Виховний захід: «До нас завітав Миколай». 5 клас

Сценарій до Святого Миколая

До нас завітав Миколай…

Учитель.

За вікном сніжок летить,
Вітром завіває,
Тож спішіть усі до нас
На свято Миколая!

Ну, а хто сюди прийшов,
Раді вас вітати
Веселіться і радійте
На нашому святі.

Маємо чого радіти,
Добре знаєте ви, діти!
Долетіла до нас вість,
Що до нас в дорозі гість.

Хто це? Кожен пам’ятай!
Це святий наш Миколай!
Діточок він всіх згадає,
Їм дарунки посилає,
Він вже близько, вже іде
 

 Розповіді учнів про Святого Миколая

Коловоротний Д. Нічого не бракувало малому Миколі — ні одежі, ні їжі. Та він був сирота, мама вмерла рано, за нею і тато. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Він часто виходив на вулицю погратися з дітьми. Це були діти небагатих батьків. Микола їх жалів, але не знав, як допомогти.

Був у Миколи старий учитель. Одного разу вони читали Святе Письмо: «Коли ти робиш добро, нехай твоя правиця не знає, що робить лівиця…»

— Як це розуміти? — запитав в учителя замислений Микола.

— Коли ти робиш добро іншому, то не треба про це голосно всім розказувати. Краще не хвалитися своїми добрими вчинками.

Гуменюк О. Стояла глибока осінь. Миколка знав, що багато дітей у їхній околиці живуть бідно, у голоді і холоді. От родина старого Олександра. Мати хвора, в Петруся немає взуття, а мала Софійка вранці збирала на дорозі ломаччя, щоб було чим затопити в печі.

Увечері Миколка тихо, щоб слуги не бачили, подався до комори. Набрав у торбину борошна, налив пляшечку олії, набрав повні кишені яблук, відшукав у своїй скриньці пару нових шкарпеток, нові постолики. Все це склав у велику торбину і сховав під своїм ліжком. Коли в домі всі поснули, він тихенько вислизнув із ліжка, пробрався до Олександрової хатини, поклав там торбину й чкурнув додому.

Кузьмич А. Вранці старий Олександр не міг натішитися щедрими дарунками. Але хто це міг зробити? Кому подякувати? З того часу Миколка часто робив такі дарунки бідним сусідам. Люди молили Бога за невідомого, який їм допомагає. Та ніхто не здогадувався, що то був Микола.

Миколині слуги стали помічати, що зникають харчі, одяг, паливо з комор. Стали пильнувати. Одного разу, коли Миколка тільки-но склав торбинку і вийшов із свого подвір’я, його наздогнав старий слуга. Думав, що то злодій. Тоді й стало відомо всім, хто піклується про бідних.

Оніщук Д. Минули роки. Микола вивчився, став священиком. Усе своє добро роздав бідним людям і служив їм, як тільки міг. За це Господь дав йому силу творити добро ще більше. Коли ж Микола помер, його причислили до святих. Відтоді всі згадують святого Миколая, свято його відносять до грудня і цього дня роблять одне одному подарунки.

А десь високо в небі тієї ночі чути срібні дзвіночки. То на санчатах їздить Миколай і заглядає в кожне віконце: чи не обминули якої дитини. Переїздить з хмарки на хмарку. Дзвіночки ніжно теленькають. Старий місяць весело усміхається в засніжені вуса. Він знає, що тієї ночі всі мають бути щасливими. І ті, що дарують, і ті, що подарунки роблять. Бо найбільше щастя в житті — робити добро.

Боднар В. Від хати і до хати,
Снігами через ліс,
Спішить, спішить завзято
Старенький сивий дід.
Коли святий Микола
З небес на землю йде,
То кожний дім і школа,
Мов вулик бджіл гуде.

Олійник К. . Коли замерзла річка,
І став біленький гай,
Зійшов у темну нічку
На землю Миколай.
Миколай Святий у шапці
І у теплім кожушку,
Принесе усім гостинці
У чарівному мішку.

Канарик В. Святий Миколаю, прийди до нас з раю,
Принеси нам дари кожному до пари.

Цукерочок смачненьких, булочок пишненьких,
Книжечок багато читати у свято.

Миколаю, Миколаю, я тебе чекаю.
Тебе люблю, Тебе кличу, святий Миколаю!

Куба М. . Миколай з небес нас бачить,
Хто слухняний, хто не плаче,
Як добро робити, знає,
Тата й маму поважає.
 Всім, хто чемний, працьовитий,
Дружно хто уміє жити,
Миколай в святковий день
Подарунки принесе.

Святкова сценка

 Гурський В. - Батько. Холодно надворі. Намело багато снігу. Саме цієї ночі святий Миколай опускається на срібній вервечці з неба на землю. Сивобородий, у довгій золотистій накидці, заходить він до кожної хати і розкладає дітям під подушки свої пречудові гостинці. Правда, неслухняним дітям святий Миколай дає хіба що гарного прутика.

Козак І. - Маруся.Мамо, а в нашій хаті також сьогодні свято буде?

Білійчук І. - Мати. Накінець-то, діти милі,
Ви діждались тої хвилі,
Що з небесного престола
Зійде пресвятий Микола.

Темна нічка за шибками,
Сніг біленький мерехтить,
Небеса блистять зірками,
Десь дзвіночок гомонить.

Миколай вже поспішає,
А з ним ангели малі,
В кожну хату він загляне,
Бо дарунків хочуть всі.

Гурський В. А щоб від Миколая подарунки отримати, треба гарно вчитися в школі, не лінуватися ніколи, все у хаті допомагати, що лише вам скаже мати.

Козак І А скажи нам, мамо мила,
Де той пресвятий Микола
Тих дарунків дістає,
Що так щиро роздає?

Білійчук І. В небі є така скарбниця,
Там дарунків — без кінця.
Святий Микола їх бере
І на землю всі несе.

Гурський В. Та не лише святий Микола
Сходить з небесного престола,
З ним і ангели бувають,
Що святому помагають.
А іще таке буває,
Що услід за Миколаєм
З пекла антипко втече,
Всім неробам, пустунам,
Злодіям і брехунам
Він вилами погрожує
Та ще й пеклом лякає.

Ленцик П. - Петрик. А скажи, матусю люба,
Він страшний дуже?

Білійчук І.  А ви не бійтеся, він до нас не завітає, бо ви діточки чемні, слухняні, допомагаєте своїй мамі (гладить по голові).

Гурський В.  Тихо, діточки мої, щось там чути у дворі.

 Білійчук І. (визирає у вікно)

Хтось там дзвонить і тупоче,
Мабуть, до хати зайти хоче.
Піду подивлюсь.

Бере теплу хустку і виходить.

Ленцик П. Цікаво, а що мені Миколай принесе?

Козак І.  (хапається за голову). Ой, у нас ще не прибрано в хаті! Як же ми Миколая будемо стрічати? (Порається в хаті й поправляє ряднину, бере віник і підмітає). А ти, Петрику, принеси образ святого Миколая.

Ленцик П. Ну, це вже не моя робота, мені пора вже спати, щоб скоріше завтра встати.

Козак І.  А дарунків хочеш ти? Від антипка різки жди!

(Петрик приносить образ святого Миколая і вони вдвох чіпляють його на стіні).

Як би я хотіла дістати від святого Миколая червоні чобітки, теплі рукавички.

Ленцик П. А я — гарну іграшку, солодощів багато.

 Козак І. (бере Петрика за руку) Петрику, щоби вислухав нас святий Миколай, то і сьогодні треба щиро помолитися (вклякають перед образом, моляться).

Святий отче Миколаю,
Щиро ми тебе благаєм,
Сповни нині наші просьби,
Що на думці ми їх маєм.
Звели дітям дарунки подати.
В надії будем Тебе чекати.

Козак І . А тепер пора спати. На добраніч.

Ленцик П. Цілу ніч буду чекати…

Сценка 3

Боярчук Ангеліна . Ой, як чудово зараз на вулиці. Поглянь, Діано, скільки за ніч снігу насипало!

Мовчан Діана. Так, справді. Можна зліпити снігову бабу.

Ангеліна. Або діда. (сміються)

Підходять хлопці із снігом в руках.

Корчак Іван. Є у нас чудова гра. Освіжитись вам пора. Ура! (сиплять на дівчат сніг. Сміх)

Пеньковський Денис. Гей, до нас прийшла зима. Веселішої нема. Нумо, хлопці та дівчата, перевіримо санчата. Також лижі, ковзани. Лід міцний уже на річці.

Лесько Андрій. Знову гулі та синці.

Денис. А як сніг прийде глибокий, будемо на усіх уроках  Бабу снігову ліпити.

Іван. Потім тижнів два хворіти, пити ліки несмачні.

Денис. Не бурчи. Краще грайся і мовчи.

Ангеліна. Ой, як весело сьогодні. Всюди пісні, шум і гам. Засипає хуртовина дітвору і тут  і там.

Андрій. Оце натанцювались, мені аж спекотно стало.

Корх Каріна. І зовсім не холодно на вулиці, а так чарівно. Справжня зимова казка.

Крисанчук Ілля. І недаремно. Адже ви всі напевно знаєте, що сьогодні до нас завітає Святий Миколай.

Каріна. Дітвора гуде. Як рій. Жде на гостя нетерпляче. Хто був чемний — той радій.

Хто ж нечемний був — хай плаче.

Пасик Софія. Цікаво, а де зараз знаходиться Святий Миколай?

Діана. А ви впевнені, що всі були цілий рік хорошими?

Всі сміються Так!

Андрій. Я, наприклад, непогано навчався в школі.

Діана. Я також закінчила навідмінно. Ангеліно, а чому ти така засмучена?

Ангеліна. Не знаю. Мені сьогодні такий дивний сон наснився.

Іван. Що. Знову кавалер приснився?

Ангеліна. І зовсім не кавалер. А школа, ніби я отримала двійку з усіх предметів...

Всі сміються Так!

Хтось тупотить, поспішає, вибігає чорт.

 Капляр С. - Чорт

Привіт, дзень добрий, гутен таг! (Кланяється).

Вітаю вас на різний смак.
Мене звуть антипком,
До вас примчав я аж із пекла,
У вас — зима, в нас — хата тепла,
У вас — мороз за хвіст щипа (показує хвоста),
І снігу в очі насипа,
Не дивіться, що я тут гість,
Морозить, студить, як на злість.
(В кінці залу задзвонили дзвони).
О, це вже ангели сходять з неба,
Десь би тут сховатись треба.

Шукає, де б сховатись, ховається за завісою.

 Бодячевська А. - Ангел 1. Ось цей боягуз. Бачите, як сховався!

Чортик

І зовсім я не боягуз!
До цих нечемних дітей
Я із самого пекла примчався.
Прутики вербові я приніс. (Показує в’язку).
І кожен з прутиків придається
Отим лінивим, що не вчаться!

Бігає по сцені, розмахує в’язкою прутиків.

Полупан С. - Ангел 2

Геть, антипко, то дарма,
Лінюхів у нас нема.
Правда, діти, що нема?

Чортик

Хай ці прутики придбає,
Хто батькам не помагає.

Ангел 1

Геть, антипко, то дарма —
Неслухняних в нас нема.
Правда, діти, що нема?

Ангел 2

Сніг, сніжок, посипай,
Ось і добрий Миколай!

Русак А. - Миколай

Доброго дня, любі діти!

Нині свято в вашім домі
І я вас вітаю,
Сьогодні я приніс вам  

солодкі й смачні подарунки

й усіх ними наділю:

і чемних, і, навіть, не зовсім чемних,

бо ви всі мені любі й милі.

(Знову вибігає чорт на сцену, в руках — книга «Гріхи»).

Чорт

Кому дарунків?
Забіякам цим і пустунам?
Боягузам, лінюхам? (сміється)
Антипкам краще знати,
Кому дарунки роздавати.
Миколаю, зупинися,
Подарунки заховай,
Тут зібрались діти грішні (показує книгу)
Ти нічого їм не дай!
О! Гріхів у них багато!

(Одягає окуляри, сідає на краю сцени, відкриває книгу «Гріхи» і читає).

Ось вчора Сергійко тихцем у друга кинув камінцем.
Іван бігав біля річки і Ганнусі підбив око.
А малий Андрій до кави своїй мамі всипав солі.
Вітя  часто не ходив до школи.
А  Діана — що й казати, не хотіла іти спати!
Нагрішили, нагрішили, ти дарунків їм не дай!
Дай мені, а я швиденько донесу їх у свій край!

Ангел 1

Ах ти, чого вдерся в нашу хату?
Бачиш, тут святий Миколай,
Ану швидко звідси втікай!

Чортик

Ні, я вам не помішаю,
Я ще щось сказати маю…виганяють

Миколай

Я дарунки оті просто так не даю.
За всі гарні справи .
Ану, дітки, тут при мамі скажіть,
А чи були ви слухняні?
А в школі добре вчилися?

От настав прощатись час,
Залишаю вже я вас.
Будьте добрі й завжди щирі,
Живіть в злагоді і мирі.

Мамі й татку помагайте,
Менших себе не чіпайте.
Вчителям у поміч будьте,
І мене ви не забудьте.

Швидко мчиться часу лік,
Знов прийду я через рік

Сценка 2

Сергій. Артеме, сьогодні до нас святий Миколай прийде!
Артем. Еге ж. Він чемним дітям подарунки принесе.
Сергій. А ти був чемний?
Артем. Так! А ти?
Сергій. Так. І буду чемний до самого Різдва, а потім -побачимо.
Артем. А я намагаюсь увесь час бути добрим.

Сергій. Тільки дурень може бути вічно чемним!
Артем. Що ти кажеш? То виходить — я дурень?
Сергій показує язика.
Артем. Бути чемним – це прекрасно…

Клейн Р. Все затихло надворі,

Сяють зорі угорі,

Всі чекають-виглядають

Чудотворця Миколая.

Але щось він забарився.

Може в небі заблудився?

В нього клопотів багато, 

Бо заходить в кожну хату.

Все, що в нього в торбі є,

Чемним дітям роздає.

Побережник В. З нетерпінням я чекаю — 

Нині свято Миколая. 

Як надворі стане темно, 

Він приходить потаємно.

Ще ніхто його не бачив, 

Та у ліжечка дитячі 

Він кладе під подушки 

Подарунки і книжки.

Павліченко А. Ти сьогодні швидше спать лягай,

Бо приїде в гості Миколай. 

Бачиш, перша зіронька горить — 

То вже Миколай до нас спішить.

В нього коні білі, наче сніг, 

Борода сивенька аж до ніг, 

У сріблясті саночки сіда, 

І за вітром в'ється борода.

Миколай про діток знає все, 

Подарунки кожному несе, 

Має для дитячих подушок 

Подарунків повно — аж мішок!