Виховний захід "Квест –подорож за мотивами казки «Колобок» до тижня української мови"

Квест –подорож за мотивами казки «Колобок» до тижня української мови

Мета

Створити позитивний емоційний фон; стимулювати пізнавальну активність; розвивати самостійність та креативність мислення; збагачувати словниковий запас; розвивати акторські здібності, вміння спілкуватися в колективі й знаходити спільні рішення; виховувати вміння працювати в команді.

вчити розуміти і збагачувати рідну мову; виховувати любов до рідного слова.

Учитель:  Доброго дня , любі діти! Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. І маємо таку чудову мову, яку називають калиновою та соловїною.  Наша з вами зустріч присвячена рідній мові.

                                                            Звучить пісня «Україна це ти»

Поліна

Україна... Рідний край... Рідна мова... Скільки почуттів з’єдналося в цих словах, скільки ніжності, любові та ласки! Що може бути для людини дорожчим за рідну мову? Адже мова народу - це не просто звуки. Мова - це душа народу, це його трепетне серце

Эміль

Велична, щедра і прекрасна мова!

Прозора й чиста, як гірська вода.

Це України мова барвінкова,

Така багата й вічно молода.

Вимовляю кожне слово,

Кожне слово – наче спів.

Найдорожча рідна мова,

Мова діда і батьків.

Поліна

Солов’їну, барвінкову,

Колосисту – на віки –

Українську нашу мову

В дар дали мені батьки.

Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас, -

Бо ж єдина – так, як мати, -

             Мова в кожного із нас

Эміль      

9 листопада – День української писемності та мови. Це свято відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора – літописця. Рідна мова для кожного є оберегом, таїть у собі пам’ять народу, оберігає й передає із покоління в покоління духовні скарби. Мова – це наше минуле.

Поліна Любов до рідної мови починається ще з раннього дитинства. Мати, заколисуючи дитину, співає їй колискові пісні, Нашу мову неможливо уявити без загадок, прислів’їв, скоромовок , казок.

Эміль       : Їх читають залюбки

І дорослі, й малюки.

Ви, напевно, здогадались?

Ну, звичайно ж, це… (казки)

Поліна: Розкажи мені, мово,

Свою казку чарівну,

Дуже давню, забуту,

Та все ж милу і рідну.

Автор:

Вмощуйтесь зручно, сідайте, будь-ласка,

Я розповім вам стару-нову казку:

«В хатинці одній жили дід і бабуся,

Вели господарство, завжди були в русі.             музика

Дід: Згадаймо, старенька, літа молоді,

Гулянки, забави, роки золоті.

Спечи колобка і вечірку влаштуєм,

Пісні заспіваємо і потанцюєм.

Автор: бабуся марно  часу не втрачала:

Бабуся: Якраз у фейсбуці рецепт прочитала....

Спечу Колобка, хай по-твоєму буде.

Смаколика мого ніхто не забуде                   музика

Колобок: Я, звичайно, дуже вдячний,

Що мене спекли так смачно!

Апетитно виглядаю,

І рум’яні щічки маю.

Їсти жаль таку красу...

Я наруги не знесу...

Утечу, мабуть, у ліс....

Автор:

І покотився на покіс....                                            музика

     А в цей час край лісу в хаті 

Дід подибав до вікна. 

Ба! Нема що куштувати! 

Дід:– Бабо! Що за дивина?! 

        Де ж обід наш подівався?

 Баба:  Ой, утік,мабуть,злякався.

             Наш  бідненький колобок,

              Покотився у лісок,

Дід:        Заблукає, пропаде,

               Хто  його нам поверне?

Автор: Баба з дідом не даремно хвилюються за колобка, адже в лісі багато звірів, які можуть його зїсти. Давайте їм допоможемо: підемо до лісу та й знайдемо колобка.  Команди

                                                                                                             музика

Автор Ой! Хто це,діти?   

– Не ходжу я, а скакаю,

Бо нерівні ноги маю.

Через поле навмання

Перегнав би я коня. (Заєць)                                              

Автор  Ти тут Колобка не бачив?

Заєць:  Бачив. Він утік, одначе.

Допоможете мені, дам підказку куди йти.           Жартівлива торбинка - 1

– Ходить хмуро між дубами,

Хижо клацає зубами,

Весь, як є, –

Жорстока лють,

Очі в нього так і ллють.

Зачаївся ось, примовк.

Грізний звір цей, звісно,… (вовк).                                                   Музика

Автор :Підемо  шукати вовка

Вовк: Ой який же я голодний – не обідав я сьогодні.

Автор Ти не бачив Колобка?

Вовк: Щоб він сів на їжака! Обманув мене і втік.

            І мені не допоміг.

            Допоможете мені, дам підказку куди йти

                                                                                   Фразеологічний крокодил -2

Фізхвилинка  Поліна

Дуже просять чоботи, чоботята

Станцювати хлопчиків та дівчаток!

То ж заграймо весело гопачок,

           Хай станцює-стукає каблучок

Хоч у нього шуба є,
Та як холод настає,
Він не їсть тоді, не п’є
 І не ходить, не гуляє,
А у лігво спать лягає.
 (Ведмідь)

Автор :Підемо  шукати ведмедя                                                   Музика

Автор : Ти не бачив Колобка?

Ой, Ведмедю клишоногий,

Покажи скоріш дорогу  

Ведмідь:   Допоможете мені, дам підказку куди йти

Ведмідь :  Ішов я одного разу дорогою і промовляв: «Ну що ж це таке! Завжди у мене нічого немає! Оце, подивіться в інших – було багато, а стало ще більше. А у мене в кишені лише декілька копійок бовтаються. Хоча б хто-небудь мені допоміг порахувати !»

Ведмідь:  Ой дурний я клишоногий!                        Казкова математика-3

 Ведмідь : А вам ось куди дорога!

– В темнім лісі проживає,

Довгий хвіст пухнастий має,

Та на місці не сидиться,

А зовуть її… (лисиця)

Автор : Підемо  шукати лисицю                                      Музика

Автор :лисичко, ти відома всім крутійка,

                  де поділа колобка?

                     зїла –відповідь проста?

Лисичка:

Захотіла з’їсти вмить.

Та стала я зовсім  стара,

Не змогла його вхопить.

Допоможете мені, дам підказку куди йти Шифрувальники-4

Учитель: Український народ любить жартувати. Якою б засмученою не була людина, але почувши дотепний жарт – усміхається. І миттєво сум проходить, а замість нього панує веселий сміх. Пожартуємо і ми.

Читають учні:

Лисичка:

Колобок забув про втому:

Хоч була далека путь,

Він подавсь мерщій  додому,

Де його, напевне, ждуть.

Автор :

Бабка з дідом, що й казати,

Зачекались малюка,

І погодилися  взяти

Колобочка за синка.

Бо в той час, коли спритненький

Біг від звірів по стежках,

Зовсім став  малий  черственький.

Для зубів старих – це жах!

Та хорошим став на диво:

Слухав бабцю й дідуся.

Зажили  утрьох  щасливо.

От і казочка уся.

Учитель: Дорогі діти! Щиро дякую  за участь  Наша зустріч завершується. Сподіваюсь, що ви ще глибше відчули, який то неоцінений скарб – наша рідна мова, що її потрібно не лише любити, а й берегти, як зіницю ока. Вивчати її, вдосконалювати свої знання, збагачувати словниковий запас під час читання і спілкування, досконало володіти нею Яка ж багата рідна мова!

Увесь чарівний світ у ній!

Вона барвиста і чудова,

І кривдити її не смій!

Вона про все тобі розкаже,

Чарівних слів тебе навчить,

Усе розкриє і покаже,

Як правильно у світі жить.

Тож мову вчи і прислухайся

До того, як вона звучить,

 І розмовляти так старайся,

Щоб всім її хотілось вчить!

Вона ж у нас така багата,

Така чарівна, як весна!

І нею можна все сказати.

                                          І найрідніша нам вона!

Павло Глазовий  КУХЛИК

Дід приїхав із села,

Ходить по столиці.

Має гроші – не мина

Жодної крамниці.

Попросив він: «Покажіть

Кухлик, той, що скраю»

Продавщиця: «Што? Чего?

Я не понімаю?!»

• Кухлик, люба, покажіть,

Той, що збоку смужка

• Да какой же кухлик здєсь,

Єслі єто кружка!

Дід у руки кухлик взяв

І насупив брови:

• В Україні живете

Й не знаєте мови…

Продавщиця теж була

Гостра і бідова.

• У мене єсть свій язик,

Ні к чему мнє мова.

І сказав їй мудрий дід:

• Цим пишатися не слід,

Бо якраз така біда

В моєї корови:

Має бідна язика

І не знає мови.

Павло Глазовий «Пряник»                                                           

- У вас зуби є, дідусю? –                          

Онучок питає.                                         

Дід журливо посміхнувся:                    

- Вже давно немає.                                  

Це почувши хлопченятко                         

Зраділо без краю.                                   

- Тоді пряник потримайте,                    

А я пострибаю!

Анатолій Гарматюк  «Схожість»

До молодих батьків зайшла сусідка.

– Іванко ваш – ну, вилитий татусь!

Такий же носик, щічки і борідка...

Можливо, - татко радо усміхнувся.

- А от і ні!.. – малесенька Катруся

Собі з куточка голос підійма. –

Іванко схожий більше набабусю,

Бо в нього в роті теж зубів нема!

В українській мові багато загадок, їх люблять відгадувати не тільки діти, а й дорослі. Спостережлива людина завжди відгадає загадку. Зараз перевіримо, чи спостережливі ви.

 Учитель: Гуси, гуси, гусенята!

                  Візьміть мене на крилята (Івасик – Телесик)

Замісив він тісто, наносив дров, затопив піч і спік у печі пироги. (Колосок)

Вона тоді плиг з вовка та:

Битий небиту привіз! (Лисичка та вовк)

Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка. Та й загубив дід… (Рукавичка)

Я за три копи куплена,

У півбока луплена… (Коза-дереза)

• Ой, набридло на віконці,

Все на сонечку сидіть.

Я візьму і покочуся, Щоб побачити весь світ. (Колобок)

• До школи прямує хлопчак деревяний,

Чомусь потрапляє у цирк полотняний.

Відома ця книжка тобі, чи не так?

В пригодах яких побував цей хлопчак? (Буратіно)

• Підробив він голосок, став малим співати,

Здогадалися вони: Вовк – не рідна мати. (Вовк та семеро козенят)

• У лісі, лісі темному живе вона одна.

У неї довгий ніс гачком і кістяна нога.

У ступі літає, помелом замітає. (Баба Яга)

Завдання3. «Хто кого перескоромовить»

Учитель: Щоб мова була правильною і виразною, наш мудрий народ склав скоромовки. Давайте позмагаємось, хто кого переговорить.

Зараз ми й перевіримо, капітани, ваше вміння скоро мовити.

Скоромовка для капітана команди «Кобзарики»

Сама підлога не мелася,

ЇЇ мела мала Мелася.

                   Г. Пономаренко

Скоромовка для капітана команди «Україночки»

Поливала сливу злива –

Не боялась зливи слива.