Усний журнал «Я – українець»

Усний журнал “Я-УКРАЇНЕЦЬ”
Категорія: 15 років,   8-9 класи

Форма заходу: усний журнал

Мета: розширювати уявлення про традиції та звичаї українців;  сприяти виховуванню почуття гордості і любові до рідного краю

Очікувані результати: закласти основи формування особистісно- ціннісного ставлення до держави та супільства; сприяти розвитку естетичних смаків особистості, викликати бажання вивчати традиції свого народу

Методи та прийоми: інтерактивні, словесні, наочні, практичні

Обладнання: державні символи України, карта України, виставка предметів народного побуту, репродукції картин маріупольських художників, матеріал для виготовлення стінгазети, аудіо записи

Попередня робота: розподіл ролей; розучування  віршів, пісень, пошук та підготовка матеріалів для виготовлення стінгазети, опрацювання  питань анкети

 

Хід усного журналу

 

І. Організаційний момент

Класний керівник: Сьогодні на класній годині я пропоную вам видати наш власний журнал. В ньому ми перегорнемо сторінки нашої історії, культури і звичаїв.

Ви станете його засновниками та видавцями.

ІІ. Мотивація

Класний керівник. Ви пишаєтесь країною, у якій народилися? А ви можете зробити щось вже зараз, щоб довести , що ви гідні громадяни своєї землі?

Бесіда:

ІІІ. Основна частина

Класний керівник

Час братися за роботу. Слово головному редакторові.

Головний редактор

  Сьогодні на нас чекає нелегка справа видавати журнал. Тут дуже важлива робота професіоналів. Отже, слово журналістам, які працювали над даним випуском

І сторінка: «Україна в історії».

1 - й кореспондент

Уперше назву «Україна» вжито у Київському літописі 1187 року на означення Переяславської, Київської та Чернігівської земель. Є кілька версій щодо значення слова « Україна».

1) означає «країна», «край»;

2) прадавня назва сонячної благодаті, райська земля;

3) в українській мові вживається від дієслова «украяти», яке означає «відокремити».

Отже, «Україна» означає «земля відокремлена від решти, або наша власна земля.

 2 вересня 1991 року над будинком Верховної Ради України було піднято синьо-жовтий Національний Прапор - символ незалежності та суверенітету нашої держави. Отже, синьо-жовтий прапор сьогодні майорить на всіх державних установах України. Він здіймається над усіма посольствами нашої держави в багатьох країнах світу, під ним ходять у морях, океанах українські пароплави. Стрімко злітає це полотнище і на різних спортивних змаганнях, коли на п'єдестал пошани підіймаються українські спортсмени, гордо розвівається синьо-жовте знамено, промовляючи, всьому світу: «Є у світі Україна».

2 - й кореспондент

Україна! Наша рідна земля, Наша Батьківщина. Вона для всіх рідна, хто її поважає і любить, вона - колиска найкращих у світі пісень, вона - вічна надія на волю і кращу долю.

Мені над усе більш нічого не треба:

Домівка матусі, волошки в житах,

Вишневий світанок, полив'яне небо,

І сиза роса на траві при шляхах.

Таке все тут миле, доступне і гідне -

Високі тополі і тихе село...

Таке одкровення, насущне і рідне,

Воно в мою душу навіки вросло.

Коралі калини і мамині очі,

І доля - з лелечого наче крила...

Я більшого щастя на світі не хочу,

Щоб лиш Україна міцніла й цвіла.

Справді, не треба більшого щастя, щоб лише Україна розвивалася, зміцнювалася, а ми, її громадяни, робили все для того, щоб вона якнайшвидше стала в ряд з передовими країнами світу.

3 - й кореспондент

Україна - одна з найбільших європейських держав. її площа - 604 тис. кв. км.

На її території проживає понад 110 національностей.

Чисельність населення України становить близько 46 млн. чоловік.

4-й кореспондент

З чого починається Батьківщина для нас? Що означає? З чим асоціюється? Напевне, з місцевістю, де народилися і росли, де минули найкращі, найщасливіші моменти життя, куди линемо у своїх думках у хвилини скрути.

Наша маленька батьківщина завжди з нами, у найпотаємніших куточках нашої душі, вона зігріває й підтримує нас. «Любов до Батьківщини - перше достоїнство цивілізованої людини» - вважав Наполеон.

5-й корреспондент

Батьківщина - це будинок, у якому живеш,

Це подвір'я і стежина, по якій до школи йдеш.

Кущ калини, запах м'яти, і лелеки угорі,

Це ті яблуні крислаті, що так щедрі дітворі

Батьківщина - це родина, батько, мати, прабатьки.

Це осель святкові вікна в довгождану коляду.

Знай, теплом пасхальна свічка

Повнить силу молоду.

Батьківщина - все довкола: школи галасливий двір,

Сад, струмок, пшеничне поле, і тополі вище зір,

А від них - у світ дорога, і куди б тобі не йти,

До батьківського порога пошану і любов нести.

Головний  редактор

Дякую авторам за історичну довідку.

А тепер друга сторінка нашого журналу. Слово кореспондентам.

 

6 - й кореспондент Перегортаємо другу сторінку усного журналу. Тут ми дізнаємося про державні символи, про народні символи та обереги українського народу.

 

ІІ сторінка: «Символи і обереги»

 

7 - й кореспондент

Є у нас, як і в кожної держави у світі, свій прапор — синьо-жовтий, свій герб — Тризуб, а також свій гімн «Ще не вмерла Україна». (Учитель демонструє зображення Державного прапора, Державного герба, звучить Державний гімн.) Державний гімн треба слухати стоячи, на знак поваги до рідної Вітчизни (звучить Гімн України, всі встають.

 

8 - й кореспондент

А ще народ України має свої споконвічні символи. Спробуйте назвати їх. (Верба, калина, криниця, барвінок –це тільки мала їх частина). Чому вони такі дорогі серцю кожного українця? (Відповіді учнів.)

Верба — журливе дерево, що низько схиляється до води. Воно схоже на долю нашого народу, територію якого часто завойовували загарбники, а народ змушений був терпіти і схиляти голову, не маючи сили відразу вигнати завойовників. І хоч народ наш терплячий, але він гордий і завжди, рано чи пізно, знаходив силу, щоб випрямити спину і підняти голову, щоб стати вільним і незалежним.

Вербу люди застосовували з лікувальною метою. Для того щоб очищати воду у водоймах, її садили по берегах ставків, струмків і річок, а також біля криниць. І для чого тільки не використовував вербу наш талановитий народ! Навіть з вербовою гілочкою воду шукав і досить успішно! А навесні діти різні свищики робили. І хоча для опалення вона не годиться, бо погано горить, а більше тріщить, і тепла від неї мало, та вироби з верби сухі та міцні. (Показує малюнки, на яких зображені верби, а також вироби з верби.)

Виконується пісня про вербу

 

9 - й кореспондент

А криниця — це вічний символ життя, бо без води не можна прожити. Українці завжди селилися поблизу води. Тому до криниць в українців особливе ставлення — вони у нас скрізь прикрашені, гарно оформлені і зачинені, щоб вода була чистою і холодною. А ще навколо криниці люди садили квіти, вербу і калину, ставили лавочку, щоб відпочити. У кожній криниці вода особлива, має свій смак, не схожий на інший. У народі кажуть: «Не плюй у криницю, бо води доведеться напиться».

 

10 - й кореспондент

Калину завжди любили, її порівнювали з гарною дівчиною. Калину садили скрізь: по берегах річок, на могилах, під вікнами біленьких хат та біля розмальованих криниць; кетягами червоних ягід прикрашали весільні короваї і вплітали їх у вінок, ними лікували застуду та варили варення. А навесні в калинових кущах співали, не втихаючи, солов’ї. Навесні калина приваблювала своїми квіточками-віночками, а восени — червоними ягодами, що палахкотіли ясним вогнем у променях осіннього сонечка. (Показує малюнки, на яких зображена калина.) Декламують вірш:

Говорила мати: «Не забудься, сину,

Як будуєш хату, посади калину.

Бо вогненні грона - наша кров червона,

Зоряна калина - і краса, і врода

Нашої країни, нашого народу».

Пам'ятаєш, сину, що сказала мати:

 «Посади калину в себе біля хати».

 

11 - й кореспондент

Серед рослин що стали символами нашої неньки є і квітка барвінок,  що стелився вічнозеленим  килимом  з блакитними, як небо, квіточками. Його люди любили за красу і невибагливість. Це символ вічного життя, любові, розлуки і пам’яті. Тому обвивали барвіночком хліб і коровай, вплітали його дівчата у вінок, садили, чи, може, він і сам виростав на могилах дорогих людей, як символ вічної пам’яті. (Показує малюнок із зображенням барвінку.)

 

 

Головний редактор

Дуже цікаві повідомлення. Багато з цих рослин і зараз служать  вірою українському народу і є його символами і оберегами.

 

Прийшов час оформити творчу сторінку нашої газети і у цьому нашим кореспондентам прийдуть на допомогу усі учні, які розділяться на 2 групи.

ІІІ сторінка: «Закон і слово»

У держави повинно все бути затверджено, повинен існувати закон, за яким живе держава. Такий закон називається КОНСТИТУЦІЄЮ. Існує він і в нашій молодій, незалежній державі. Конституцію було прийнято на V сесії Верховної Ради 28 червня 1996 року. Цей день став святковим у нашому календарі.

Конституція - Основний закон держави, де записано його суспільний та державний механізм будови. У статті 10 Конституції записано, що державною мовою українського народу є українська мова. Головним завданням кожного законослухняного громадянина  є  виконання конституції України.

Поряд з документами і історичними фактами не менш красномовні слова, щодо нашої Батьківщини, ії цінностей та традицій закарбувались у народній творчості а також у висловах відомих діячів культури та мистецтва, що стали афоризмами.

Головний редактор

Пропоную  учням взяти участь у створенні сторінок журналу. Для цього клас поділено на 2 групи. Репортери підготували творче  завдання для обох груп. В кожної з них є необхідні матеріали для створення стінгазети. (Додаток 1,2). Створену стінгазету розміщують на дошці.

 

12 - й кореспондент

Ми часто чуємо слово «патріот». Як ви розумієте його? Що воно означає? (Учні висловлюють свої думки)

Патріот - з грецької означає «земляк», «співвітчизник», людина, яка любить свою Батьківщину.

Патріотизм - це любов до Батьківщини, до свого народу.

Чи можна назвати патріотом людину, яка живе за межами своєї Батьківщини?
(Учні висловлюють свої думки)

13 - й корреспондент

Батьківщина, як і мати, в кожного одна. Вона, як і життя, дається людині лише раз. Прекрасно сказав про це поет В.Симоненко.

 Можна вибрати друга і подуху брата, Та не можна матір рідну вибирати. Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.

 Головний редактор

А зараз ми проведемо анкетування і дізнаємось  «Чи справжній ти патріот?».

(Додаток 3). Усі отримують анкети і заповнюють їх.

 

Головний редактор

Усі анкети ми опрацюємо у нашому видавництві і наведемо статистику за результатами опитування.

А зараз пропоную перегорнути  останню сторінку нашого журналу

 

ІV сторінка «Батьківщина починається з домівки» і дізнаємося про місцевість, де ми з вами живемо. Адже цей чарівний куточок також частинка нашої України. (Учні разом з учителем заздалегідь готують стислий  матеріал про своє місто, село чи вулицю, про відомих людей. Вони розповідають і показують репродукції картин чи предмети, виготовлені руками місцевих майстрів, можна запросити і самих майстрів, художників, музикантів.)

 

Головний редактор

У серці українського народу завжди була пісня — весела чи журлива, жартівлива чи сумна. У ній передавали свій настрій, свою любов до рідного краю, до своєї землі. У пісні виражені найщиріші почуття людей. А зараз ми з вами виконаємо ті пісні, які звучали у нашій місцевості колись і звучать нині. (Виконують пісню «Україно, Україно»).

 

Головний редактор

Любімо свою землю, випрошуймо у Всевишнього ласки і допомоги, вивчаймо, знаймо і поважаймо її символи, не даймо нікому її скривдити.

 

ІV. Рефлексія

Головний редактор

Сьогодні вийшов перший номер нашого  усного журналу.

- Про що ви дізналися?

- Що вам найбільше сподобалося?

- Що запам’яталося?

- Чи виправдалися ваші сподівання?