Козацькому роду нема переводу

 

Під звуки козацького маршу на сцені вишиковуються козаки

Звучить сумна козацька мелодія. Виходить дівчина з іконою Покрови Божої Матері

 

Боже Великий, Творче всесвіту,

На нашу рідну землю поглянь,

Ми були вірні Твоєму завіту,

Вислухай нині наших благань:

Люд у кайданах, край у руїні.

Навіть молитися ворог не дасть,

Боже Великий, дай Україні

Силу і славу, волю і власть

Козаки залишають сцену.

 

Дівчина

Стоїть цей простий і бездоганний красень біля дороги, дивиться одночасно на річку, незліченну кількість проїжджаючих повз нього машин і людей, що метушаться на ринку. Якби він міг говорити, повідав би стільки пережитого, що не одну книгу написали б історики. Він прощає все нам, безрозсудним, які колись не тільки нехтували національним надбанням, але і намагалися підняти руку на це дивовижне творіння, створене руками предків-козаків. Так хіба тільки на Свято -Троїцький...

 

На екрані фото Свято-Троїцького Собору

 

Хлопець

У тридцяті роки, епоху масштабного процесу знищення українства, викорінювалася духовність народу, частинкою якої була і православна віра. Православних священиків розстрілювали, виганяли з приходів, висилали до Сибіру. Хто знає, яким чудом цей новомосковській красень не розділив тоді гірку долю інших, не менш чудових і цінних для історії і народу, святинь.

 

Дівчина

Про те, як же було зведено цю козацьку святиню сьогодні ми вам і повідаємо.

 

На сцені з’являється старий козак з люлькою та маленький хлопець

 

Козак

Було це давно, коли ще Господь роздавав народам землі. Останніми в черзі стояли українці. Коли вони підійшли до нього, Господь співчутливо розвів руками і сказав: "Шкода мені вас, добрі люди, але землі більше немає". Але покірно-благальний їх погляд зворушив Його серце і Він сказав: "Є ще одна щонайкраща ділянка, яку я залишив для себе. Віддаю її вам"

 

 Хлопець

Діду, невже сам Господь подарував славну землю Новомосковську козакам.

 

Старий козак.

Звичайно. Адже Він завжди допомагає добрим людям, а коли Господь побачив, яку несправедливість скоїла Катерина ІІ на Січі Запорозькій, то послав на землю великого зодчого Якима Погрібняка, який і збудував нашу козацьку святиню.

 

Хлопець

Так в підручнику з історії написано, що Яким Погрібняк збудував Троїцький собор….

 

 

Старий козак

Саме про нього і йде мова. Це і є наша славна козацька історія…Ти бачиш, що на все воля Господня. А якщо сам Господь подарував нам цю церкву, ми мусимо зберегти її для нащадків.

 

Хлопець

Цікаво, як же козацькому архітектору вдалося побудувати таку величну споруду. Розкажи мені побільше, мені дуже - дуже цікаво.

 

Старий козак

Гаразд, слухай, тільки уважно, бо колись і твої онуки попросять тебе розповісти  історію рідного міста.

Раніше Новомосковськ у вустах народу  називався різними іменами: то Самарою, то Самарчуком, то Новоселицею. Мальовнича Самара та її привілля були з давніх - давен улюбленим місцем поселення запорізьких козаків. Тож не дивно, що поблизу цієї річки — лівої притоки Дніпра -  облаштували вони в XVII столітті кілька хуторів-зимівників.

 

Під звук барабанів виходять козаки та співають пісню

Стають в коло посередині старшина

 

 

Отаман

Побратими мої вірні, зібрав я сьогодні вас на Раду, бо є одна невідкладна справа.

 

1-й козак

Говори, батьку, що непокоїть тебе.

 

Отаман

Вже тридцять років стоїть наша Новоселівська  Свято-Троїцька церква. За цей час доброго люду в нашому місті побільшало, і церква, що збудована з простої селянської хатини, вже не вміщає усіх бажаючих під час великих свят.

 

2-й козак

Твоя правда. Та й старенька вона вже стала, потребує ремонту.

 

 

3-й козак

Коштів зберемо необхідну кількість – це не проблема. Правда,браття?!

 

Отаман

Ні, не ремонтувати -  нову будувати будемо. Трьохпрестольну : середній, головний престол - в ім'я пресвятої трійці - Батька, Сина і Святого Духу;

з правого боку - в ім'я святих апостолів Петра і Павла; зліва - в ім'я трьох святителів Василя Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоуста.

 

4-й козак

Це ти правильно кажеш, але, як на мене, як будувати нову, то вже і по-новому. Зведемо дерев’яну церкву, але без залізних цвяхів.

 

5-й козак

Як так, без цвяхів?

 

4-й козак

А ось так. У будівлі Храму не повинно бути жодного залізного цвяха, бо не годиться в храмі Спасителя, розіп’ятого  на хресті , забивати в дерево залізні цвяхи. Ми закріпимо основу церкви дерев’яними таблями, вбитими в дерево.

 

3-й козак

Ти все правильно кажеш. Але де ж найти такого умільця, щоб звів будівлю без єдиного цвяха?

 

Отаман

Є такий! Чував я, що у Нових Водолагах  проживає славний майстер Яким Погрібняк.

А ось і він сам.

 

З’являється Яким

 

Яким.

Доброго здоров’я ,побратими козаки! Слава Україні!

 

Отаман

Бувай здоровий, Якиме! Раді вітати тебе на землі козацькій!

 

2-й козак

Слава про твої творіння шириться землею українською, особливо вихваляють п’ять бань твоєї рідної церкви, що у Водолагах

 

3-й козак

Кажуть, що всі п’ять маківок так виблискують на сонці, що  освітлюють кожну хатину!

 

4-й козак.

Ти й справді майстер з великої літери.

 

 

5-й козак

Може, і наші оселі освітиш та збудуєш і в нас таку ж величну споруду?

 

Яким

 Що там п’ять бань – у вас буде церква з дев’ятьма банями . Це я вам обіцяю. Такої ще в жодному місті не було!

 

1-козак

А зможеш?

 

Яким

Їй-Богу, змогу!

 

Отаман

Залишилося зійтися в ціні. Щодо двох тисяч. Згода?

 

Яким

Згода.

 

Яким убігає зі сцени

Козаки вишиковуються в ряд

1-й козак

На тому і порішили, і про ціну сторгувалися. Ходив майстер все виміряв, прикидав, а потім раптом узяв та і зник.

 

2-й козак

День немає, два немає, п'ять... Розсердилися козаки,  мовляв ,обдурив нас майстер.

 

3-й козак

На  сьомий день з'явився Яким,  змарнілий і обірваний, але щасливий. 

 

4-й козак

Підійшов до козаків і  поставив перед ними макет прекрасного девятиглавого храму, зроблений з очерету.

 

Яким виносить макет Храму

 

Яким

 Славні козаки, я приніс вам це диво, але мушу зізнатися, що злякався,  взявшись за роботу.  Злякався, що не  здужаю, не зможу  побудувати і втік. П'ять днів  ховався в прибережних очеретах, а на шостий день з'явився мені Святий Микола Угодник, сказав що так негоже чинити, якщо слово дав,  і показав, як храм зробити.

 

5-й козак

 Після цього робота закипіла. І через деякий час був побудований дивно красивий  дерев'яний храм без єдиного цвяха.

 

 

Отаман

І сьогодні цей величний витвір людських рук продовжує виконувати найвищу, божественну місію осередку духовного єднання поколінь. Це — одне з тих святих місць, де сьогодні і завтра молитимуться Всевишньому православні християни, де шукатимуть сліди своїх далеких предків допитливі краєзнавці, захоплюватимуться майстерністю будівничих туристи, черпатимуть натхнення художники й літератори.

Люди добрі, побратими! «Бережіть собори душ ваших!» закликав наш земляк Олесь Гончар та закликаємо ми, молоді козаки школи № 107.

 

Звучить «Марш молодих козаків»

Сл. Л.Завіщаної

Муз. З.Науменка

Ми всі пам'ятаємо, якого ми роду,

Козацьких далеких часів,

За працю, свободу, за щастя народу,

Тобі, Україно, наш спів.

Приспів:

Як квіти у гаю барвисті та пишні,

Ми всі - українська сім'я,

Ми будемо творити, учитись,

Бо світить нам вільна зоря.

 

Бо прадіди наші свободу любили,

Вели у майбутнє синів,

І нам, їх нащадкам, вони заповіли,

Вкраїну любити як дім.

 

Приспів.

Хай сонце нам сяє ясне в високості,

І землю плекає святу,

"Козацькому роду нема переводу",

Я в серці ту клятву ношу.

Приспів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СЦЕНАРІЙ СВЯТА МИКОЛАЯ

ЗА МОТИВАМИ П’ЄСИ МЕТЕРЛІНКА «СИНІЙ ПТАХ»

 

 

Дія перша

Звучить музика.

Театр показує середину хати дроворуба, простої, селянської, але не вбогої. Комин піддашком, там тліють головешки. На столі світиться лампа. Згорнувшись клубочком, сплять кішка і пес. ( маленькі діти – виконавці ролей). На стіні висить клітка з горлицею. У глибині два намальовані вікна.

Оленка  спить у кріслі-качалці, накрита ковдрою,  Іванко біля її ніг.

 

Іванко. Оленка?

Оленка. Іванко?

Іванко. Ти спиш?

Оленка.  А ти?
 

Іванко. Ні, я не сплю, бо розмовляю з тобою...

Оленка.   Скажи, сьогодні день святого Миколая?..


Іванко. Ні ще, Миколая  завтра. Але він нічого не принесе цього року...

Оленка.   Чому?..

Іванко.  Я чув, мама казала, що у тата немає грошів на подарунки. Тож Миколай прийде до нас наступного року.

 

Оленка.  А довго чекати до наступного року?

Іванко.  Достатньо... Але цієї ночі він піде до багатих дітей...

Оленка.   А!!!..Дивно, але ж і ми були слухняні і заслуговуємо на подарунки від Миколая!

Іванко.  Диви... Мати забула загасити  лампу... Знаєш що?..

 

Оленка.   Що?..

Іванко. Ми зараз встанемо...(кішечка потягується і будить собаку)

Оленка.   Нам це не дозволяється...

Іванко. Адже нікого нема... Бачиш віконниці?..

Оленка.   Ой, як вони світяться...

Іванко.  Це святкові вогні.

Оленка.   У кого свято?

Іванко....Навпроти у багатих дітей. До них прийшов Миколай, приніс  подарунки. Ми зараз відчинимо віконниці…

Оленка.   А хіба можна?

Іванко. Певно, бо нікого нема... Ти чуєш музику?.. Вставай...

 

 Оленка.  Як гарно! (діти милуються на вогні і спостерігають за чарівним танком Ангелів)
 

Звучить вальс з  мультфільму «Анастасія».

Під музику виконується танець Ангелів  та звучать слова.
 

Як затанцюють за вікном сніжинки,

І білим килимом укриють храм,

То знак, що вже до кожної дитинки

 Святий прибуде з неба Миколай

 

З ним ангели, мов голуб’яток зграя

І кожен з зіркою на ясному чолі,

А у санях святого Миколая

Пакуночки – великі і малі.

 

Мандрує по землі святий Микола

Всю ніч не спочиває ні на мить.

До храму йде, в садочки чи до школи

Або в кімнату, де дитина спить.

 

То в руки дасть, то серед ночі тихо

Під подушку дарунок покладе

Малій дитині на велику втіху,

А сам до інших діточок іде.

 

Діти співають 1 куплет пісні « Ходить по землі святий Миколай»

 

 

Ангел 1. Добрі діти, у вашій пісні стільки чарівності, а чи немає у вас Синього Птаха?

Іванко. У мене є птах - горличка, але я її вам не віддам.

Ангел 2. Чому ж не віддаси?

Іванко. Бо вона моя.

Ангел 3. А де ж твоя горличка?

Іванко. В клітці.

Ангел 1. Ми такого птаха не візьмемо - птах у клітці не може  бу­ти синім. Вам доведеться пошукати того птаха, який по­трібний для врятування всіх чемних дітей на землі, інакше всю планету поглинуть  чари Злої Ночі і до добрих дітей більше ніколи не прийде святий Миколай, бо не знайде вночі шляху.

Ангел 2. Для здійснення цієї мети необхідно бути сміливими, вміти побачити серцем, адже очима всього не побачиш.

Ангел 3. Та й розучилися сьогодні люди розуміти, співчувати, їх душі осліпли, а вони цьо­го не відчувають. Добре, що ми завжди носимо із собою пре­дмет, що може запалити пригаслий зір, побачити справжню суть усіх предметів і речей. Наприклад, душу твого вірного собаки або кішечки Мурки.

Дістають Чарівну шляпу

Оленка.  О, яка гарна шапочка! А це що? (вказує на алмаз по центру капелюха)

Ангел 4.  Це дивовижний алмаз. Якщо тримати його ось так - вам відкриється Минуле, якщо трохи повернути - відкриється Майбутнє.

Іванко одягає капелюшок, повертає алмаз. Раптом все навкруги змінюється: Оленка та Іванко – в пишному вбранні, собака і кішка оживають та виконують танець. В танці маленькі виконавці ролей тваринок міняються місцями із дорослими, тими, що будуть виконувати ролі душ кішечки та собаки. Виконуючи танець, вони розбивають лампу, з якої  враз вихоплюється полум’я і перетворюється на світозору дівчину незрівняної вроди. На ній сліпучо-біле вбрання. Це Душа світла.

Собака. Гав-гав... Моє маленьке божество! Добрий дань, добрий день! Нарешті, нарешті я можу говорити. Даремно я гавкав, махав хвостиком - ти мене не розумів. Я люблю тебе... Я люблю тебе! Хочеш, я здивую тебе Хочеш, по­кажу фокус?  Хочеш, пройдусь на задніх лапах?

Іванко. Але хто ти?

Ангел 1. Хіба ти не впізнав? Це душа твого вірного собаки Шарика – ти її звільнив…

Кішка ( наближуючись до Оленки і протягуючи їй руку говорить церемонно)

 Добридень, Панно. Які ви гарні цього ранку...

Оленка.   Добридень, Панно...( до ангелів) Хто це?..

Ангел 2. Не важко здогадатися – це душа твоєї кішечки Мурки  тобі простягає руку

 

Іванко (вказуючи на Душу світла)  А це хто? Це королева ?

Оленка.  Ні, це,напевно,  Богородиця?

Ангел 3. Ні, діти – це Душа світла…

Душа світла. Я все чула, і піду з вами на пошуки Синього Птаха. Я не можу дозволити, щоб Ніч панувала на землі і діти  залишилися без опіки святого Миколая.

Ангел 4. Тож швидше вирушаємо, бо ми мусимо встигнути до ранку, допоки не проснуться діти – вони не повинні залишитися без подарунків. Спершу ви відправитесь в Минуле :може, Синій Птах захований там.

В путь відправляються Оленка, Іванко, Душа світла, Кішка, Собака.

 

Дія друга

Велика смуга кольорової тканини злітає, під нею проходять діти

Перед дітьми постає така картина: розкидані іграшки, в кімнаті безлад. Вибігають двоє дівчат і танцюють танець, кішка підтанцьовує, Пес її притримує і погрожує вкусити.

Іванко. Оленко, а це не твої подруги?

Оленка.  Так, мої. Але дівчата,  що з вами сталося, адже ви ніколи не пустували, завжди були чемні?

1-ша дівчинка. Чемні! ? Ха-ха ! Навіщо нам твоя чемність, коли відтепер ми можемо мати все, що захочемо.

2-га дівчинка. Ми проміняли чемність на насолоду, на право робити усе, що завгодно . І головне - нам за наші пустощі нічого не буде.

Пес. Хто це вам сказав?

1-ша дівчинка.  Сама Чарівниця Ніч пообіцяла нам в обмін на нашу чемність безліч розваг задарма.

Кішка. Пощастило вам, дівчата!

Дівчата. Атож

Оленка.  А як же ваші батьки? Ви ж завжди допомагали їм по господарству.

2-га дівчинка. Ще чого – допомагали. Більше не допомагаємо – хай самі пораються, нам більше подобається гуляти та веселитися!

Іванко. Оленко, треба поспішати знайти Синього Птаха, бо Чаклунка Ніч скоро забере душі всіх добрих дітей і замість Миколая на землю прийде чортик  із різками.

Вбігає чорт, помахує різками та виконує танець разом з неслухняними дівчинками під «Пісню чорта» з телефільму «Ніч перед Різдвом»

Чорт. Привіт, дзень добрий, гутен таг! Вітаю вас на різний смак. Мене звуть Чортом і Антипком, Я бачу , що пустуєте ви, дітки До вас примчав я аж із пекла, У вас зима – в нас хата тепла. У вас мороз за хвіст щипа І снігу в очі насипа. Не дивіться, що я тут гість, -

Морозить, студить, як на злість. І голод дав копитам раду – Я з’їв цукерки й мармеладу, Горішки, груші і цитрини, Банани, яблука, мандарини. І лишились тільки нові Для діток прутики вербові, І прутики я видать радий Вам ,чарівниці ,на усладу

Обнімає дівчат та пропонує їм різки

1-дівчинка.  Ми не хочемо прутиків – ми хочемо подарунків від Миколая

Чорт

Пізно. Ваші душі у Чарівниці Ночі

І навіть якщо зараз я захочу

То вас обох вкраду – і в пекло разом з вами

Полетімо, махаючи різками

А , може, й цих чарівних діток прихопити

 І по дорозі різками побити?

Іванко. Згинь, маро, згинь нечиста сило!

Душа світла. Поверни алмаз на шляпі – і він згине

Іванко повертає алмаз – і чортик зникає

Пес. Гав-гав, я бачу, що тут нам не знайти Синього Птаха – слід вирушати у путь.

2-га дівчина(сумно). А колись і у нас був Синій Птах, але як тільки ми почали обманювати батьків, дражнити друзів, робити капості, перестали вчитися, Птах змінив свій колір і полетів на небо у країну Майбутнього.

Душа світла. Уперед , мої любі, до країни майбутнього: час спливає – незабаром світанок

1-ша дівчина. Візьміть і нас із собою – ми хочемо врятувати свої душі.

Оленка.  Рушаймо хутчіш!

 

Дія третя

Діти знову проходять під кольоровим куполом за матерії

Звучить пісня Валерії «Город детства»

Іванко. Тут так гарно! Куди ми потрапили?

Душа світла. В царство Майбутнього. Зараз ми знаходимося серед дітей, які ще не народилися.

Виходить хлопчик з конструктором. Добрий день, Маленькі Живі Істоти.

Іванко. Чому він нас так називає?

Душа світла. Тому, що сам він іще не живе. Діти, які народжуються у нас на Землі, приходять звідси. Кожен чекає своєї черги. Коли батьки і матері бажають мати дітей, ось ті великі двері, що направо, відчиняються і малюки опуска­ються на Землю.

Хлопчик з майбутнього. А що це у тебе? (вказує на алмаз)

Іванко. Шапочка.

Хлопчик з майбутнього. А для чого?

Іванко. Від холоду.

Хлопчик з майбутнього. А що таке холод?

Іванко. Це коли тремтиш ось так – б- р- р-р!

Хлопчик з майбутнього. А що на Землі холодно?

Оленка. Зимою буває холодно, коли немає дров.

Хлопчик з майбутнього. А чому немає дров?

Оленка. Тому, що вони дорогі, грошей варті.

Хлопчик з майбутнього.  А що таке гроші?

Іванко. Це те, чим платять. В одних гроші є, а в інших немає.

 Хлопчик з майбутнього. А чому їх немає?

Іванко. Тому, що вони бідні.

Оленка.  А ти багатий? Скільки тобі років?

Хлопчик з майбутнього.  Я скоро маю народитися і так хвилююсь.                А народжуватись приємно? Як це в тебе вийшло?

Іванко. Не пам’ятаю. Це було давно.

Хлопчик з майбутнього. Кажуть, жити на Землі - це так гарно.

Оленка. Так, там непогано. Птахи, іграшки, тістечка, У деяких є все, а в кого нема, ті можуть на них дивитись.

Іванко. А ви чим займаєтесь?

Хлопчик з майбутнього.  Ми працюємо, щоб прийти на Землю не з пустими руками. Я, наприклад, конструюю Машину Щастя, а ось він - вишукує 33 способи продовжен­ня життя, а ось той понесе на Землю світло, якого іще не бачили, а четвертий знає таємницю скарбів, захованих на Місяці, а ось той, за колоною, вчинить на Землі чимало злочинів, інший понесе на Землю в мішку три хвороби - скарлатину, коклюш і кір.

Чути бій курантів

Душа світла. Вже займається зоря, час, коли діти, яким, прийшла пора народжуватись, опустяться на Землю. Час уже відкриває двері. На Землі їх чекають. Ось їх вітають піснею.

Під «Колискову» Анжеліки Варум діти танцюють та проводжають Хлопчика з Майбутнього на Землю і самі перетворюються на звичайних дітей, кішка з собакою знову стають маленькими і вже не вміють розмовляти. На сцені декорація хатини дроворуба. В клітці слід замінити горлицю на Синього Птаха.

Оленка.  Ми знову вдома.

Іванко. А в нас так гарно. Тільки, що нам робити? Ми так і не знайшли Синього Птаха!

Оленка.  Ми зробили все, що змогли, А поглянь на нашу пташку, вона стала синьою.

Іванко. І справді, зовсім синя. Може, вона допоможе Святому Миколаю?

Під звук дзвіночків на сцені з’являються ангели та святий Миколай

Св.Миколай. Любі діти! Ви і справді допомогли мені. У вас є віра, бажання, ви вмієте працювати і творити для інших добро. Хай летить ваш Синій Птах на волю, несе надію для інших дітей.

ДІТИ ВИПУСКАЮТЬ ПТАШКУ З КЛІТКИ

Св.Миколай. Дорогі діти! Ми вас дуже просимо! Якщо хтось із вас зумів своєю душею осягнути таємницю Синього Птаха, поді­літься нею із ближніми. Хай і в їхніх домівках зася­ють іскорки добра. Вони нам дуже потрібні, щоб стати щасливими в майбутньому.

Св. Миколай.    А тепер, діти, приступіть до мене,
                        Кожний дарунок дістане від мене,
                        Щоби котрого не залишити,
                        Жалю і смутку не наробити,
                        Щоб не нарікали на мою гостину:
                       "0, святий Миколай забув про дитину".

Роздає дітям подарунки. Виступи дітей

Миколай

Всі ви так чудово грали,

Танцювали і співали.

 Але мені вже час у путь,

Бо ще діти мене ждуть.

А ви будьте здоровенькі,

Будьте чемні, слухняненькі.

Поскоріше виростайте,

Слово Боже пам’ятайте .

А мені пора в дорогу –

Хтось чекає допомоги,

Хтось незнаний у печалі,

Тож я мушу іти далі.

Іванко. До побачення, Миколаю, тобі здоров’я теж бажаєм!

Оленка.  І чекаємо через рік, наш добрий, мудрий чарівник!

Всі разом співають пісню «Дай Боже»