Виховний захід "Козацтво" або "Як козаки борщ варили"

Сценарій

музично-спортивної розваги

до Дня Козацтва

«Як козачата борщ варили»

 

 

 

 

 

 

Учитель\ Ведучий:

 Добрий день! Всіх вітаємо, здоров'я і щастя всім бажаємо!
Після навчання якраз буде вчасно, щоб був у вас дійсно чудовий настрій.
Упоравшись з ділом, всім нам варто зустрітися з піснею, грою і жартом.
Ми впевнені: всім вам до снаги веселі козацькі розваги
У жовтні ми святкуємо свято Попрови Пресвятої Богородиці, українського козатва, та День захисника України.
З давніх-давен людям відомо: «дерево життя – це гілочка, на якій ростуть три листочки. Перший листочок – символ минулого, другий – сучасного, а третій - майбутнього». Зображення «дерева життя» зустрічається на каменях далеких часів і свідчать про те, що люди ще в сиву давнину знали про нерозривний зв'язок «Трьох листочків». Щоб правильно орієнтуватися в житті, щоб бути освіченою людиною, треба знати минуле свого народу. Його історію.

Учитель\ Ведучий:

 У минулому українського народу було таке неповторне і легендарне явище, як Запорізька Січ.   В Україні не знайдеться людини, яка не знала б про козаків. Козак у нашій культурі – звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї всього нашого народу.
Історія українського козацтва – це одна з найвеличніших сторінок життя нашого народу. Рятуючись від постійних нападів сусідів та набігів кочовиків, чоловіки гуртувалися для захисту своїх земель. На цьому тлі виникло козацтво, утворилася Запорізька Січ, а згодом івласна держава – Гетьманщина.

Учень 1: Багато героїв знає країна,
Проте початок заклали козаки.
Ними пишається вся Україна,
Мужні та славні вояки.
Учень 2: З давніх-давен, так повелося…
Сутужно жити довелося… 
Й на тернах рідної країни,
Зросло козацтво України.
Учень 3: Як промінь ясний з поміж неба,
В захисниках була потреба,
І тут з’явився він – козак,
Сталевих шабель він мастак.
Учень 4: Він вільним був, із духом сильним,
Був мужнім, хвацьким та кмітливим,
Народ в обіду не давав,
Невпинно ворогів вбивав.
Учень 5: За святу землю, матір, Бога,
Була йому одна дорога.
За покликом людської долі,
Щоб зберегти безцінну волю.
Учень 6: Та лиш КОЗАК стоїть й понині,
На нашій славній Україні.
Там і Січ Запорізька стояла,
Мов орлине гніздо серед скель,
Учень 7: Ворогам-хижакам не давала
Українських топтати осель.
Хто кохав рідний край до загину,
Мав у серці синівську любов,
Учень 8: Той на Січ в злу і добру годину
Батьківщині служити пішов.
І козацька озброєна лава
Рідний край берегла день і ніч
І світами котилася слава
Разом: Про стару Запорізьку Січ.

Пісня «Будемо козаками»

1.Ми, веселі і завзяті діти України,
Дуже любимо співати пісню солов`їну.

Приспів (2 р.):
Гей! Хто любить Наш козацький край,
З нами пісню Дзвінко заспівай!

2.Ми кохаємося гідно в українській мові.
Розцвітай, наш краю рідний, квітами любові.

Приспів (2 р.):
Гей! Хто любить Наш козацький край,
З нами пісню Дзвінко заспівай!

3.Не сумуйте, гори й ріки, не журіться, мами:
Коли виростем великі - будем козаками!

Приспів (2 р.)
Гей! Хто любить Наш козацький край,
З нами пісню Дзвінко заспівай!

Учитель\ Ведучий: Славна добрими і героїчними традиціями Українська земля. Її сини – запорозькі козаки – навіки увійшли до скарбниці пам'яті українського народу. Ми, її нащадки, маємо свято шанувати і примножувати козацьку славу.
Козацьке військо впродовж віків було армією, яка протистояла чужинцям, боронила свою землю і український народ від завойовників.
Запорізька Січ уславилася іменами Дмитра Вишневецького, Богдана Хмельницького, Петра Сагайдачного, Івана Мазепи, Івана Сірка, Петра Дорошенко, Петра Калнишевського… Всі вони були сміливими, дисциплінованими, витривалими, гордими людьми, героями.

В сиву-сиву давнину
Козаки йшли на війну,
Бо на рідну Україну
Сунулися без упину
Ляхи, турки та татари,
Москалі та яничари.
Щоб палить сади і хати,
Щоб людей в неволю гнати.

Козаки скликають раду :
- Не буде ворогу пощади !
Вірні коні рвуться в битву,
Крешуть іскри з-під копита.

За чарівний спів дівочий,
За спокійні дні та ночі –
Шаблі весело дзвенять,
Вражі голови летять.

І на морі, і в степах
Наганяли вони страх,
Бо найкращі вояки –
Запорозькі козаки !

І не буде переводу
Українському народу
Доки із глибин сторіч
Долина козацький клич.

Учитель\ Ведучий: Сьогодні на нашому святі присутні маленькі майбутні козачата. Саме вони прагнуть вступити в ряд мужніх героїв – козаків.

Кошовий:  Я чую тут нас кликали? Мужніх героїв козаків?
Писар : Ми тут, на нашій матінці Україні!
Кошовий: Та чув у вас теж тут є майбутні козачата? Можемо взяти їх до себе?
Писар: Як до себе? А чи знають вони хто такі козаки? Знаєте?
Діти: Так!!!
Кощовий: А чи знаєте ви правила справжніх козачат?
Діти: Так!!!

Діти називають по черзі правила

- Козак – чесна, смілива людина,
Найдорожча йому – Батьківщина!
-  Козак – слабкому захисник,
Цінити побратимство звик!
- Козак – усім народам друг,
І лицарський у нього дух!
- Козак – це той, хто за освіту,
Хто прагне волі і блакиту!
-  Козак вкраїнську любить мову,
Він завжди здержить своє слово!
Кошовий:  Дивіться, ось це справжні козачата! То ж присягніть, що правил цих ви не забудете,
 Що справжніми синами свого народу будете!

Присяга юних козачат:

Бути чесним і сміливим!  ПРИСЯГАЄМОСЬ!
Боронити справедливість! ПРИСЯГАЄМОСЬ!
Цінувати побратимство! ПРИСЯГАЄМОСЬ!
Шанувати всі народи! ПРИСЯГАЄМОСЬ!
До освіти прагнуть завжди! ПРИСЯГАЄМОСЬ!
І плекати рідну мову  ПРИСЯГАЄМОСЬ!
Не порушувати клятву! ПРИСЯГАЄМОСЬ!
Усі: Щоб козацькому роду не було переводу,
Присягаєм на вірність Вітчизні й народу!
ПРИСЯГАЄМОСЬ! ПРИСЯГАЄМОСЬ!  ПРИСЯГАЄМОСЬ!

Кошовий: Вручи ж бо, писарю, посвідчення орлятам
Вони ж бо від сьогодні козачата.
Допоможіть посвідчення вручити
 І знак козацький прикріпити!
(Емблемки + подаруночки)

Учитель\ Ведучий: Ну ось наша школа прийняла нових козачат! Які будуть справжніми патріотами неньки України. А чи знаємо ми все про козаків? Діти, які головні атрибути мали козаки?
(Діти називають)
Учитель\ Ведучий: Тож давайте поглянемо що ми не назвали, та що означають головні атрибути справжнього козака.

ДІВЧИНА: Мій любий, козаче, пишу я до тебе
З подякою від щирого серця,
Що маю сьогодні я мирнеє небо,
Й надію, що лихо минеться
(робить вигляд, що пише листа, сзаду козаки в бою)
Кошовий: Душа проста моя козацька
Що мама від народження дала
Кров підлабузницька і вражська
В мені ніколи не текла.
(Далі в руках у учнів або великі малюнки символів, які вішають на стенд, або предмети, які кладуть у козацький візок)
 

 Булава – мій влади знак,
Що втрима в руках не всяк.
До тієї булави
Треба, друже, голови!
В кошового булава
Рік всього в руках була.

 

Бунчук
Триметрова чорна паля
Зверху кулю мідну мала,
А під нею – кінський хвіст
Та ще кілька довгих кіс,
Ця військовая святиня –
Перемоги берегиня.
Ніс її в бою бунчужний,
Щоб козачий стан був дружний:
Де бунчук – там кошовий
Кіш веде на правий бій.

Вуса
Вуса — гордість козака,
Ними й ворога зляка.
Не носили бороди
Наші лицарі-діди

Ґніт
Гармати мали козаки
Малі, середні та важкі:
Залізні, мідні, ломові,
І польові, й городові.
Але запам’ятати слід,
Що кожній з них потрібен ґніт.
Підносить вчасно ґніт пушкар –
І мчаться ядра на татар.

Писар: Козацька доба – то є світла епоха,
Коли українці орлами літали.
Нікого вони не боялись нітрохи,
Від них вороги у бою відступали.
Кошовий: Козацтво – то світла сторінка у книзі,
Що наші діди написали шаблями.
Хоч кров’ю скропилась, полита сльозами,
Та світлом Христа засіяла над нами.

Пісня «Ми козаки»

Ми - козаки, ми - гордість України!

Зростаєм і вчимось ми у батьків!

Як неньку Україну нам любити

І захищать її від ворогів!

Нехай в путі ясна зоря нам світить

І поведе до кращого життя!

Ми - козаки, ми - України діти!

І доля в нас з країною одна!

Приспів:

Козацькі вірші, козацькі пісні

Лунають у наших серцях!

Козацькі слова, козацькі діла,

Ненька Україна в нас одна!

 

Ми - козаки, ми - України сила,

Хай пісня над Вітчизною летить!

Ми любим Батьківщину, небо й квіти,

В майбутнє шлем свій сонячний привіт!

Ми віримо, підніметься Україна -

І зацвіте нарешті рідний край!

Ми - козаки, ми - України діти!

Ти разом з нами пісню цю співай!

Приспів

Учитель\ Ведучий: У минулому українського народу було таке неповторне і  легендарне явище, як Запорізька Січ. Це про неї Гоголь писав:  «Так ось вона, Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті горді й дужі, як леви. Ось звідки розливається воля й козацтво на всю  країну!» Неможливо вилучити з літопису України 300-річний період козацького війська та забути наших славетних гетьманів, тоді історія України буде неповноцінною на політичній карті світу. Наша пам'ять про славне минуле українського війська повинна завжди підкріплюватися добрими та корисними справами. Ми як і козаки, маємо бути вірними захисниками неньки-України і завжди бути готовими стати на захист її суверенності і незалежності!У глибині душі кожного українця живе козак: воїн, який нічого не боїться і за рідну землю без роздумів віддасть своє життя. Отже всіх ще раз вітаю зі святом, і бажаю міцного козацького здоров'я, незламної волі до перемоги та патріотичного духу, який допоможе долати будь-які перешкоди! Слава Україні!

А далі вас чекають козацькі забави! Покажіть хто тут справжні козаченьки!

Ведуча: Вітаю тебе славний козаче, що тебе спонукало до нас завітати?

Козак: Завітав до Вас малята,

Я з нагоди цього свята,

А ще хочу позмагатись,

Хто сильніший щоб дізнатись.

Добрий день Вам, мої друзі ,

Заспіваймо «Ой у лузі»,

У цей день з нагоди свята,

Славимо ми Божу Мати

Щиро їй ми помолімось,

Низько їй ми поклонімось,

І попросимо її,

Мир щоб був по всій землі.

Козак: У давнину на Запоріжжі була церква святої Покрови, і запорізькі козаки вважали святу Покрову своєю покровителькою. Сьогодні, у ці важкі часи, великої ваги набуває відродження українського козацтва. Це є історія України, історія боротьби нашого народу за свою незалежність, за свої традиції,  свою культуру та свою землю. Тому сьогодні 14 жовтня ми з вами святкуємо День українського козацтва, а оскільки козаки мужні, сильні та вправні хлопці пропоную вам мої маленькі козачата влаштувати з нагоди свята спортивні змагання. Згодні?

Відповіді дітей. Козак: Отже я хотів би почути наскільки Ви голосно вмієте кричати. Я вам буду ставити питання, а ви повинні голосно-голосно відповідати «Ми»!

Козак: Ану скажіть мені, хто тут козачата?

Відповідь…

Козак: Скажіть мені, хто тут самі сильні?

Відповідь…

Козак: Скажіть мені, хто тут самі мужні?

Відповідь…

Козак: Хто тут найшвидший?

Відповідь…

Козак: А хто вміє варити справжній козацький борщ?

Відповідь…

Ведуча: Козаче, а до чого тут борщ?

Козак: Тому, що борщ, це одна з найтрадиційніших українських страв, і зварити його може лише справжній українець.

Ведуча: То що діточки зваримо справжній борщ?

Відповіді дітей…

Козак: А чи є у вас в садочку величезний казан для борщу?

Ведуча: Так, є, зараз принесемо.

Йдуть, приносять з кутка казан, ставлять біля козака

Козак: Казан в нас є, тепер потрібна вода. Несіть відро води.

Ведуча: Ой козаче, а відра у нас нема, обірвалася мотузка, та впало у криницю.

Козак: Це погано, але не біда, наберемо води з джерельця нашим козацьким методом.

Гра «Тече водиця»

Козак дістає з мішка зігнуті жолобками аркуші цупкого кольорового картону, роздає дітям. З іншої сторони зали знаходиться джерельце,( яка небуть ємність з кульками синього кольору – імітація води). Діти стають змійкою від джерельця, але так, щоб до казана залишалася чимала відстань, з’єднують жолобки один з одним, ведуча зачерпує долонями з джерельця воду і виливає у жолобок (бере в долоні синю кульку та кладе в жолобок). Кулька має котитись у жолобку, після того, як кулька минає жолобок чергової дитини та має оббігти всю змійку та стати попереду, приєднавши свій жолобок. Так має тривати поки кулька з останнього жолобка не скотиться в казан. Гра повторюється декілька раз, доки в казані не буде достатньо води для борщу. Приблизне відео додається.

Трек 2

Козак: Вода в нас вже є, тепер треба картоплі. Є у вас картопля?

Ведуча: Звісно є.

Козак: (Дістає зі свого мішка ватмани). Тож тримайте мішки, для картоплі, але ось біда, мішки в мене вже дуже старі та діряві, тому несіть картоплю дуже обережно, щоб не розгубити.

Гра «Неслухняна картопля»

У дальній стороні зали знаходиться ємність з муляжами картоплі, діти взявши у козака листи ватману (мішки) йдуть по картоплю. Двоє дітей беруть мішок, ведуча третій дитині дає картоплину (муляж). Та кладе її у мішок. Діти мають нести картоплю до казана, коли картопля падає третя дитина підіймає її та знову кладе у мішок. Гра триває поки діти не перенесуть усю картоплю. Приблизне відео додається.

Трек 3

Ведуча: Козаче, картоплі вистачає?

Козак: Так, вправно козачата наносили, жодної не загубили.

Козак: Картопля вже вариться, але ж треба її посолить. Здавна козаки сіль возили з Криму на підводах, тож привезіть козачата і ви.

Ведуча: Гайда козачата по сіль.

Гра «Як козачата сіль везли»

Діти діляться на пари. У дальній стороні зали знаходяться підводи, одна дитина впрягається в підводу (бере мотузок, прив’язаний до обруча), інша взявши сіль сідає у підводу, стає у обруч, бере ложку. Ведуча кладе в ложку сіль (кульку білого кольору). Підвода рушає ( перша дитина тягне за мотузок обруч, друга крокує в обручі несучи сіль у ложці, так, щоб не розсипати, дійшовши до казана висипає сіль до казана. Якщо сіль розсипається по дорозі (кулька впаде з ложки), дитина підіймає кладе до ложки і везе далі.

Трек 4

Козак: Ось наш борщ вже і посолили (Мішає).Я оце собі думаю, поки вариться картопля, може ви б мене якою руханкою розважили?

Ведуча: А чому б і ні, нашим козачатам усе під силу.

Танець.

Ведуча: Ну і як тобі козаче наші козачата?

Козак: Нічого не скажеш, рухатися вміють, але танці танцями а борщ варити треба (Мішає). Вже треба буряк та моркву. Ану козачата гайда на город.

Трек 6

Гра «Знайди овочі»

Діти діляться на дві команди – «Морквинки та бурячки», одна команда має принести козакові моркву, інша буряк. Кожна з команд вишиковується в колону, кожній дитині крім останньої, дається обруч. Під музику остання дитина з колони проповзає через обручі попереду стоячих, після того,  наступна дитина кладе свій обруч на землю і повторює так само, остання дитина з колони проходить крізь свій обруч. Після цього кожна з команд підходить до свого столика, на столику розкладені конверти з надписаними на них буквами. Ведуча пояснює дітям, що від них вимагається: «Серед безлічі конвертів з різними літерами, кожній з команд потрібно скласти назву потрібного овочу. (Морква та буряк). Після цього обережно доставши з конвертів (Не порушуючи послідовність). Дістати картотеку виклавши поруч з конвертами. І з цього має утворитись назва кольору Моква – жовтий, буряк – синій. Обабіч від столиків стоять відерця 3-5 шт. накриті аркушами кольорового паперу, обов’язково має бути присутнім колір жовтий для морквинок, синій для бурячків. Саме в ці відерця кладуться муляжі морквинки та бурячка. Діти, у яких не було обручів, біжать до відерця потрібного кольору за необхідним овочем та беруть його. Інші діти йдуть до обручів та стають з ними у зворотній послідовності (перша дитина проходить крізь свій обруч, інша через її і так далі. Коли всі діти стануть з обручами діти з овочами мають пролізши крізь всі обручі підбігти до казану та кинути свій овоч до борщу. На протязі всієї гри Ведуча підказує дітям правила гри.

 Козак: Ось і буряк з морквою вже киплять. Залишається капуста.

Ведуча: Ой козаче, але ж капуста в цьому році зародила, голови величезні як цей казан, хоч би впорались наші козачата.

Козак: Впораєтесь чи ні козачата?

Відповіді дітей…

Козак: (Мішає борщ)Тоді несіть капусту.

Трек 7

Гра «Капустяний урожай»

На невеликій відстані перед козаком ставляться два кеглі з протилежної сторони залу розкладаються дві купки капусти (обручів). Діти діляться на дві команди, стаючи по парах затиснувши капусту (обручі) між животами, мають її донести до Козака та кинути на кеглю. Кількість капусти за бажанням. Приблизне відео гри додається.

Ведуча: Ой силу мають наші козачата, як не пишатись.

Козак: Зразу видно козацького роду діти. Так, до борщу все закинули, вже скоро звариться, треба трішечки зачекати. (Мішає борщ).

Ведуча: Козаче, поки борщ вариться може навчиш наших козачат справжнього козацького танцю.

Козак: А чому б і ні, і не тільки таночку. З давніх давен козаки на свята любили водити хороводи навкруги багаття, танцюючи та співаючи козацьких пісень. Отже і ми давайте станцюємо та заспіваємо справжньої козацької пісні.

Всі стають навколо казана, козак та ведуча беруться за руки, співають пісню, діти за змоги підспівують, пісня супроводжується рухливим таночком навколо казана з борщем.

Козак: (Мішає борщ) Ну ось козачата, зварили ми з вами справжній, славний, добрий козацький борщ. Але поки, що він дуже гарячий, тому куштуватимемо ми його потім. А зараз мені вже час збиратися в дорогу. Бо зачекалися мене мої побратими, підемо з ними нашу неньку Україну від ворогів боронити, а ви їжте борщ, набирайтесь сили. Ростіть, мужніми, сильними та здоровими. Любіть нашу неньку Україну більше всього на світі, одна вона у нас, іншої немає і не буде. Слава нашій Україні! Навіки Слава! По всій землі Слава!

Козак встає, бере мішок, та роздає дітям гостинці промовляючи: «Тримайте дітки яблука наші соковиті українські, смакуйте на здоров’я.

До побачення». Йде…

Ведуча: От козачата і нам вже пора. Гарне вийшло свято. Вам сподобалось?

Відповіді дітей…