Виховний захід до свята осені.

ОСІНЬ - ЧУДОВА ПОРА

Сценарій дитячого свята

ДІЙОВІ ОСОБИ

 Дорослі:

 Ведучий

 Півник

 Лисинка

Зайчик

 Осінь

 Діти (вихованці шести - семи років):

 Читці

 

ХІД ЗАХОДУ

 

 Під звуки музики до зали входять діти.

Ведучий: Дорогі діти, сьогодні я запрошую вас до осіннього лісу! Але він далеко, щоб наші ніжки не втомилися, давайте вирушимо у подорож потягом!

 Діти стають потягом, ведучий — попереду. Всі разом рухаються під музику залою. Зробивши коло, зупиняються.

Ведучий:

Вранці в школу ідемо.

Листя падає дощем.

Під ногами шурхотить,

 Все летить, летить, летить!

Погляньте навкруги, яке чудове листя в нашому лісі! І жовте, і червоне, але яке воно все гарне! А чи знаєте ви, малята, хто прикрасив наш ліс? Ця чарівниця — Осінь! Прислухайтеся... Щось шурхоче. Це вітерець прилетів. Давайте з ним разом подмухаємо. Беріть листочки й заспіваємо про них пісеньку!

 Виконується пісня про осінь за вибором музичного керівника.

Ведучий: Восени дуже гарно і в лісі, і в садку, і на подвір'ї.

Перша дитина:

Свято осені у лісі —

Світло тут і весело!

Ось які прикраси

Осінь наша принесла!

Друга дитина

Кожен золотий листок —

Малесеньке сонечко.

Всі зберу у кошик я,

Поставлю на віконечко!

 

Третя дитина:

Збережу листочки я —

 Осінь і залишиться.

Довго ще в моїй кімнаті

Свято не закінчиться!

 

Четверта дитина:

Вітерець листячко носить,

Жовте й золоте летить —

То під ноги нам кидає,

То в повітрі тріпотить.

 

 

 

 

ЛІТЕЧКО ПРОПАЛО М. Підгірянка

П’ята дитина:

Вже сонце не гріє,

 Не жовтіє жито,

Мак не червоніє,—

Тільки мряка сіє

Крізь небесне сито.

 

Шоста дитина:

Хмароньки нависли

 Довкола, довкола,—

 Наче сльози, бризки

 Дощові заблисли

 Спроквола, спроквола.

 

Сьома дитина:

 Верба листя ронить

 Помалу, помалу,—

 Вітер листя гонить,

 Воно сумно дзвонить:

 Літечко пропало.

 

Н. Поклад                                  ПРОЩАННЯ

Восьма дитина:

 Літечко ворота зачинило

 Й осені ключі від них дало,

 А само за хмарку зачепилось

 І у теплий вирій попливло.

Дев’ята  дитина:

Журавлі із ним навперегони,—

 «Кру» та «кру» — лунає з вишини:

 Та нам їхня пісенька на спомин,

 Щоб не забували до весни.

 

Ю. Клен                                          ОСІНЬ

Десята дитина:

Веселий вересень у лісі

Повісив ліхтарі,

І сонце на золотистім списі

Гойдається вгорі.

 

Одинадцята дитина:

 Гаптує вечір жовтим шовком

Блакитні килими,

А чорний пень зробився вовком,

Повившись у дими.

 

М. Підгірянка                               БАБИНЕ ЛІТО

 

Дванадцята дитина:

 Де золотіло жито,

 Сіріє там стерня.

І бабине вже літо

Сунеться навмання.

 

 

Тринадцята дитина:

Йде нивами, лугами,

 І прясти не стає,

 І срібними нитками

 Кругом усе снує.

 

Чотирнадцята дитина:

Тоненькі волоконця ,

 В повітрі скрізь тремтять,

 Блищать в промінні сонця

 І з вітром ген летять.

 

П’ятнадцята дитина / Лисичка:

Я — весела Лисичка:,

Звуть мене «Руда сестричка».

Я тут поряд пробігала,

До вас на свято завітала!

З вами дуже хочу грати,

 Пісні співати, танцювати!

 

Ведучий: Ми раді тобі, Лисичко! Із задоволенням з тобою потанцюємо!

15 дитина /Лисичка: Радо, радо потанцюю. Та спершу, малята, покажіть, як танцюють ваші ручки!

 

Під музику діти демонструють рухи руками.

 

15 дитина /Лисичка: А ніжки?

 

 Відповідна демонстрація рухів.

 

15 дитина /Лисичка: Ви справжні танцюристи! Мерщій ставайте в коло!

 

 Виконується танок за вибором музичного керівника.

 

 Ведучий:

Ось біжить до нас на свято

Сіренький вухастик.

Довгоногий, в сірій шубці,—

Хто це, діти?

Діти (разом). Зайчик:!

Лунає музика. До зали вбігає Зайчик

Шістнадцята  дитина /Зайчик:

Здрастуйте, малята,

Дівчатка та хлоп'ята!

Здрастуй, Лисонько-Лисичко,

Руденькая сестричко!

Яке у вас тут свято?

Чому так весело?

Ведучий: Ми, Зайчику, свято Осені відзначаємо. Поглянь, як гарно навкруги!

16 дитина /Зайчик:

З вами хочу я співати,

 Гратися і танцювати!

15 дитина /Лисичка: Скажи нам, Зайчику, чому всі називають тебе швидконогим.

16 дитина /Зайчик: Це тому, Лисичко, що я швидко бігаю!

 15 дитина /Лисичка: Ну й хвалько! Невже ти бігаєш швидше за мене?

16 дитина /Зайчик:

А от давай наввипередки!

Один, два, три! Ґав не лови —

Спробуй, мене дожени.

 Лунає весела музика, діти плескають в долоньки. Лисичка хоче спіймати Зайчика, але в неї нічого не виходить.

15 дитина / Лисичка: Молодець, Зайчику, добре бігаєш! А ви, малята, вмієте бігати? А так швидко, як наш Зайчик?

16 дитина /Зайчик: Давайте з Лисичкою пограємо. Ця гра не звичайна, а чарівна! Ви всі станете зайченятками.

 Проводиться гра «Зайчики й Лисичка».

 Гра «Зайчики й Лисичка»

 Дорослі допомагають дітям одягти маски-шапочки.

16 дитина / Зайчик: Нумо, зайченята, поки Лисичка сидить у своїй нірці, ходімо гуляти!

 Діти-«зайчики» разом із дорослим у ролі Зайчика «гуляють» залою. Лисичка, причаївшись, раптово вистрибує зі своєї схованки й намагається впіймати когось з дітей, одягнених як зайчики. У неї нічого не виходить — усі діти-«зайчики» розбігаються, і Лисичка нікого не може впіймати.

 

15 дитина / Лисичка: Молодці, зайченята, гарно бігаєте! Я нікого не змогла зловити.

 

 Ведучий:

Ну а зараз нам пора

Танцювати, дітвора!

 Виконується танок-гра «Посварились-помирились» або інший за вибором музичного керівника.

 Танок-гра «Посварились-помирились»

 

Зайчик читає наведеного далі вірша, виконує рухи, що згадуються у вірші, а діти повторюють ці рухи за Зайчиком.

 

 Будем пальчиком сваритись,

Твердо ніжкою ступати.

Не забудем помиритись.

 Не забудем покружляти

 

15 дитина / Лисичка:

Гарно ми потанцювали,

І пограли, й поспівали!

Але час прийшов прощатись,

 В свої нірки повертатись!

До побачення!

16 дитина / Зайчик: До побачення!

 Під музику Лисичка та Зайчик вибігають із зали.

 

Ведучий: Де ж це забарилась Осінь-чарівниця? Давно чекаємо на неї, а її все немає. Давайте, малята, прочитаємо віршика про неї — Осінь почує його і прийде.

 

 Дитина:

Осінь — чудова пора!

Любить осінь дітвора!

До лісу залюбки ми ходимо,

 Грибів багато там знаходимо!

 Ведучий:

Ми про осінь віршики

Добре прочитали.

Йди до нас, чекаємо,

Осінь золотава!

 

Лунає вальс, до зали входить Осінь.

 Осінь:

Привіт усім, дорослі й діти!

 Приємно вас усіх зустріти.

Не бачились ми цілий рік!

 Хоч кожен з вас до літа звик,

Проте нагадую вам я

 Настала черга вже моя.

Тож подарунки я зібрала

 І з тим до вас попрямувала.

 Натрусила я листків,

Щоб танцювати було з чим.

 Сьогодні відзначаймо свято.

 Нумо, дружно в ігри грати!

 

Проводиться гра «Чарівна хустина».

 Гра «Чарівна хустина»

 Лунає весела, рухлива музика. Діти довільно рухаються під музику. Раптом музика стає тихою, спокійною. Діти присідають, закривають очі долоньками. Осінь накриває великою хусткою дитину.

 

 Осінь:

Один! Два! Три!

Хто там сховався, розкажи?

Не мовчіть, не мовчіть,

Чесно-чесно розкажіть!

 Діти називають ім'я схованої під хустиною дитини. Якщо вгадали, хустина знімається. Дитина, яка сиділа під нею, скаче під веселу музику, а всі їй аплодують. На заключному етапі гри Осінь накриває кошик із яблуками, який непомітно занесли до зали. Осінь знову промовляє свої слова. Діти називають ім'я якоїсь дитини.

 

Осінь:

 Ні! Усі малята тут!

Хто ж це сховався під хустиною?

Ми хустину піднімаємо,

Що під нею — зараз взнаємо.

 Що ж це? Кошик! А в ньому якісь листочки...

 Знімає листочки, які досі ховали під собою яблука.

 А в кошику...

 

Діти (разом). Яблука!

 

 Лунає весела музика. Осінь пригощає дітей яблуками.