Виховний захід до Дня української мови й писемності « …Плекайте мову. Політь бур`ян. Чистіша від сльози вона хай буде.»

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховний захід до
Дня української мови й писемності

« …Плекайте мову. Політь бур`ян. Чистіша від сльози вона хай буде.»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учитель Дорогі діти! Ви майбутнє України, ваша культура відображає культуру нашого суспільства як в даний час, так і в майбутньому. І сьогодні, на превеликий жаль і сором наш ще більший, в реальному житті ми чуємо і бачимо гостру проблему мовного спілкування. Русизми, суржики, ненормативна лексика обкрадають мовний запас суспільства, роблячи його бідним, примітивним, здеградованим. Усе нові й нові слова поповнюють словниковий запас ненормативної лексики нашої молоді, яка, мов губка, всмоктує в себе ці слова і одразу ж застосовує в своєму спілкуванні. Тож мета сьогоднішнього свята усвідомити значення рідної мови, бажання досконало володіти рідною мовою і пропагувати серед ровесників та дорослих.

 

В1.  Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

 

В2.  Мова моя українська,

 Батьківська, материнська,

 Я знаю тебе не вивчену –

 Просту, домашню, звичну,

 Не з-за морів покликану

 Не з словників насмикану

 

 В1.  Ти у мені із кореня,

 Полем мені наговорена,

 Дзвоном коси накована,

 В чистій воді смакована,

 Болем очей продивлена,

 Смутком багать продимлена,

 З хлібом у душу всмоктана,

 В поті людським намокнута,

 З кров’ю моєю змішана,

 І аж до скону захищена.

 

 В2.  6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться: "На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі  української мови в консолідації суспільства постановляю: "Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця".

 

В1. Трембітна мово, музико, калино!

Звучи в розмові, повсякчас звучи.

Говориш ти — говорить Україна.

О рідне слово, більше не мовчи!

Не замовкай ніколи, рідне слово,

Іскрися жартом, піснею злітай,

Над нами квітни завжди веселково,

Щоб сяяв щастям український край!

Пісня

В2. Ми, українці, тільки зовсім недавно здобули свою незалежність, у 1991 р. Тепер у нас є свої держава, воля, своя мова. І хоч як не глумились із нашої мови, принижували і забороняли, не хотіли слухати і чути її мелодику звучання, а сьогодні вона відроджується.

 

В1. Бо й не замовкла в устах патріотів рідного слова, звучала в народній пісні, бо люди берегли її, як перлину, щоб колись заговорити нею на повний голос. Яка ж вона чиста, гарна, багата і мелодійна, наша українська мова.

 

В2. Але й тепер дехто не дуже хоче поважати і шанувати свою мову: перекручують слова, розмовляють такою мовою, якої не існує в світі.

 

В1. Кожна людина, яка поважає себе, країну, мову, не буде калічити своєї мови, бо вихована людина говорить грамотно і красиво, навіть про найбуденніші речі, бо мова не ділиться на святкову й буденну.

В2. А згадаймо український дотепний жарт!

 

Гумореска Павла Глазового «Кухлик»

Дід приїхав із села, ходить по столиці. 
Має гроші - не мина жодної крамниці. 
Попросив він: 
- Покажіть кухлик той, що з краю.- 
Продавщиця: 
- Что? Чево? Я нє панімаю. 
Кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка. 
- Да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка.- 
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови: 
- На Вкраїні живете й не знаєте мови.- 
Продавщиця теж була гостра та бідова. 
- У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова.- 
І сказав їй мудрий дід: 
- Цим пишатися не слід, 
Бо якраз така біда в моєї корови: 
Має, бідна, язика і не знає мови.

 

В1. Ви прослухали гумореску про мову, але це лише поодинокі випадки, коли мову паплюжать, перекручують. Серед сучасної молоді справа далеко не краща. Дехто з наших ровесників теж не замислюються над тим, що мовна культура є свідченням вихованості та розумового інтелекту молодої людини.

 

Вистава «На дискотеці»

• Прівєт, бебі. Давай знакомиттись. Я – Дєня с п’яток школи. А тебя як звати? Можна тебя пригласить на танець? Час такий музон класний буде – полний отпад! То шо, підем стряхнемось!
• Вибачте, мені зовсім не хочеться танцювати. Не ображайтесь на мене. Я просто слухаю музику.
• Ти шо гоніш, дєтка? Який слухаю? Погналі, слиш?
• Я ще раз у вас прошу вибачення, але я танцювати не хочу, та й музика мені ця не до вподоби…
• Класний музон! А ти шо, мед ляк ждеш? Тобі мед ляк нравиться шолі? Ну ти дайош!
• Ні, вибачте, але я зовсім не хочу танцювати. До побачення. (дівчина пішла)
• От, блін, кльова діваха, але шото ламається і чого?

В1. І справді, чого? А ви не здогадуєтесь? Хоча моглоб бути інакше.

• Здрастуйте! Я Денис із п’ятої школи. Дозвольте запросити вас до танцю?
• Будь ласка! Якраз звучить моя улюблена мелодія.
• Ви знаєте, наші смаки цілком збігаються, це так приємно (дівчина усміхається).
• Перепрошую, у вас, мабуть, таке ж чудове імя, як і ваша добра усмішка? Як вас звуть?
• Мене звуть Інною.
• Чудове імя і вам дуже личить (танцюють).
• Інно, а ви не образитесь, якщо я запрошу вас до наступного танцю?
• Ви, Денисе, такий чемний хлопець, що вам важко відмовити.
• Дякую!

 

 В1. Ось так з чемної мови, за якою чисті помисли, можливо, і зародиться справжня дружба. А хто нехтує культурою рідної мови, потрапляє в жалюгідне становище, хоча, на жаль, сам цього не усвідомлює.

 

В2. Та не всі були байдужими. Чиє серце було зігріте любов`ю до рідного краю, не мовчали – палким, часом дошкульним словом намагалися розбудити українство, яке вже й не знало до ладу, хто ж воно є насправді! Ще донедавна було й таке, про що розповідається в гуморесці Павла Глазового «Артист».

 

Гумореска Павла Глазового «Артист»

Простий батько сина вивчив на артиста.

Мова в того сина ідеально чиста.

Як зі сцени скаже українське слово,

То аж дух займає – просто пречудове!

А в сім`ї артиста lіти й домочадці

 Чешуть по-російськи, неначе ленінградці!

Тож невчений батько й запитав у сина:

• Поясни, будь ласка, в чому тут причина?

У театрі в тебе українська мова,

А у хаті в тебе – нашого ні слова.

Син великодушно посміхнувсь до тата:

• Ех, освіта в тебе, батьку, низькувата.

А тому, хто вчений, істина відома,

Що одне на службі, зовсім інше – дома.

Дома в мене мова – засіб спілкування,

А на службі мова – засіб існування.

Як же рідну мову я забуду, тату,

Як за неї маю непогану плату?

 

В1. Дорогі друзі, українську мову, літературу треба добре знати, щоб не було вам так, як оцій дівульці, про яку  вам зараз розкажуть.

 

Гумореска Павла Глазового «Гаряча філософія»

Не боялася дівулька

Ні лайки, ні бійки.

Закінчила десять класів

На нещасні трійки.

Але в мами є знайомий

В університеті.

— Будеш ти на філософськім

Вчитись факультеті.

Та, явившись на екзамен,

Ляпнула дівуля,

Що жив колись на Вкраїні

Філософ Каструля.

І сказав екзаменатор,

Вставши із-за столу:

— Я вам радив би вступити

В кулінарну школу.

І закінчила дівуля

Курси кулінарні.

Пече тепер пиріжечки

І оладки гарні,

І на кухні порядкує

Рукою твердою,

І не плутає каструлю

Зі Сковородою.

 

В1. У сьогоднішньому ритмі життя молодь не помічає зовсім елементарних речей, не звертає уваги на те, як спілкується між собою, і як змінюється колорит української мови на щось не зовсім зрозуміле.

В2. Найчастіша манера спілкування далека від оригіналу в підлітків, які, викорінюючи все нові й нові слові, стараються урізноманітнити своє спілкування частіше ненормативною лексикою, суржиком чи відверто грубим тоном. Отож, давайте подивимося, що з цього виходить?

 

Презентація

 

В1. Зараз українська мова оживає в школах, дитячих садках, на телеекранах, на рівні державного спілкування. Плекають і пестять її наші поети й письменники. Добре знання української мови – це обов’язок кожного громадянина суверенної України. На жаль, мовна ситуація сьогодні далеко на ідеальна. Люди погано володіють українською мовою.У ній побутують перекручені слова, діалектизми, русизми, слова-паразити.

Сценка «Українська мова в сучасному суспільстві»

Ведуча: Доброго дня , шановні телеглядачі  телеканалу «Культура» В ефірі культуно-освітниціка програма «Від джерел до джерел ». Сьогодні проблематика нашої програми – українська мова в сучасному суспільстві . Чи є ця проблема? Чи  вона надумана ? Допоможуть мені розібратися наші експерти в студії , які завітали до нас у гості , це справжні українські митці. По ліву руку від мене письменник  із Закарпаття – Орест Горович .

Орест: То є так , я є верховодець  , живу біля гуцл. Войку Горович , захист Криму . Я завжди шайбаю твори , шайбаю вєрши , я , взагалі , завжди шайбаю українською мовою , Тіко! Йо ?!

Ведуча: Йо! А я нагадую для тих, хто тільки що приєднався, тема сьогоднішньої програми українська мова . По праву руку від мене продюсер , с-саунд менеджер , к-к-кліпмейкер, шо шо? шоуранер з Києва – Алекс Сратош!

Алекс: Сратош.

Ведуча: Ой, вибачте . Сратош. Сратош то є ваша професія?

Алекс : Взагалі-то ні , це мій нікнейм

Ведуча: Нік..що?

Алекс : Логін

Ведуча: Ну той добре.. А , Оресте як ви вважаєте які проблеми з українською мовю є найбільш актуальними?

Орест: ТО є біль , то є халера , але треба масово шайбати укрїнцькі диктанти , файно шайбати , толоком . Яя?

Ведуча : Йа? Воно то йоо, але я зараз не зрозуміла , чи зрозуміли ви моє питання .

Орест : Авжеш! Я лярмо приїхав сюди дошь вирішити питання української мови . Второпали ?

Ведуча : Тобто проблема є…. і вона навіть більше ніж я уявляла . Оресте , а давайте повільніше .. Ага?

Орест : Йа! Трееба..

Ведуча: Це я зрозуміла ..

Орест:  Неньське.. муусово  шайбати толоком . Йа?!

Ведуча: Не допомогло.

Орест : Маємо , що маємо треба алярмово та тошпинту …

Ведуча: Та просто ! Так чи ні!

Орест: Я

Ведуча : Господи,допоможи! Алексе, а як ви вважаєте чи є проблема чи ні ?

Алекс:  Вона є і вважаю до рішення цієї проблеми потрібно підходити креативно .

Ведуча: Креа..як?

Алекс: Креативно. Використовувати тільки топ медія .

Ведуча: Я запишу…

Алекс: Пости у фейсбук , твітер , лайки в інстаграм кроусрепостінг

Ведуча: Креати… а далі?

Алекс: Потрібні українські стартами , брейн шторми і всановити чіткі конкретні дедлайни , розумієте?

Ведуча: Десь половину… може .. продовжимо  далі ?

Орест: Олесь щось розуміє?

Ведуча: А давайте краще на прикладах …

Алекс: Акей. Наприклад, мій продакшн..

Ведуча: Про..що?

Алекс: Продакшн

Ведуча: Це ваш знайомий ? так?

Алекс: Ні , це моя студія . «Креативний продакшн» , так ось , мій продакшн виробляє контент виключно українською мовою … Онлі орідженал продак ! Хенд мейд Розумієте ?

Ведуча: Ха ха ха , Оресте , а ви щось зрозуміли ?

Орест: Це долж пуклять , шо тут можна второпати ?

Ведуча: А давайте ви намалюєте свою відповідь ?

Орест: Йоо!

Ведуча: Алексе , а як ви вважаєте, чому виникають проблеми з мовою ?

Алекс: Я думаю через не професіоналізм .

Ведуча: А конкретніше ?

Алекс: Наприклад , я прихожу в офіс . Клінінг менеджер захворів , окей, я зустрічаю спічрайтера і копірайтера . Вони мені говорять , «флипчарт брудний є тільки вайпборд» , я говорю «камоон..

Як ви можете воркати якщо у вас неиає мас хев стафу »

Ведуча: Вибачте , а ви зараз якою мовою говорили ?

Алекс : Юкреініан офкосс

Ведуча: Дякую! А давайте поговоримо про українську музику.. Алексе , як ви вважаєте чому зараз так мало українських музичних колективів?

Алекс: А , розумієте , справа в тренді ..

Ведуча: В чому?

Алекс : В тренді.

Ведуча: Це ваш другий знайомий ?

Алекс: Ні, це тренд , він визначає фен.

Ведуча: Який молодець..!

Алекс: Хто ?

Ведуча: Тренд…продовжуйте будь ласка

Алекс : Так ось  українська музика є , вона розвивається в таких напрямках як прогрес сів ,хаус, елєктро, драм енд бейс, дапстеп.

Ведуча:Може я не дуже чітко вимовила питання ? Я питала про українські музичні колективи

Алекс: Ааа , мендн юкрейн гурти . Я слухаю багато української музики це і Джамала , Хардкісс, Квест Пістолс , Бумбокс – це круто!

Ведуча: Таак! Алеж чи є серед них українське слово у нас?

Орест: Дідьзо !

Ведуча: Будьте здорові! Немає жодного?! Оресте , може й ви приєднаєтесь до нашої розмови ?

Орест: Я ж той кажу – Дідьзо!

Ведуча: Будьте здорові ще раз !

Орест : Українські музики всі виходять на бескет у кожного хлопа , лепка  , трембіта і всі починають танець ... Гойда , гойда , байда ! Турурур туру рур , дансе дансе , турутурутуту , хоп хей!!

Ведуча: І так наступне питання . Чм потрібно в школі приділяти більше часу українській мові ?

Алекс: Шуе..

Ведуча : Шо шо ? Українській мові! Шу.

Алекс : Я говорю звичайно, наприклад мій продакшен закупив у ліцей купу лептопів  з вайфаєм , 3G конекшен , діти можуть вільно доулодити буки української мови . Крім того ми пропонуємо розділити навчання української мови на етапи : бегінер , елементорі . прей-інтермідіат ,та інтермідіат , едванс, профешіонал. Ось у мене ,наприклад, едванс з української мови , а у вас ?

Ведуча: Оресте , а чому ви мовчите ?

Орест: А яке було запитання ?

Ведуча: Чи потрібно вивчати українську мову ?

Орест: Авжеш! А що ж тоді вивчати , українську , бо то є фальненська мова . А то почуть башталакать  по свому . По німецьки . або по мериканськи . Ніц не втелепать . Хай в себе вдома башталакають по свому , а ми в горах по свому…

Ведуча: Ну а ми пририваємося на рекламу. Хлопці, ну так не можна, я ж вас зовсім не розумію.  Ви щось будете ?

Алекс: Так , мені , будь ласка, арапе і чізкейк або мафін.

Ведуча: Чай з лимоном , будь ласка.

Алекс : І чізкейк.

Ведуча: З цукром , а ви щось будете ?

Орест : Горнятко горбати з кремжлеками

Ведуча: 2 чая, будь ласка. Ми повертаємося в ефір , хлопці, приготуйтесь .

Ми говорили про українську мову , і час підводити підсумки . Отже , ми з нашими експертами дізналися , що без фліпчарту , вайтборту і клінінг менеджеру не буває свого продакшину. Ще ми дізналися , що треба толоком мусово шайбати українські диктанти . Тобто мовне питання ми сьогодні вирішили ! До зустрічі!

 

В1. Українська мова має майбутнє. Адже вона народжується не просто з уст українського народу, а з глибин його серця й душі. Обов’язок кожного з нас – турбуватися про її долю, удосконалювати, збагачувати.

Вірш «Не розчаровуйсь в Україні»

Не розчаровуйсь в Україні.

Немає єдності у нас,

це наша головна провина

За весь неволі довгий час.

Не розчаровуйсь в Україні,

А розумій її печаль.

Що робиш ти для неї нині -

У себе спершу запитай.

Не розчаровуйсь в Україні.

Вона - свята, а грішні - ми.

В її недолі часто винні, її ж бо дочки і сини.

Не розчаровуйсь в Україні,

Ідеї волі певним будь,

Бо тільки той є справжнім сином,

Хто вміє неньки біль збагнуть.

Не розчаровуйсь в Україні,

Вір, що мине важка пора,

Розквітне пишний цвіт калини

В садах достатку і добра.

 

В1. Я українка вірою і кров`ю,

Моє коріння тут, у цій землі,

Вона моєю живиться любов`ю,

А я страждаю болями її.

 

В2. Я українець, син народу того,

Що відвикає нині від ярма.

Я не корюся, я молюся Богу,

 І вірю в те, що все це не дарма.

Я українець, смутком оповите

Моє кохання, як гірке вино.

Моя рідня розкидана по світу,

 Як буйним вітром золоте зерно.

 

В1. Я українка – цього не відняти,

В моїй душі співають солов`ї.

Були такими мої мама й тато,

Й такими будуть правнуки мої. (Пісня)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних  джерел:

 

1. Глазовий П. П. Гуморески : старі й нові / П. Глазовий. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2019. – 336 с.
2. Бичко В. Мова / В. Бичко // Мово рідна, слово рідне!. – Київ, 1989. – С. 135.
3. Мозговий М. П. Україно, моя Україно! [Електронний ресурс] / Микола Петрович Мозговий – Режим доступу до ресурсу: https://www.pisni.org.ua/songs/180127.html.
4. Гоголь М. В. Вибране / Микола Васильович гоголь. – Київ: Шанс, 2013. – 257 с.