Виховний захід "Козацькому роду нема переводу"

Засідання клубу Всезнайки на тему :

«Козацькому роду нема переводу»

Вчитель Глодоського ліцею Гресь О.М.

                                                          2023 р.

Тема: Козацькому роду нема переводу

Мета: Ознайомити з історичним минулим нашого народу. Розповісти про свято Покрови та його зв’язок з козацтвом, про день народження нашого села. Виховувати гордість за наш український народ.

Обладнання: написи:  День українського козацтва,  День Покрови Пресвятої Богородиці, День народження с. Глодоси; Виставка книг про історію Глодос;  Обладнання для спортивних змагань.

Хід заняття

Вчитель:   Діти! Яке свято відбулося в неділю 1 жовтня?

Діти:  День українського козацтва, День Захисника України, День Покрови Пресвятої Богородиці, День народження с. Глодоси.

Вчитель:   Так, 1 жовтня відбулося 4 свята. Але чому вони святкуються в   один день?

1 учень:  Особливою повагою у козаків користувалось свято Покрови. Під покровом Богоматері вони перемагали ворогів, боролись із природною стихією.

2 учень:  На честь Покрови Богоматері козаки влаштовували церкви на Січі. Називали їх Святопокровськими.

3 учень:  І козаки, і церкви переживали важкі часи разом.

4 учень:  При влаштуванні Нової Січі у 1734 р. першою козаки заклали церкву на честь Покрови Пресвятої Богородиці.

5 учень:  Тому і відзначаємо 1 жовтня в день Святої Покрови – День українського козацтва.

Вчитель:   А ще в цей день  співпав день народження села Глодоси.

-         Скільки років виповнилося нашому селу? (Воно засноване у 1750 році.)

(Вчитель показує книги про історію нашого села. Зачитує із книги Бориса Гордійовича Лавріненка ( с. 3)) :

     Широкою долиною та неглибокою балкою зі сходу на захід лежить благодатна і благословенна глодоська земля. Село навпіл розділяє невеличка річечка Сухий Ташлик. У спекотну літню пору вона пересихає, але не висихає зовсім, живлячи прилеглі землі.

       У минулому, тобто на початку XVІІІ ст., наше село мало назву Сухий Ташлик, потім – Гладасси, яка згодом трансформувалась у Глодоси…

    Наша річечка Сухий Ташлик бере свій початок у сусідній Ляховій балці, з невеличкого джерельця. А доповнює її Вербівське джерело на Глодоських хуторах… 

   Село Глодоси фактично розміщене в центрі України, адже географічний центр нашої Батьківщини (Добровеличківка) знаходиться за 14 км. від нас.

-         А ось послухайте вірш Миколи Паскаря про Глодоси

-          

                                   «Моє рідне село»

1 учень:       Я люблю це село, де родився колись,                                                          Де зробив у житті перші кроки,                                                                                      Де стежину топтав серед поля, в житах,-                                                                  Цю любов пронесу через роки.

Я люблю це село, неповторне село,

Де в музеї застигло минуле,

Де пори золотої дитячі роки

Як зоря, що летить, промайнули.

Навесні все навкруг покрива цвіт садів,

Як фата покрива наречену,

Аромат полонить і п’янить солов’їв,

Які пісню ведуть нескінченну.

Віддзеркалює небо у зоряну ніч

Тихе плесо ставків серебристих,

Чистим росяним ранком розноситься спів

Невгамовних півнів голосистих.

Моє серце прискорює ритми в грудях,

Коли бачу тебе ще здалека.

Я на крилах любові до тебе лечу,

Як летить до гнізда свого вірний лелека.

Я вклоняюсь тобі і бажаю відтак

Чистоти твоїх вулиць широких,

Гарних білих осель, солов’їв у садах,

І не старять нехай тебе роки.

Я люблю це село, що засноване там,

Де було лиш болото і оси.

Я люблю це село, моє рідне село,

Яке зветься незвично – Глодоси.

-         А ось ще такий вірш.

2 учень:    Багато гарних сіл на світі є,

Але мені миліш за все

Моє село Глодоси,

Таке прекрасне й дороге.

У цім селі я народився,

У нім живуть мої батьки,

Куди не глянь – дерева й квіти,

І в їх вінку блищать ставки.

Вчитель:   Ми вже знаємо, який славний шлях пройшли наші предки. У літописі є славний період козаччини, який тривав майже 300 років. Це Запорізька, а пізніше Задунайська Січ. Козаки боронили наші українські землі від нападів ворогів: турків, монголів, поляків, росіян. Козаки були добродушні, безкорисливі, щедрі, дружні. Любили свободу. Були гостинні. Мали свій герб. (Показує ілюстрацію)

1 учень:  Кожна область нашої держави має свій отаманський полк, на   чолі якого стоїть крайовий отаман.

2 учень:  Саме на території Кіровоградської області, зокрема на території нинішнього Кіровограда, існували зимівники запорізьких козаків. Звідси і назви таких районів міста, як Лелеківка та Завадівка. Адже тут у 18 ст. були зимівники козаків Завади і Лелеки.

3 учень:  Не так легко стати козаком. Молоді козаки проходять випробувальний термін 1 рік, після якого на свято Покрови їх приймають у козаки.

Вчитель:   Всі свята тісно пов’язані між собою.

Народ не забуває свою історію, традиції. І які тяжкі часи не переживала наша країна, як не намагались вороги знищити Україну, вона вистояла, набула незалежності і зберегла свої прекрасні традиції. Мабуть, таки справді свята Богородиця захищає нас своїм покровом.

-         А чому свято Покрови так зветься?

1 учень:  Ще в 1910 р. в Константинополі юродивому Андрію та його учню Єпіфанію під час молитви явилася Божа Матір, яка простягла над молільниками біле покривало.

2 учень:  В цей день козаки зранку йшли до церкви. Молилися за долю та щастя України. А ввечері, молоді козаки, показуючи свою спритність, сміливість та мужність, брали участь у іграх. Частину з них ми вам зараз покажемо.

3 учень:  Бо козацького ми роду, славних предків діти,

І у школі всі вчимося рідний край любити.

Бо Батьківщина в нас єдина –

Це наша славна Україна.

Вчитель:    Для того, щоб визначити, хто із наших хлопчиків буде брати участь у козацьких змаганнях, ми проведемо вікторину. Хто першим дасть правильну відповідь на запитання, той і змагатиметься в козацьких естафетах.

Вікторина:

-         Кого називали козаком? (Вільна людина)

-         Хто стояв на чолі козацького війська? (Гетьман)

-         Як називали хати, в яких жили козаки? (Курінь)

-         Як називалося козацьке військо? (Кош)

-         Вид транспорту на степових дорогах за часів запорожців? (Віз)

-         З якими країнами вели війни козаки за незалежність? (Туреччина, Польща, Росія)

-         Як називалась козацька зачіска? (Оселедець)

-         Як називалась козацька каша? (Куліш)

-         Яку першу назву мало село Глодоси? (Сухий Ташлик)

-         А пізніше? (Гладасси)

-         Скільки років виповнилося селу? (262)

-         Імена чи прізвища яких гетьманів ви знаєте?

Вчитель поділяє хлопців на 2 команди, дає їм назви «Січовики» та «Запоріжці». Далі – естафетні змагання.

1. Перенесення шишок.
2. Передача м’яча між ногами.
3.  «Паровозик».
4. Стрибки у мішках.
5. Оббігання перешкод.
6. Стрибки на палиці- конячці.
7. Перенесення продуктів у черепок для приготування кулішу.
8. Перенесення ложкою води у склянку.

Вчитель визначає переможців.(Бажано, щоб перемогла дружба)

-         Всі ви браві козаки! На вас наші дівчата покладають надії, що ви будете їх завжди захищати і оберігати.

4 учень:  Славна наша Україна,

А ми її діти.

Поки живі на цім світі,

Будемо радіти.

І ця радість хай озветься

По всьому роздолу.

Хай вороженьки здригнуться…

Бо «козацькому роду нема переводу».