Виховний захід до Дня писемності і рідної мови: "Слово до слова - зложиться мова"

І  «Слово до слова – зложиться мова», - говорить народна мудрість.

ІІ  «Найбільше й найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почування», - це слова Панаса Мирного.

І  «Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе», - наголошував Олесь Гончар.

ІІ «Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її вічно живу і нову, і мову її солов’їну», - закликав наш земляк Володимир Сосюра.

Учень 1
О слово рідне!
Пращура молитва,
Громи Перуна,
Велеса поля,
Софія Київська – творіння Ярослава,
Слов’яномовна праведна земля.

Учень 2
В мені, в тобі Бояна віщим співом
Воно живе, здолавши тьму віків,
Воно Мстиславича Романа голос
І ратний крик Данилових полків.

Учень 3
О слово рідне! України слава!
Богдана мудрість і Тараса заповіт.
І Гул століть, і сьогодення гомін
В тобі злились, як духу моноліт.

Учень 4
О слово рідне!
Мудре і прадавнє,
Ти виросло з могутньої землі!
Тебе валусви жорстоко розпинали,
А ти возносилось і не корилось – ні!

Учень 5
О слово рідне!
Подарунок мами!
І пісня ніжна, і розрада нам!
Я всім на світі поділюся з вами,
Та слова рідного нікому не віддам.

І    А як же виникла наша мова? Звідки почався її розвиток?
ІІ  «Історія – свідок минулого, повчальний приклад для сучасності, застереження на майбутнє», - так сказав мудрий іспанець Сервантес. Тож загляньмо, образно говорячи, в темряву віків.

Учень 1
Сьогодні, 9 листопада, - День української писемності та мови. Це свято – державне (6 листопада 1997 року Президент України Л.Д. Кучма підписав указ про його відзначення).             
Тож маємо нагоду пригадати історію нашої писемності.

Учень 2
Так, із сивої глибини віків бере початок наша мова. Шлях її розвитку – це тернистий шлях боротьби. Багато жорстоких літ і століть пережила наша рідна мова, мужньо знесла вона наругу царських посіпак, шляхетно-панських поневолювачів.

Учень 3
Кожна епоха приносить свої винаходи й відкриття. Найбільшим винаходом людства було письмо. Писемні знаки давали можливість зберігати й передавати істинне знання. Адже саме завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому.

Учень 4
Кожен народ їде своїм шляхом до створення писемності. Та етапи розвитку письма у всіх народів земної кулі приблизно однакові.
 Первісні люди, щоб запам’ятати місце перебування, напрям руху мисливців, сигналізували про наявність якихось предметів або істот, використовували зламану гілку дерева, укладені в певному порядку стріли, камінці тощо. Це були перші спроби передати повідомлення за допомогою мнемонічних знаків, перший крок до письма.

Учень 5
З глибини тисячоліть, з епохи палеоліту, дійшли до нас малюнки на скелях: зображення тварин і людей, вирізьблені на поверхні каменю. Люди вірили: якщо перед полювання намалювати тварину і простромити зображення стрілою, то полювання буде вдалим. Ці первісні малюнки й різьблення були попередниками піктографії ( з латин. pictum – розмальований, grapho – пишу) – малюнкового письма.

Учень 6
Український народ має понад тисячолітню писемність, і почала вона складатися ще задовго до прийняття християнства. Найдавнішим письмовим повідомленням про існування писемності і старожитніх слов’ян і в українців-русів є «Сказання про письмена» болгарського чорноризця Храбра, який жив на зламі ІХ-Х ст. Він засвідчує, що Русь користувалася «рисами і різами» - піктографічними знаками. Ними записували лічбу, на них ворожили й уміли записувати мову, залучаючи для цього грецькі й латинські букви.

Учень 7
Сучасні слов’янські алфавіти беруть початок з кирилиці – системи писемних знаків, створеної і ІХ ст. на основі грецького письма з додаванням кількох букв. Створення кирилиці приписується слов’янським просвітителям, братам Кирилу і Мефодію, які переклали з грецької на слов’янську мову релігійні тексти. До прибуття Кирила та Мефодія на Русь, як ми вже говорили, тут уже існувало письмо: у вжитку його було кілька типів, найпоширеніше – глаголиця. Кирило засвідчує, що, перебуваючи в місті Корсуні в Криму, він зустрів русина, в якого бачив Псалтир і Євангеліє, «руськими письменами» написані, а вслухаючись у його мову й зіставляючи зі своєю, болгарсько- македонською, швидко навчився говорити по-руськи.
 Розрізняють кілька графічних норм кириличного письма, поширеного в Київській Русі: устав, півустав, скоропис, в’язь.

Учень 8
Слов’янським алфавітом, побудованим на основі кирилиці, користуються українці, росіяни, білоруси, болгари, серби, македонці. Звичайно,азбука постійно змінюється,вдосконалюється .Були  в  старослов"янському  алфавіті букви,які ми зараз не знаємо,не вивчаємо . Сучасний алфавіт складається із 33 літер,кожна з яких має свою назву. Алфавітний порядок та його засвоєння відіграє важливу
роль у культурному житті людства   
Читець 1
Тридцять три букви в одному ряду,
Тридцять три букви у крвенім роду,
Тридцять три букви - багата сім"я,
Тридцять три букви - то пісня моя.
Азбуко рідна! Яка ж ти проста!
Крони зеленої завязь густа!
Буква до букви - і склад мій,і лад,
Слів найдорожчих людський зорепад.
В мові-розмові є всякі слова,
Букви ж поганої (ні!) не бува.
Букви,як люди,м"які і тверді,
Букви,як друзі, в моєму труді,
З ними шукаю і знаю:знайду
Місце своє у людському роду.


1.А зараз звернімося до історії літописання і книжкової справи,котрі виникли в Україні дуже рано . Започаткував книжну справу в Київській Русі князь Володимир Великий у Х ст. який, за свідченням літописця,"любиль словеса книжные",
заснував перші школи для "чад мужів нарочитих",з яких  і виростали інтелектуали та книжники ХI-ХII ст.
 

2.Небувалий розквіт книжної справи стався за Ярослава Мудрого. До нас дійшли розкішно оздоблені  книжковою мініатюрою "Остромирове Євангеліє" 1056-1057рр. "Збірник Святослава" 1073р. "Кодекс Гертруди"(дружини Великого київського князя Ізяслава Ярославовича) 1078-1087рр. та ін.   Найголовнішим свідченням давності української літературної традиції є "Повість врем"яних літ" - пам"ятка літератури,історії,права,етнографії,педагогіки,філософії. Цей найдавніший ( з тих,що дійшли до нас) літопис створений був  у ХI-ХIIст.
 

3. Як гадають учені,започаткував найдавніший наш літопис у кінці 30-х років ХI ст. Іларіон Київський,перший український митрополит,у Софії Київській,але після смерті Ярослава Мудрого літописання було перенесено  в Києво-Печерський монастир,де чернець, а згодом  ігумен монастиря Никон Великий уклав літопис, названий ученими Початковим.
Преподобний Нестор, чорноризець Печерського монастиря, зробив третю редакцію Початкового літопису,яку назвав
"Повість врем"яних літ". Працював над літописом Нестор протягом 1094-1112 рр.
 

4.  "Повість врем"яних літ" - не просто пам"ятка писемності, це високохудожня поетична книга,збірник епічних пісень та перша,найдавніша історія українського народу,написана на замовлення Вічності. Читається Несторів літопис як надзвичайно захоплюючий художній твір. Зміст "Повісті..."розмаїтий і широкий: Ми знайдемо тут не тільки опис героїчних діянь, а й філософські роздуми про многоликість світу, про небесну й земну красу, про добру й лиху славу, про високу людську гідність  і ницість, гординю.

5.  Церква й увесь народ український шанує Нестора, відзначаючи 9 листопада  День української писемності та мови як день, пов"язанийз пам"яттю про Нестора Літописця.

4.  У літописі Нестора маємо значні вияви українського мовлення, зразки української орфоепії,української фразеології, а українська лексика ллється суцільним потоком.  Більшість діалогів у "Повісті  Врем"яних літ" передана фактично
українською мовою.
І Ведучий.
Отже,дорогі друзі, ви вже знаєте, якою давньою є наша мова і розумієте, що наш з вами обов"язок  -  зберегти її  і передати  нащадкам, наш найцінніший скарб.
ІІ Ведучий  Ми не кинемо своєї мови,не зречемося своєї душі, як не зреклися її, не скорилися ворогам наші предки.
Зародившись десь на світанні спільного слов"янського життя, українська мова на рідній, споконвічно  українській землі,
витерпіла страшні лихоліття, тортури, пережила утиски,заборони окупаційних властей на землях,що перебували під владою Польщі та Російської імперії, сталінські репресії.
    (Звучить мелодія  пісні " Реве та стогне Дніпр широкий".  На сцені 12 учениць в українському вбранні. Кожна з них називає одну із дат у скорбному календарі  української мови,  запалює  свічку і відходить у глибину сцени).
      1720 р. - Російський цар Петро І заборонив друкувати книги українською мовою
      1769 р. - видано розпорядження Російської церкви про вилучення у населення України та знищення українських букварів та церковних книг,написаних українською мовою.
      1775 р. - зруйновано Запорізьку Січ  і закрито українські школи  при полкових козацьких канцеляріях.
      1862 р. -  закрито українські школи, які безкоштовно  організовували видатні діячі української культури.
      1863 р. - указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.
      1876 р. -  указ російського царя Олександра 2 про заборону друкування  нот і текстів українських пісень.
      1884 р. -  закрито всі українські театри
      1908р. -  вся культурна і освітня діяльність в Україні визнана карським урядом Росії шкідливою,"могущей  вызвать последствия,угрожающие спокойствию  и безопасности Российской империи".
       1914 р. - російський цар Микола 2  ліквідовує українську пресу -газети і журнали.
       1929-1938 рр. - хвиля масових репресій сталінського режиму спустошила Україну. Розстріляно,закатовано в таборах сотні  українських письменників. Етапами відправляли в ГУЛАГ учених,митців,педагогів, закрили інститут української наукової мови,а співробітників заслали.
       1983 р. - видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови у школах і поділ класів на групи, що привели  до нехтування рідної мови навіть багатьма українцями.
       1989 р. - видано постанову, яка закріплювала в Україні  російську мову як офіційну,загальнодержавну мову,чим     українську  мову було відсунуто на третій план,що позначається ще й сьогодні.
       
      
 

 

Учениця(читає вірш  Ольги Яворської «Молитва»)

Гріховний світ вирує неспроста                                                     Підступний демон   керує нами                                                                                                                                               Та піднімається нетлінно над віками                                                                                                                                                  Велична  постать вічного христа                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          О, Господи ! Знайди нас  , всіх ,знади                                                                                                                                                        Бо ми блукаєм хащами ще й нині                                                                                                                                         Прости гріхи й провини безневинні                                                                                                                                                 І до спасіння всіх нас поведи!                                         

О,Господи ! Зціли нас всіх , зціли                        Всели в серця неопалиму мрію.                                                                                                                                             Щоб  ,ми  пізнавши  віру  і надію .                                                                                                                                  Жорстокий світ добром перемогли

Моя прекрасна українська мово                                                                                                                                                       Найкраща пісня в стоголоссі трав                                                                                                                                      Кохане слово  , наше  рідне слово ,                                                                                                                                                             Яке колись Шевченко покохав                                                                                                       

Ти все знесла:  насмішки і зневаги                                                                                             Бездушну  гру ворожих лжеілюзій                                                                                                                                                   Та , сповнена любові  і відваги                                                                                                                                                                              З-за  грат летіла птахом  до людей !

Ти наш  вогонь на темнім полі битви                                                                                                                                                                                   Невинна   кров,  пролита в боротьбі                                                                                                                                                                    .Тебе вкладаєм тихо до молитви                                                                                                                                                                                                  І за спасіння дякуєм тобі

1  У найкритичніші , найважчі моменти української історії з* явилися  особистості ,які рятували  націю від остаточного знищення ,виводили  українську культуру на нові  обшири ,давали їй надійні крила для злету .

2. В історії української мови й літератури є дві вікопомні дати. Перша – 1798 р . коли були видруковані три частини поеми «Енеїда»  Івана Котляревського . Це була  перша книжка  , написана живою народною українською мовою . Саме  від цієї дати бере свій початок сучасна українська літературна мова

• Учень 1 .    Так Котляревський у щасливий час                               Вкраїнським словом розпочав співати ,                                                                                                                                            І спів той виглядав на жарт не раз                                                                                                                          Та  був у нім завдаток  сил  багатий                                                                                                                                              І огник , ним  засвічений  , не згас                                                                                                                       А розгорівсь , щоб всіх нас огрівати

1 . Саме Котляревському вдалось  домогтися визнання української мови  як літературної ,утвердити  її  в правах громадянства . Українська мова в його творах  , мов коштовний  самоцвіт , щоб всіх нас  огрівати

2. Ще одна дата (вважаємо її доленосною ) – 1840 рік, коли  вперше було видано твори Т.Г.Шевченка . З того часу українська літературна мова стала на важкий  , але плідний шлях  розвитку.

«….Ну що б, здавалося , слова                  Слова то голос  - більш нічого                                                                                                                                      А серце б’ється , ожива , як їх  почуєш …», - писав кобзар

Під  пером великого Шевченка українська мова заграла всіма барвами . На сторожі людської гідності , честі поставив  він слово .

         

Учень 2. Добре .ведіть , показуйте ,

Нехай стара мати навчається, як  дітей тих

Нових доглядати

Показуйте! За науку не  турбуйтесь,

Буде  материна добра плата , розпадеться луда.

На очах ваших неситих , побачите славу ,

Живу славу дідів своїх і батьків лукавих

Не дуріте самі себе ,учітесь,читайте ,

І чужому научайтесь , й свого не цурайтесь ,

Бо хто матір забуває ,того Бог карає,

Того діти цураються в хату не пускають

 

1Ведуча. Поезія Лесі Українки чиста й і міцна  ,мов криця . Її слово, і чарує ,і захоплює ,і кличе до боротьби «за добро ,щастя й волю всіх»

Учень 3. Я не на то , слова , ховала вас

І напоїла кров* ю свого серця ,

Щоб ви лилися , як отрута млява,

І посідали душі , мов іржа 

Промінням ясним , хвилями

Буйними, прудкими іскрами,

Летючими зірками , палкими

Блискавицями –мечами

Хотіла б я вас виховать ,

Слова

Учень 4.

Слово ,  чому ти не твердая криця,

Чом ти не гострий , безжалісний меч ,

Той , що здійма вражу гоову з плеч

Ти – моя щира , гартована мова,

Я тебе видобуть з піхви готова,

Тільки ж ти кров з мого серця  проллєш,

Вражого ж серця клинком не пробєш .

Вигострю , виточу зброю іскристу ,

Скільки достане снаги мені й хисту

Потім її почеплю при стіні ,

Іншим на втіху , на смуток  мені.

 

Ведучий 2 . Мова –це справжній океан. Багато різних мов на світі . За підрахунками вчених їх близько трьох тисяч . але для кожної людини є  своя . рідна мова . В одинадцятитомному «Словнику української мови» зареєстровано понад 135 тис слів . Але це лише загальновживані . Тарас Шевченко використовував понад 20 тис  слів . Звичайна людина вживає в середньому до 4 тис слів .У Дмитра Білоуса є поезія під назвою «Найдорожче» . У ній він пише …

Учень  Синів і дочок багатьох народів

Я зустрів не раз , які перетинали

Гірські й морські кордони і ,на подив.

Багато бачили , багато знали

Я їх питаю зі щирою душею:

«Яку ви любити найбільше  мову?»

І всі відповідали : «Ту , що нею співала рідна мама колискову»

 

 Ведучий.  28 червня  Верховна Рада нашої незалежної держави прийняла Конституцію України – наш Основний Закон .Стаття 10  Конституції проголошує  : «Державною мовою України є українська мова»

 

Учень

Як довго ждали ми своєї волі слова

І ось вона співа, бринить

Бринить-співає наша мова  ,

Чарує , тішить  і п’янить

Як довго ждали ми….Уклін чолом нарду

Що рідну мову нам зберіг

Зберіг в таку страшну негоду

Коли він сам стоять не міг

Ведучий На Міжнародному лінгвістичному конгресі  українську мову визнано однією з наймелодійніших  мов світу .

 

Учень . Ой яка чудова українська мова !

Де береться все це , звідкіля і як ?

Є в ній ліс –лісок-лісочок, пуща,гай,діброва

Бір , перелісок , чорноліс . Є іще й барак

Ітака розкішна , і гнучка , як мрія 

Можна «звідкіля» і «звідки», можна і «звідкіль»

Є в ній хурделиця , віхола , завія

Завірюха , хуртовина , хуга . заметіль

Та не в тому справа . що така багата

Помагало слово нам у боротьбі

Кликало на битву проти супостата,

То звучало сміхом на полях плаката,

І за все  це , мово , дякуєм тобі

Скрізь одне жадання , і мета , і ясність .

Живемо . працюємо . як одна сім*я,

І краса новітня окриля сучасність ,

Цю красу звеличує мова моя !

Нас далеко чути , нас далеко видно.

Дмуть вітри історії в наші паруси .

Розвивайся й далі , мово наша  рідна ;

І про нас нащадкам звістку донеси.

Учень

Я так люблю ,я так люблю тебе .

Моя співуча українська  мово!

В тобі шумить Полісся голубе

І дружні хвилі гомонять Дніпрові.

В тобі живе Карпатська височінь .

Що манить   у незвідане  майбутнє ,

І степова безкрая широчінь,

І Кобзарева дума незабутня.

Ти, рідна мово , чиста , як роса

Цілюща й невичерпна , як криниця

Святиня  наша , гордість і краса

Ти – розуму народного  скарбниця!

Як легко йти  з тобою по землі

І підставляють вітрам лице відкрите!

Для мене ти – як і насущний хліб

Без тебе я не зміг би в світі жити

 

Ведучий. Нехай і надалі мужає наша прекрасна мова

Серед прекрасних  братніх мов

Живе народу вільне слово ,

Цвіт над нами веселково,

Як мир, як щастя, як любов.