10 березня о 18:00Вебінар: Шкільне діловодство. Документація заступника директора з навчальної роботи

Виховний захід "До Дня соборності України"

Про матеріал

Даний виховний захід можна провести для учнів 5-8 класів.Мета заходу: виховання нацiональної свiдомостi учнiв i людської гiдностi, вiдродження паросткiв духовностi, формування рис громадянина Української держави, пробудження iнтересу до поглибленого вивчення iсторiї та культурних надбань українського народу, виховання глибокої поваги та любовi до Батькiвщини.

Перегляд файлу

 

Сценарій до Дня Соборності України

   

Щоб жила й раділа кожная родина,

     

Щоб була щаслива наша Батьківщина!

 

День Соборності України

 

Мета:

 виховання нацiональної свiдомостi учнiв i людської гiдностi, вiдродження паросткiв духовностi, формування рис громадянина Української держави; поглиблення знань про iсторичний факт злуки українського народу, його значення; пробудження iнтересу до поглибленого вивчення iсторiї та культурних надбань українського народу;

виховання глибокої поваги та любовi до Батькiвщини.

 

 

 

Учень.

На землі великій є одна країна:

Гарна й неповторна, мила Україна.

І живуть тут люди добрі, працьовиті,

І скажу, до речі, ще й талановиті.

 

Учениця.

Землю засівають і пісні співають,

На бандурі грають і вірші складають.

Щоб жила й раділа кожная родина,

Щоб була щаслива наша Батьківщина!

 

Учень.

Є багато країн на землі,

В них – озера, річки і долини.

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди – Батьківщина.

 

Учениця.

Є багато квіток запашних.

Кожна квітка красу свою має.

Та гарніші завжди поміж них

Ті, що квітнуть у рідному краї.

 

Учень.

Є багато пташок голосних,

Любі-милі нам співи пташині,

Та завжди наймилішими з них

Будуть ті, що у рідній країні.  

 

Ведуча.

Сьогодні ми зібралися не просто так. Сьогодні у нас свято -

День Соборності України — національне свято України, що відзначається щороку 22 січня. Це свято об`єднання, єдності нашого народу.

 

З одно боку виходить дівчина Західна Україна і промовляє:

Я – Західна Україна!     Горджуся й радію,
Що рідною мовою  я володію,
Шевченковим словом  умію писати
Слова мелодійні і вірші складати.

 З іншого боку кімнати виходить дівчина Східна Україна

Я – Східна Україна!
Де все мені в радість:
Ліси і садки.
Озера й річки,
І глибокі ставки,
Лани неосяжні,
І гори, й долини,
Цвіт білосніжний
У лузі калини.
В душі моїй солодко
Грає сопілка,
Бо я з України,
Бо я – українка!

Дівчина Західна Україна

І  я – українка!

До Українок підходить мати

Одна Батьківщина, і двох не буває,
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.

Дівчина Східна Україна.

Ой ти, ненька-Україна,   Я тебе кохаю,
У свiтi кращої країни     Я не знаю.
Чорне море, степ широкий,   Зеленi Карпати,
I пiд небом синьооким   Стежина до хати.

Ось тому сьогоднi треба
Нам i нашим дiтям
Пiд блакитним мирним небом
За неньку радiти.
 

Мати.

Обніміться ж , дітки, мої,

Молю вас, благаю!

І не дайте Чорній Силі

Вас роз’єднати!

Я вам обіцяю, я стану на ноги,

Махнуть золотистим крилом рушники,

І щастя затьмить всі печалі й тривоги

На вічні роки і прийдешні віки!

Щоб ми жили в своїй державі

І свою мову берегли.

Щоб називались українці-

Візьміться за руки, всі сестри і брати!
 


Дівчина Західна Україна

Це – моя Україна, це – моя – Батьківщина,

Що, як мама , як тато, одна.

Ненько -  Україно!

Дівчина Східна Україна

Ми вірим, що дух твій ніколи не згасне.

Ти – совість народу, незгасна зоря,

Живи, процвітай, Україно рідненька,

Для миру, для щастя, любові й добра.

 Звучить фонограма пісні «Роде наш красний».

На сцену виходить бабуся однієї з учениць, до бабусі підходять всі діти на сцені й по черзі задають бабусі запитання.   

Онуки.

-   Бабуню, що для Вас Україна? Що таке Батьківщина?    

Бабуся.

-  Онучата мої милі! Україна… Батьківщина… Ці слова нерозділимі!

Україна – це наша Батьківщина! Це і небо синє, це і поле широке, це і волошки в житі, це і хата, що теплом та добром багата. Це і ви, мої любі діти!

  

Учень.

          Одна Батьківщина, і двох не буває,

          Місця, де родилися, - завжди святі.

          Хто рідну домівку свою забуває,

          Той долі не знайде в житті.

Учениця.

          Чи можна забути ту пісню, що мати

          Співала малому, коли засипав?

          Чи можна забути ту стежку до хати,

          Що босим колись протоптав?

  

Учень.

          У всьому світі – кожен зна - 

          Є Батьківщина лиш одна.

          І в нас вона одна – єдина,

          Це наша славна Україна.

  

Учениця.

          Не забувай Шевченка спів

          Про горду славу козаків.

          Не забувай, що ти дитина

          Землі, що зветься Україна.

 

Ведуча

Є особливі риси, що відрізняють одні народи від інших. Прослухайте вірш-легенду  ще про одну рису українського народу.

 

Коли це все було – ніхто не знає,

Але легенда так розповідає:

Надумав Бог про всіх подбати,

Талантами людей обдарувати.

Французам дав красу та елегантність,

А німцям – дисципліну та педантність,

Любов до моря дарував англійцям,

Росії – владність,

А голландцям – квіти.

Ну, як таким дарункам не радіти!

Підвівся Бог зі свого трону,

Вдоволено поправив він корону.

І тут побачив дівчину в куточку,

Одягнену у вишиту сорочку.

– Чом плачеш ти?

– Як звуть тебе, дитино?

Вона відповіла: Я – Україна.

А плачу, Боже, бо не бачу меж

Від пролитої крові і пожеж.

Чому, скажи мені, така зла доля?

В своїй землі немає правди й волі!

– Та он яка історія твоя!

Та тільки всі роздав таланти я –

Скоріше треба було підійти…

І тут дівчина вже хотіла йти,

Та Бог підняв правицю, зупинив.

І з дівчиною знов заговорив:

– Неоціненний скарб один я маю,

Уславить він тебе у світі, знаю.

Бери його та бережи.

Це – пісня.

Взяла дарунок, до грудей притисла,

І понесла ту пісню по межі:

«Нам, Боже, Україну збережи!».

 

Пісня Мені сорочку мама вишивала

 

Учень.

Ось небо блакитне і сонце в зеніті! 
Моя Україна найкраща у світі! 
Моя Україна – це ліс і озерця, 
Безмежні степи і чарівні джерельця. 
 

Учениця.

Красиві пейзажі і гори високі, 
Маленькі струмочки і річки глибокі.
Міста старовинні і замки прекрасні, 
Великі будови і дуже сучасні. 
 

Учень.

Сади чарівні, мальовничії села, 
Моя Україна – це пісня весела. 
Це щира, багата, як світ її мова,                                       
Крилата така, мелодійна чудова. 
 

Учениця.

Її обереги верба і калина, 
Найкраща у світі –  моя Україна. 
Бо нам найрідніші Вітчизна і мати. 
То як же нам, дітям, її не  кохати! 
 

Учень.

Моя Україна – козацькая слава! 
Така волелюбна й мирна держава. 
Вона дорога нам, і рідна, і мила, 
Бо світ перед нами, як мати, відкрила. 
Вітчизна свята, дорога Україна, 
Для кожного з нас ти у світі – єдина.

   

Бабуся.

В Україні є звичай після народження дитини на подвір’ї біля хати садити дерево: калину – при народжені дівчинки або дубок – при народженні хлопчика. Разом ці рослини  - це образ великого родового дерева нашого народу.

  Сильне, могутнє дерево. Коріння його – це наші прадіди, ті, хто жив 100 чи й 200 років тому. Стовбур – наші дідусі та бабусі. Гілки – наші тато і мама. А ми – молоденькі зелені листочки.

 

Учениця.

           Рід, родина і сім’я,

          Серед них – маленька я.

          Мов перлинка – намистинка,

          Я – дівчатко-українка.

          Родовід – моя родина.

          Я ж її мала краплина.

  

 Учень.

          Люблю всю родину я,

          Разом ми – одна сім’я!

          То козацького я роду,

          Люблю землю, люблю згоду.

          Маму, тата поважаю,

          І бабусю, дідуся –

          Всіх люблю й ціную я.

  

Учень.

          Любі друзі! Хоч маленькі,

          Ми вже добре знаєм,

          Що звемося українці

          Й українських предків маєм.

          Батько, мати, брат, сестричка

          І всі члени роду - 

          Всі належать до одного

          Українського народу.

  

Бабуся.

Могутня річка бере силу з маленьких джерел. Зруйнуй їх, і річка засохне. Так і наша Батьківщина – ненька Україна збагачується маленькими родинами.

          Все найкраще в дітях від родини!

          Привітність, щирість, щедрість, доброта.

          Усі традиції народні і святині

          Та мудрість й віра чиста і свята.

  

Де б ми не були, куди б не поїхали, та завжди повертаємось до рідної хати, до батьків, до рідної землі.

 

Пісня «Лелеченьки»

 

Учень.

  Україна – наша Батьківщина. Ми любимо її понад усе на світі, бо Батьківщина, як рідна ненька. Її не можна ані купити, ані заслужити. Вона одна у кожного і дається від народження.

 

 Учениця.     Що таке Батьківщина?

 Учень.

          За віконцем калина,

          Тиха казка бабусі,

          Ніжна пісня матусі.

  Учениця.     Що таке Батьківщина?

  Учень.

          Дужі руки у тата,

          Під тополею хата,

          Під вербою криниця,

          В чистім полі пшениця.

 

 Учениця.    Що таке Батьківщина?

 Учень.   

          Серед луків лелека,

          І діброва далека,

          Біля хати калина,

          Мов вродлива дівчина.

     

Ведуча.

Батьки вчили своїх дітей любити рідний край. Куди б доля не завела їх, навчали садити калину біля хати – як згадку про рідний дім, про рідну Україну.

 

Учениця.

Жила собі дівчинонька,

Звали її Калинонька.

Добре серце вона мала,

Всім завжди допомагала :

Знала лікувальні трави.

Добра йшла про неї слава.

І почула це Марена –

Відьма чорна, зла, страшенна.

Посилає Трясовицю,

І Ломоту, й Вогневицю,

Щоб хвороби напустили,

Щоб людей занапастили,

Трави знищили цілющі.

Понесли хвороби злющі.,

Як страшенний чорний вихор,

І понесли людям лихо

В кожен дім, по всіх усюдах.

Почали хворіти люди.

А Марена зла раділа,

Що зробила чорне діло.

Учениця:

Ніч Калинонька не спала,

Думу думала – гадала.

Як людей урятувати,

Як хвороби відігнати.

Добре серце підказало,

І як тільки сонце встало,

Калинонька посміхнулась,

Вийшла з хати й обернулась

На прекрасний і розкішний

Кущ із ягодами пишний.

Червоніли стиглі грона,

Як Калинки кров червона.

В кожній ягоді чудовій

Був камінчик – знак любові,

Як Калинчине серденько,

Тільки зовсім ще маленьке.

Ягоди в пригоді стали :

Всі хвороби відігнали !

Бережіть цей кущ любові,

        Будьте добрі і здорові.              

 

Пісня у виконанні бабусь і матерів «При долині кущ калини»

 

Бабуся.

А ще, діти, пам᾿ятайте, що кожна домівка – це маленький куточок України. Все, що нас оточує – мамина пісня, бабусина вишиванка, батькова хата, рушники – все це наша пам’ять, наша історія. Тому все це потрібно зберігати й відновлювати. Будь благословенна, хато моя! Щастя, здоров᾿я, миру людям, що завітали до неї.

Учениця.

Які в народу звичаї крилаті,
Який багатий наш духовний світ!
Традиції живуть у кожній хаті,
Вивчаємо їх ми із юних літ.

Учень.

Щоб українцями по світу крокувати
Й на цій землі прожити недарма.
І щоб ніхто не зміг нам дорікати,
Що в нас коріння власного нема.

Учениця.

Традиції ніколи не вмирали,
Їх українці свято берегли.
А в світлий час їх з пам'яті дістали
І, наче стяг, в майбутнє понесли.

 

Вірш «Тихо біля хати схлипує криниця»

 

Пісня «Дорога додому».

 

Учень.

          Мій рідний край, красуне Україно!

          Усміхнена, як матінка моя,

          Життя дала нам, мову солов’їну,

          Навіки мила і завжди одна.

          І кожен день молюсь за тебе, ненько!

          «Спасибі» говорю тобі щодня,

          Тобою я горжусь, моє серденько,

          Квітуча, Батьківщино ти моя.

Ведуча.

Єднаймось в злагоді та дружбі,

І хоч би де жили-були, –

Тай будем гожі, будем дружні,

І щедрі будуть в нас столи.

Хай сонце сяє в нашій пісні

І світом котиться луна…

Ми в чомусь, може, трохи різні,

Та Україна в нас одна.

Ведучий. 

Велична і свята, моя ти Україно,

Лише тобі карать нас і судить,

Нам берегти тебе, Соборну і єдину,

І нам твою історію творить!

В День Соборності та злуки,

З заходу на схід.

Всі візьмемося за руки

Бо один ми рід.

Ведучий: І в цю велику врочисту годину

З’єднаймо в єдиний ланцюг  всю країну!

 

Пісня «Квітуча Україна»

 

 

1

 

doc
Додано
26 листопада 2019
Переглядів
753
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку