Виховний захід "Фольклор рідного краю"

Виховний захід

“Фольклор рідного краю”

Мета: розширити знання учнів про усну народну творчість; розвивати пізнавальні та пошукові інтереси школярів; виховувати почуття гордості за свій народ, любов до рідної мови; сприяти формуванню духовно багатої особистості

Хід свята

 

1-ий учень. Україно мила, краю мій чудовий!

Чи є в цілім світі ще така краса?

Весно наша рідна, в запахах бузкових,

в голубім серпанку дівчини коса.

 

2-ий учень. Вся в садах вишневих, у пахучих м'ятах,

в розлогих долинах яблунь пахне цвіт.

Земле ти вродлива, земле ти багата,

де такої вроди знайдеш дивоцвіт?

 

3-ій учень. Скрізь хати біленькі, наче на малюнку,

в мальвах, чорнобривцях, наче у вінку,

дай, кохана земле, цілющого трунку,

вірною до віку буду я тобі .

 

Учитель читає вірш "Про Україну пам'ятай"

У всьому світі – кожен знає:

Є Батьківщина лиш одна.

І в нас вона одна-єдина –

Це наша славна Україна.

Не забувай Шевченка спів

Про горду славу козаків.

Не забувай, що ти дитина

Землі, що зветься Україна.

 

 

Ведучий 1. Доброго дня, вельмишановні пані і панове! У кожного з нас є своє родинне вогнище, є дім, в якому ми живемо. А от коли скласти наші маленькі батьківщини, вийде велика держава – Україна. Це наша земля, наш рідний край, наша країна з мудрими, талановитими людьми, з чарівною піснею, що дивує весь світ, з мальовничою природою, багатющими народними традиціями.

 

Учні

4-ий учень. Дітвора ми українська,

Хлопці і дівчата,

Хоч слабі у нас ще руки

Та душа завзята.

 

5-ий учень.  Бо козацького ми роду,

Славних предків діти,

І у школі всі вчимося

Рідний край любити.

 

6-ий учень. Ми малі, та всі ми друзі,

Ми – одна родина,

А найбільша наша мати –

Рідна Україна.

 

Ведучий 2. Часто у житті ми чуємо слово «фольклор». Що воно означає? Буквальний переклад цього слова – це «народна мудрість». Це усна народна творчість, яка включає в себе багато жанрів. Один із них - це веснянки, гаївки.

 

Ведучий 1. У різні пори року приваблива земля. Але весною все ж таки вона найквітучіша і запашна, красива і чиста. З давніх-давен у нашого народу було одне з найулюбленіших свят – зустріч Весни, що проходило пишно і радісно. Навесні пробуджується земля, оживає природа.

 

Учні виконують пісню «Ой минула вже зима»

Ой минула вже зима,
Снігу-льоду вже нема,
Ой нема, ой нема,
Снігу-льоду вже нема.

Прилетіли журавлі
Й соловеєчки мал!.
Ой малі, ой малі,
Соловеєчки малі.

В лузі квіти вже цвітуть,
Вівці травку вже пасуть.
Ой пасуть, ой пасуть,
Вівці травку вже пасуть.

Всі веснянку співаймо,
Весну красну вітаймо.
Вітаймо, вітаймо,
Весну красну вітаймо.

 

Ведучий 1. Після холодних коротких днів і довгих зимових вечорів молодь діставала можливість вийти на залиті сонячним світлом левади, вкриті першою прозеленню пагорби, де дихалось на повні груди і співалось на повний голос. Весну, за уявленням наших предків, приносили на крилах птахи. Тому в березні випікалося обрядове печиво у формі пташок, яке називалося «жайворонками». Діти, співаючи, носили їх по селу, закликаючи весну. Діти, ви знаєте які небуть  веснянки?

 

"Десь тут була подоляночка" (веснянка)

Десь тут була подоляночка,

Десь тут була молодесенька,

Тут вона впала,

До землі припала,

Сім літ не вмивалась,

Бо води не мала.

- Устань, устань, подоляночко,

Устань, устань, молодесенька,

Умий личко так, як скляночку,

Утрись, утрись шовковим рушником,

Та візьмися в боки,

Покажи нам скоки,

Біжи до Дунаю,

Бери ту, що скраю.

 

 

 

 

Учні

7-ий учень.  Десь далеко за віконцем

Знову ляже спати сонце.

Ти вже спиш в цю ніч ясну,

Тільки мамі не до сну.

 

8-ий учень.  Коли м'який, ласкавий, тихий вечір

Лягає спати у траву шовкову,

Сон ніжний землю обійма за плечі,

Тоді я чую мами колискову.

 

 Ведучий 1. Як ви уже здогадалися, зараз розмова піде про жанр українського фольклору – колискові пісні. Співуча українська мова… Її слова, немов струмок, переливаються різними барвами. Дітлахи змалечку чують чудовий передзвін у колискових піснях своїх мам та бабусь і закохуються у його співучість.
Ведучий 2. Сама колискова – оберіг, лагідна усмішка та ніжність неньки, дорога скарбниця народної мудрості і самобутньої творчості. З давніх-давен передає народ своїм нащадкам через пісенну творчість любов до Батьківщини та своїх пращурів, учить добру і справедливості.

Ведучий 1. З  допомогою колискових малеча вчиться розмовляти. Пізнає світ, адже колискова -  це перша пісня в їх житті, виконана виключно для них з любов’ю та ніжністю.
Ведучий 2.  Якщо є на землі рай, то він там, де ми ще маленькі, мов ангелята, а на руках нас носять тато і мама. І нам завжди буде снитися колиска, в якій мати виколисала наше життя. Лагідний мамин спів засіває дитячу душу любов’ю до людей, до природи, до всього живого.  

 

Відео-запис колискової пісні

 

Ведучий 1. Сьогодні ми не можемо не згадати жанр українського фольклору – народну пісню. Наш народ завжди співав: коли йому було весело і коли було сумно, під час праці та відпочинку... З давніх-давен українці жили піснею. Коли їм було сумно – звучали сумні пісні. Коли працювали – звучали веселі пісні, які звеселяли їхню працю. Співали, навіть тоді, коли не було і крихти хліба в господі. Бо пісня – це ще й духовний хліб.

 

Ведучий 2. Українська пісня! Народжена неосяжними степами, зеленими гаями і дібровами, стрункою тополею і червоною калиною, високим явором і плакучою вербою. Пісня, що ввібрала в себе найніжніші почуття кохання і розлуки, гіркої долі і смутку, радості і печалі. То крає серце невимовним болем, то сміється і кличе до танцю.

Українську народна пісню співають мами

«Ой, мій милий вареничків просить»

Ой мій милий вареничків хоче,

Ой мій милий вареничків хоче:

"Навари, милая, навари, милая,

Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая".

 

"Та дров же немає, милий мій миленький,

Та дров же немає, голуб мій сизенький".

"Нарубай, милая, нарубай, милая,

Нарубай, у-ха-ха, моя чорнобривая".

 

"Та й сил же немає, милий мій миленький,

Та й сил же немає, голуб мій сизенький".

"Помирай, милая, помирай, милая,

Помирай, у-ха-ха, моя чорнобривая".

 

"А з ким будеш доживати, милий мій миленький,

А з ким будеш доживати, голуб мій сизенький?"

"Із кумою, милая, із кумою, милая,

Із кумою, у-ха-ха, моя чорнобривая".

 

"Так підем же додому, милий мій миленький,

Вареничків наварю, голуб мій сизенький".

"Не балуй, милая, не балуй, милая

Не балуй, у-ха-ха, моя чорнобривая".

 

Ведучий 1. «Як дитина бігає і грається, так їй здоров'я ус­міхається», – говорить народна мудрість. Хто з нас не любить гру? В ній передається, характер народу. Цінність дитячої народної гри не лише у фізичному загартуванні дітей. У ній виховується дружба, колек­тивізм, взаємодопомога. Завдяки грі розвивається мислення, мовлення дитини, швидкість реакції. Зма­лечку треба бути добрим, чесним, сміливим. Саме на­родна гра допоможе стати таким.

 

Ведучий 2. Пропонуємо всім відпочити і пог­рати в українську народну гру.

 

 

Гра “ Хто швидше посадить картоплю”

Для гри потрібно дві команди. Капітани отримують торбинку з картоплею, що відповідає кількості членів команди, а навпроти кожної колони обруч (“поле”). Виграє та команда, яка найшвидше перенесе картоплю з торбинки в обруч (“Посадить картоплю”).

 

Ведучий 1. Хочеться ще сказати про особливий вид українського фольклору – загадки. Це стислі твори, в основі яких – запитання. Давайте проведемо із присутніми конкурс «Нумо, відгадай!».

 Завдання: швидко відгадати загадки.

• Малий малишко закинув бочку на вишку. (Мак)
• Червоний Макар полем скакав, та в борщ попав. (Буряк)
• Золоте решето, а в ньому чорних хатинок повно. (Сонях)
• Влітку одягається, а взимку одежі цурається. (Дерево)
• Тисяча овець, а між ними один баранець. (Місяць)
• Хто без болю і печалі приводить у сльози. (Цибуля)
• Прийшла баба, сама чорна, і в чорний жупан заховала тарілочку в сивий туман. (Ніч)

 

Ведучий 1. Своєрідним фольклорним жанром є скоромовки. їх цінність полягає в тому, що добира­ються і розставляються слова в них, вимова яких пот­ребує певних зусиль і сприяє виробленню дикції, пра­вильної артикуляції, що підвищує культуру мовлення.

Учні (за бажанням) читають скоромовки із чарівної торбинки.

• Бабин біб розцвів у дощ,

Буде бабі біб у борщ.

• Дзижчить над житом жвавий жук,

Бо жовтий він вдягнув кожух.

• Як місили тісто в місті,

Усе місто стало в тісті.

• Летів горобчик, сів на стовпчик,

Прибіг хлопчик, утік горобчик.

• Жовтий жук купив жилет,

Джемпер, джинси та жакет.

• Босий хлопець сіно косить,

Роса росить ноги босі.

• Семен сіно віз - не довіз:

Лишив сани - узяв віз.

• Не клюй, курко, крупку,

Не кури, турку, люльку.

• Пиляв Пилип поліна з лип,

Притупив пилку Пилип.

• Ходить квочка коло кілочка,

Водить діточок коло квіточок.

• Хитру сороку

Спіймати морока,

А на сорок сорок —

Сорок морок.

• Сів шпак на шпаківню,

Заспівав шпак пісню півню:

— Ти не вмієш так, як я,

Так, як ти, не вмію я.

Ведучий 2. Найулюбленішим фольклорним жанром є казка. Мабуть, немає у світі людини, яка б не любила або не знала хоча б однієї казки. І діти, і дорослі залюбки їх слухають і читають. Українські народні казки надзвичайно різноманітні.

 

Ведучий 1. Навряд чи знайдеться серед нас хтось, хто б не любив слухати казки, читати їх, мріяти про чарівні речі, казкові пригоди й дива. Це тільки на перший погляд казка — забава й розвага для малечі. Навіть дорослі можуть знайти в народних казках багато повчального для себе.

 

Учитель: Зараз ми з вами пограємо у інтелектуальну гру «Казковий вернісаж». Та перевіримо чи знаєте ви українські народні казки. Для цього ми розділимося на дві команди: на дівчаток і хлопчиків.

Перед вами є бланк відповідей, ми будемо працювати з ним.

Завдання 1 (розфарбуй відповідним кольором) О-так,О-ні

1. Лисичка сестричка радила Вовкові ловити рибку на хвостик в ополонці.                                  +

2. Царівна Жаба покинула Івана - Царенка , бо не любила його.                                                     -

3. Змія задумала Івасика Телесика спекти                                                                                          +

4. Лисиця  обігнала їжака                                                                                                                     -                                                                                 

5. Мишенята із задоволенням допомагали півнику                                                                           -                              

3авдання 2(вибери правильну відповідь)А/Б/В

1. Для чого Бабі потрібен був бичок:

А) щоб з його допомогою розбагатіти;

Б) щоб не сумувати;

В) щоб стеріг хату.

2.  На яке дерево заліз Івасик – Телесик:

А) дуб;

Б) клен;

В) явір.

3. Хто вирішив запросити Пана Коцького на обід:

А) Вовк, ведмідь, кабан, заєць;

Б) Їжак, вовк, лисиця;

В) Журавель.

4. З ким полетіла Кривенька - качечка:

А) з лебедями;

Б) з качками;

В) з гусьми.

5. Чому Котигорошка так назвали:

А) бо його мама з’їла горошинку;

Б) був товстий і круглий;

В) любив їсти горох.

Завдання 3  Скільки героїв у казці?

1) Скільки звірів помістилося в рукавичці, яку загубив дід?

Відповідь. Сім героїв: мишка - шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик, кабан - іклан, ведмідь - набрід.

2) Скільки звірів зустрів по дорозі Колобок?

Відповідь. Четверо звірят: зайчик, лисичка - сестричка, вовчик-братик, ведмедик.

3) Скільки героїв-персонажів витягують ріпку?

Відповідь. Шість героїв: дід, баба, внучка, собачка, котик, мишка.

4) Скільки звірів приліпилося до солом’яного бичка?

Відповідь. Четверо звірят:вовк, ведмідь, заєць, лисичка.

5) Скільки разів лисичка обмінювала курочку із казки «Лисичка- сестричка»?

Відповідь. 5 разів

Завдання 4  Записати назву казки

-У моєму мішечку  різні предмети. Спробуйте відгадати з яких вони казок.

1. Глечик з вузькою шийкою «Лисичка та Журавель»

2. Солома «Солом’яний бичок»

3. Пір’я «Кривенька качечка»

4. Туфелька «Попелюшка»

5. Коза «Коза Дереза»

Завдання 5  Ілюстрація до казки

1. Кирило Кожум`яка

2. Курочка Ряба

Підраховування балів і нагородження переможців.

Ведучий 2. Своєрідним фольклорним жанром є українські народні танці. Український народ впродовж століть створює самобутню культуру, яка відбиває його багатогранне життя. Одним із її найцінніших скарбів є танцювальне мистецтво. Побачити українську вдачу і вроду можна саме в танці. Адже в ньому проявляється характер українського народу.

Діти виконують танець « Рушники  »

Ведучий 1. Ми зупинилися тільки на деяких жанрах українського фольклору. Культура нашого народу дуже багатогранна. Недарма весь світ дивується талантам українців.

Ведучий 2. Ми впевнені, що Україна стане процвітаючою державою, а українська мова і українська пісня буде звучати у найвіддаленіших куточках нашої планети.

Мами виконують пісню «Зеленеє жито, зелене». Та пригощають варениками.

Ой зеленеє жито зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито женці жнуть,

Хорошії гості мене ждуть.

Зеленеє жито женці жнуть,

Хорошії гості мене ждуть.

 

Ой зеленеє жито зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито при межі,

Хорошії гості від душі.

Зеленеє жито при межі,

Хорошії гості від душі.

 

На – на – на – на.

 

Ой зеленеє жито зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито, ще й овес,

Тут зібрався рід наш увесь.

Зеленеє жито, ще й овес,

Тут зібрався рід наш увесь.

На – на – на – на.

Учитель. Швидко плине час. Завершується і наша зустріч. Хай вам щастить!