Виховний захід. Літературно-мистецьке свято «Пізнаймо Тараса в піснях» (7 клас)

Про матеріал
Мета заходу -- ознайомити учнів з невідомими сторінками життя Т. Г. Шевченка, зацікавити віршами, що стали піснями; розвивати в учнів художньо-естетичні смаки, навички виразного декламування віршів; на прикладі Великого Кобзаря виховувати в учнях любов до рідної землі, свого народу, мови.
Перегляд файлу

Великоновосілківська гімназія з загальноосвітньою школою І ступеня

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Літературно-мистецьке свято

«Пізнаймо Тараса в піснях»

 (7 клас)

 

 

 

Класний керівник М. Д. Лєвтєрова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  2019

 

Тема. Літературно-мистецьке свято „Пізнаймо Тараса в піснях”.

Мета: ознайомити учнів з невідомими сторінками життя Т. Г. Шевченка, зацікавити віршами, що стали піснями; розвивати в учнів художньо-естетичні смаки, навички виразного декламування віршів; на прикладі Великого Кобзаря виховувати в учнях любов до рідної землі, свого народу, мови.

Обладнання: фонограми шевченківських пісень, тексти віршів, покладених на музику, портрет поета, книги Шевченка, записи на дошці.         

 

 

 Гарно твоя кобза грає,

 Любий мій земляче!

 Вона голосно співає,

 Голосно і плаче.

 І сопілкою голосить,

 Бурею лютує,

 І чогось у Бога просить,

 І чогось сумує.

    (О. Афанасьєв-Чубинський „Шевченкові”, 1841р.)

 

 

             ( Звучить фонограма пісні „Реве та  стогне Дніпр широкий”).

 

Учитель. Ось так починається балада „Причинна” великого українського поета, пророка, національного генія – Т. Г. Шевченка, вже майже 150 років як він пішов з життя, але „слово”, яке поет „поставив на сторожі” коло нас, і зараз з нами.

             У своєму „Шоденику” поет занотував: „Історія мого життя – це частина історії моєї Вітчизни”. Перегорнемо й ми сторінки життя та творчості поета, щоб вшанувати його пам’ять.

1-й учень. Малим хлопчиком Тарас Григорович любив слухати оповідання дорослих, а також пісні. Мав надзвичайну пам’ять і пісень знав силу-силенну. Глибока вразливість відкривала йому незвичайний світ фантазії. Першою книгою життя для Тараса були розповіді батька про святих мучеників, другою-розповіді діда Івана про Коліївщину. Маючи вразливу душу, Шевченко переймався стражданнями людей. А третьою книгою життя стали українські народні пісні.

2-й учень. У 9 років Тарас залишився без матері, в 11 – без батька. Важко йому жилося з мачухою. А коли вона його звинуватила в крадіжці грошей, то покинув рідну домівку і пішов шукати собі кращого життя серед чужих людей. Перепробував багато занять ( і читав за гроші й хліб Псалтир замість п’яного дяка, і вчився стельмашству, брався за підпасича, був наймитчуком).

             Будучи  дорослим, Шевченко не раз згадає своє сирітське дитинство.

                                       

 (Звучить фонограма пісні „І золотої, й дорогої...”)

 

3-й учень. Відомо, що Тарас рано навчився грамоти в дяка. Після уроків читав псалми, милувався поезією, декламував її вголос. Любив слухати пісні. Часто ховався в садах, щоб слухати, як співають люди, ідучи с поля.

4-й учень. Тарас Григорович пристрасно любив співати. Голосу не мав, але кожне слово в його пісні виливалось з таким щирим почуттям, що вряд чи гарний співак міг висловити його краще, ніж Тарас. Улюбленою  піснею була „Ой зійди, зіронько вечірняя”, під виконання голос завжди дрижав, на довгі вуса скочувалися сльози.

5-й учень. Про що думав поет? Думи мої, думи мої.

 

 (Звучить фонограма пісні „Думи мої”).

 

6-й учень. Майже все своє життя поет прожив за межами Батьківщини, але ніколи її не забував. Які чудові картини природи він малює у своїх віршах!

Вершиною пейзажної лірики Шевченка є його вірш „Садок вишневий коло хати”

 

 (Звучить фонограма пісні „Садок вишневий коло хати”).

7-й учень.  Прекрасна картина чарівної рідної природи подана у вступі до поеми „Княжна”. Цю поему поет написав на заслані, далеко від України. Але й там не забував він чарівних українських краєвидів.

 

 (Учні декламують вступ до поеми „Княжна”).

 

8-й учень.  Тарас Шевченко був людиною глибоко релігійною. Своєю творчістю

він утверджував християнську мораль, закумульовану в десяти Божих заповідях.

Про ту з них, що є неодмінною умовою щасливих взаємин закоханих ідеться в поезії „Коло гаю, в чистім полі...”

 

 (Учні декламують вірш „Коло гаю, в чистім полі...”).

 

9-й учень. Першою любов’ю Тараса була Оксана Коваленко. Ій присвячена поема „Мар`яна-черниця”. А спогади про красуню Оксану поет вилив у вірші „Ми вкупочці колись росли”.

 

  (Учні декламують вірш „Ми вкупочці колись росли”).

 

10-й учень.   Кілька разів у своєму житті Шевченко переживав щасливе почуття кохання. Однак не судилося йому мати власної сімї. Прагнення простого людського щастя виявилося в Тараса Григоровича таким жагучим, що навіть в останній строфі останньої поезії, вміщеній у Кобзарі („Чи не покинуть нам, небого...”), за кілька днів до того, як відійти у вічність, він пише:

 ... Над Стіксом, у раю,

 Неначе над Дніпром широким,

 В гаю – предвічному гаю,

 Поставлю хаточку, садочок

 Кругом хатини насаджу...

 

11-й учень. Ми, донеччани, теж не забуваємо пророка нації. Через своїх родичів поет був зв’язаний з Горлівкою, Маріуполем. Один із донецьких нащадків Кобзаря – Шевченко Анатолій Васильович – написав книгу

 «Т. Г. Шевченко та Донеччина». Донецькі письменники багато зробили для популяризації творчості Шевченка.

 Він прийшов на Донбас,

 Як до рідного дому.

 І спинився Тарас

 На бульварі новому.

 Як навкруг без кінця

 Рідні діти і внуки,

 Простягай до співця

 Роботящіі руки.

Премію імені Шевченка посмертно було присуджено нашому земляку – Василю Стусу.

 

 (Звучить фонограма пісні «Заповіт»).

 

Учитель. Недаремно царський уряд так боявся Шевченка, що заслав його як далі від України і подалі від культурного центру Росії, заборонивши при цьому писати й малювати. Надто вже небезпечним було кожне слово геніального поета.

Адже промовляючи віршами до своїх співвітчизників, він закликав їх до активної громадянської позиції, благородства, патріотизму, гуманізму, щирості, порядності, формував світоглядні переконання неприйняття насильства, засуджував загарбницькі війни, спонукав  бути толерантними до інших народів, вказував на шлях до волі, допомагав зрозуміти, хто винний у тяжкій долі народу.

           Твори Шевченка були близькими та актуальними не тільки для українців. І зараз такими залишаються. Постаттю Шевченка, його громадянською мужністю і патріотизмом захоплювалися і за кордоном, зокрема поет з острова Гаїті Рене Депестр сказав: «Шевченко – це такий вогонь, який кидає свої відблиски на всі народи, що борються за справедливість і красу».

Американський президент Джон Ф. Кеннеді у Вашингтоні в 1964р. наголошував, що творчість Шевченка є частиною світової історичної спадщини.

          Ми пишаємось, що наша українська земля народила такого генія, який дав усьому світу приклад братньої любові, возвеличив жінку-матір, заступився за знедолених.

 

                               

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
31 січня 2019
Переглядів
225
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку