гарна Україна!

Ведуча 1. Майже в сіх народів є улюблені рослини-символи, обереги. У канадців – клен, у росіян – берізки, у японців – хризантеми, у шведів – волошка, а в нас – калина, верба, тополя, вишня, дуб.

 Правду каже українське прислів’я: "Без калини, верби й тополини – нема України".

 

 Ведуча 2. В українського народу в особливій пошані багато рослин: не можна уявити собі двору, де б не ріг кущ калини; садили вербу, тополю, вишню і, звичайно, прикра­шали садибу квітами — барвінком, чорнобривцями, соняшниками, мальвами, червоною рутою.

Учениця 2.

Різні у світі є країни,

Різні люди є на світі,

Різні гори, полонини,

Різні трави, різні квіти...

Є в усіх одна країна,

Найрідніша нам усім,

То — прекрасна Україна,

Нашого народу дім.

Учениця 3.

Там шумлять степи безкраї,

Наче вміють говорити!

Там ясніше сонце сяє,

Там солодше пахнуть квіти...

Різні в світі є країни,

Гарні є, є і багаті,

Та найкраще в Україні,

Бо найкраще — в рідній хаті.

Ведуча 1. Калина – символ українського народу.

   Ведуча 2. З цією квіткою у народних піснях порівнюють гарну дівчину. Калина прикрашає український віночок, її можна побачити на вишиванках. Білий цвіт символізує чистоту почуттів та надію на кращу долю. Червоні грона – символ крапелі крові, що пролилася борцями за волю. Зелене листя – пробудження молодого покоління – надії нації.

Таким чином, калина символізує красу, продовження роду. 

Ведуча 1. А зараз ми згадаємо легенди, які дійшли до нас з давніх часів. У них

розповідається про живі символи Вітчизни, як про живі істоти, вони розмовляють, відчувають біль, радість, просять допомоги.

 Є легенда, що калина така цілюща тому, що виросла з великої дівочої любові. А було це так... Один парубок кохав вродливу дівчину Калину. Але батько не дозволив її брати, а посватав синові багачку Ганну.

 На весілля прийшла й Калина. Запросила коханого до танцю і непомітно

завела у сад, а тоді – до пічки. Тут їх і застала Ганна. Калина вигукнула: „Нехай же не буде і тобі життя з моїм коханим!” – і потягнула Ганну у воду... потонули обидві. Ганну поховали на цвинтарі, а Калину, як душогубку, – на кручі. І виріс там кущ з гіркими червоними плодами. Назвали його люди калиною. І стала вона уособленням дівочої краси і нещасливого кохання.

 Ведуча 2. Відома інша легенда про калину.

В одному селі жили хлопець і дівчина. Вони виросли разом і покохали один одного. Одного разу покликав до себе батько хлопця, старий козак, і сказав: «Сину, прийшла пора тобі віддати належне, піти захисником рідного краю. Покозакуй, а коли повернешся — зіграємо весілля». Минув рік, потім ще один і ще… Хлопець не повертався. На четвертий рік, навесні, на село налетіла татарська орда. Люди захищалися як могли, боролися з усіх сил. Серед них був і старий козак — батько хлопця. І ось несподівано з натовпу татар з’явився мужній воїн. Старий козак підняв шаблю і несподівано застиг — він впізнав у воїні свого сина. «Як міг ти, сину мій, стати зрадником і привести чужинців у своє село?» — мовив приголомшений батько. «А що б я мав, залишаючись козаком?» — відповідав син.

Боляче поранили синівські слова старе серце батька. Не зміг він винести зради і підняв шаблю. Однак син виявився спритнішим… З будинку вибігла дівчина, вона впізнала свого коханого. Але, побачивши його в чужинському одязі і поруч — мертвого старого козака, вона все зрозуміла. Хлопець сказав, що повернувся за нею: «Ходімо зі мною, я так поспішав до тебе! Ти будеш у мене в золоті, в шовках ходити, оксамитом огортатися, самоцвітам радіти!».

Дівчина відмовилася, і воїн наказав чужинцям застосувати силу. «Жодна рука не торкнеться мене! Я належу рідній землі і вона мене захистить, а тебе — проклинаю, зраднику!» — вигукнула дівчина.

У люті воїн заніс шаблю над головою і раптом застиг: дівчина перетворилася на кущ із білими запашними китицями квітів, красивими і невинно чистими. У люті він знову махнув шаблею, а кущ тільки злегка похитнувся і знову приріс до кореня — тільки замість білих квіток, немов краплі крові, заблищали червоні кетяги ягід. А листя тихенько шелестіло: «Проклинаю, проклинаю…».

Цей кущ і назвали ім’ям дівчини — Калина. В калини гіркі ягоди, як і доля дівчини. Але вони живлять і дають силу і здоров’я тим, хто любить і шанує рідну землю.

 

 Ведуча 1. Рубінові плоди калини здавна символізують мужність людей, які проливали кров за Батьківщину в боротьбі з ворогами. Тому насіння ягід калини схоже на серце.

 Ведуча 2. Живе образ калини не тільки в піснях, казках, легендах, а й у прислів'ях та приказках. Ми знаємо їх чимало:

 "Весною калина білим цвітом квітує, а восени червоні ягідки дарує".

 "Запишалася калина, наче красная дівчина".

 "Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина".

 "Пам'ятай, дитино, що сказала мати. Посади калину в себе біля хати".

 "Без верби і калини нема України"

Учениця 4.

Посадили калину біля школи

Щоб вона освятитила час,

Рід наш дуже любить волю,

Хай же й воля любить нас!

А щоб цвіт її не стерся,

Не зів 'яв у спориші,

Посадіть калину біля серця.

Щоб цвіла вона в душі.

Звучить пісня "Цвіла в долині червона калина"

 Лікар. Калина - найдивовижніше рослина: лікувальними властивостями володіють і кора, і квіти, і плоди, і гілочки. Завдяки своїй корисності і цілющості, калина є відомим народним засобом для зцілення від численних захворювань, а також знаменитим інгредієнтом косметичних засобів.

Калина ягода містить вітамін С в 2 рази більше, а солі заліза в 5 раз більше, ніж цитрусові. У складі калини присутні вітаміни А, Е.

Ведуча 1.  Символом України є також верба.

Важко уявити нашу землю без верби. Говорять: „Де вода, там і верба”. Вона своїми коренями скріплює береги, очищає воду. Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води. У відро з водою клали вербову дощечку, а на неї ставили кухлик для пиття води.

Ведуча 2.  Відомо, що нема кра­щого матеріалу для плетіння, ніж вербова лоза. З гнучкої і легкої вербової сировини виготовляють музичні інструменти — кобзи та бандури.

Ведуча 1. Там, де води мало, верба не рос­те. Тому у давнину вона вказувала людям, де можна знайти воду. "Де срібліє вербиця, там здорова води­ця", — промовляє прислів'я.

Отже, верба була священною для наших предків, священною вона повинна залишитися і для нас.

(пісня "Верба".)

 

Лікар.  Кора верби і молоді гілочки мають гарні лікувальні властивості, завдяки своєму фармакологічному складу. Кора містить величезну кількість алкалоїду — салицину, тому вона володіє антибіотичну дію. Також в її складі є дубильні речовини, глікозиди, флавони, пектини, мінеральні елементи, аскорбінова кислота і багато інших вітамінів.

Ведуча 2. Тополя -   також символ рідної землі. З прадавніх часів збереглося в Україні свято тополі, коли обирали струнку дівчину, прикрашали її стрічками, намистом і водили селом, лугом, полем, співаючи:

Стояла тополя край чистого поля.

Стій, тополенько, не розвівайся,

 Буйному вітроньку не піддавайся.

 Ведуча 1. Тополя для українців — символ рідної землі, символ дівочої землі, символ дівочої вірності, краси. Під тополею легко дихати, вона виділяє в атмосферу багато фітонцидів (речовин, що очищують повітря від пилу, бактерій). Тополя — чудовий фільтр.

Ведуча 2. У народних повір'ях суха тополя віщує горе дівчини. І не один мандрівник, побачивши висохлу тополю серед гурту струн­ких зелених красунь, пришвидшу­вав ходу і поспішав до рідного дому.

Ведуча 1. Колись тополя допомагала і чу­макам, які везли з Криму сіль та рис. На ночівлю у травні вони намагалися зупинитися під топо­лями — лягали на спочинок втом­леними, розбитими цілоденною спекою, а вставали свіжими й ба­дьорими.

Учениця 5.  А у полі, а у полі сильний вітер гне тополю,

Стан високий, гне додолу, не питає біль і втому.

Він не хоче зупинитись, на тополю задивитись,

А вона росте і гнеться і нікому не здається.

 Лікар. У народній медицині бруньки чорної тополі використовуються не оно століття. Вони багаті ефірними маслами, що дозволяє використовувати їх при простудних і катаральних захворюваннях. Також у них багато глікозидів, що розщеплюються на цукристі речовини, яблучну кислоти, сприяє зниженню артеріального тиску, камеддю, очищає організм і перешкоджає ожирінню людини.             

Ведуча 1. Рослинами-символами є не тільки дерева, а й квіти.
Учениця 6.  Квіти...

Ними кожен свою радість,
Власне щастя назива.
Квіти часто нам говорять
Втричі більше, ніж слова.

Ведуча 2. Чому так люблять і шанують українці квіти?

Ведуча 1.Барвінок — за нев'янучу зелень і виняткову живучість. Його вважали символом вічності й постійності.

Ведуча 2. Чорнобривці — за те, що милують око до сивих морозів. А мальви! Ця квітка була народною з давніх-давен. Мальва стала символом України, яка віками боролася за своє визволення і нарешті здобула незалежність.

Ведуча 1 . Упевнено і надійно ввійшов соняшник у природний світ нашого краю. Золотоголові квітки на високих стеблах так і горять, так і виграють повсюдно, обертаючись за рухом сонця, тягнучись до нього.

Лікар.

Лікарські засоби, які створюються на основі барвінку, мають в’язку, протимікробну, судинорозширювальну, заспокійливу, кровоспинну і протипухлинну дію. Деякі компоненти барвінку надають гіпоглікемічну дію.

Надземна частина чорнобривців багата ефірними маслами, основним компонентом яких є оцітомен. Ефірне масло також містить і інші компоненти, що володіють                                      специфічним ароматом, завдяки яким запах чорнобривців відрізняється дивовижною                                                                                                  палітрою. Крім ефірної олії в складі чорнобривців виявлені макро-  і мікроелементи,                                      вітаміни та інші біологічно активні речовини.

Ведуча 2. Ми бачимо, з якою ша­ною наш народ ставився до кож­ної рослини. Ми повинні вчитися у своїх предків цінувати природу, адже також є її часткою.

Учениця 7. Я хочу, щоб яскравим цвітом
Природа чарувала вас,
Щоб так було не тільки літом,
А взимку і негоди час.
Я хочу, щоб красу уміли
Сприйняти люди серцем всі,
Щоб цінували й розуміли,
І поклонялися красі.
                                  П. Вакуленко

 Є в нашій Україні рослини які знають і цінують за рахунок лікарських властивостей. І тому зараз про чудодійну силу лікарських рослин, повідомлять вам наші бабусі, які завітали до нас в гості, вони вже достатньо прожили, вивчили і перевірили на собі дію трав. (Виходять бабусі (переодягнуті хлопці) і розповідають про чудодійність лікарських трав)

 1-а бабуся До сусідки доброї несуть ноги,

 Якщо вип’єш ліки з оленячих рогів

 2-а бабуся Коли лишай зачепить личко,

 Допоможе медунка-травичка

 3-а бабуся Мучить кашель тебе півроку?-

 Пий відвар із голубої вероніки.

 4-а бабуся Летів стрімголов на чийсь свист,

 «Заробив» перелом – шукай живокіст.

 1-а бабуся. Коли зуби псуються в дитини,

 Завари їй, мамо, листя черемшини.

 2-а бабуся. Захворів на шлунок – у відчай не впадай,

 Недугу здолає високий Іван-чай

 3-а бабуся. Спитай у синьоокої волошки,

 Де поділись чиряки в Явдошки.

 4-а бабуся. Якщо сердечну маєш хворість,

 Дасть глід колючий тобі користь.

 1-а бабуся. Погано спить дитина –

 Нікуди не йди, в головах ромашку ій поклади.

 2-а бабуся. Болить животик у дитини –

 Не завадить чай з листків ожини

 3-а бабуся. Загострилась хвороба і не одна?

 Зміцнить організм горобина.

 4-а бабуся. Пам’ятайте про усе те, що ми вам розповіли.

 Але краще б було, якби ви ніколи не хворіли.

 Дякуємо бабусеньки, за ваші поради, бажаємо вам ніколи не хворіти, і ще довго-довго жити.

Ведуча 1. Тож не губімо наших зелених побратимів.   Пам'ятаймо завжди, що найгарніша квітка - та, що на стеблі, а зірвана – гине і вкорочує  життя цілому виду. Прислухайтеся до прохання квітів.